Ухвала
від 29.03.2021 по справі 235/6807/20
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

29 березня 2021 року

м. Київ

справа № 235/6807/20

провадження № 61-3683ск21

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

Шиповича В. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 лютого 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Іванівської сільської ради Покровського району про визнання права власності в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2021 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 лютого 2021 року у цивільній справі № 235/6807/20.

За змістом частини першої статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) вирішує колегія у складі трьох суддів після одержання касаційної скарги оформленої відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

1. Щодо підстав касаційного оскарження

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1

частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України, у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав) .

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої

статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Таким чином в касаційній скарзі заявник повинен зазначити підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

При цьому саме лише посилання заявника на постанови Пленуму Верховного Суду України та Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ не є належним виконанням вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України.

Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).

Однак, в порушення пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України заявником не визначено у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження передбачених статтею 389 цього Кодексу.

2. Щодо сплати судового збору

До касаційної скарги додано документ, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 1 681,60 грн, однак не наведено обґрунтування такого розміру.

Cудовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплати при поданні позовної заяви, в розмірі оспорюваної суми (стаття 4 Закону України Про судовий збір ).

За подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір підлягає сплаті у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно визначається вартістю такого майна.

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, у якому просить суд визнати в порядку спадкування право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області

від 18 грудня 2020 року, залишеним без змін постановою Донецького апеляційного суду від 17 лютого 2021 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

В касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 лютого 2021 року і ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Отже судовий збір за подану ОСОБА_1 касаційну скаргу має бути розрахований за формулою: (Цп х 1%) х 200%, де Цп - ціна позову що дорівнює вартості спірного майна (житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами).

Недоліки касаційної скарги мають бути усунені шляхом:

- надання судууточненої касаційної скарги із визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав). Копії уточненої касаційної скарги мають бути надані відповідно до кількості учасників справи;

- обґрунтування розміру сплаченого судового збору виходячи із вимог статті 4 Закону України Про судовий збір з урахуванням викладеного у цій ухвалі,а у разі, якщо розмір сплаченого судового збору не відповідає вказаним вимогам закону, доплатити судовий збір та надати суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору у визначеному законом розмірі і порядку.

При цьому заявнику необхідно врахувати, що відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2021 році

567 500 грн), крім випадків встановлених підпунктами а)-г) цього пункту.

Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження) буде вирішено колегією суддів після усунення недоліків касаційної скарги та її оформлення відповідно до вимог статті 392 ЦПК України.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18 грудня 2020 року та постанову Донецького апеляційного суду від 17 лютого 2021 року у цивільній справі № 235/6807/20 залишити без руху.

Визначити для усунення недоліків касаційної скарги строк - десять днів з дня вручення ОСОБА_1 копії цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Шипович

СудКасаційний цивільний суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення29.03.2021
Оприлюднено30.03.2021
Номер документу95848919
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —235/6807/20

Постанова від 07.07.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Шипович Владислав Володимирович

Ухвала від 16.06.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Шипович Владислав Володимирович

Ухвала від 26.04.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Шипович Владислав Володимирович

Ухвала від 29.03.2021

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Шипович Владислав Володимирович

Постанова від 17.02.2021

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Гапонов А. В.

Ухвала від 02.02.2021

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Гапонов А. В.

Ухвала від 18.01.2021

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Гапонов А. В.

Рішення від 18.12.2020

Цивільне

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

Величко О. В.

Ухвала від 19.11.2020

Цивільне

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

Величко О. В.

Ухвала від 23.10.2020

Цивільне

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

Величко О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні