Постанова
від 16.03.2021 по справі 420/220/19
П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД


П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 березня 2021 р.м. ОдесаСправа № 420/220/19

Категорія:111030000 Головуючий в 1 інстанції: Бойко О.Я.

Час і місце ухвалення: 12:34, м. Одеса

Дата складання повного тексту: 06.10.2020 р.

Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - Бітова А.І.

суддів - Лук`янчук О.В.

- Ступакової І.Г.

при секретарі - Рощіній К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ" на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ" до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А :

У січні 2019 року товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) "ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ" звернулося до суду з позовом до Головного управління (далі ГУ) ДПС в Одеській області, ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 21 листопада 2018 року:

- №0050761410, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на загальну суму 304 557,30 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 243 645,84 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 60 911,46 грн.

- №0050771410, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів на зальну суму 822 304,73 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 657 843,78 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 164 460,95 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що Компанія "Ucka Tekstil Veysel Karakose" (Туреччина) виступала відправником товару, що переміщувався у контейнері №ARKU8365942, проте, жодні контрактні відносини між ТОВ "ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ" та Компанією "Ucka Tekstil Veysel Karakose" відсутні.

Як вказує позивач, ТОВ "ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ" отримувало товар за непрямим контрактом (тобто укладеним з фірмою, яка не є виробником товару) - Компанією "Infort Trade LTD" та здійснювало митне оформлення товарів за МД від 14 червня 2017 року №UA125110/2017/409562 на підставі наявних у нього документів, що виникли з правовідносин між ним і компанією "Infort Trade LTD" (стороною контракту) та заявлена декларантом митна вартість товару є дійсною вартістю в рамках контракту, про яку сторони домовились.

На переконання позивача, надання інформації від продавця товару щодо вищого рівня цін реалізації товару, ніж заявлені при митному оформленні на території України, якщо суб`єкт ЗЕД-резидент України придбав їх через посередника, суди не вважають документальним підтвердженням заниження митної вартості товарів при їх ввезенні на митну територію України.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що з копії експортної декларації №17343100ЕХ105884 та фактури №041820 від 22 травня 2017 року вбачається, що Компанія "Ueka Tekstil Yeysel Karakose" виставила Компанії "YSM TEXTIL" рахунок за товар "фарбована трикотажна тканина", код згідно УКТЗЕД 6001920000, вага нетто 21 659,50 кг, виробник "ОРЕН ІПЛІК KVMATTT ТЕКСТИЛЬ ПАЗ.САН. BE ТІДЖ." на суму 127 998,09 доларів США., отримувачем якого є "YSM TEXTIL", Україна, м. Одеса, вул. Кристаловського, 32, а не ТОВ "ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ".

У підсумку, позивач зазначив, що, TОB "ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ" здійснило митне оформлення товару "трикотажне полотно" на суму 10 839,00 доларів США згідно рахунку, виставленого стороною контракту - Компанією "Infort Trade LTD", а надані митними органами Туреччини документи стосуються поставки іншого товару "фарбована трикотажна тканина" від Компанії "Ucka Tekstil Vevsel Karakose" на адресу "YSM TEXTIL", АДРЕСА_1 на суму 127 998,09 доларів США.

Отже, на переконання позивача, документи, які стали підставою для складання спірного акту перевірки та донарахування платнику податків грошових зобов`язань не стосуються товару, оформленого ТОВ "ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ" за МД №UA125110/2017/409562 від 14 червня 2017 року.

Відповідач позов не визнав, вказуючи, що за митною декларацією від 14 червня 2017 року №UA125110/2017/409562 ТОВ "ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ" (код ЄДРПОУ 40825989) імпортувало на митну територію України 1 товар: "трикотажне полотно, виготовлено з синтетичних волокон, поперечно в`язане, пофарбовано в різні кольори - вага нетто - 21 678 кг. Торговельна марка - немає даних. Країна виробництва - TR, Туреччина. Виробник - Ucka Tekstil Veysel Karakose" Кількість місць - 901. Митна вартість товару, імпортованого за МД, заявлена декларантом за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та дорівнює - 281 762,10 грн., від якої сплачено митні платежі на загальну суму 83 401,58 грн., у тому числі мито - 22 540,97 грн., ПДВ - 60 860,61 грн.

Як зазначає відповідач, уповноважений орган Республіки Туреччина листом від 15 березня 2018 року (вх. ДФС України від 06 квітня 2018 року №15453/5) надав копії документів, які пов`язані з експортом товару з Туреччини, а саме:

- експортної митної декларації від 22 травня 2017 року №17343100ех105884;

- інвойс від 22 травня 2017 року №041820.

Відповідач зазначив, що співставленням даних, які містяться у графах 22, 46 експортної декларації від 22 травня 2017 року №17343100ех105884 та МД від 14 червня 2017 року №UA125110/2017/409562 встановлено, що фактурна вартість товару, заявлена при імпорті товару (10 839,00 USD) є значно меншою, ніж фактурна вартість задекларована у експортній декларації (127 998,00 USD), яка надана уповноваженим органом Республіки Туреччина, що відображено у додатку 1 до Акта №2221/15-32-14-10-11/40825989 від 17 жовтня 2018 року "Про результати документальної невиїзної перевірки".

Справу розглянуто за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ТОВ "ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ" ставиться питання про скасування судового рішення в зв`язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права, з порушенням норм процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, а також у зв`язку з тим, що висновки суду не відповідають обставинам справи.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ТОВ "ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ" зазначає, що підчас митного оформлення товарів ним було подано до Київської міської митниці ДФС усі необхідні товаросупровідні документи, та документи, що підтверджували митну вартість імпортованого товару, які недійсними не визнавались.

Оскільки наданий позивачем інвойс №Р-І/113/1 від 09 червня 2017 року на суму 10 839,00 доларів США визнаний недійсним, отже, під час проведення перевірки та розгляду справи в суді він повинен бути врахований, як належний та допустимий доказ.

Крім того, апелянт зазначає, що документи іноземної держави, які слугували підставою для проведення перевірки, не містять перекладу на державну мову. Отже, призначення перевірки на підставі документа органу іноземної держави, не перекладеного українською мовою та не легалізованого в установлений законом спосіб, та обґрунтування висновків перевірки на підставі документів, також отриманих від органу іноземної держави, не перекладених українською мовою та не легалізованих в установлений законом спосіб, призвело до незаконності як самої перевірки, так і її наслідків.

Також, апелянт звертає увагу на те, що у документах відрізняється отримувач, код товару та маса товару.

Відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області не подало.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги ТОВ "ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ", перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного.

Обставини встановлені судом першої інстанції, підтверджені судом апеляційної інстанції:

14 липня 2017 року позивач подав електронну митну декларацію №UA125110/2017/409562 щодо імпорту на територію України товарів з такими характеристиками: трикотажне полотно, виготовлене з синтетичних волокон, поперечно в`язане, пофарбовано в різні кольори, код товару - 60063920900, вагою нетто/брутто - 21 678 кг/22 110 кг, торговельна марка - немає даних, країна виробництва - Туреччина, виробник - компанія Ucka Tekstil Veysel Karakose, кількість місць - 901, загальна фактурна вартість - 10 839,00 доларів США, умови доставки - CIF Одеса. Відповідно до вказаної декларації, відправником товарів є компанія Ucka Tekstil Veysel Karakose, а одержувачем - товариство з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ".

До вказаної митної декларації, позивач надав зовнішньоекономічний контракт №2704-17 від 24 липня 2017 року, укладений із компанією "Infort Trade LTD", інвойс від 09 червня 2017 року №Р-1/113/1 на загальну вартість товару у розмірі 10 839,00 доларів США, коносамент №ARKIST0000218492 від 25 травня 2017 року.

Відповідно до коносаменту №ARKIST0000218492 від 25 травня 2017 року, перевезення товару, який позивач вказав у митній декларації UA125110/2017/409562 від 14 липня 2017 року, здійснено у контейнері ARKU8365942, вагою бурто - 22 110 кг, кількість місць - 910, із визначенням виду товару - тканина пофарбована з кодом ТН ЗЕД 60019200, відправник - компанія Ucka Tekstil Veysel Karakose.

14 червня 2017 року Київська митниця ДФС прийняла рішення №UA125000/2017/000131/2 про коригування митної вартості товарів за декларацією №UA125110/2017/409562 від 14 липня 2017 року та картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125110/2017/00056.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2017 року, яка залишена без змін постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2018 року, визнано протиправними та скасовано рішення №UA125000/2017/000131/2 про коригування митної вартості товарів за декларацією UA125110/2017/409562 від 14 липня 2017 року та картку відмову в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA125110/2017/00056.

При цьому, учасниками справи визнається той факт, що імпортовані позивачем товари за митною декларацією №UA125110/2017/409562 від 14 липня 2017 року, випущені у вільний обіг за загальною фактурною вартістю товару у розмірі 10 839,00 доларів США, що за курсом НБУ на день подання декларації становило 281 762,10 грн., та саме з цієї суми позивачем сплачені відповідні митні платежі.

Судом першої інстанції встановлено, що на запит Департаменту адміністрування митних платежів Державної фіскальної служби України стосовно перевірки автентичності документів, на підставі яких здійснено митне оформлення трикотажного полотна, що ввезене на митну територію України на адресу ТОВ "ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ" за МД від 14 червня 2017 року №UA125110/2017/409562, митна адміністрація Туреччини надіслала відповідь із копіями експортної митної декларації №17343100ЕХ105884 від 22 травня 2017 року та фактури №041820 від 22 травня 2017 року.

Відповідно до інформації, яка міститься у графах експортної декларації №17343100ЕХ105884 від 22 травня 2017 року та фактури №041820 від 22 травня 2017 року, з Туреччини до України у контейнері ARKU8365942 відправлено товар за кодом товарної номенклатури 60019200 (тканина) вагою брутто 22 100 кг, вагою нетто 21 659,50 кг, кількість місць 901.

Відповідно до графи 22 експортної декларації та фактури №041820 від 22 травня 2017 року, фактурна вартість експортованого товару дорівнює 127 998,00 доларів США на умовах поставки CIF (Україна) та відправником товару є компанія Ucka Tekstil Veysel Karakose (Istanbul, Turkey).

ГУ ДФС в Одеській області з 10 жовтня 2018 року по 12 жовтня 2018 року провело документальну невиїзну перевірку ТОВ "ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ" щодо дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи за митною декларацією UA125110/2017/409562 від 14 липня 2017 року, за результатом якої складено Акт №2221/15-32-14-10-11/40825989 від 17 жовтня 2018 року (далі - Акт перевірки).

У вказаному Акті перевірки зазначено, що співставлення даних про товар, які містяться у документах, наданих уповноваженим органом Республіки Туреччина листом від 15 березня 2018 року (вх. ДФСУ від 06 квітня 2018 року №15453/5) та митної декларації UA125110/2017/409562 від 14 липня 2017 року дозволяє однозначно стверджувати, що документи стосуються однієї поставки товару, а саме: товару, експортованого з Туреччини у контейнері ARKU8365942, митне оформлення якого проведено за МД від 14 червня 2017 року №UA125110/2017/409562.

Як вказано в Акті перевірки, співставленням даних, які містяться у графах 22,46 експортної декларації від 22 травня 2017 року №17343100ех105884 та МД від 14 червня 2017 року №UA125110/2017/409562 встановлено, що фактурна вартість товару, заявлена при імпорті товару (10 839,00 доларів США) є значно меншою, ніж фактурна вартість, задекларована у експортній декларації (127 998,00 доларів США, що становить за курсом НБУ на день подачі митної декларації 3 327 335,15 грн.), яка надана уповноваженим органом Республіки Туреччина. За результатом проведення документальної невиїзної перевірки, встановлено порушення ТОВ "ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ" п.2 ст. 52 МК України в частині надання недостовірних відомостей про товар, а саме: заниження фактурної вартості товару, що призвело до заниження митної вартості імпортованого товару.

У висновках Акта перевірки зазначено, що ТОВ "ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ" порушило п.2 ч.2 ст. 52 МК України, п.190.1 ст. 190 ПК України, в результаті чого занижено податкове зобов`язання на загальну суму 901 489,62 грн., у тому числі по сплаті ввізного мита на суму 243 645,84 грн. та сплаті податку на додану вартість на суму 657 843,78 грн.

На підставі Акту перевірки, ГУ ДФС в Одеській області прийняло наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0050761410 від 21 листопада 2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на загальну суму 304 557,30 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 243 645,84 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 60 911,46 грн.

- №0050771410 від 21 листопада 2018 року, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів на зальну суму 822 304,73 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 657 843,78 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 164 460,95 грн.

Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що у зв`язку із встановленням факту заниження митної вартості товару, імпортованого позивачем за митною декларацією №UA125110/2017/409562 від 14 червня 2017 року, відповідачем правомірно прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Колегія суддів вважає, що при вирішенні даної справи судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи щодо наявності законних підстав та правомірності проведення перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску, виходячи з наступного.

З метою дотримання балансу публічних і приватних інтересів законодавством встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок.

Колегія суддів вважає, що лише їх дотримання під час проведення перевірки може бути належною підставою для прийняття суб`єктом владних повноважень законного і обґрунтованого рішення.

Частиною 5 ст. 54 МК України встановлено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені ст. 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному ст.ст. 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно ч.1 ст. 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до ч.1 ст. 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Частинами 2, 3 ст. 351 МК України встановлено, що документальна невиїзна перевірка проводиться у разі:

1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів;

2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів.

Колегія суддів зазначає, що особливості регулювання проведення документальної невиїзної перевірки, встановлені ст. 351 МК України, не виключають необхідності дотримання загальних вимог до наявності підстав та порядку проведення перевірок.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органові доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності - резидентів України.

Згідно ч.1 ст. 495 МК України доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються:

1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів;

2) поясненнями свідків;

3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності;

4) висновком експерта;

5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про міжнародне приватне право" документи, що видані уповноваженими органами іноземних держав у встановленій формі, визнаються дійсними в Україні в разі їх легалізації, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Отже, враховуючи вимоги вищезазначених норм законодавства, колегія суддів доходить висновку, що документально підтверджена інформація отримана від уповноважених органів іноземних держав повинна бути легалізована у спосіб передбачений чинним законодавством України (консульська легалізація та проставляння апостилю).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі №821/2067/17.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції, на вимогу суду представник відповідача не надав перекладених українською мовою та легалізованих в установлений законом спосіб листа уповноваженого органу Республіки Туреччина від 15 березня 2018 року (з додатками: експортної митної декларації від 22 травня 2017 року №17343100ех105884 та інвойса від 22 травня 2017 року №041820).

За таких обставин, колегія суддів доходить висновку, що надані податковим органом документи складені іноземною мовою на підтвердження правомірності висновків акту перевірки щодо порушення позивачем норм законодавства не є допустимими, достовірними та належними, оскільки такі не перекладені українською мовою та не легалізовані в установлений законом спосіб, а відтак не можуть бути підставою для висновку про порушення позивачем митних правил.

Отже, порушення відповідачем порядку проведення перевірки, що виразилось у призначенні перевірки на підставі документа органа іноземної держави, не перекладеного українською мовою та не легалізованого в установлений законом спосіб, та обґрунтування висновків перевірки на підставі документів, також отриманих від органа іноземної держави, не перекладених українською мовою та не легалізованих в установлений законом спосіб, призвело до незаконності як самої перевірки, так і її наслідків.

Таким чином колегія суддів доходить висновку, що контролюючий орган при проведенні перевірки та при прийнятті оскаржуваних рішень діяв з порушенням чинних норм законодавства України, а томі підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Враховуючи, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а також, що висновки суду не відповідають обставинам справи, судова колегія, керуючись п.1 ч.1 ст. 317 КАС України вважає необхідним, скасовуючи рішення суду першої інстанції, ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ".

Колегія суддів вирішила питання щодо судових витрат відповідно ст.ст. 139-143 КАС України.

Керуючись ст.ст. 308, 310, п.2 ч.1 ст. 315, п.1 ч.1 ст. 317, ст.ст. 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ" задовольнити.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року скасувати.

Ухвалити нове судове рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ" до Головного управління ДПС в Одеській області, Головного управління ДФС в Одеській області задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 21 листопада 2018 року №0050761410, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем мито на товари, що ввозяться суб`єктами підприємницької діяльності на загальну суму 304 557,30 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 243 645,84 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 60 911,46 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Одеській області від 21 листопада 2018 року №0050771410, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем ПДВ з ввезених на територію України товарів на зальну суму 822 304,73 грн., у тому числі за податковими зобов`язаннями - 657 843,78 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 164 460,95 грн.

Стягнути з рахунку бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ 43142370) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛЮС-ГРАНІТ-ІНВЕСТ" (65009, м. Одеса, вул. Фонтанська дорога, 11, код ЄДРПОУ 40825989) судовий збір у розмірі 16 902,94 грн. (шістнадцять тисяч дев`ятсот дві гривні 94 коп.) за подачу адміністративного позову та 25 354,40 грн. (двадцять п`ять тисяч триста п`ятдесят чотири гривні 40 коп.) за подачу апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 26 березня 2021 року.

Головуючий: Бітов А.І. Суддя: Суддя: Лук`янчук О.В. Ступакова І.Г.

Дата ухвалення рішення16.03.2021
Оприлюднено28.03.2021

Судовий реєстр по справі —420/220/19

Ухвала від 01.06.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 11.05.2021

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Хохуляк В.В.

Ухвала від 11.05.2021

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Бойко О.Я.

Постанова від 16.03.2021

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бітов А.І.

Ухвала від 23.11.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бітов А.І.

Ухвала від 23.11.2020

Адміністративне

П'ятий апеляційний адміністративний суд

Бітов А.І.

Рішення від 06.10.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Бойко О.Я.

Ухвала від 16.07.2020

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Бойко О.Я.

Ухвала від 02.05.2019

Адміністративне

Одеський окружний адміністративний суд

Бойко О.Я.

Рішення від 22.02.2019

Цивільне

Новопсковський районний суд Луганської області

Пронька В. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні