Ухвала

від 29.03.2021 по справі 382/1004/19

ЯГОТИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Яготинський районний суд Київської області

Справа № 382/1004/19

2-р/382/6/20

УХВАЛА

Іменем України

29.03.2021 року Яготинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Литвин Л.І.

при секретарі Шульга Н.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Яготин заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Головіної О.О. про роз`яснення рішення Яготинського районного суду Київської області від 20 жовтня 2020 року,

Встановив:

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Головіна О.О. звернулася до суду з заявою про роз"яснення рішення, в котрій зазначила, що згідно з рішенням Яготинського районного суду від 20.10.2020 р., зокрема, визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на спадкове майно у розмірі 1/3 частини, за кожним, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/3 частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, у ОСОБА_1 виникло питання щодо 1/3 частини господарських будівель та споруд, розташованих на прибудинковій території за адресою: АДРЕСА_1 , а саме, чи належить 1/3 частина господарських будівель (долю яких не вирішено у рішенні суду) їй чи іншим спадкоємцям- ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Просила роз"яснити вказане рішення суду.

В судове засідання сторони не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлені.

Перевіривши матеріали справи, ураховуючи, що неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз`яснення рішення, суд вважає, що заява підлягає до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

В судовому засіданні установлено, що рішенням Яготинського районного суду від 20 жовтня 2020 року задоволено первісний позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майнота зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на спадкове майно, зокрема, визнано за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 право власності на спадкове майно у розмірі 1/3 частини, за кожним, на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/3 частину будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Стаття 381 ЦК України дає юридичне визначення садиби як об`єкта права власності, яке є земельною ділянкою разом з розташованими на ній житловим будинком (поняття якого наведено у ст. 380 цього Кодексу), господарсько-побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями.

Поняття домоволодіння наведено в наказі Держкомстат "Про затвердження Інструкції з ведення погосподарського обліку в сільських, селищних та міських радах" від 08.12.2010 N 491, що діяв до 27.05.2016) як житловий будинок з прилеглою до нього земельною ділянкою та належними йому господарськими спорудами та будівлями.

Таким чином, поняття "садиба" є дещо ширшим за своїм змістом, ніж поняття "домоволодіння", оскільки до складу садиби належать не лише житловий будинок і земельна ділянка, на якій він розташований, а й господарсько-побутові будівлі (які забезпечують власника необхідними для проживання засобами благоустрою, наприклад, сарай, гараж, санвузол та ін.) та комунікації (водопостачання, очисні споруди тощо), а також багаторічні насадження.

Статтею 186 ЦК України дано визначення головної речі і приналежності. Відповідно, річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов`язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приналежність не має самостійного значення та за призначенням без головної речі використовуватись не може, у зв`язку з чим є залежною від головної речі і має допоміжний статус. Визначення речі приналежністю визначається її природними властивостями, а також характером відносин, що виникають з приводу господарської призначення речі... І приналежність, і головна річ є фізично самостійними речами, але головна річ має самостійне значення, а приналежність - допоміжне і служить найбільш повному і найкращому використанню головної речі. Головна та приналежна речі утворюють одне ціле, яке передбачає їх використання за єдиним призначенням, а тому вони розглядаються як одна річ. Державній реєстрації підлягає право власності на головну річ, а витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно має містити інформацію про приналежну річ у розділі "опис нерухомого майна".

Так, основним призначенням будинку є забезпечення власника і членів його сім`ї житлом. Відповідно до Будівельних норм і правил жиле приміщення (квартира) повинно складатися з жилої кімнати та інших допоміжних приміщень, а в умовах індивідуального жилого будинку - також інших господарських будівель (до яких, зокрема, відноситься сарай), розташованих на одній земельній ділянці з жилим будинком.

Таким чином, садибу можна визначити як певний цілісний майновий комплекс, покликаний забезпечувати житлові інтереси громадян та ведення ними побутово-господарської діяльності. Правове значення визнання садиби самостійним об`єктом права власності полягає, зокрема, в тому, що в разі відчуження житлового будинку вважатиметься, що відчужується вся садиба, якщо інше прямо не передбачено договором або законом (про що зазначено в ч. 2 ст. 381 ЦК України). Це означає, що в садибі головною річчю є житловий будинок, а інші складові елементи (зокрема господарські будівлі та споруди) є його приналежністю, (постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 13.07.2016 р.).

Ураховуючи норми ст. ст. 186, 380, 381 ЦК України господарсько-побутові будівлі (сарай, гараж, санвузол і под.), що розташовані з житловим будинком на одній земельній ділянці і призначені для забезпечення власника необхідними засобами благоустрою, вважаються приналежністю головної речі і не є самостійними нерухомими речами, у зв`язку з чим право власності на такі будівлі як на окремі об`єкти визнаватися не може. Дане твердження міститься у листі Верховного Суду України від 01.07.2013 "Аналіз деяких питань застосування судами законодавства про право власності при розгляді цивільних справ".

Отже, господарська будівля (сарай), що розташована в межах садиби та призначена безпосередньо для забезпечення власника необхідними засобами благоустрою (обслуговування житлового будинку), є приналежністю головної речі - житлового будинку.

За таких обставин, суд вважає, що необхідно роз"яснити рішення суду в тій частині, що за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/3 частину будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , а тому заява про роз"яснення рішення підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 271 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Головіної О.О. про роз`яснення рішення Яготинського районного суду Київської області від 20 жовтня 2020 року задовольнити.

Роз"яснити, що за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/3 частину будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала може бути оскаржена до Київського Апеляційного суду через Яготинський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п"ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Литвин Л.І.