Рішення

від 12.09.2007 по справі 45/315

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

45/315

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  45/315

12.09.07

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Віжн XXI Медіа груп „Vision XXI Media group”

До:Державного підприємства "Завод "Арсенал"   

Провизнання права власності на частку у спільному майні

Суддя Балац С.В.

Представники

позивача:Волокітін О.В., дов. від 12.06.2007 № 2

відповідача:Жук-Шахрай С.І., дов. від  03.07.2007 № 35/Д-70

Суть спору: (відповідно до позовної заяви від  18.06.2007 № 127 та заяви про уточнення позовних вимог від 15.08.2007) визнання частки належних позивачеві та відповідачеві  у праві спільної часткової власності на недобудовані  нежитлові приміщення у розмірі 92/100 та 8/100 ідеальних часток відповідно, та визнання за позивачем право власності на частку у спільній  частковій власності у розмірі 92/100 ідеальних часток недобудованих нежитлових приміщень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач у період орендного користування ним приміщеннями відкритої галереї, розташованої в м. Києві по вул. Московській, 8 та закріпленої за відповідачем, здійснив її реконструкцію, внаслідок чого було створено новий об'єкт нерухомого майна, що складається з двох приміщень, у яких обладнано офіс, двох приміщень виставкового призначення та коридору.

Позивач вказує, що рішенням Господарського суду м. Києва від 18.08.2006 у справі № 45/134-2/260, що набуло законної сили, за позивачем та відповідачем визнано право спільної часткової власності на недобудовані (неприйняті в експлуатацію) нежитлові приміщення, створені на базі відкритої галереї та розташовані в м. Києві по вул. Московській, 8. Разом з тим, у судовому рішенні не визначено розміру часток позивача та відповідача у праві спільної часткової власності на названі нежитлові приміщення, що за твердженнями позивача, не узгоджується з приписами законодавства щодо часткової власності, а також ускладнює можливість реєстрації права власності позивача на нежитлові приміщення у бюро технічної інвентаризації. Також, на думку позивача, відповідач до цього часу вимагає від позивача сплати орендної плати за користування в цілому нежитловими приміщеннями, розташованими в місті Києві по вул. Московській, 8. Останнє, на думку позивача, порушує його право власності на відповідну частку у праві власності на нежитлові приміщення.

Ухвалою від 05.07.2007 порушено провадження у справі № 45/315 та призначено її до розгляду на 23.07.2007.

Ухвалою від 23.07.2007  розгляд справи відкладався на 15.08.2007.

Також у судовому засіданні 15.08.2007 представник позивача подав заяву про уточнення та про часткову відмову від позовних вимог. Зокрема, згідно уточнених позовних вимог позивач просив визнати за ним та відповідачем право власності на відповідні частки у праві спільної часткової власності на нежитлові приміщення, розташовані в м. Києві по вул. Московській, 8, а також визначити частку позивача у праві спільної часткової власності на нежитлові приміщення у розмірі 92/100 ідеальних часток, а частку відповідача у розмірі 8/100 ідеальних часток. Також позивач відмовився від вимог про стягнення з відповідача витрат по сплаті державного мита в сумі 6 878,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Представник відповідача у судовому засіданні 15.08.2007 надав суду відзив на позовну заяву у якому проти позову заперечив з тих підстав, що не вбачає в своїх діях порушень прав позивача. За твердженнями відповідача, він неодноразово звертався до позивача з пропозиціями вирішити питання щодо порядку володіння та користування спільним майном мирним шляхом. Проте вказані пропозиції позивачем проігноровані. Також відповідач відзначив, що останнє нарахування орендної плати за користування нежитловими приміщеннями було зроблено ним у серпні 2006 року, тобто до винесення судового рішення про визнання права власності позивача на частку цих приміщень.

В судовому засіданні 15.08.2007 оголошено  перерву до 06.09.2007 для виготовлення повного тексту рішення, про що сторони повідомлені під розписку.

У судовому засіданні 06.09.2007 продовжено перерву до 12.09.2007 для виготовлення повного тексту рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд –

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст.  35 Господарського кодексу України  факти,   встановлені  рішенням  господарського  суду  (іншого органу,  який  вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи,  не  доводяться  знову  при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Сторонами відповідно до ст. 21 Господарського кодексу України є позивач та відповідач.

Позивачем у справі Господарського суду міста Києва № 45/134-2/260  було  Товариство з обмеженою відповідальністю  „Віжн XXI Медіа груп „Vision XXI Media group”, а відповідачем  було Державне підприємство "Завод "Арсенал".

Позивачем у справі Господарського суду міста Києва № 45/315 є Товариство з обмеженою відповідальністю  „Віжн XXI Медіа груп „Vision XXI Media group”, а відповідачем  є Державне підприємство "Завод "Арсенал".

Отже господарським судом у межах справи № 45/315 розглядається спір, в якому беруть участь ті ж самі сторони що й у справі № 45/134-2/260 , тому факти, встановлені в рішенні Господарського суду міста Києва № 45/134-2/260, не  потребують доведення знову.

Рішенням  господарського суду міста Києва   від 18.08.2006 № 45/134-2/260  встановлено, що:

"30.01.1998 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Віжн XXI Медіа груп»(Орендар) та Державним підприємством завод «Арсенал»(Орендодавець) укладено договір оренди державного майна № А/76-172-98, відповідно до якого, Орендарю в оренду було передано нежитлові приміщення площею 149 кв. м. та відкриту галерею при вході в заводоуправління Орендодавця, площею 283 кв. м., що розташовані у м. Києві по вул. Московській, 8.

Відповідно п.1.1 договору оренди, а також протоколу намірів до договору від 11.02.1998, передбачалося передача в оренду відкритої галереї при вході в заводоуправління, здійснення її реконструкції  та створення на її базі виставкового залу.

Відповідно до п. 5.3. договору оренди, до прав орендаря відноситься право, з письмового дозволу орендодавця, вносити зміни до орендованого майна, проводити його реконструкцію, технічне переобладнання, поліпшення орендованого майна.

Таким чином, проведення реконструкції відкритої галереї безпосередньо передбачено умовами договору оренди державного майна № А/76-172-98 від 30.01.1998р.

Згода відповідача на здійснення позивачем реконструкції відкритої галереї підтверджується п. 1 протоколу про наміри до договору оренди від 11.02.1998 р.

Внаслідок реконструкції відкритої галереї, здійсненої позивачем, утворилися окремі нежитлові приміщення, які придатні для розміщення в них майна та людей і можуть використовуватися для розташування в них виставкових залів та офісів".

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.08.2006 № 45/134-2/260  позов Товариства з обмеженою відповідальністю  "Віжн ХНІ Медіа груп" задоволено повністю та визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю  "Віжн ХНІ Медіа груп" та Державним підприємством "Завод "Арсенал" право спільної часткової власності на недобудовані  (неприйняті в експлуатацію) нежитлові приміщення, створені на базі відкритої галереї та розташовані в м. Києві, по вул.. Московській, 8.

Проте, вказаним рішенням господарського суду не визначено часток в праві спільної власності кожної сторін спору.

Станом на день розгляду справи рішення Господарського суду міста Києва від 18.08.2006 у справі № 45/134-2/260 набуло законної сили.

Згідно інвентарної справи Київського міського бюро технічної інвентаризації загальна площа нежитлових приміщень, утворених внаслідок реконструкції відкритої галереї, становить 293,0 кв.м.

Причиною виникнення спору є відсутність документального визначення та закріплення часток сторін у праві спільної часткової власності на нежитлові приміщення, а також відсутність погодженого сторонами порядку користування та володіння цими нежитловими приміщеннями.

Згідно ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відсутність визначення розміру частки позивача у праві спільної часткової власності на нежитлові приміщення, порушує право власності позивача на відповідну частку, адже створює невизначеність цього права власності та створює умови для його оспорювання та невизнання іншими особами, у тому числі відповідачем.

До того ж, відповідно до ч. 4 ст. 355 Цивільного кодексу України спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно. Згідно з ч. 1 ст. 356 Цивільного кодексу спільною частковою власністю є власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 357 Цивільного кодексу частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання (виготовлення, спорудження) майна.

Отже, невизначеність розміру часток сторін у праві спільної часткової власності на нежитлові приміщення не узгоджується з нормами чинного законодавства про спільну часткову власність, а також порушує право позивача щодо дійсного розміру його частки у праві спільної часткової власності на ці приміщення, оскільки до моменту такого визначення частки позивача та відповідача вважаються рівними.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу способом захисту цивільних прав є визнання права.

Згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Під час судового розгляду справи № 45/134-2/260 судом була призначена судова будівельно-технічна експертиза, яка проводилася Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз. За результатами експертизи був складений висновок № 167/168 від 11.02.2005, який міститься у матеріалах справи № 45/134-2/260 Господарського суду міста Києва та копія якого була надана позивачем під час судового розгляду цієї справи.

Згідно з висновками експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз частка позивача у нежитлових приміщеннях, створених на базі відкритої галереї, розташованих в м. Києві по вул. Московській, 8, становить 92/100 або 92 %, тоді як частка відповідача складає 8/100 або 8 %. Експерт виходив із залишкової вартості відтворення відкритої галереї до її реконструкції, з вартості будівельних робіт (матеріалів), здійснених у ході реконструкції, а також із залишкової вартості відтворення реконструйованого об'єкту. Зокрема, залишкова вартість відтворення галереї до її реконструкції становила 60620,00 грн. Вартість будівельних робіт (матеріалів) із реконструкції галереї –687800,00 грн. Відповідно, залишкова вартість відтворення реконструйованого об'єкту становить - 748420,00 грн.

Не можуть бути прийнятими до уваги доводи відповідача про те, що ним не порушені права позивача, оскільки останній не відповідає на пропозиції відповідача про досудове вирішення між ними питань щодо користування та володіння спільним майном, та про те, що останнє нарахування відповідачем по орендній платі мало місце у серпні 2006 року виходячи з наступного.

Згідно ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Таким чином, відсутність між сторонами домовленостей щодо користування та володіння спільним майном –нежитловими приміщеннями, а також відсутність домовленостей щодо визначення часток сторін у праві спільної часткової власності на спільне майно,  не є перешкодою для звернення позивача до суду з відповідним позовом.

Факт виставлення відповідачем рахунків на ім'я позивача про сплату  орендної  плати за користування  всією площею нерухомого майна, свідчить про невизнання відповідачем права власності позивача у частині 92/100 недобудованих нежитлових приміщень відкритої галереї, розташованої в м. Києві по вул. Московській, 8.

Виходячи з норм ГПК України судові витрати не включається до позовних вимог, їх склад та розподіл визначається нормами ГПК України. Статтею 22 ГПК України позивачеві не надано право відмовитися від судових витрат. Тому заява позивача від 15.08.2007 в частині відмови від позовних вимог, судом відхиляється, а судові витрати підлягають розподілу згідно ст. 49 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись ст. ст. 33, 34, 35, 49, 82-85, 116-118 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визначити частки належні Товариству з обмеженою відповідальністю „Віжн XXI Медіа груп „Vision XXI Media group” (вул. Московська, 8, м. Київ, 01010, п/р №260090001722001 в КБ «Надра», МФО 320564, код ЄДРПОУ 24920656) та Державному підприємству „Завод „Арсенал” (вул. Московська, 8, м. Київ, 01010, п/р № 26000301110089 у Лівобережному відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322119, код ЄДРПОУ 20059260) у праві спільної часткової власності на недобудовані (неприйняті в експлуатацію) нежитлові приміщення, загальною площею 293,0 кв.м., створені на базі відкритої галереї та розташовані в м. Києві по вул. Московській, 8, у розмірі 92/100 та 8/100 ідеальних часток відповідно.

3. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю „Віжн XXI Медіа груп „Vision XXI Media group” (вул. Московська, 8, м. Київ, 01010, п/р №260090001722001 в КБ «Надра», МФО 320564, код ЄДРПОУ 24920656) та Державним підприємством „Завод „Арсенал” (вул. Московська, 8, м. Київ, 01010, п/р № 26000301110089 у Лівобережному відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322119, код ЄДРПОУ 20059260) право власності на частки у спільній частковій власності на недобудовані (неприйняті в експлуатацію) нежитлові приміщення, загальною площею 293,0 кв.м., створені на базі відкритої галереї та розташовані в м. Києві по вул. Московській, 8, у розмірі 92/100 та 8/100 ідеальних часток відповідно.

4. Стягнути з Державного підприємства „Завод „Арсенал” (вул. Московська, 8, м. Київ, 01010, п/р № 26000301110089 у Лівобережному відділенні ПІБ м. Києва, МФО 322119, код ЄДРПОУ 20059260) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Віжн XXI Медіа груп „Vision XXI Media group” (вул. Московська, 8, м. Київ, 01010, п/р №260090001722001 в КБ «Надра», МФО 320564, код ЄДРПОУ 24920656) –6 878,00 грн. (шість тисяч вісімсот сімдесят вісім гривень 00 коп.) витрат по оплаті державного мита, 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Видати наказ.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                                Балац С.В.