Рішення

від 28.03.2021 по справі 340/4428/20

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року м. Кропивницький Справа №340/4428/20

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження (письмового провадження) у м. Кропивницькому адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1

до відповідача: Управління поліції охорони в Кіровоградській області

про визнання протиправними, скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди.

ОСОБА_1 звернувся з позовом до Управління поліції охорони в Кіровоградській області про:

- визнання протиправними та скасування наказів від 10 вересня 2020 року №189 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника Управління поліції охорони в Кіровоградській області» та №208 о/с «Про особовий склад», якими до старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського групи реагування Гайворонського міжрайонного відділення Управління поліції охорони в Кіровоградській області застосовано дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції за п.6 ч.1 ст.77 Закону України «Про національну поліцію»;

- поновлення ОСОБА_1 з 10 вересня 2020 року на посаді поліцейського групи реагування Гайворонського міжрайонного відділення Управління поліції охорони в Кіровоградській області із збереженням спеціального звання старший сержант поліції;

- стягнення з Управління поліції охорони в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення (середнього заробітку) за час вимушеного прогулу з 10.09.2020 року по день ухвалення судом рішення, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів;

- стягнення з Управління поліції охорони в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 10 000 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що у період перебування у щорічній відпустці позивач підписав контракт на проходження дійсної військової служби в Збройних Силах України та приступив до проходження військової служби згідно із наказом №155 від 13.08.2020 р. та №18-РС від 13.08.2020 р. командира Військової частини НОМЕР_1 . Представник позивача зауважує, що у період до 31.08.2020 р. позивач перебував у щорічній відпустці і накази щодо його виклику з даної відпустки чи відсторонення від виконання службових обов`язків, у тому числі з 01.09.2020 р. по день звільнення 10.09.2020 р. йому в передбаченому порядку не доводились, з їх змістом не ознайомлювали. Відповідно з довідками про тимчасову непрацездатність від 08.09.2020 р. та №22 від 15.09.2020 р., виданими Новоукраїнською ЦРЛ Новоукраїнської районної ради ОСОБА_1 перебував на лікуванні з 01.09.2020 р. до 15.09.2020 р. включно. Представник позивача вказує, що у зазначений період позивача не повідомляли про проведення розслідування, пояснення не відбиралися. 17.09.2020 р. поштовим зв`язком позивач отримав копію наказу №189 від 10.09.2020 р. та витяг з наказу №208 о/с від 10.09.2020 р. Позивач вважає висновок проведеного службового розслідування від 10.09.2020 р. безпідставним, а накази №189 від 10.09.2020 р. та №208 о/с від 10.09.2020 р. протиправними. Представник позивача наголошує на тому, що ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом в умовах кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, тобто під час дії особливого періоду, на нього у повній мірі поширюються гарантії, передбачені ч.3 ст.119 КЗпП України, оскільки Законом України «Про Національну поліцію» іншого не передбачено. Представник позивача наголошує на тому, що з моменту укладення контракту на проходження військової служби, зважаючи на перебуванні у відпустці на час укладення контракту, не виконував жодних обов`язків поліцейського, а відтак, не суміщав службу в Національній поліції зі службою в Збройних Силах України. Разом з цим, збереження за позивачем робочого місця, посади та середнього заробітку, тобто дотримання роботодавцем гарантій визначених ч.3 ст.119 КЗпП України не може вважатися одночасним проходженням військової служби та служби в поліції (службовим сумісництвом поліцейського). Представник позивача зазначає, що Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» не містить обмежень для прийняття на військову службу за контрактом осіб, які зняті з військового обліку і перебувають у кадрах поліції. Представником позивача розраховано середньоденну заробітну плату позивача у розмірі 515,67 грн як частку від загальної суми заробітної плати за липень і серпень 2020 року 22 174,12 грн на кількість робочих днів за липень та серпень 2020 року 43 дні (22 174 грн : 43). Також представник позивача вказує, що оскільки позивач вимушений витратити частину життя на відновлення свого порушеного права на працю та має потребу доводити очевидний факт відсутності у його діях порушення закону, незаконним звільненням втратив можливість забезпечувати матеріально власну родину та свою дитину від першого шлюбу (з причини звільнення одночасно припинено стягнення аліментів із отримуваних доходів та почав накопичуватись відповідний борг), що спричинило вимушені зміни у житті всієї родини позивача, позивач вважає справедливим визначити розмір моральної шкоди в сумі не менше його середньомісячного заробітку на посаді, з якої було звільнено 10 000,00 грн.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву відповідно до якого заперечено проти позовних вимог, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість (а.с.41-49). Відповідач зазначає, що жодних звернень від Новоукраїнського районного військового комісаріату Кіровоградської області щодо необхідності призову на військову службу ОСОБА_1 на адресу Управління не надходило. 30.07.2020 р. ОСОБА_1 рапортом звернувся до начальника Управління з проханням видати йому військовий квиток для перереєстрації у військовому комісаріаті за місцем проживання та гарантував своєчасне його повернення. Відповідач зазначає, що факт підписання позивачем контракту порушує присягу на вірність Українському народові в частині дотримання законів України і підтверджує сумісництво посад, оскільки він з 13.08.2020 р. по 28.08.2020 р. перебував у військовій частині НОМЕР_2 та отримував продовольче забезпечення за каталогом продуктів харчування перебуваючи у відпустці Управління та будучи співробітником поліції. Відповідач наголошує на тому, що старший сержант ОСОБА_1 перебуваючи на службі в Національній поліції України, усвідомлюючи протиправність своїх дій, а саме свідомо ввівши в оману керівний склад Управління (отримав військовий квиток) та працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 (отримав припис військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 ), підписав контракт про проходження військової служби в Збройних Силах України з метою займатися іншою оплачуваною діяльністю. Також відповідач зазначає, що станом на 12.11.2020 р. жодного повідомлення (ні усного, ні письмового) щодо перебування позивача на лікарняному не було, а про наявність довідок про непрацездатність стало відомо з позовної заяви. Окрім того, відповідач стверджує, що позивач на службу не заступав, але їздив до керівництва Управління, при цьому жодних ознак хвороби не мав. Відповідач стверджує, що у позивача були дисциплінарні порушення, оскільки наказом №121 від 21.01.2014 р. у зв`язку із втратою документів на службовий автомобіль (бортовий журнал, шляховий поліс, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, страховий поліс) йому оголошено зауваження, а також та не оголошено дисциплінарне стягнення із-за звільнення за невжиття заходів щодо належного збереження службового посвідчення або спеціального нагрудного знаку та неповідомлення про це рапортом. Відповідач вказує, що 01.09.2020 р. по закінченню відпустки, старший сержант ОСОБА_1 на роботу не вийшов та про свою відсутністю на роботі у зв`язку з хворобою або іншими поважними причинами керівництво Гайворонського МВ УПО не повідомляв. 02.09.2020 р. ОСОБА_1 знову не вийшов на роботу, а самостійно близько 9:30 год. прибув до Управління, де у присутності представників дисциплінарної комісії та начальника ВКЗ УПО підполковника поліції ОСОБА_2 відмовився надати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування. Наказом №208 о/с від 10.09.2020 р. позивача звільнено зі служби відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» за п.6 ч.1 ст.77. Заповнювати декларацію при звільненні позивач відмовився, про що повідомлено НАЗК. На думку відповідача, у рішеннях посадових осіб Управління щодо звільнення позивача, відсутні будь-які протиправні дії, а тому поновлення на посаді і стягнення з Управління грошового забезпечення за час вимушеного прогулу призведе до порушення посадовими особами статей 19, 117 Конституції України. Відповідач також вважає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження факту заподіяння йому моральної шкоди, вини відповідача у заподіянні шкоди, причинного зв`язку між неправомірними діями відповідача і моральною шкодою та відповідно не доведено її розміру. Окрім того, Дисциплінарним статутом та Законом України «Про Національну поліцію» не передбачено порядку та правових підстав для стягнення моральної шкоди у разі незаконного звільнення.

Представником позивача подано відповідь на відзив у якій зазначено, що обставини, вказані у відзиві відповідача щодо того, за яких причин та підстав позивач отримав військовий квиток, не впливають по суті на незаконність його звільнення. Посилання на порушення пп.2 п.38 та п.100 Положення про порядок проходження служби громадянами України військової служби у збройних Силах України та п.1 ч.1 ст.25 Закону України «Про запобігання корупції» не відповідає дійсним обставинам справи, оскільки ОСОБА_1 не є військовослужбовцем інших військових формувань, так як Управління поліції охорони діє у відповідності із Законом України «Про національну поліцію» і відноситься до центрального органу виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку (п.1 ст.1 Закону). Представник позивача вказує, що позивач мав право укладати контракт на проходження військової служби на підставі п.4 ст.38 Положення про порядок проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України як особа, яка має спеціальне звання прапорщик. Посилання відповідача на те, що ОСОБА_1 , не повідомляв про перебування на лікуванні не мають значення, оскільки роботодавець, маючи намір звільнити працівника в період його тимчасової відсутності на робочому місці має зажадати пояснень від такого працівника про причини такої відсутності. 02.09.2020 р. підполковник поліції ОСОБА_2 проінформував ОСОБА_1 про необхідність вилучення службового посвідчення, а 08.09.2020 р. до ОСОБА_1 до дому приїздив за наданням пояснень відносно втрати службового посвідчення представник дисциплінарної комісії майор поліції ОСОБА_3 . Однак ні 02.09.2020 р., ні 08.09.2020 р., ні в інші дні, починаючи з 01.09.2020 р. (день першої відсутності ОСОБА_1 на робочому місці після відпустки), жодна службова особа УПО в Кіровоградській області не вчинила дій, направлених на відібрання у позивача пояснень щодо причин невиходу на службу. Зміст актів, що складалися про невихід на роботу без поважних причин №1234 від 01.09.2020 р. та №1235 від 02.09.2020 р. позивачу невідомий. Представник позивача заважує, що акти відповідача №1233, 1234 та 1235, які складались 01.09.2020 р. та 02.09.2020 р. нумеровані не в хронологічному порядку (1233 датовано пізніше, ніж 1234), тому є підстави вважати, що вони складені «заднім числом» та на виправдання порушень, що допущені під час звільнення позивача. Також жодного разу у позивача не відбиралися пояснення щодо обставин укладення ним у серпні 2020 року контракту на проходження військової служби. Крім того, позивача жодного разу ніхто не повідомляв про його відсторонення, наказ №203 о/с від 02.09.2020 р. йому не надсилався, позивач з 01.09.2020 р. перебував на лікуванні. Представник позивача зазначає, що офіційне повідомлення від в/ч НОМЕР_2 відповідач отримав лише 22.09.2020 р., тому службове розслідування з 01.09.2020 р. по 10.09.2020 р. відносно ОСОБА_1 проведено за відсутності відповідного документа. Щодо відмови позивача заповнювати декларацію при звільненні такий факт взагалі не мав місця, оскільки звільнення відбулося поза межами волі позивача, з чим він не погоджується. Представник позивача вважає, що відзив на позов не містить фактів, обставин та доказів, з посиланням на норми законодавства, які б спростовували позовні вимоги (а.с.129).

Відповідачем подано заперечення на відзив у яких зауважено, що обставини, вказані у відзиві щодо того, за яких причин та підстав позивач отримав військовий квиток, вказують, по суті, на навмисний намір позивача ввести в оману керівництво Управління та військової частини з метою отримання коштів з двох державних установ одночасно. Відповідач наголошує на тому, що посилання Управління на неповідомлення позивачем про перебування на лікарняному мають значення, оскільки 02.09.2020 р. ОСОБА_1 знову не вийшов на роботу, а самостійно близько 09:30 год. прибув до Управління, де в присутності представників дисциплінарної комісії та начальника ВКЗ УПО підполковника ОСОБА_2 відмовився надати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, у тому числі відсутності на робочому місці, укладення ним контракту. Таким чином, про наявність наказу Управління №203 о/с від 02.09.2020 р. позивач знав. Також відповідач зазначає, що акти про невихід на роботу складені 01 та 02 вересня 2020 року, а зареєстровані датою надходження до канцелярії Управління. Відповідач вважає, що дата отримання повідомлення від в/ч НОМЕР_2 не має жодного значення, так як на хід службового розслідування даний лист не впливав. Факт відмови позивачем заповнювати декларацію про звільнення, на думку відповідача, має значення, оскільки ним знову порушено вимоги Закону України «Про запобігання корупції». Відповідач зазначає, що конфлікт, який призвів до звільнення позивача, виник саме з порушення ним вимог ЗУ «Про Національну поліцію», ЗУ «Про запобігання корупції», ЗУ «Про дисциплінарний статут Національної поліції України», якого можливо було уникнути у разі своєчасного звернення останнього до керівництва УПО Кіровоградської області. Відповідач наголошує на тому, що заборонено приймати на службу до військових формувань співробітника поліції, який вже перебуває на спеціальному обліку, не звільнивши його перед цим з Національної поліції України (а.с.134-137).

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.10.2020 р. відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.35-36).

27.11.2020 р. проведено перше судове засідання та розпочато розгляд справи по суті (а.с.133).

Заяв, клопотань від учасників процесу до суду не надходило. Інші процесуальні дії у справі не вчинялися.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 з 18.12.2008 р. по 10.09.2020 р. проходив службу органах внутрішніх справ, у тому числі з 07.11.2015 р. в Національній поліції (а.с.31).

З 02.06.2009 р. ОСОБА_1 (військове звання прапорщик) знятий з військового обліку у Новоукраїнському РВК Кіровоградської області у зв`язку із зарахуванням в органи МВС (а.с.56, 98).

Наказом Управління поліції охорони в Кіровоградській області від 27.02.2020 р. №39 о/с «По особовому складу» призначено старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейським групи реагування Гайворонського міжрайонного відділення поліції охорони в Кіровоградській області, звільнивши з посади поліцейського-водія цього ж міжрайонного відділення УПО Кіровоградської області, 01 березня 2018 року (а.с.100).

Наказом Управління поліції охорони в Кіровоградській області від 17.07.2020 р. №159 о/с «Про особовий склад» старшому сержанту ОСОБА_1 поліцейському групи реагування Гайворонського міжрайонного відділення Управління поліції охорони в Кіровоградській області надано частину щорічної чергової відпустки за 2020 рік на 25 діб, з 27 липня по 31 серпня 2020 року включно (а.с.26, 76-80).

30.07.2020 р. ОСОБА_1 звернувся до т.в.о. начальника Управління поліції охорони в Кіровоградській області із рапортом щодо видачі військового квитка для перереєстрації у військовому комісаріаті за місцем проживання (а.с.50, 101).

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по стройовій частині) №155 від 13.08.2020 р. прапорщика ОСОБА_1 , призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 13 серпня 2020 р. №18-РС на посаду техніка радіорелейного батальйону військової частини НОМЕР_2 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 (м. Новоукраїнка), з 13 серпня 2020 року зараховано до списків особового складу, на всі види забезпечення, а на продовольче забезпечення за каталогом продуктів харчування (обід) з 14 серпня 2020 року і вважати таким, що справи та посаду прийняв та приступив до виконання службових обов`язків за посадою з окладом 3 260,00 гривень на місяць, шпк «мічман». Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 13 серпня 2020 року №18-РС, рапорт прапорщика ОСОБА_1 №1065-Р від 13.08.2020 р., припис військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 №2111 від 11.08.2020 р. (а.с.97).

Наказом командира військової частини НОМЕР_2 №165 від 28.08.2020 р. пункт 1 наказу командира військової частини НОМЕР_2 №155 від 13 серпня 2020 року, щодо зарахування до списків особового складу частини, на всі види забезпечення прапорщика ОСОБА_1 , скасовано як нереалізований. Підстава: наказ командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 28.08.2020 р. №20-РС, акт службового розслідування №412/1852 від 28.08.2020 р., наказ командира військової частини (з основної діяльності) №97 від 28.08.2020 р. (а.с.57, 99, 119).

28.08.2020 р. на адресу Управління поліції охорони в Кіровоградській області надійшов витяг з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №155 від 13.08.2020 р. про призначення ОСОБА_1 на посаду техніка радіорелейного батальйону ВЧ НОМЕР_2 (а.с.97).

Наказом Управління поліції охорони в Кіровоградській області від 01.09.2020 р. №169 «Про призначення та проведення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом призову на дійсну військову службу за контрактом поліцейського Управління поліції охорони в Кіровоградській області (а.с.94).

Наказом Управління поліції охорони в Кіровоградській області від 02.09.2020 р. №203 «Про особовий склад» відсторонено від виконання службових обов`язків у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення передбаченого статтею 25 розділу IV Закону України «Про запобігання корупції» на період проведення службового розслідування старшого сержанта ОСОБА_1 поліцейського групи реагування Гайворонського міжрайонного відділення Управління поліції охорони в Кіровоградській області, з 01 вересня 2020 року. На період відсторонення від виконання службових обов`язків, визначено ОСОБА_1 місце роботи: АДРЕСА_1 , службове приміщення Гайворонського міжрайонного відділення (а.с.88-91, 115).

Службовим розслідуванням встановлено, що 17.08.2020 р. начальнику відділу кадрового забезпечення Управління поліції охорони в Кіровоградській області надійшла інформація про призов на дійсну військову службу за контрактом поліцейського Управління поліції охорони в Кіровоградській області.

Під час службового розслідування відділу кадрового забезпечення Управління поліції охорони в Кіровоградській області ОСОБА_2 (а.с.95) повідомив, що 17.08.2020 р. о 11.00 год. йому надійшов телефонний дзвінок начальника міжрайонного відділення Управління поліції охорони в Кіровоградській області ОСОБА_4 з інформацією про те, що йому зателефонував поліцейський групи реагування Гайворонського міжрайонного відділення Управління поліції охорони в Кіровоградській області старший сержант поліції ОСОБА_1 , який повідомив, що він підписав контракт на проходження військової служби у Збройних Силах України. З метою перевірки отриманої інформації ОСОБА_2 17.08.2020 р. о 11.30 год. в присутності т.в.о. начальника Управління полковника поліції Отцова А.О., зателефонував ОСОБА_1 , який повідомив, що жодного контракту на проходження військової служби у ЗСУ він не підписував, а лише, перебуваючи у черговій щорічній відпустці, відвідав військову частину НОМЕР_2 , розташовану в АДРЕСА_2 , з метою ознайомлення з порядком та умовами проходження служби. Крім того, ОСОБА_1 в телефонній розмові запевнив керівництво Управління, що в разі прийняття ним рішення щодо подальшого проходження військової служби за контрактом, він особисто прибуде до Управління з метою проходження процедури звільнення з поліції у відповідності до вимог чинного законодавства. Також ОСОБА_2 повідомив, що 20.08.2020 р. о 16.00 год. йому зателефонував ОСОБА_1 , який повідомив, що з 13.08.2020 р. його призначено наказом військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 13.08.2020 р. №18-РС на посаду техніка радіорелейного батальйону військової частини НОМЕР_2 (с. Радісне), а також проінформував, що по закінченню служби за контрактом в ЗСУ він продовжить проходити службу в Національній поліції України. Також, в ході телефонної розмови ОСОБА_1 повідомив, що службове посвідчення та нагрудний знак він взяв з собою. Після чого ОСОБА_2 , з метою отримання офіційного підтвердження інформації про призов старшого сержанта поліції ОСОБА_1 на дійсну військову службу за контрактом, підготував та за підписом начальника Управління направив відповідні запити до військової частини НОМЕР_2 (вих. №1456/43/31/4/1-2020) та ІНФОРМАЦІЯ_3 (вих №1457/43/31/4/1-2020) (а.с.120).

Т.в.о. начальника Управління поліції охорони в Кіровоградській області полковник поліції Отцов А,О. (а.с.96) підтвердив інформацію надану ОСОБА_2 , щодо обставин телефонної розмови із старшим сержантом поліції ОСОБА_1 17.08.2020 р. Крім того, т.в.о. начальника Управління полковник поліції ОСОБА_5 повідомив, що 20.08.2020 р. він особисто провів телефонну розмову з начальником штабу першим заступником командира військової частини НОМЕР_2 капітаном 2 рангу ОСОБА_6 та того ж дня зустрівся з керівництвом ІНФОРМАЦІЯ_3 для обговорення ситуації, що склалася. 21.08.2020 р. начальник штабу ВЧ НОМЕР_2 капітан 2 рангу ОСОБА_6 телефоном повідомив полковнику поліції ОСОБА_5 про призначення службового розслідування за фактом отримання інформації про призов на дійсну військову службу за контрактом діючого поліцейського, а також проінформував, що ОСОБА_1 до закінчення розслідування буде перебувати на території військової частини. Також полковник поліції ОСОБА_5 зазначив, що на підставі отриманого від військової частини НОМЕР_2 офіційного підтвердження інформації про призов на дійсну військову службу за контрактом старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , а саме отримано поштою витяг з наказу про його призначення ВЧ НОМЕР_2 №155 від 13.08.2020 р. (вх.№1226 від 28.08.2020 р.) (а.с.97) та отримання 31.08.2020 р. о 15.00 год. інформації від начальника штабу військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_6 , що з 28.08.2020 р., на підставі акта службового розслідування і наказу командира військової частини, ОСОБА_1 звільнений зі Збройних Сил України та не перебуває на території військової частини ініціював проведення службового розслідування.

В ході розслідування встановлено, що відповідно до наказу УПО Кіровоградської області №159 о/с від 17.07.2020 р. ОСОБА_1 в період з 27.07.2020 р. по 31.08.2020 р. перебував у черговій щорічній відпустці.

Вивченням матеріалів особової справи ОСОБА_1 встановлено, що згідно іменного списку військовозобов`язаних, які перебувають на військовому обліку у Новоукраїнському районному військовому комісаріаті Кіровоградської області, зарахованих в органи МВС, що підлягають зняттю з військового обліку, останній з 02.06.2009 р. знятий з військового обліку (а.с.98).

Звернень від Новоукраїнського районного військового комісаріату Кіровоградської області, щодо необхідності призову на військову службу ОСОБА_1 на адресу Управління не надходило.

Встановлено, що 30.07.2020 р. Нелюб ГА. рапортом звернувся до начальника Управління з проханням видати йому військовий квиток для перереєстрації у військовому комісаріаті за місцем проживання та гарантував своєчасне його повернення. Згідно резолюції начальника Управління ОСОБА_1 було задоволено.

Опитаний начальник Гайворонського міжрайонного відділення Управління охорони в Кіровоградській області Паламарчук П.Г., який клопотав по суті вищевказаного рапорту, повідомив, що інформації від ОСОБА_1 про те, що останній підлягає призову на військову службу, та йому необхідно отримати документи для підписання контракту на проходження військової служби у Збройних Силах України не повідомляв, лише сказав, що військовий квиток йому потрібен для перереєстрації у військовому комісаріаті за місцем проживання.

Встановлено, що з цієї ж причини начальник ВКЗ УПО підполковник поліції ОСОБА_2 видав ОСОБА_1 довідку про проходження служби (вих. №103/43/31/4-2020 від 27.07.2020).

Крім того, встановлено, що 01.09.2020 р., по закінченню відпустки, старший сержант поліції ОСОБА_1 на роботу не вийшов (акт про невихід на роботу без поважних причин від 01.09.2020 р. №1234). Про свою відсутність на роботі у зв`язку з хворобою або іншими поважними причинами ОСОБА_1 керівництво Гайворонського МВ УПО не повідомляв.

02.09.2020 р. ОСОБА_1 знову не вийшов на роботу (акт про невихід на роботу без поважних причин від 02.09.2020 р. №1235), а самостійно близько 9.30 год. прибув до Управління, де в присутності представника дисциплінарної комісії та начальника ВКЗ УПО підполковника поліції ОСОБА_2 відмовився надати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування (акт про відмову надати пояснення від 02.09.2020 р. №1233).

Наказом Управління №203 о/с від 02.09.2020 р. «Про особовий склад» старшого сержанта поліції ОСОБА_1 , відповідно до ч.1 ст.70 Закону України «Про Національну поліцію» та ст.17 Закону України «Про дисциплінарний статут Національної поліції України» відсторонено від виконання службових обов`язків на період проведення службового розслідування.

Начальник ВКЗ УПО підполковник поліції ОСОБА_2 у своєму поясненні зазначив, що 02.09.2020 р. він особисто, в присутності представника дисциплінарної комісії майора поліції ОСОБА_7 , оголосив ОСОБА_1 наказ про відсторонення його від виконання службових обов`язків, та зобов`язав останнього щоденно з 8.00 год. до 18.00 год. (крім вихідних днів) перебувати на визначеному начальником Управління робочому місці, а саме території розташування приміщення Гайворонського МВ УПО в м. Новоукраїнка.

Встановлено, що ОСОБА_1 наказ керівництва Управління проігнорував та не з`явився на робочому місці, визначеному керівництвом 03.09.2020 р., 04.09.2020 р., 07.09.2020 р., 08.09.2020 р. та 09.09.2020 р. (акти про невихід на роботу без поважних причин №1238 від 03.09.2020 р., №1240 від 05.09.2020 р., №1249 від 07.09.2020 р., №1556 від 08.09.2020 р. та №1562 від 09.09.2020 р.).

Крім того, підполковник поліції ОСОБА_2 повідомив, що 02.09.2020 р. він особисто, в присутності представника дисциплінарної комісії майора поліції ОСОБА_7 , проінформував ОСОБА_1 про необхідність вилучення службового посвідчення та спеціального нагрудного знаку на період відсторонення його від виконання службових обов`язків, згідно вимог ч.8 ст.70 Закону України «Про Національну поліцію» та вимог ч.7 ст.17 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», на що ОСОБА_1 повідомив, що службове посвідчення та спеціальний нагрудний знак знаходяться за місцем його проживання та запевнив, що до 18.00 год. 02.09.2020 р. передасть їх провідному інженеру Гайворонського МВ УПО ОСОБА_8 , який виконує функції керівника Гайворонського МВ УПО в м. Новоукраїнка.

Опитаний інженер Гайворонського міжрайонного відділення охорони в Кіровоградській області ОСОБА_8 повідомив, що ОСОБА_1 , проявляючи нещирість та щоденно вигадуючи різні причини, службове посвідчення (ГГП №000144 від 19.09.2016 р.) та спеціальний жетон (0026909) не віддавав, а 07.09.2020 р. взагалі повідомив про їх втрату, а саме 29.08.2020 р. під час повернення з військової частини до місця проживання в приміському потязі Одеса Помічна.

Дисциплінарна комісія дійшла висновку, що старший сержант ОСОБА_1 перебуваючи на службі в Національній поліції України, усвідомлюючи протиправність своїх дій, а саме свідомо ввівши в оману керівний склад Управління (отримав військовий квиток) та працівників ІНФОРМАЦІЯ_1 (отримав припис військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_2 ), підписав контракт про проходження військової служби в Збройних Силах України з метою займатися іншою оплачуваною діяльністю. Крім тогою розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 не сприяє проведенню службового розслідування, а саме відмовляється надати пояснення про обставини, які є предметом розслідування, свідомо ігнорує виконання наказів начальника Управління, щодо перебування на робочому місці та необхідності здати службове посвідчення та спеціальний жетон на період відсторонення від виконання службових обов`язків.

За результатами проведеного службового розслідування складено висновок службового розслідування за фактом призову на дійсну військову службу за контрактом поліцейського Управління поліції охорони в Кіровоградській області від 10.09.2020 р., затверджений т.в.о. начальника управління поліції охорони в Кіровоградській області 10.09.2020 р., з огляду на який за скоєння дисциплінарного проступку, а саме порушення пунктів 1, 2 частини першої статті 18 та пункту 1 частини 1 статті 66 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1, 2, 4, 6 частини третьої статті 1 та частини 8 статті 17 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзаців першого, другого та третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 09 листопада 2016 року №1576/29706, до поліцейського групи реагування Гайворонського міжрайонного виділення Управління поліції охорони в Кіровоградській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції (а.с.123-127).

Наказом Управління поліції охорони в Кіровоградській області від 10.09.2020 р. №189 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника Управління поліції охорони в Кіровоградській області» за скоєння дисциплінарного проступку, а саме порушення пунктів 1, 2 частини першої статті 18 та пункту 1 частини 1 статті 66 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1, 2, 4, 6 частини третьої статті 1 та частини 8 статті 17 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзаців першого, другого та третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 09 листопада 2016 року №1576/29706, до поліцейського групи реагування Гайворонського міжрайонного виділення Управління поліції охорони в Кіровоградській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції (а.с.28, 81-83).

Наказом Управління поліції охорони в Кіровоградській області від 10.09.2020 р. №208 о/с «Про особовий склад» відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського групи реагування Гайворонського міжрайонного відділення Управління поліції охорони в Кіровоградській області, 10 вересня 2020 року (а.с.29, 84-87).

Листом Управління поліції охорони в Кіровоградській області від 14.09.2020 р. №1596/43/31/4/01-2020 ОСОБА_9 направлено для ознайомлення копію наказу УПО Кіровоградської області №183 від 10.09.2020 р. «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника Управління поліції охорони в Кіровоградській області» та витяг наказу УПО Кіровоградської області №208 о/с від 10.09.2020 р. «Про особовий склад» (а.с.27, 118).

Зазначений лист одержано позивачем 17.09.2020 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.118, зі зворотного боку).

Також листом Управління поліції охорони в Кіровоградській області від 14.09.2020 р. №1592/43/31/4/01-2020 повідомлено ОСОБА_9 про необхідність прибуття до відділу кадрового забезпечення Управління поліції охорони в Кіровоградській області для отримання особистих документів (трудової книжки) (а.с.36).

Відповідно до відмітки на поштовому конверті (а.с.27, зі зворотного боку), зазначений лист одержано позивачем 17.09.2020 р., що не заперечується сторонами.

Окрім того, у період з 08.09.2020 р. по 15.09.2020 р. дисциплінарною комісією Управління поліції охорони в Кіровоградській області проведено службове розслідування за фактом втрати службового посвідчення та спеціального нагрудного знаку поліцейським Управління поліції охорони в Кіровоградській області, яким встановлено, що старший сержант поліції ОСОБА_1 перебуваючи у відпустці не вжив заходів щодо належного збереження службового посвідчення та спеціального нагрудного знаку внаслідок чого допустив їх втрату, а також порушив нормативно-правові акти, що регламентують діяльність поліції, про втрату посвідчення та жетону не доповів рапортом (заявою) прямому начальнику (а.с.60-62). У висновку службового розслідування за фактом втрати службового посвідчення а нагрудного знаку поліцейським Управління поліції охорони в Кіровоградській області від 15.09.2020 р., затвердженому т.в.о. начальника Управління поліції охорони в Кіровоградській області 15.09.20202 р., встановлено, що за скоєння дисциплінарного проступку, а саме втрату службового посвідчення та спеціального нагрудного знака внаслідок неналежного їх збереження, порушення пункт у 1 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 2 частини третьої статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзацу першого пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 р. №1179, пункту 8 розділу ІІ наказу МВС України від 23.12.2015 р. №1614 «Про організацію видачі спеціальних жетонів поліцейським» та пункту 10 розділу ІІІ наказу МВС України від 26.04.2017 р. №347 «Про організацію виготовлення та видачі службових посвідчень Національної поліції України» підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності поліцейський групи реагування Гайворонського міжрайонного відділення Управління поліції охорони в Кіровоградській області старший сержант поліції ОСОБА_1 , але враховуючи те, що наказом УПО Кіровоградської області від 10.09.2020 р. №183 до нього застосовано дисциплінарне стягнення звільнення зі служби в поліції та наказом УПО Кіровоградської області від 10.09.2020 р. №208 о/с його звільнено зі служби в поліції, цим обмежитись (а.с.60-62).

Частиною 1 статті 17 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 р. №580-VIII (далі за текстом Закон №580) визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.

З огляду на п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону №580 поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

Зважаючи на абз.1 3 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 р. №1179 під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.

Частиною 2 статті 66 Закону №580 передбачено, що поліцейський не може під час проходження служби займатися іншою оплачуваною діяльністю, крім науково-педагогічної, наукової або творчої.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

Згідно з п.6 ч.1 ст.77 Закону №580 поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.

Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

У розумінні ч.1 ст.1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 р. №2337-VIII (далі за текстом Дисциплінарний статут) службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.

Згідно з п.п.1, 2, 4, 6 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України.

Статтею 11 Дисциплінарного статуту визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

У розумінні ст.12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Відповідно до ч.ч.1-3, 5 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.

До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.

Застосування до поліцейського інших видів дисциплінарних стягнень, не передбачених цим Статутом, забороняється.

Згідно з ч.ч.3-8 ст.19 Дисциплінарного статуту під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Обставинами, що пом`якшують відповідальність поліцейського, є: 1) усвідомлення та визнання своєї провини у вчиненні дисциплінарного проступку; 2) попередня бездоганна поведінка; 3) високі показники виконання повноважень, наявність заохочень та державних нагород; 4) вжиття заходів щодо запобігання, відвернення або усунення негативних наслідків, які настали або можуть настати внаслідок вчинення дисциплінарного проступку, добровільне відшкодування завданої шкоди; 5) вчинення проступку під впливом погрози, примусу або через службову чи іншу залежність; 6) вчинення проступку внаслідок неправомірних дій керівника.

Для цілей застосування конкретного виду дисциплінарного стягнення можуть враховуватися й інші, не зазначені у частині четвертій цієї статті, обставини, що пом`якшують відповідальність поліцейського.

Обставинами, що обтяжують відповідальність поліцейського, є: 1) вчинення дисциплінарного проступку у стані алкогольного, наркотичного та/або іншого сп`яніння; 2) вчинення дисциплінарного проступку повторно до зняття в установленому порядку попереднього стягнення; 3) вчинення дисциплінарного проступку умисно на ґрунті особистої неприязні до іншого поліцейського, службовця, у тому числі керівника, чи помсти за дії чи рішення стосовно нього; 4) настання тяжких наслідків, у тому числі збитків, завданих вчиненням дисциплінарного проступку; 5) вчинення дисциплінарного проступку на ґрунті ідеологічної, релігійної, расової, етнічної, гендерної чи іншої нетерпимості.

У разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого статтею 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.

Під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби.

Відповідно до ч.ч.1-4, 6, 10 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.

Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.

Так, процедура проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначені Порядком проведення службового розслідування у Національній поліції України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 р. №893 (далі за текстом Порядок №893).

Згідно з п.п.1, 2, 4, 7 р.V Порядку №893 проведення службового розслідування полягає в діяльності дисциплінарної комісії із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, вини поліцейського, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин учинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування розпочинається із дня видання наказу про його призначення та завершується в день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка виконує його обов`язки, висновку службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом`якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.

Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.

Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи; отримання консультацій спеціалістів з питань, що стосуються службового розслідування.

У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів.

Пунктами 1, 2, 9 розділу VI Порядку №893 передбачено, що зібрані під час проведення службового розслідування матеріали та підготовлені дисциплінарною комісією документи формуються нею у справу.

Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.

Висновок службового розслідування затверджує керівник, який його призначив, або особа, яка виконує обов`язки керівника.

Враховуючи думку членів дисциплінарної комісії та на підставі поданих матеріалів службового розслідування уповноважений керівник може прийняти рішення про накладення на поліцейського іншого виду дисциплінарного стягнення, що відрізняється від запропонованого дисциплінарною комісією.

Частиною 4 статті 16 Дисциплінарного статуту встановлено, що службове розслідування вважається завершеним у день затвердження керівником, який призначив службове розслідування, чи особою, яка його заміщує, висновку за результатами службового розслідування. Якщо закінчення строку проведення службового розслідування припадає на вихідний чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З огляду на ч.ч.1-3 ст.18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою.

Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень. Факт такої відмови фіксується шляхом складення акта, що підписується членом дисциплінарної комісії, присутнім під час відмови, та іншими особами, присутніми під час відмови.

Судом встановлено, що матеріали службового розслідування за фактом призову на дійсну військову службу за контрактом поліцейського групи реагування Гайворонського міжрайонного відділення Управління поліції охорони в Кіровоградській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 містять акт про відмову надати пояснення від 02.09.2020 р., складений та підписаний представником дисциплінарної комісії, утвореної наказом Управління поліції охорони в Кіровоградській області від 01.09.2020 р. №169 «Про призначення та проведення службового розслідування», старшим інспектором з о/д ВР ВКЗ УПО майором поліції ОСОБА_7 та начальником ВКЗ УПО підполковником поліції Шаровим М.Ю., з огляду на зміст якого 02.09.2020 р. о 09:40 год. старший сержант поліції ОСОБА_1 , поліцейський групи реагування Гайворонського міжрайонного відділення Управління поліції охорони в Кіровоградській області, відмовився надати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування (а.с.114).

Оскаржуючи накази Управління поліції охорони в Кіровоградській області від 10.09.2020 р. №189 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника Управління поліції охорони в Кіровоградській області» та №208 о/с «Про особовий склад» представник позивача зазначає, що контракт позивачем укладено на законних підставах без будь-яких порушень та заборон, встановлених чинним законодавством для поліцейських, без введення будь-яких службових осіб в оману щодо проходження служби позивачем, що виключає в його діях (бездіяльності) протиправну поведінку.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 р. №2232-ХІІ (далі за текстом Закон №2232) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону №2232 Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Частиною 1 статті 39 Закону №2232 встановлено, що призов резервістів та військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації проводиться в порядку, визначеному цим Законом та Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». На військову службу під час мобілізації призиваються резервісти та військовозобов`язані, які перебувають у запасі і не заброньовані в установленому порядку на період мобілізації.

Відповідно до абз.5 п.2 ч.1 ст.37 Закону №2232 взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України: звільнені зі служби поліцейські, особи начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту (крім осіб, прийнятих на службу цивільного захисту у порядку, визначеному Кодексом цивільного захисту України, до проходження строкової військової служби), Державної кримінально-виконавчої служби України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику.

Разом з тим, згідно з абз.3 п.2 ч.5 ст.37 Закону №2232 зняттю з військового обліку військовозобов`язаних у військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних Служби зовнішньої розвідки України у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України: які після проходження строкової військової служби прийняті на військову службу до інших військових формувань або на службу до Національної поліції, податкової міліції, в органи і підрозділи цивільного захисту, в Державну службу спеціального зв`язку та захисту інформації України та в Державну кримінально-виконавчу службу України.

Зазначені норми узгоджуються із змістом ч.6 ст.59 Закону №580 згідно з якою поліцейські, у тому числі слухачі та курсанти вищих навчальних закладів із специфічними умовами, які здійснюють підготовку поліцейських, та які перебувають на військовому обліку військовозобов`язаних, на час служби в поліції знімаються з такого обліку і перебувають у кадрах поліції.

Відповідно до п.п.2, 3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників і військовозобов`язаних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.2016 р. №921 (далі за текстом Порядок №921) військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій щодо фіксації, накопичення та аналізу військово-облікових даних призовників і військовозобов`язаних із відображенням їх у військово-облікових документах, а також здійснення контролю за дотриманням призовниками і військовозобов`язаними, посадовими особами державних органів, підприємств, установ та організацій встановлених правил військового обліку.

Військовий облік ведеться з метою забезпечення повного та якісного укомплектування Збройних Сил та інших військових формувань, утворених відповідно до законів, особовим складом у мирний час та особливий період.

З огляду на абз.16 ч.3 ст.3 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 р. №3543-ХІІ зміст мобілізаційної підготовки становить: військовий облік військовозобов`язаних і призовників.

Із аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, або прийняттю на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, підлягають військовозобов`язані, які перебувають на військовому обліку.

Суд зауважує, що військова служба, як і служба в поліції є державною службою особливого характеру. При цьому законодавчо передбачено, що на час проходження служби в поліції, військовозобов`язані знімаються з військового обліку, що унеможливлює їх призов на військову службу або прийняття на військову службу за контрактом та гарантує можливість належного виконання поліцією завдань передбачених статтею 2 Закону України «Про Національну поліцію».

Як встановлено судом, позивач з 2009 року знятий з військового обліку у Новоукраїнському РВК Кіровоградської області у зв`язку із зарахуванням в органи МВС (а.с.56, 98). Зазначений факт підтверджується і листом Кіровоградського обласного військового комісаріату від 01.09.2020 р. №3091 (а.с.121).

Зважаючи на лист Військової частини НОМЕР_2 від 16.09.2020 р. №412/2027, службовим розслідуванням проведеним Військовою частиною НОМЕР_2 встановлено, що прапорщик ОСОБА_1 безпідставно був направлений для проходження військової служби за контрактом до військової частини НОМЕР_2 військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_10 (а.с.64).

Таким чином, проходячи службу в поліції та не перебуваючи на військовому обліку позивач не мав правових підстав для укладення контракту про проходження військової служби. Більш того, позивач не повідомив керівництво Управління поліції охорони в Кіровоградській області про своє бажання проходити військову службу та, звертаючись із рапортом від 30.07.2020 р. про видачу військового квитка для перереєстрації у військовому комісаріаті за місцем проживання, приховав свої дійсні наміри. Також ОСОБА_1 не повідомив командира військової частини НОМЕР_2 про наявність обставин, які перешкоджають проходженню військової служби.

Окрім того, про протиправність дій ОСОБА_1 при укладенні контракту про проходження військової служби, свідчить також факт припинення проходження позивачем військової служби після службового розслідування проведеного військовою частиною НОМЕР_2 .

Відносно посилання представника позивача на те, що позивач підписав контракт на проходження дійсної військової служби в Збройних Силах України та приступив до несення служби у період перебування у щорічній відпустці, суд зазначає наступне.

Статтею 58 Закону №580 визначено, що призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов`язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

Згідно з ч.1, 2 ст.59 Закону №580 служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.

Час проходження служби в поліції зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Частиною 4 ст.91 Закону №580 передбачено, що вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст.92 Закону №580 поліцейським надаються щорічні чергові оплачувані відпустки в порядку та тривалістю, визначених цим Законом.

Отже, перебування поліцейського у відпустці є часом відпочинку при проходженні служби в поліції, яке не увільняє від дотримання обмежень встановлених Законом №580.

Зважаючи на викладене, судом встановлено, що укладення ОСОБА_1 контракту про проходження військової служби відповідачем правомірно розцінено як порушення ч.1 ст.66 Закону №580, якою передбачено заборону поліцейським під час проходження служби займатися іншою оплачуваною діяльністю, крім науково-педагогічної, наукової або творчої.

Стосовно твердження представника позивача про поширення на позивача гарантій передбачених ст.119 КЗпП України суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 39 Закону №2232 передбачено, що громадяни України, призвані на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, або прийняті на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану, користуються гарантіями, передбаченими частинами третьою та четвертою статті 119 Кодексу законів про працю України, а також частиною першою статті 51, частиною п`ятою статті 53, частиною третьою статті 57, частиною п`ятою статті 61 Закону України «Про освіту».

Відповідно до ч.4 ст.119 КЗпП України за працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв`язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв`язку з прийняттям на військову службу за контрактом, зберігаються місце роботи (посада), середній заробіток на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності, більше ніж на один рік.

Судом встановлено, що позивач не підлягав мобілізації, як особа знята з військового обліку на період проходження служби в Національній поліції України. Більш того, на час проведення службового розслідування та винесення оскаржуваних наказів, ОСОБА_1 не проходив військову службу, а пункт 1 наказу командира військової частини НОМЕР_2 №155 від 13 серпня 2020 року, щодо зарахування до списків особового складу частини, на всі види забезпечення прапорщика ОСОБА_1 , скасовано як нереалізований наказом командира військової частини НОМЕР_2 №165 від 28.08.2020 р. Отже, на позивача не поширюються гарантії встановлені ст.119 КЗпП України.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що факт вчинення поліцейським групи реагування Гайворонського міжрайонного виділення Управління поліції охорони в Кіровоградській області старшого сержанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, що виразився у порушенні порушення пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 та пункту 1 частини 1 статті 66 Закону України «Про Національну поліцію», пункту 1, 2, 4, 6 частини третьої статті 1 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», абзаців першого, другого та третього пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09 листопада 2016 року №1179, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України від 09 листопада 2016 року №1576/29706, знайшов підтвердження як під час службового розслідування, так і при розгляді справи.

Разом з тим, судом встановлено, що у період з 01 вересня 2020 року по 08.09.2020 р. ОСОБА_1 перебував на амбулаторному лікуванні у КНП «Новоукраїнська центральна районна лікарня» Новоукраїнської районної ради, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №19 від 08.09.2020 р. (а.с.24). У період з 09.09.2020 р. по 15.09.2020 р. ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Новоукраїнська центральна районна лікарня» Новоукраїнської районної ради, що підтверджується довідкою про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №22 від 15.09.2020 р. (а.с.25).

Зважаючи на матеріали справи, судом встановлено, що на час винесення оскаржуваних наказів відповідач не був обізнаний про тимчасову непрацездатність ОСОБА_1 . Позивач про свою тимчасову непрацездатність відповідача не інформував.

З огляду на тимчасову непрацездатність позивача, є необґрунтованим висновок Управління поліції охорони в Кіровоградській області про порушення ОСОБА_1 ч.8 ст.17 Дисциплінарний статуту, яке полягало у нез`явленні на робочому місці визначеному керівником під час відсторонення.

Судом встановлено, що при визначенні ОСОБА_1 виду дисциплінарного стягнення відповідачем відповідно до ч.3 ст.19 Дисциплінарного статуту враховано характер проступку та обставини за яких його було вчинено, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби, зокрема Управлінням поліції охорони в Кіровоградській області надано оцінку діям позивача, які призвели до укладення контракту про проходження дійсної військової служби в Збройних Силах України в період проходження служби в поліції, враховано, що ОСОБА_1 не сприяв проведенню службового розслідування та свідомо ігнорував виконання наказу начальника Управління щодо необхідності здати службове посвідчення та спеціальний жетон на період відсторонення від виконання службових обов`язків. При цьому помилковість висновків відповідача про безпідставну відсутність ОСОБА_1 на робочому місці визначеному керівником під час відсторонення, зумовлена, зокрема, і бездіяльністю позивача, який не повідомив керівництво про свою тимчасову непрацездатність, незважаючи на те, що 02.09.2020 р. та 08.09.2020 р. безпосередньо спілкувався з посадовими особами Управлінням поліції охорони в Кіровоградській області, про що зазначено у відповіді на відзив (а.с.129, зі зворотного боку).

Суд дійшов висновку, що вчинений ОСОБА_1 , дисциплінарний проступок співмірний обраному відповідачем виду дисциплінарного стягнення, а виключення зі складу дисциплінарного проступку порушення вимог ч.8 ст.17 Дисциплінарного статуту, не впливає на обраний відповідачем вид дисциплінарного стягнення.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що накази Управління поліції охорони в Кіровоградській області від 10.09.2020 р. №189 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника Управління поліції охорони в Кіровоградській області» та від 10.09.2020 р. №208 о/с «Про особовий склад» винесені обґрунтовано та на підставі чинного законодавства, з дотриманням інших засад визначених ч.2 ст.2 КАС України, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування таких наказів задоволенню не підлягають.

Водночас, суд враховує, що згідно з ч.3 ст.40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Частинами 1, 4, 5 статті 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення виконується негайно, але не пізніше місяця з дня його застосування, не враховуючи часу перебування поліцейського у відпустці, відрядженні або на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності). Після закінчення зазначеного строку дисциплінарне стягнення не виконується.

Дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади та звільнення із служби в поліції, застосовані до поліцейського, який перебуває у відпустці чи на лікарняному (у період тимчасової непрацездатності), виконуються (реалізуються) після його прибуття до місця проходження служби.

За відсутності на службі без поважних причин поліцейського, до якого застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади чи звільнення із служби в поліції, таке дисциплінарне стягнення виконується, а витяги з наказів про застосування та виконання дисциплінарного стягнення надсилаються рекомендованим листом з повідомленням на адресу місця проживання поліцейського, що зазначена в його особовій справі. У такому разі днем ознайомлення поліцейського із зазначеними наказами є дата, зазначена в поштовому повідомленні про вручення їх поліцейському, до якого застосовано дисциплінарне стягнення, або повнолітньому члену сім`ї такого поліцейського.

Судом встановлено, що відсутність позивача на службі у період з 01.09.2020 р. по 15.09.2020 р. зумовлена тимчасовою непрацездатністю, що підтверджується довідками про тимчасову непрацездатність поліцейського, військовослужбовця Національної гвардії України №19 від 08.09.2020 р. та №22 від 15.09.2020 р. (а.с.24, 25).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що порушене право позивача підлягає захисту шляхом зміни дати звільнення, визначивши датою звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції перший день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності 16 вересня 2020 року.

Викладене узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду, наведеним у постанові від 15.09.2020 р. у справі №205/4196/18 (провадження №14-670цс19) та правовою позицією Верховного Суду, зазначеною у постанові від 11.12.2019 р. у справі №823/798/17 (провадження №К/9901/19996/18).

Зважаючи на висновки суду щодо правомірності винесення наказів Управління поліції охорони в Кіровоградській області від 10.09.2020 р. №189 «Про застосування дисциплінарного стягнення до працівника Управління поліції охорони в Кіровоградській області» та від 10.09.2020 р. №208 о/с «Про особовий склад», позовні вимоги ОСОБА_1 про поновлення ОСОБА_1 з 10 вересня 2020 року на посаді поліцейського групи реагування Гайворонського міжрайонного відділення Управління поліції охорони в Кіровоградській області із збереженням спеціального звання старший сержант поліції; стягнення з Управління поліції охорони в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення (середнього заробітку) за час вимушеного прогулу з 10.09.2020 року по день ухвалення судом рішення, з відрахуванням установлених законом податків та інших обов`язкових платежів; стягнення з Управління поліції охорони в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в сумі 10 000 грн, задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби.

Враховуючи, що згідно з ч.1 ст.245 КАС України у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено частково, то відповідно до ст.139 КАС України відсутні підстави для розподілу судових витрат понесених позивачем. Натомість відповідачем не надано доказів понесення судових витрат у даній справі.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Управління поліції охорони в Кіровоградській області (м. Кропивницький, вул. Габдрахманова, 1, код ЄДРПОУ 40109000) про визнання протиправними, скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу та моральної шкоди відмовлено частково.

Змінити наказ Управління поліції охорони в Кіровоградській області від 10.09.2020 р. №208 о/с «Про особовий склад» у частині дати звільнення старшого сержанта поліції ОСОБА_1 поліцейського групи реагування Гайворонського міжрайонного відділення Управління поліції охорони в Кіровоградській області звільненим з 10 вересня 2020 року на 16 вересня 2020 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Дата складання повного рішення суду 29 березня 2021 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.М. Момонт