Рішення

від 12.09.2007 по справі 9/213

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

9/213

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  9/213

12.09.07

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма МД»

До                 Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»   

Про                       стягнення 11996,65 грн.

Суддя  Жирнов С.М.

Представники:

Від позивача:        не з»явився.                              

Від відповідача:    Головко І.І. –довіреність № 1/315 від 15.11.06 р..

Обставини  справи:

Позов заявлений про стягнення 9803,18 грн. основного боргу, 354,52 грн. пені, 274,49 грн. інфляції та 64,46 річних за період з 22.04.2007 р. по 10.07.2007 р. відповідно до Договору № 113/448-06 від 28.11.2006 р. та 1500,00 грн. витрат на юридичну допомогу.

           Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2007 р. порушено провадження у справі № 9/213 та призначено останню до розгляду на 12.09.2007 р.

           12.09.2007 р. позивачем до суду подані Пояснення до позовної заяви № б/н від 10.09.2007 р., відповідно до яких позивач сповістив суду про сплату відповідачем 17.07.2007 р. основного боргу у сумі 9803,18 грн., підтримав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені, інфляції та річних, визначив правовий зміст вимог щодо судових витрат на суму 1500,00 грн. як «інші витрати, пов»язані з розглядом справи»та просив останні віднести на відповідача у випадку задоволення позову згідно ст. 49 ГПК України.

           До вищезазначеного Пояснення до позовної заяви позивачем додані на вимогу ухвали суду від 20.08.2007 р. копії рахунку –фактури № 34 від 04.07.2007 р. за консультаційні та представницькі послуги за позовом до ВАТ «Завод «Ленінська кузня»на суму 1500,00 грн., платіжного доручення № 208 від 05.07.2007 р. на вказану суму та виписки банку за особовим рахунком 260063013457 за 05.07.2007 р. про зарахування коштів у сумі 1500,00 грн. ПП «Юрпроект».

           12.09.2007 р. позивачем до суду також подане Клопотання № б/н від 12.09.2007 р. про розгляд справи без його участі, а тому останній в судове засідання 12.09.2007 р. не з»явився.

           Відповідач в судовому засіданні подав Відзив на позовну заяву №  б/н з додатковими документами на виконання вимог ухвали суду від 20.08.2007 р., відповідно до якого повідомив суд про оплату платіжним дорученням № 6248 від 17.07.2007 р. основного боргу у сумі 9803,18 грн. та просив припинити провадження у справі в цій частині.

           У вищезазначеному Відзиві відповідач заперечив вимоги позивача щодо стягнення на користь останнього пені, інфляції та судових витрат.

 Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва,  -

                                                       ВСТАНОВИВ:

            12.09.2007 р. позиваче до суду подане Клопотання № б/н від 12.09.2007 р. про розгляд справи без його участі.

            Враховуючи вищенаведене клопотання суд прийшов до висновку про задоволення останнього та про розгляд справи за відсутністю позивача.

Відповідно до п.п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст. 55 Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом –«ГПК України»), ціна позову, зокрема, у позовах про стягнення грошей, визначається стягуваною сумою та сумами неустойки (штрафу, пені). Приписами ч. 3 вищезазначеної статті ГПК України встановлено, що ціну позову вказує позивач, а у випадку неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею.

У позовній заяві позивач зазначив ціну позову 11996,65 грн. грн., до складу якої включив наступні суми стягнення з відповідача: 9803,18 грн. основного боргу, 354,52 грн. пені, 274,49 грн. інфляції, 64,46 річних та 1500,00 грн. «юридичних послуг», які в подальшому у наданих суду Поясненнях до позовної заяви № б/н від 10.09.2007 р. визначив як «інші витрати, пов»язані з розглядом справи». Остання наведена сума у розмірі 1500,00 грн. віднесена позивачем до складу судових витрат в розумінні ст. 44 ГПК України, а тому не підлягає оплаті державним митом.

Тому вимога позивача про стягнення фактично складає 10496,65 грн. (9803,18 грн. основного боргу, 354,52 грн. пені, 274,49 грн. інфляції, 64,46 річних).

Таким чином, дійсна ціна позову становить 10496,65 грн. та саме така сума підлягала оплаті державним митом в порядку ст. 46 ГПК України.

            28.11.2006 р. позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма МД»(Виконавець) уклало з  відповідачем - Відкритим акціонерним товариством «Завод «Ленінська кузня»(Замовник) Договір № 113/448-06 на виконання робіт, а саме поставку обладнання та матеріалів, необхідних для виконання монтажно –налагоджувальних робіт згідно специфікації та монтаж і пусконалагодження системи відеоспостереження відповідно до технічного завдання Замовника  (надалі за текстом «Договір», «Роботи»).

           Пунктом 3.2.3 Договору сторони визначили загальну суму передплати за договором у розмірі 43016,33 грн.

           Відповідно до п. 3.4 Договору розрахунок за виконані роботи повинен був бути здійсненим Замовником (відповідачем) у триденний термін на підставі актів виконаних робіт, підписаних повноважними представниками сторін.

           За прострочення оплати у відповідності з п. 3.4 Договору Замовник (відповідач) сплачує Виконавцю (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день прострочення грошового зобов»язання від суми простроченого платежу за кожний прострочений день (п. 5.2 Договору).

На твердження позивача, ним та у відповідності до умов Договору були здійснені для відповідача Роботи на загальну суму 52819,51 грн., що знайшло підтвердження в підписаному в двосторонньому порядку та скріпленому печатками сторін Акті прийняття –здачі виконаних робіт від 18.04.2007 р., який знаходиться в матеріалах справи. Позивачем зазначено, що відповідачем була здійснена передплата виконаних робіт на загальну суму 43016,33 грн., а залишок вартості Робіт на суму 9803,18 грн., згідно вищевказаного акту, відповідач не перерахував позивачу у встановлений Договором строк. А тому та з огляду на п. 3.4 Договору, у відповідача з 22.04.2007 р. виникла заборгованість у сумі 9803,18 грн. (основний борг).

            12.09.2007 р. позивачем до суду подані Поясненням до позовної заяви № б/н від 10.09.2007 р., відповідно до яких останній сповістив суд про сплату відповідачем 17.07.2007 р. основного боргу у сумі 9803,18 грн.

            Про перерахування позивачу вищевказаної суми основного боргу та до подання позову до суду (17.07.2007 р.) відповідач повідомив суд у Відзиві на позовну заяву № б/н та додав до останнього платіжне доручення № 6248 від 17.07.2007 р. на суму 9803,18 грн.

Враховуючи викладене, а також те, що залучений до справи доказ (платіжне доручення № 6248 від 17.07.2007 р.) свідчить про сплату відповідачем основного боргу у сумі 9803,18 грн. до подання позову  до суду (17.08.2007 р.), провадження у справі в цій частині підлягає припиненню у зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України з покладанням на позивача в цій частині судових витрат.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом (неустойка, штраф, пеня), іншими законами або договором.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов»язання мало бути виконано.

           Відповідно до п. 5.2 Договору, за прострочення оплати у відповідності з п. 3.4 Договору Замовник (відповідач) сплачує Виконавцю (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на день прострочення грошового зобов»язання від суми простроченого платежу за кожний прострочений день.

З огляду на Акт прийняття –здачі виконаних робіт від 18.04.2007 р. та п. 3.4 Договору щодо обов»язку Замовника (відповідача) здійснити розрахунок за виконані Роботи у триденний термін на підставі актів виконаних робіт, підписаних повноважними представниками сторін,  судом встановлено початок перебігу строку прострочення виконання відповідачем зобов»язання по оплаті за Договором з 22.04.2007 р.  

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов до висновку про задоволення позовних в частині стягнення з відповідача 354,52 грн. пені, 274,49 грн. інфляції та 64,46 річних та за період з 22.04.2007 р. по 10.07.2007 р. повністю.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1500,00 грн. витрат, правовий зміст яких останнім визначений у Поясненні до позовної заяви № б/н від 10.09.2007 р. як «інші витрати, пов»язані з розглядом справи», визнаються судом такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне:

Приписами ст. 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов»язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов»язані з розглядом справи.

           Відповідно до Роз»яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України»до інших витрат в розумінні ст. 44 ГПК України відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (ст. 30 ГПК України).

           Отже, під «іншими витратами, пов»язаними з розглядом справи»слід вважати такі витрати, які виникають після порушення справи та в процесі розгляду останньої в суді.

           Крім цього, судом встановлено, що фактично здійснені позивачем витрати у сумі 1500,00 грн. є витратами, пов»язаними з наданням йому правової допомоги.

Приписами Закону України від 19 грудня 1992 року № 2887-XII  «Про адвокатуру»встановлено, що оплата праці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадянином чи юридичною особою і адвокатським об'єднанням чи адвокатом.

Зі змісту позовної заяви  та наданих позивачем Пояснень до позовної заяви № б/н від 10.09.2007 р. випливає, що договір (угода) позивача та з  адвокатом не укладався.

Отже, зазначені витрати позивача у сумі 1500,00 грн. суд не може віднести до судових витрат.

            За таких обставин, судові витрати в частині держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відносяться на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інших витрат, які могли б бути віднесені до судових (ст. 44 ГПК України), судом не встановлено, а тому розподіл таких не можливий.  

            Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 599, 625, 629, 837 Цивільного кодексу України,  ст. 193, 230, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 30, 33, 34, 44, 45, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,  -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Завод «Ленінська кузня»  (04176, м. Київ, вул. Електриків, 26;  ідентифікаційний код 14312364; р/р 26043310000004 в АКБ «Мрія»м. Києва, МФО 321767), а у випадку відсутності коштів з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення господарського суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма МД»(02121, м. Київ, просп. Бажана, 34, к. 27; ідентифікаційний код 21550696; р/р 2600705506 в ВАТ «СЕБ БАНК»м. Києва, МФО 300175) 354 (триста п»ятдесят чотири) грн. 52 коп. пені, 274 (двісті сімдесят чотири) грн. 49 коп. інфляції, 6 (шість) грн. 93 коп. річних, 7 (сім) грн. 80 коп. держмита, 6 (шість) грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Припинити провадження у справі в частині 9803,18 грн.

4.          Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фірма МД»(02121, м. Київ, просп. Бажана, 34, к. 27; ідентифікаційний код 21550696; р/р 2600705506 в ВАТ «СЕБ БАНК»м. Києва, МФО 300175) 15 (п»ятнадцять) грн.. 00 коп. з Державного бюджету України.

5.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяС.М. Жирнов

Дата підписання 13.09.2007 р.

Суддя                                                                                                        М.Г.Хоменко