Ухвала від 18.03.2021 по справі 925/991/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

18 березня 2021 року Черкаси справа № 925/991/19

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І., із секретарем судового засідання Юхименко О.В., за участю представника боржника Харчевського О.П., за посадою, адвокат, розглянув у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду скаргу Жашківського підприємства теплових мереж на дії державного виконавця Жашківського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі за позовною заявою Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України до Жашківського підприємства теплових мереж про стягнення 434997,72 грн,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 03.12.2019 повністю задоволено позов Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , присуджено до стягнення з Жашківського підприємства теплових мереж на користь позивача 314244 грн 84 коп основної заборгованості, 104605 грн 88 коп пені, 37916 грн 85 коп три відсотки річних, 145985 грн 52 коп інфляційних втрат та 9041 грн 30 коп судового збору.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 рішення Господарського суду Черкаської області від 03.12.2019 скасовано частково та прийнято нове рішення, яким відмовлено у стягненні з Жашківського підприємства теплових мереж 70640,16 грн пені, 19401,45 грн 3% річних, 84142,30 грн інфляційних втрат та 2612,76 грн судового збору. В решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

21.07.2020 на виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020 видано накази.

Ухвалою Верховного Суду від 11.08.2020 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України на постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2020.

24.02.2021 до суду надійшла скарга Жашківського підприємства теплових мереж на дії державного виконавця Жашківського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якій скаржник просить суд скасувати постанови державних виконавців: про стягнення виконавчого збору ВП№62725258 від 15.01.2021 на суму 43499,77 грн, про стягнення виконавчого збору ВП №63241225 від 15.01.2021 на суму 37493,84 грн, про стягнення виконавчого збору ВП №59725044 від 15.01.2021 на суму 46565,99 грн, про стягнення виконавчого збору ВП №60757199 від 15.01.2021 на суму 112,09 грн. Скарга мотивована тим, що 28.12.2020 Жашківське підприємство теплових мереж виконало рішення суду в повному обсязі в установлені законом терміни, а саме сплатило 314244,84 грн основного боргу, 33965,72 грн пені, 18515,40 грн три відсотки річних, 61843,22 грн інфляційних втрат та 6428,54 грн судового збору, що підтверджується платіжними дорученнями від 28.12.2020 №657 на суму 314244,84 грн та від 28.12.2020 №658 на суму 120752,88 грн. Скаржник вважає, що виконавче провадження відкривалось головним державним виконавцем відділу ДВС неправомірно та безпідставно, оскільки тривали судові розгляди або виконувались добровільно за рішенням суду.

Ухвалою суду від 01.03.2021 скаргу Жашківського підприємства теплових мереж на дії державного виконавця Жашківського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадженні №62725258 щодо примусового стягнення виконавчого збору у сумі 43499,77 грн у справі №925/991/19 призначено до розгляду.

Стягувач та Жашківський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, участь своїх представників у судове засідання не направили.

Суд, розглянувши скаргу боржника, зазначає, що частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України Про виконавче провадження (далі - Закон).

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 18 Закону на виконавця покладено обов`язок вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За приписами частини 5 статті 26 Закону виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Згідно з частинами 1, 2 статті 27 Закону виконавчий збір це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України.

Виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що фактично стягнута, повернута, або вартості майна боржника, переданого стягувачу за виконавчим документом.

З аналізу вказаних норм слідує, що обов`язковими умовами стягнення виконавчого збору є: 1) фактичне виконання судового рішення; 2) вжиття державним виконавцем заходів примусового виконання рішень, розмір виконавчого збору обраховується як 10 відсотків від фактично стягнутої суми.

За своїм призначенням виконавчий збір є своєрідною винагородою державному виконавцю за вчинення заходів примусового виконання рішення за умови, що такі заходи призвели до виконання рішення.

Згідно з інформацією, яка розміщена у Автоматизованій системі виконавчих проваджень, 05.08.2020 за заявою стягувача Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України , постановою державного виконавця Жашківського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) було відкрито виконавче провадження №62725258 з примусовою виконання наказу №925/991/19, який 21.07.2020 було видано Господарським судом Черкаської області про стягнення з Жашківського підприємства теплових мереж на користь Акціонерного товариства Національна акціонерна компанія Нафтогаз України 314244,84 грн основної заборгованості, 33965,72 грн пені, 18515,40 грн три відсотки річних, 61843,22 грн інфляційних втрат та 6428,54 грн судового збору.

15.01.2021 державним виконавцем Жашківського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) винесено постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 43499,77 грн.

Судом встановлено, що заборгованість заявника повністю сплачена останнім у кінці минулого року, що підтверджується копіями платіжних доручень: №657від 28.12.2020 на суму 314 244,84 грн та №658 від 28.12.2020 на суму 120 752,88 грн, а всього 434997,72 грн.

Частиною 5 статті 27 Закону Про виконавче провадження наведені випадки, коли виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом.

У разі закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню. Виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2 3, 2 4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9 15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (частини 7, 9 статті 27 Закону).

Суд зазначає, що боржником не надано доказів на підтвердження наведених вище підстав, які б звільняли його від стягнення виконавчого збору. Крім того, як встановлено судом та визнається самим боржником заборгованість за наказом суду була сплачена ним у грудні 2020 року, тобто після відкриття виконавчого провадження з виконання наказу господарського суду, що свідчить про вчинення державним виконавцем дій, з якими Закон пов`язує початок примусового виконання рішення суду, у разі невиконання їх боржником у добровільному порядку.

Згідно з частиною 1 статті 74 Закону України Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, у якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов`язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє (пункт 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 №9 Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України ).

Враховуючи викладене та положення статті 343 Господарського процесуального кодексу України, якщо оскаржувані рішення, дії були прийняті або вчинені відповідно до закону, у межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що скарга Жашківського підприємства теплових мереж на дії державного виконавця Жашківського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі №925/991/19, є необґрунтованою, тому у її задоволенні слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 233-236, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні скарги Жашківського підприємства теплових мереж на дії державного виконавця Жашківського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі №925/991/19 ВП №62725258 в частині скасування постанови від 15.01.2021 про стягнення виконавчого збору на суму 43499,77 грн.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею чинності.

Повна ухвала складена 29.03.2021.

Суддя О.І. Кучеренко