Рішення

від 25.03.2021 по справі 266/5684/20

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

Справа № 266/5684/20

Провадження № 2/266/270/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 року м. Маріуполь

Приморський районний суду м. Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Шишиліна О.Г. за участі секретаря судових засідань Воропаєвої О.Є., представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження відкритому судовому засідання цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,-

ВСТАНОВИВ:

05.11.2020 року, позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що сторони з 26.11.2011 р. по 31.05.2017 р. перебували у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний на підставі рішення суду. Під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . До серпня 2020 р. відповідач добровільно приймав участь в утриманні сина, сплачував щомісячно суму у розмірі від 5000 грн. до 6500 грн., після чого почав уникати від виконання обов`язку щодо утримання дитини та тягар пор утриманню дитини почала нести виключно вона. Відповідач є моряком дальнього плавання за контрактом, його прибуток має мінливий характер, однак враховуючи що за період часу з 2006-2019 роки він неодноразово отримував послуги з працевлаштування на роботу за кордоном. За період перебування сторін у шлюбі остання посада на якій працював відповідач другий механік з заробітною платою 7000 доларів США на місяць. Крім того відповідач має у власності декілька об`єктів нерухомості, а саме дві квартири та будинок,також у власності відвідача перебуває автомобіль марки BMW модель 735І, 2003 року випуску ринкова вартість якого складає станом на 27.10.2020 р. 249349,76 грн. Вважає, що відповідач має великий дохід близько 1190078,40 грн. за 6 місяців на рік тобто середньомісячний дохід відповідача становить 99173,20 грн. тому має можливість сплачувати аліменти на утримання їх спільної дитини. Просила стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина в розмірі 24800 грн. з індексацією аліментів відповідно до закону. Також просила судові витрати у виді витрат на правничу допомогу у розмірі 6000 грн. стягнути на її користь.

Відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, приймав участь у розгляді справи через свого представника ОСОБА_2 , який в судовому засіданні позовні вимоги визнав частково з підстав зазначених у відзиві на позовну заяву в якому постилався на те, що не заперечує про те, що сторони мають спільну дитину. Проте вважає, що позовні вимоги щодо стягнення аліментів у розмірі 24800 грн. є необґрунтованими та факти викладені у позовній заяві частково не знаходять свого підтвердження і не ґрунтуються на письмових доказах. Позивач жодним чином не обґрунтовує належними доказами розмір аліментів, а лише посилається на те, що нею здійснено власний розрахунок аліментів у розмірі ј частки його доходу за минулий час який просить стягувати у твердій грошовій формі щомісяця з моменту звернення із позовом до суду який на її думку буде необхідними та достатнім для гармонійного розвитку дитини і задоволенню її потреб. Фактично, якщо позивач вважає, що ј частина від його середньомісячного доходу, яку вона розрахувала складає 24800 грн. не зрозуміло чому позивач не звернулась до суду із заявою про видачу судового наказу. Крім того позивачем без належного підтвердження зроблено розрахунок його доходів за минулі роки 2019-2020 рік на підставі відомостей про середню заробітну плату з Вісника крюїнга. Позивачем не надано відомостей про її дохід хоча вона, як працездатна мати також повинна утримувати дитину. Після розірвання шлюбу між сторонами їх спільна дитина мешкала у бабусі матері позивача в сел.. ДВС Водагон в Оболонському районі м. Києва, а позивач в орендованій квартирі у м. Києві. Дитина знаходилась на утриманні обох батьків. Крім того позивач з 2017 р. до листопада 2019 р. отримувала гроші від оренди квартири АДРЕСА_1 , яка була придбана у шлюбі за його кошти. Що стосується іншої нерухомості слід зазначити, що буд. АДРЕСА_2 ним було придбано ще в 2003 р. задовго до шлюбу та на даний час перебуває на окупованій території. Квартира АДРЕСА_3 придбана ним 08.10.2020 р. для власного проживання за ціною 156000 грн. Він також з січня 2020 р. по даний час в різних формах добровільно сплачує аліменти на утримання сина у розмірі 5000 грн. на місяць, витрачає гроші на одяг, подарунки, ліки і цього вистачає для дитини, а тому не зрозуміло з чим пов`язано звернення позивача із даним позовом до суду. На даний час він не працює, у зв`язку із оголошенням карантину та відсутністю пропозицій на укладення контракту з судновласниками тому не має достатнього матеріального доходу, який міг би забезпечити сина всім необхідним тільки за його рахунок не зачіпаючи обов`язки матері дитини щодо її утримання, як це було у період шлюбу. Всі витрати по утриманню дитини після розірвання шлюбу проводяться за кошти які були отримані від оренди житла придбаного за зароблені раніше ним кошти однак цього зараз не вистачає. Більше того позивач підтвердила свою матеріальну спроможність та надання сину матеріальної допомоги, яка достатня для відвідування секцій тхеквандо, гуртків при навчальному закладі, що з урахуванням сплачених добровільно аліментів становить 10000 грн. та більше, що без обґрунтування необхідних потреб на дитину у заявленому розмірі, достатньо для утримання дитини відповідно віку на місяць. Просив суд врахувати, що на теперішній час контракт, який вже був з причини економічної кризи пов`язаної із коронавірусом не таким, який був раніше з точку зору оплати праці закінчився в липня 2020 р. і з того часу він знаходиться в м. Маріуполі та є непрацюючим та залежним від пропозицій крюінгових компаній, а тому той матеріальний стан про який йде мова у позові не відповідає дійсності. Також просив суд врахувати прожитковий мінімум для дитини відповідного віку. Просив позов задовольнити частково, стягнути аліменти в розмірі 5000 грн., в задоволені іншої частини вимог відмовити.

Позивач ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилася приймала участь у розгляд справи через свого представника ОСОБА_1 який в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позові. Крім того представником позивача подано відповідь на відзив в якому зазначив, що доводи та міркування, викладені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими та безпідставними, а позовна заява є такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі виходячи із наступного. Розрахунок аліментів на спільну дитину позивачем було здійснено з врахуванням контрактів відповідача за минулий період оскільки їх копії зберігались у неї. Позивачу достеменно відомо, що відповідач продовжує працювати моряком дальнього плавання, а тому той факт, що відповідач продовжує отримувати чималу заробітну плату є доведеним та таким, що не підлягає сумніву. Відповідач не працевлаштований в Україні проте погоджується платити аліменти відтак має джерело доходу, яким і є праця за контрактом. Крім того відповідачем не надано доказів на підтвердження яку заробітну плату він отримує зараз від праці за контрактом, а відтак не доведено що його дохід не дозволяє сплачувати аліменти у заявленому розмірі. Також відповідачем не доведено, що він не працює з липня 2020 р. і перебуває у м. Маріуполі. Наголошував, що якщо б відповідач дійсно потребував грошових коштів, то він би був працевлаштований або за контрактом, як моряк, або на території України але цього не сталося тому можливо зробити висновок, що він має значні заощадження отримані від праці за контрактом за минулий час. На підтвердження цих обставин є виписки по рахунках відповідача в АТ ПУМБ де за період з 19.10.2019 р. по 18.11.2020 відповідач отримував заробітну плату працюючи на посаді другого механіка на судні Kavo Platanos у доларах США в загальному розмірі за період з 03.12.2019 р. по 01.07.2020 р. 53000 доларів США. При цьому на цей час вже була світова пандемія корона вірусу, але при цьому заробітна плата відповідача є значно вищою ніж у пересічного громадянина України яка на 2020 рік складає близько 10000-11000 грн. Звертав увагу суду, що саме в даний період часу за даними Державної прикордонної служби відповідач перетинав кордон України 19.10.2019 р. виїзд з території України, 08.07.2020 р. в`їзд на територію України. Також не відповідає дійсності, що син ОСОБА_5 мешкав разом із матір`ю позивача оскільки дитина мешкає разом із позивачем та її чоловіком у квартирі останнього. Піклуванням та розвитком дитини займається лише мати. Крім того це не впливає на вирішення питання про стягнення аліментів. Посилання відповідача про втрату зв`язку із нерухомістю, що перебуває на непідконтрольній території України не підтверджено доказами. Спроможність позивача самостійно забезпечувати дитину не є підставою для звільнення батька від такого утримання. Не обґрунтоване посилання відповідача про намагання позивачем за рахунок аліментів забезпечувати своє утримання оскільки відповідач не позбавлений контролювати цільове використання коштів. Відповідачем не доведено, що він не має можливості утримувати дитину. Таким чином маючи великий дохід та враховуючи, що відповідач відпочиває за кордоном, має у власності об`єкти нерухомості та автомобіль відповідач має можливість сплачувати аліменти на утримання дитини саме у розмірі 24800 грн. щомісяця.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні наполягав на тому, що позивачем не доведено можливість сплачувати аліменти в розмірі 24800 грн., та не заперечував проти стягнення аліментів у розмірі 5000 грн., що буде достатнім для утримання дитини з урахуванням обов`язку матері також утримувати дитину.

Відповідно до ч.3, 4 ст. 12, ч.1, 2 ст.13 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Суд, вислухавши сторони, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, дійшов висновку про таке.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що під час перебування сторін у зареєстрованому шлюбі в них народилась дитина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №556, що підтверджується копією свідоцтва про народження виданим Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби ММУЮ у Донецькій області 08.06.2013 р. серія НОМЕР_1 (том 1 а.с. 20). Також відповідачем не заперечується, що дитина мешкає разом із позивачем.

З свідоцтва про шлюб вбачається, що позивач 08.01.2021 р. зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , у зв`язку із чим прізвище позивача було змінено на ОСОБА_3 (том 2 а.с. 2).

Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об`єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Стаття 51 Конституції України визначає, що батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" , кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно з частинами першою, другою статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року №789 ХІІ(78912) та набула чинності для України 27.09.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Згідно ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Згідно з ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини, стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка дружини, батьків, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Матеріальне становище сторін суд визначає, виходячи з вартості приналежного їм майна, рівня доходів, а також величини витрат, які вони здійснюють на утримання себе й членів своєї сім`ї.

Згідно ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом, а відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Крім того, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення (ч.1ст. 184 СК України).

При цьому підстави визначення розміру аліментів у частках до заробітку (доходу) або у твердій сумі визначаються з урахуванням як положень ст. 182 СК України, так і положень ст.ст.183,184 СК України.

Як вбачається зі справи, обґрунтовуючи свої вимоги про стягнення з ОСОБА_4 аліментів на утримання сина, якому на час вирішення спору виповнилося 7 років, позивач посилається на те, що відповідач працював як у період шлюбу так і після розірвання шлюбу і по даний час працює на роботі за кордоном на посаді другого механіка, отримував заробітну плату в доларах США, зокрема станом на 27.10.2020 року його заробітна плата складала 7000 доларів США на місяць, а загалом враховуючи, що відповідач 6 місяців на рік працює відтак середньорічний його дохід в порахунок на гривню відповідно курсу НБУ складає 1190078,40 грн., а отже середньомісячний дохід становить 99173,20 грн. і визначення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 24800 грн. буде максимально забезпечувати гармонійний розвиток дитини.

Позивач в обґрунтування позову посилалась на наступні докази: інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 20.10.2020 р. №228710268 про наявність нерухомого майна у відповідача, а саме квартири АДРЕСА_3 , квартири АДРЕСА_1 , будинку АДРЕСА_2 ( том 1 а.с.24-25); витяг з єдиного державного реєстру МВС стосовно транспортного засобу марки BMW, модель 7351, 2003 року випуску (том 1 а.с. 26) вартість якого відповідно даним інтернет-ресурсів з продажу транспортних засобів становить 249349,76 грн. (том 1 а.с. 27), інформацію про видане посвідчення моряка на ім`я відповідача НОМЕР_2 від 10.05.2019 дійсне до 10.05.2024 р. (том 1 а.с. 28); звіт про транзакції по рахунку ОСОБА_9 у АТ ПУМБ за період з 01.01.2006 по 01.01.2019 згідно якого перераховувались грошові кошти в доларах США (том 1 а.с. 29-37); трудові договори моряків укладені ОСОБА_4 з судно володільцями за 2014 р. (том 1 а.с. 43-77); відомості з Вісника крюїнга де середня заробітна плата другого механіка на суднах типу Bulk Carrier складає в середньому 7000 доларів США (том 1 а.с. 38- 41); відомості Державної прикордонної служби про перетин кордону ОСОБА_4 за період часу з 01.01.2018 р. по 02.12.2020 р. (том 1 а.с. 122); відомості про відкриті банківські рахунки ОСОБА_4 у АТ ПУМБ ( том 1 а.с. 128-151); виписку по рахункам відкритих в АТ КБ Приватбанк на ім`я ОСОБА_4 (том 1 а.с. 199-267); копії документів, які зберігаються в особовій справі моряка ОСОБА_4 (том 1 а.с. 165-197).

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що відповідач фактично не заперечує проти того, що працював на посаді другого механіка на суднах іноземного судновласника, має дійсні документи моряка, має у власності нерухомість та автомобіль та у продовж 2018- 2020 р. виїжджав за кордон, останній раз перетинав кордон в напрямку України 08.07.2020 р. і більше з того часу не виїжджав за межі України, мав відкриті рахунки у АТ ПУМБ та у АТ КБ Приватбанк. Крім того свій обов`язок по утриманню дитини ОСОБА_5 визнав, але не погодився із розміром аліментів про який просить позивач, вказуючи на те, що його реальні доходи на даний час не дозволяють виплачувати аліменти в розмірі 24800 грн. щомісяця на одну дитину. Представник відповідача в судовому засіданні вказав на часткове визнання позову, не заперечував проти стягнення аліментів в розмірі 5000 грн. з урахуванням обов`язку матері утримувати дитину.

В судовому засіданні представник позивача зазначив, що працевлаштування відповідача на суднах дальнього плавання має періодичний характер, тобто перебування відповідача з серпня 2020 р. на території України не свідчить про відсутність його наміру продовжити працювати за контрактом при наявності в нього діючого посвідчення моряка та діючих документів моряка.

За вимогами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності з вимогами ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів;3) показаннями свідків.

Відповідно ст.77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

За вимогами ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зі справи вбачається, що між ОСОБА_4 та компанією VESTHOLMEN 16.06.2014 р. був укладений трудовий договір моряка терміном роботи 2 місяці з заробітною платою 2000 доларів США (том 1 а.с.42,43) Також між ОСОБА_4 та компанією RIVER OAK 06.08.2014 р. був укладений трудовий договір моряка терміном роботи 4 місяці з заробітною платою 4200 доларів США (том 1 а.с.44,45).

З матеріалів особової справи наданих інспекцією з питань підготовки та дипломування моряків вбачається, що ОСОБА_4 має диплом спеціаліста за спеціальністю Експлуатація суднових енергетичних установок та здобув у 2008 р. кваліфікацію інженер-судномеханіка, має диплом механіка другого розряду, послужну книжку моряка видану 07.10.2008 р., о 2020 р. підвищував кваліфікацію другого механіка для присвоєння звання механіку першого розряду, має діюче посвідчення особи моряка дійсне до 10.05.2024 р. ( том1 а.с. 165-197).

З відомостей наданих Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України вбачається, що ОСОБА_4 перетинав неодноразово державний кордон України, як на виїзд так і на в`їзд з 01.01.2018 року по 02.12.2020 року останній раз в`їхав 08.07.2020 (том 1 а.с. 122).

З наданої АТ ПУМБ інформації щодо відкритих рахунків на ім`я ОСОБА_4 за період обслуговування вбачається, що останнім були відкриті 8 рахунків, як у валюті гривня України (UAH) так і доларах США (USD) та EUR по яких відбувався рух коштів, здійснювалися надходження о 2020 р. у розмірах з 5000 доларів США, 5000 доларів США, 5000 доларів США, 10000 доларів США, 9000 доларів США, 10000 доларів США, 9000 доларів США (том 1 а.с.128-151).

З наданої АТ КБ Приватбанк інформації щодо відкритих рахунків за період з 16.03.2013 р. по 08.12.2020 р. на ім`я ОСОБА_4 за період обслуговування вбачається, що останнім було відкрито рахунок у валюті гривня України (UAH) по якому постійно відбувається рух коштів (том 1 а.с.200-267).

В інших банківських установах відсутні рахунки відповідача ( том.1 а.с. 124, 126, 153,159).

Таким чином представлені докази вказують на те, що відповідач знаходився у рейсі на протязі в 2009-2020 роках, а саме з 18.02.2009 по 12.10.2009 р., з 23.05.2011 р. по 27.10.2011 р., з 04.09.2012 р. по 21.01.2013 р., з 21.06.2013 р. по 25.10.2013 р. з 09.08.2014 р. по 26.11.2014 р., з 13.02.2015 р. по 31.03.2015 р. з 31.03.2015 по 28.05.2015 р., з 25.11.2015 р. по 05.02.2016 р., з 28.05.2016 р. по 06.08.2016 р., з 04.09.2016 р. по 17.04.2017 р. з 07.03.2018 р. по 31.05.2018 р., з 20.10.2019 р. по 07.07.2020 р., що свідчить про те, що відповідач протягом 2009-2020 років працював на суднах іноземного судновласника враховуючи отримані ним надходження від Kavo Platanos 53 000 доларів США за період з грудня 2019 р. по липень 2020 р., що співпадає із працевлаштуванням на судно Kavo Platanos і тому, його середньоденний дохід за останні неповні 9 місяців (233 дня) становив 227,47 доларів США відповідно в місяць в середньому 7000 доларів США.

Крім того судом вставлено, що ОСОБА_4 після в`їзду на територію України 08.07.2020 р. більш за межі України не виїжджав.

Позивач будь-яких відомостей по доходи суду не надала.

На пропозицію суду надати відомості про дохід позивача в судовому засіданні представником позивача було зазначено, що розмір доходів позивача не стосується предмету позову на не впливає на розмір аліментів.

Визначаючи розмір аліментів, суд враховує, що дитина на утримання якої позивач просить стягнути аліменти у травні 2020 року досягла 7 років, прожитковий мінімум для дитини віком до 6 від 18 років який у 2021 році станом на день розгляду справи становить 2395 грн., а також те, що відповідач до серпня 2020 року протягом 11 років працював моряком, враховуючи відомості про перетин кордону та довідки по банківських рахунках, по яких відповідач мав суттєві грошові надходження, а також його кваліфікацією за спеціальність пов`язаною із професією моряка (механік), з урахуванням обов`язку матері також утримувати дитину, суд дотримуючись принципів розумності, справедливості та пропорційності, як основних засад цивільного процесуального законодавства дійшов висновку про часткове задоволення позову у зв`язку із чим стягує аліменти на користь позивача на утримання сина ОСОБА_5 у розмірі 9000 грн. щомісяця, з подальшою індексацією відповідно до закону.

Нормами ч.1 ст.191 СК України передбачено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а тому позовні вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню та аліменти підлягають стягненню з дати подачі позову - з 05 листопада 2020 року і до досягнення дитиною повноліття, а не з часу ухвалення рішення.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору за вимогами майнового характеру (аліментів) з відповідача підлягають стягненню на підставі ст.. 141 ЦПК України судові витрати в дохід держави в розмірі 840,80 гривень.

Відповідно до пункту 3 частини 2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з позовної заяви Позивача просить стягнути з Відповідача витрати пов`язані з наданням професійної правничої допомоги в розмірі 6000 грн..

Відповідно до ст. 137 ЦПК України, передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Матеріали справи містять докази понесення Позивачем на правничу допомогу адвоката витрат в розмірі 6000 грн.

На підтвердження цього Позивачем було зазначено попередній розрахунок суми судових витрат, які Позивач поніс та очікує понести у зв`язку із розглядом справи (а.с.107), а саме на правничу допомогу адвоката в розмірі 6000,00 грн., угоду про надання правничої допомоги від 22.10.2020 р., додаткову угоду №1 про надання правої допомоги від 22.10.2020 р. згідно якого позивач оплатив працю адвоката у розмірі 6000 грн. (а.с. 106), згідно від 22.10.2020 року №2210/20.

Відповідачем по справі не було надано суду жодних клопотань чи заперечень щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідно до частин 5 та 6 ст. 137 ЦПК України.

За таких обставин витрати Позивача на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню пропорційно задоволеним позовним вимогам, оскільки саме на цю суму підтверджується доказами надання адвокатом правничих послуг у справі № 266/5684/20 та заява про їх відшкодування і розрахунок були надані у строк, визначений частиною восьмою статті 141 ЦПК України.

Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Саме таких висновків дійшов Верховний суд у своїй постанові від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15-ц.

За таких обставин, суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог 2160 грн. за надану правничу допомогу адвоката.

Інші документи додані сторонами до справи не спростовують встановлених судом обставин і не змінюють висновків суду.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 235, 258, 259 ЦПК України, ст. ст. 125, 184, 192 СК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Новоазовськ, Донецької області (іпн НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (іпн НОМЕР_4 ) аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 9000 грн. щомісяця, з подальшою індексацією відповідно до закону починаючи з 05 листопада 2020 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Новоазовськ, Донецької області (іпн НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (іпн НОМЕР_4 ) витрати на правову допомогу у розмірі 2160 грн.

В задоволенні іншої части позовних вимог відмовити.

Судовий збір в розмірі 840 гривень 80 коп. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, у разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

повний текст рішення складено 29.03.2021 р.

Суддя: Шишилін О. Г.