Ухвала

від 02.03.2021 по справі 910/17048/17

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

02 березня 2021 року

м. Київ

Справа № 910/17048/17

Провадження № 12-85гс20

Велика Палата Верховного Суду у складі:

головуючого суддіКнязєва В. С.,

судді-доповідача Власова Ю. Л. ,

суддів Анцупової Т. О., Британчука В. В., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Данішевської В. І., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Катеринчук Л. Й., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Пількова К. М., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Сімоненко В. М., Ткача І. В.

за участю:

секретаря судового засідання Бутенка А. О.,

представників учасників справи:

позивача - Разумова М. А. (адвокат, довіреність №777 від 29.12.2020 р.),

відповідача 1 - Козаченко Т. А. (адвокат, ордер АА № 1083979 від 23.02.2021 р.),

Крохмальової Я. Е. (адвокат, ордер АА № 1078864 від 04.02.2021 р.),

Лошакова Д. С. (адвокат, ордер АА № 1083972 від 24.02.2021 р.),

відповідача 2 - не з`явився,

третьої особи 1 - не з`явився,

третьої особи 2 - не з`явився,

третьої особи 3 - не з`явився,

у відкритому судовому засіданні перевірила порядок подання Дочірнім підприємством Край Проперті заяви про відвід судді Ткача І. В. від розгляду справи

за позовом Публічного акціонерного товариства Сбербанк

до відповідачів:

1. Дочірнього підприємства Край Проперті ,

2. Приватного акціонерного товариства Універсам № 16 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача 1:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю Сіті-Стейт ,

2. Товариство з обмеженою відповідальністю Сітістейтсервіс ,

3. Товариство з обмеженою відповідальністю Консалтингова фірма Прометей ,

про стягнення 44 371 014,76 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 1 159 188 722,84 грн, а також 445 927 447,65 грн пені, що разом становить 1 605 116 170,49 грн.

за касаційною скаргою відповідача 1 на рішення Господарського суду міста Києва від 18 жовтня 2019 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 25 червня 2020 року та

ВСТАНОВИЛА:

1. У жовтні 2017 року Публічне акціонерне товариство Сбербанк (далі - ПАТ Сбербанк ) звернулося до Господарського суду міста Києва із зазначеним позовом, у якому з урахуванням заяви про зменшення вимог просило стягнути солідарно з Дочірнього підприємства Край Проперті (далі - ДП Край Проперті ) та Приватного акціонерного товариства Універсам № 16 (далі - ПрАТ Універсам № 16 ) заборгованість за кредитними договорами від 22 вересня 2011 року № 119?В/11/55/КЛ та № 120?В/11/55/КЛ у розмірі 44 371 014,76 дол. США, що у гривневому еквіваленті становить 1 159 188 722,84 грн, а також 445 927 447,65 грн пені, що разом становить 1 605 116 170,49 грн.

2. Рішенням Господарського суду міста Києва від 18 жовтня 2019 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 25 червня 2020 року, позов задоволено. Стягнуто солідарно з ДП Край Проперті та ПрАТ Універсам № 16 на користь ПАТ Сбербанк заборгованість за договорами про відкриття кредитної лінії від 22 вересня 2011 року № 119-В/11/55/КЛ і № 120?В/11/55/КЛ у розмірі 44 371 014,76 дол. США та 445 927 447,65 грн.

3. Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, у вересні 2020 року ДП Край Проперті звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.

4. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13 жовтня 2020 року відкрите касаційне провадження у цій справі, а ухвалою від 26 листопада 2020 року справа передана на розгляд Великої Палати Верховного Суду з підстав, встановлених частинами третьою, п`ятою статті 302 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

5. Велика Палата Верховного Суду, погодившись із висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про те, що ця справа містить виключну правову проблему щодо застосування при вирішенні спорів, які виникли на підставі кредитних правовідносин, частини четвертої статті 36 Закону України Про іпотеку , вирішення якої необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики, ухвалою від 15 грудня 2020 року прийняла та призначила справу до розгляду.

6. 02 березня 2021 року під час розгляду справи ДП Край Проперті в особі представника Лошакова Д. С. заявило відвід судді Великої Палати Верховного Суду Ткачу І. В. від розгляду справи № 910/17048/17, посилаючись на пункт 5 частини першої статті 35 ГПК України.

7. Перевіривши наведені ДП Край Проперті на обґрунтування заяви про відвід судді доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність в таких діях відповідача зловживання процесуальними правами.

8. Обґрунтовуючи заявлений відвід, Лошаков Д. С. зазначив, що, входячи до колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду при розгляді іншої справи (№ 910/2535/18), суддя Ткач І. В. вже викладав свою правову позицію щодо застосування частини четвертої статті 36 Закону України Про іпотеку , проблематика тлумачення та застосування якої стала підставою для передачі справи № 910/17048/17 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, а відтак існують сумніви в неупередженості та об`єктивності судді, якому завлений відвід.

9. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), зокрема, якщо є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

10. Однак при цьому частиною четвертою статті 35 ГПК України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

11. Доводи відповідача щодо необхідності відводу судді саме з підстав незгоди з його правовою позицією прямо порушують один з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує.

12. Отже, оскільки заявлений відвід судді Великої Палати Верховного Суду Ткачу І. В. фактично зводиться до незгоди ДП Край Проперті із позицією цього судді, висловленою ним при розгляді справи № 910/2535/18, що в силу вимог частини четвертої статті 35 ГПК України не може бути підставою для відводу, заявлений відвід є завідомо безпідставним.

13. Крім цього, частиною третьою статті 38 ГПК України встановлено, що відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

14. Копію ухвали Великої Палати Верховного Суду від 15 грудня 2020 року про прийняття та призначення справи 910/17048/17 до розгляду отримано ДП Край Проперті 24 грудня 2020 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

15. Проте ДП Край Проперті заявило про відвід судді Великої Палати Верховного Суду Ткачу І. В. від участі в розгляді справи під час її розгляду 02 березня 2021 року, тобто через 68 днів після отримання ДП Край Проперті копії ухвали про прийняття та призначення справи.

16. Варто також зазначити, що суддя Ткач І. В. був у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, яка розглядала справу № 910/17048/17. При цьому представники ДП Край Проперті , які брали участь у всіх судових засіданнях з розгляду справи № 910/17048/17 Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, не заявляли судді Ткачу І. В. відвід на тій підставі, що існують сумніви у неупередженості чи об`єктивності судді, зважаючи на його участь у розгляді справи № 910/2535/18.

17. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що неприпустимість зловживання процесуальними правами є однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства (пункт 11 частини третьої статті 2 ГПК України).

18. Частиною першою статті 43 ГПК України встановлено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

19. Тобто процесуальні права надано законом тим особам, які беруть участь у процесі, для сприяння суду під час розгляду справ, їх правильному вирішенню. І кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не із цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, затягування розгляду, створення перешкод опоненту, тощо), вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто використовує його всупереч основним засадам цивільного судочинства, а отже, зловживає ним.

20. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 43 ГПК України).

21. Частинами третьою та четвертою цієї ж статті передбачено, що у випадку, якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

22. Таким чином, оскільки заявлений відвід судді Великої Палати Верховного Суду Ткачу І. В. у справі № 910/17048/17 є нічим іншим, як зловживанням ДП Край Проперті його процесуальними правами, що полягає у їх недобросовісному використанні, Велика Палата Верховного Суду на підставі частини третьої статті 43 ГПК України дійшла висновку про залишення відповідної заяви без розгляду.

23. Також пунктом 2 частини першої статті 135 ГПК України встановлено, що у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

24. Статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2021 рік установлений прожитковий мінімум для працездатних осіб, який з 1 січня становить 2270,00 грн.

25. Ураховуючи викладене, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про стягнення з ДП Край Проперті за зловживання ним процесуальними правами в дохід держави штрафу в сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 270,00 грн.

Керуючись статтями 35, 39, 42, 43, 131, 132, 135 та 234 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Заяву Дочірнього підприємства Край Проперті про відвід судді Ткача І. В. визнати зловживанням процесуальними правами та залишити без розгляду.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Край Проперті (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 10, код ЄДРПОУ 2436518) в дохід державного бюджету (стягувач Державна судова адміністрація України, 01021, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795) штраф у розмірі 2 270 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень) 00 коп.

Ухвала є виконавчим документом та може бути пред`явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з дня її прийняття.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В. С. Князєв Суддя-доповідач Ю. Л. Власов Судді:Т. О. Анцупова Г. Р. Крет В. В. Британчук Л. М. Лобойко І. В. Григор`єва К. М. Пільков М. І. Гриців В. В. Пророк Д. А. Гудима Л. І. Рогач В. І. Данішевська О. М. Ситнік Ж. М. Єленіна В. М. Сімоненко О. С. Золотніков І. В. Ткач Л. Й. Катеринчук

Повний текст ухвали складений 05 березня 2021 року.

На підставі частини третьої статті 314 ГПК України ухвалу оформив суддя Пророк В. В.