Ухвала

від 24.03.2021 по справі 345/4434/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 345/4434/18

Провадження № 22-з/4808/11/21

Головуючий у 1 інстанції Юрчак Л.Б.

Суддя-доповідач Максюта

У Х В А Л А

24 березня 2021 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

Головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Бойчука І.В., Василишин Л.В.,

секретаря Пацаган В.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою,

в с т а н о в и в :

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 11 березня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 березня 2019 року - без змін.

01 березня 2021 року ОСОБА_1 подано заяву про ситягнення з ОСОБА_2 на її користь коштів, сплачених за проведення експертизи. В обґрунтування зазначає, що на підставі ухвали Івано-Франківського апеляційного суду від 30.05.2019 року по справі було призначено судову земельно-технічну експертизу, обов`язок по оплаті якої покладено на неї. На виконання ухвали суду нею було сплачено 7850,00 грн, що підтверджується квитанцією №1-49ЗК від 02.08.2019р., що була направлена в експертну установу. Просить ухвалити постанову, якою стягнути з ОСОБА_3 на її користь 7850,00 грн, сплачених за проведення експертизи.

Під час ухвалення постанови судові витрати, понесені відповідачем на підставі положень ст. 141 ЦПК України, розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишена без задоволення, тоді як розподіл судових витрат, понесених позивачем, не проводився.

Під час підготовки до розгляду питання про ухвалення додаткового рішення судова колегія прийшла до висновку про можливість його розгляду без повідомлення та виклику учасників справи, у відповідності до ч. 4 ст. 270 ЦПК України.

Вислухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до наступного висновку.

Частина третя статті 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно до положень частин першої, третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно частин першої, другої статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Згідно з правилами пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження понесених витрат, сплачених за проведення земельно-технічної експертизи, позивачкою подано наступні докази: заяву, адресовану судовому експерту Івано-Франківського відділення Київського НДІСЕ від 02.08.2019р. про направлення квитанції про оплату за проведення експертизи; квитанцію №1-49ЗК від 02.08.2019р. про оплату експертизи в сумі 7850,00 грн; рахунок №2551 від 25.06.2019р.

При цьому, докази сплати грошових коштів на підтвердження фактично понесених витрат надані суду лише 01.03.2021 року, тобто в порушення вимог, що визначені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, оскільки такі докази повинні були бути подані заявником не пізніше ніж через п`ять днів після ухвалення рішення суду, у даному випадку не пізніше 16 березня 2019 року.

Та обставина, що оплата послуг за проведення експертизи відбулась в серпні 2019 року, не дає підстав не застосовувати вимоги ч.8 ст.141 ЦПК України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про залишення заяви про ухвалення додаткового рішення суду без розгляду у зв`язку з недотриманням строків, визначених цивільним процесуальним законодавством щодо надання доказів на підтвердження фактично понесених витрат, сплачених за проведення земельно-технічної експертизи.

Керуючись ст..ст. 133, 134, 141, 270, 368, 381-384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення питання про відшкодування витрат, сплачених за проведення земельно-технічної експертизи у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня прийняття ухвали.

Судді: І.О. Максюта

І.В. Бойчук

Л.В. Василишин

Повний текст ухвали складено 25 березня 2021 року.