Рішення

від 29.03.2021 по справі п/320/607/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2021 року № П/320/607/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панченко Н.Д., розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження у м. Києві адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська Група Ю.С.Ж." до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЛОПЕРСЬКА ГРУПА Ю.С.Ж." (Київська область, місто Ірпінь, вулиця Ново-Оскольська, будинок 2-М, квартира 21; код ЄДРПОУ 38733370) з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області (місто Київ, вулиця Вавілових, 10; код ЄДРПОУ 39794214), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ2053/1777/АВ/СПТД/ФС-714 від 24.12.2019 року, яка винесена першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнком Владиславом Степановичем, згідно якої накладено на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЛОПЕРСЬКА ГРУПА Ю.С.Ж." штраф у розмірі 417 300,00 грн.

Позов мотивовано протиправністю винесеної постанови, прийнятої на підставі акту про неможливість проведення інспекційного відвідування № КВ 2053/1777/НД/АВ від 02.12.2019 року, призначеного та проведеного з численними порушеннями вимог законодавства, з огляду на те, що перевірка призначена без погодження з центральним органом виконавчої влади; інспекційне відвідування відбулося без участі керівника та або уповноваженої особи позивача; відвідування відбулось за адресою іншою ніж в наказі та направленні на проведення інспекційного відвідування, а сам розгляд справи, за результатом якого накладено штраф на позивача, відбувся без належного повідомлення позивача та без його участі.

Позивач стверджує, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази про те, що господарську діяльність Товариство з обмеженою діяльністю "ДЕВЕЛОПЕРСЬКА ГРУПА Ю.С.Ж." здійснює за адресою будівництва житлового комплексу "Модуль": бул. Бірюкова, вул. Вишнева, вул. Бандери у м. Буча Київської області, кадастровий номер ділянки 3210945300:01:026:0187, за якою інспекторами був здійснений виїзд для проведення інспекційного відвідування, при тому, що в наказі на проведення інспекційного відвідування та в направленні зазначено адресу Київська область, місто Ірпінь, вулиця Ново-Оскольська, будинок 2 м, квартира 21.

Наполягає на тому, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами, що відповідачем здійснено спробу провести інспекційне відвідування за участі представника та/або уповноваженої особи позивача та не доведено, що недопущення інспекторів до проведення перевірки було здійснено саме представником позивача.

23 січня 2020 року позивачем подано заяву про забезпечення позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 відмовлено в забезпеченні позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.01.2020 залишено позовну заяву без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви у спосіб, визначений даною ухвалою.

03.02.2020 року позивачем, на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху, усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.02.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.03.2020 продовжено строк проведення підготовчого провадження по справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.11.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Представником позивача 22.03.2021 до суду подана заява про подальший розгляд даної справи у порядку письмового провадження, представник відповідача проти даного клопотання не заперечував.

На підставі п. 3 ст. 194 КАС України суд вирішив подальший розгляд даної адміністративної справи проводити у порядку письмового провадження.

Відповідачем подано письмовий відзив на позовну заяву у якому відповідачем зазначено, що ГУ Держпраці у Київській області діяло у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законодавством України, а тому просить суд відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначено про правомірність спірної постанови, якою до відповідача застосовано штрафні санкції за недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні, з огляду на безпідставність відмови позивача у допуску до проведення відвідування, ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, створення перешкод в реалізації прав інспекторів праці.

Не погоджуючись з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, позивач подав відповідь на відзив, у якій, в тому числі, зазначив, що: 1) відповідачем, у оскаржуваній постанові, зазначено акт інший ніж той, який долучено до матеріалів справи; 2) висновки постанови не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки у постанові вказано, що позивачем не було надано документів необхідних для перевірки, при цьому, в резолютивній частині, як на підставу накладення штрафу, відповідач посилається на абзац 7 частини 2 статті 265 КЗпП України, яка передбачає відповідальність за недопущення до проведення перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому частини другої ст. 265 КЗпП України; 3) в наданому відповідачем направлені зазначена адреса інспекційного відвідування інша, ніж та за якою здійснено виїзд інспекторами праці; 4) ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є працівниками та/або уповноваженими особами позивача.

Розглянувши подані документи та матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, оглянувши та дослідивши письмові та відео докази, які були надані, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЛОПЕРСЬКА ГРУПА Ю.С.Ж." (Київська область, місто Ірпінь, вулиця Ново-Оскольська, будинок 2-М, квартира 21; код ЄДРПОУ 38733370) з 21 травня 2013 року є юридичною особою, номер запису про включення відомостей про юридичну особу до єдиного державного реєстру 13571020000003228.

На підставі заяви громадянина ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , Головним управлінням Держпраці у Київській області згідно наказу від 02 грудня 2019 року № 6228 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 02 грудня 2019 року, № 2053 02 грудня 2019 року проведено інспекційне відвідування щодо не оформлення трудових відносин у Товаристві з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЛОПЕРСЬКА ГРУПА Ю.С.Ж." (код ЄДРПОУ 38733370).

За результатами проведення інспекційного відвідування за адресою будівництва житлового комплексу "Модуль": бул. Бірюкова, вул. Вишнева, вул. Бандери у м. Буча Київської області, кадастровий номер ділянки 3210945300:01:026:0187, інспектором праці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 02 грудня 2019 року № КВ 2053/1777/НД/АВ, за висновками якого інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку з: відмовою представника СГ ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у допуску до об`єкта будівництва чим, останній, створив перешкоди у проведенні інспекційного відвідування; ненадання керівником об`єкта відвідування усних та/або письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю; відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю: ненадання документів згідно вимоги про надання документів.

На підставі акта інспекційного відвідування від 02 грудня 2019 року № КВ 2053/1777/АВ посадовою особою відповідача - першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнком Владиславом Степановичем 24 грудня 2019 року винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ2053/1777/АВ/СПТД/ФС-714. Даною постановою встановлено, що ТОВ "ДЕВЕЛОПЕРСЬКА ГРУПА Ю.С.Ж" у порушення вимог ст. 259 КЗпП України та п. 6 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 документів необхідних для перевірки надано не було, у зв`язку з чим керуючись статтею 259 КЗпП України, статтею 53 Закону України "Про зайнятість населення", частиною третьою статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 та на підставі абзацу 7 частини 2 ст. 265 КЗпП України вирішено накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЛОПЕРСЬКА ГРУПА Ю.С.Ж" (код ЄДРПОУ 38733370) штраф у розмірі 417 300,00 грн.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частина 2 статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05 квітня 2007 № 877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 2 Закону № 877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до абзаців 4, 5 статті 2 Закону №877-V, заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Суд зазначає, що згідно з частинами 1, 3, 11 та 15 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

У відповідності до положень статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно з частинами 1, 2, 3, 4, 5 статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий захід); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Частинами 6 та 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Пунктом 23 цього Порядку передбачено, що у разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.

У разі відмови об`єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.

Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.

Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об`єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частинами 1, абзацами 2, 6 та 7 частини 2, частини 4 статті 265 Кодексу законів про працю України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Згідно з абзацом 2 пункту 8 Порядку №509 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

За приписами пункту 10 Порядку №506 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Аналізуючи наведені норми законодавства, суд враховує, що правовою підставою для винесення постанови про накладення штрафу є, зокрема, недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні при проведенні перевірки з питань виявлення порушень щодо фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

При цьому, такий вид порушення повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті перевірки та доведений належними доказами.

Водночас, при накладенні штрафу слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення та встановлення в діях підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді штрафу.

Необхідно враховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Матеріалами справи встановлено, що за результатами проведення інспекційного відвідування контролюючим органом встановлено порушення позивачем абзацу 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України - відмова у допуску до об`єкта будівництва; ненадання керівником об`єкта відвідування усних та/або письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю; відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю: ненадання документів згідно вимоги про надання документів чим створено перешкоди у проведенні інспекційного відвідування.

На підставі висновків перевірки на позивача накладено штраф у розмірі 417 300, 00 грн.

Суд зазначає, що за приписами Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", надалі по тексту - Закон №877-V, контролюючий орган, у даному випадку Держпраці у Київській області, уповноважений на здійснення планових та позапланових заходів нагляду за суб`єктами господарської діяльності.

У той же час матеріалами справи встановлено, що відповідачем, всупереч визначеному законом порядку, призначено перевірку без погодження центрального органу виконавчої влади, оскільки статтею 6 Закону №877 передбачено необхідність пред`явлення контролюючим органом перед проведенням перевірки погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, на здійснення перевірки, однак відповідачем не було надано позивачу відповідного погодження.

Статтею 6 Закону № 877-V визначено, що підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Абзацом 5 частини першої статті 6 Закону № 877-V закріплено, що у такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Верховний Суд в постановах від 31.01.2019 у справі № 809/799/17 та від 19.09.2018 у справі № 804/2956/17 прямо вказав на обов`язок контролюючого органу узгоджувати питання проведення перевірки з Мінсоцполітики.

Однак відповідачем дані вимоги Закону під час призначення та проведення інспекційного відвідування виконані не були, оскільки у відповідача відсутнє погодження центрального органу виконавчої влади.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

В силу положень ч. 2 ст. 7 Закону №877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону №877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

На підставі наказу № 6228 від 02.12.2019 про проведення інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці у Київській області було видано направлення на проведення інспекційного відвідування за № 2053 від 02.12.2019.

Як вбачається зі змісту направлення на інспекційне відвідування за № 2053 від 02.12.2019, вказане направлення не відповідає нормам Закону №877-V з огляду на відсутність у тексті направлення відомостей щодо дати початку та закінчення заходу.

При цьому зазначення у направленні терміну його дійсності, за висновком суду, не є тотожним даті початку та закінчення заходу, оскільки Законом №877-V встановлено вимогу щодо зазначення у направленні саме дати початку та закінчення заходу.

Також, відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону № 877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

З матеріалів справи вбачається, що 02.12.2019 інспектори праці Оверчук Роман Юрійович та Литвинюк Дмитро Валентинович прибули за адресою будівництва житлового комплексу "Модуль": бул. Бірюкова, вул. Вишнева, вул. Бандери у м. Буча Київської області, кадастровий номер ділянки 3210945300:01:026:0187, з метою інспекційного відвідування ТОВ "ДЕВЕЛОПЕРСЬКА ГРУПА Ю.С.Ж" на предмет контролю: не оформлення трудових відносин.

Згідно акту інспекторами праці запропоновано майстру дільниці ОСОБА_2 отримати направлення та вимогу про надання документів, але майстер дільниці відмовився отримувати зазначені документи.

Відповідачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ОСОБА_2 є представником позивача і уповноважений на отримання вказаних документів.

При цьому позивач зазначає, що дана особа позивачу не відома, жодних трудових чи інших відносин між позивачем та даною особою ніколи не виникало.

Відповідачем на спростування даних тверджень не надано жодного доказу.

Також суд зазначає, що відповідачем не доведено факту відмови позивача в отриманні копії направлення на проведення інспекційного відвідування і вимоги про надання документів та жодними доказами не підтверджується, оскільки ні акту про відмову в отриманні направлення складено відповідачем не було, ні відмітки про це на самому посвідченні (направленні) не зроблено, не надано копії вимоги.

З дослідженого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що державні інспектори праці Головного управління Держпраці у Київській області підтвердили невручення направлення, вимоги про надання документів та непред`явлення службових посвідчень об`єкту перевірки або уповноваженим ним посадовим особам.

Водночас відповідачем не були надані належні та допустимі докази пред`явлення об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі службового посвідчення, ознайомлення з підставами заходу та отримання позивачем направлення на проведення заходу.

Таким чином, судом встановлено порушення відповідачем ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V.

Крім цього, відповідно до абзацу 4 частини 3 ст. 7 Закону №877-V у направленні на проведення заходу зазначається місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід.

У наказі на проведення інспекційного відвідування та в направленні зазначено адресу ТОВ "Девелоперська група "Ю.С.Ж" - Київська область, місто Ірпінь, вулиця Ново-Оскольська, будинок 2 м, квартира 21.

Згідно акту № КВ 2053/1777/НД/АВ від 02.12.2019 про неможливість проведення інспекційного відвідування таке відвідування відбулось відповідачем за адресою будівництва житлового комплексу "Модуль": бул. Бірюкова, вул. Вишнева, вул. Бандери у м. Буча Київської області, кадастровий номер ділянки 3210945300:01:026:0187.

Проте адреса, за якою було проведено інспекційне відвідування: бул. Бірюкова, вул. Вишнева, вул. Бандери у м. Буча Київської області, у документах, на підставі яких здійснювалось відвідування, не вказана.

В акті зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЛОПЕРСЬКА ГРУПА Ю.С.Ж" (код 38733370) за даною адресою здійснюється фактична діяльність.

Водночас жодних доказів, які б підтверджували, що позивачем здійснюється господарська діяльність за адресою будівництва житлового комплексу "Модуль": бул. Бірюкова, вул. Вишнева, вул. Бандери у м. Буча Київської області, кадастровий номер ділянки 3210945300:01:026:0187 відповідачем суду не надано.

Таким чином, судом встановлено порушення інспекторами праці Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Закону №877-V, адже проведено інспекційне відвідування за адресою, іншою, ніж та, що зазначена у наказі та направленні.

Також суд звертає увагу на інший аспект даних правовідносин.

В акті про неможливість проведення інспекційного відвідування інспектором зазначено, що "прибув представник СГ ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та відмовив у допуску до об`єкту будівництва чим створив перешкоди у проведенні інспекційного відвідування".

Позивач заперечує, що ОСОБА_3 є його представником та/або уповноваженою ним особою.

На підтвердження своїх висновків про те, що ОСОБА_3 є представником позивача відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу.

При цьому, твердження відповідача спростовуються наявним у матеріалах справи доказом - файл з відеофіксацією інспекційного відвідування за № 00000_00000020191202121002_0113 на якому зафіксовано з 06:05 хв по 06:20 хв, як інспектору праці повідомляє особа, яка представилась ОСОБА_3 , що він - "представляє свої особисті інтереси та інтереси власника земельної ділянки".

Отже судом встановлено та не спростовано відповідачем, що відповідач провів інспекційне відвідування без участі керівника або уповноваженої особи об`єкта відвідування чим порушив ч. 11 ст. 4 Закону № 877-V, відповідно до якої "Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником".

Відповідачем не надано доказів того, що недопущення відповідача до проведення інспекційного відвідування здійснено безпосередньо представником позивача.

Крім цього, як вбачається із змісту заяви громадянина ОСОБА_1 , як ініціатора проведення перевірки, він вказує на те, що "будівництвом займається Товариство з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЛОПЕРСЬКА ГРУПА Ю.С.Ж.", ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , тобто три різні самостійні суб`єкти, які не позбавлені правомочності самостійно укладати цивільно-правові угоди.

На підставі акта інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці у Київській області було прийнято рішення № 43/2/19/22066 від 19.12.2019 щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Дане рішення направлено відповідачем на адресу позивача 20.12.2019.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази - роздруківку з офіційного веб-сайту ПАТ Укрпошта за електронним адресом http://ukrpos hta.ua/vidslidkuvati-forma-poshuku з інформацією по поштовому відправленню трек-номер №0406004498638 судом встановлено, що позивачем отримано дане рішення 16.01.2020.

При цьому дане рішення прибуло у точку видачі/доставки у відділення за адресою: 08205 м. Ірпінь України 26.12.2019, а оскаржувана постанова винесена 24.12.2019.

Відтак судом встановлено, що рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу отримано позивачем після винесення постанови.

Відповідно до пункту 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

За загальним змістом термін "повідомлення" включає в себе не тільки направлення відомостей, з якими особа має бути обізнана, а й отримання нею зазначених відомостей. Вказана позиція знаходить своє відображення у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 05.05.2018 у справі № 810/3188/17; Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17.12.2018 у справі № 804/9880/14; Постанові Верховного Суду України від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14.

Судом встановлено та відповідачем не спростовано, що станом на 24.12.2019 позивач не був належним чином повідомлений про те, що відповідачем буде розглядатись справа про накладення на позивача штрафу і тому був позбавлений можливості бути присутнім при розгляді даної справи та надати обґрунтовані заперечення по суті.

Також у постанові зазначено, що вона винесена на підставі Акта інспекційного відвідування від 02 грудня 2019 року № КВ 2053/1777/АВ, однак до матеріалів справи приєднано копію Акта про неможливість проведення інспекційного відвідування за № КВ 2053/1777/НД/АВ від 02.12.2019 року.

Пунктом 1 постанови встановлено, що у порушення вимог ст. 259 КЗпП України та п. 6 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, документів необхідних для перевірки надано не було.

Отже, згідно відомостей зазначених в постанові, підставою її винесення та притягнення позивача до відповідальності є ненадання позивачем необхідних документів.

При цьому, в резолютивній частині, як на підставу накладення штрафу, відповідач посилається на абзац 7 частини 2 статті 265 КЗпП України, яка передбачає відповідальність за недопущення до проведення перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому частини другої ст. 265 КЗпП України.

Водночас, в оскаржуваній постанові немає жодного посилання на те, що об`єкт інспекційного відвідування (позивач) не допустив до перевірки інспекторів праці.

Дані факти свідчать про те, що відповідачем порушено обов`язки при розгляді адміністративної справи, адже не досліджено матеріалів та фактичних обставин справи.

Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не надав до суду достатньо належних і достовірних доказів, які спростовували б твердження позивача, а відтак, не довів правомірність свого рішення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 8176,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.08.2019 №135. Доказів понесення інших витрат суду не надано.

Таким чином, судові витрати щодо сплати судового збору підлягають присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Головного управління Держпраці у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області (місто Київ, вулиця Вавілових, 10; код ЄДРПОУ 39794214) про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ2053/1777/АВ/СПТД/ФС-714 від 24.12.2019 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Київській області (місто Київ, вулиця Вавілових, 10; код ЄДРПОУ 39794214) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕВЕЛОПЕРСЬКА ГРУПА Ю.С.Ж." (Київська область, місто Ірпінь, вулиця Ново-Оскольська, будинок 2-М, квартира 21; код ЄДРПОУ 38733370) судовий збір у розмірі 8176 (вісім тисяч сто сімдесят шість) грн. 00 коп. відповідно до платіжного доручення від 23.08.2019 №135.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

рішення складене у повному обсязі та підписане 29.03.2021

Суддя Панченко Н.Д.