Постанова

від 20.07.2021 по справі п/320/607/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № П/320/607/20 Суддя (судді) першої інстанції: Панченко Н.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2021 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: судді-доповідача: Беспалова О. О., суддів: Ключковича В. Ю., Парінова А. Б., розглянувши у порядку письмового провадження, у місті Києві, апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року (місце ухвалення: місто Київ, час ухвалення: не зазначений, дата складання повного тексту: 29.03.2021) у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська група Ю.С.Ж." до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелоперська Група Ю.С.Ж." звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, в якому просило суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ2053/1777/АВ/СПТД/ФС-714 від 24.12.2019 року, яка винесена першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнком Владиславом Степановичем, згідно якої накладено на товариство штраф у розмірі 417 300,00 грн.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, вважаючи, що оскаржуване рішення прийняте з неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що інспекцією правомірно проведено позапланову перевірку позивача на підставі скарги фізичної особи, натомість посадовими особами товариства до проведення заходу не допущено.

З огляду на викладені обставини апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлено без повного дослідження обставин справи.

До Шостого апеляційного адміністративного суду 19.07.2021 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідно до змісту якого позивачем щодо задоволення вимог апеляційної скарги заперечено.

У судове засідання учасники судового процесу не з`явились та явки уповноважених представників до суду не забезпечили. Про дату, час та місце апеляційного розгляду справи були повідомлені належним чином.

З огляду на зазначене та керуючись приписами ч. 1 ст. 311 та ч. 2 ст. 313 КАС України, суд протокольною ухвалою вирішив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на підставі заяви громадянина ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , Головним управлінням Держпраці у Київській області згідно наказу від 02 грудня 2019 року № 6228 та направлення на проведення інспекційного відвідування від 02 грудня 2019 року, № 2053 02 грудня 2019 року проведено інспекційне відвідування щодо не оформлення трудових відносин у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Девелоперська Група Ю.С.Ж." (код ЄДРПОУ 38733370).

За результатами проведення інспекційного відвідування за адресою будівництва житлового комплексу " Модуль ": бул. Бірюкова, вул. Вишнева, вул. Бандери у м. Буча Київської області , кадастровий номер ділянки 3210945300:01:026:0187, інспектором праці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 02 грудня 2019 року № КВ 2053/1777/НД/АВ.

Відповідно до змісту вказаного акту, інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку з: відмовою представника СГ ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 у допуску до об`єкта будівництва чим, останній, створив перешкоди у проведенні інспекційного відвідування; ненадання керівником об`єкта відвідування усних та/або письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю; відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю: ненадання документів згідно вимоги про надання документів.

На підставі акта інспекційного відвідування від 02 грудня 2019 року № КВ 2053/1777/АВ посадовою особою відповідача - першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Київській області Андрієнком Владиславом Степановичем 24 грудня 2019 року винесено постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № КВ2053/1777/АВ/СПТД/ФС-714. Даною постановою встановлено, що ТОВ "Девелоперська Група Ю.С.Ж" у порушення вимог ст. 259 КЗпП України та п. 6 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 документів необхідних для перевірки надано не було, у зв`язку з чим керуючись статтею 259 КЗпП України, статтею 53 Закону України "Про зайнятість населення", частиною третьою статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 та на підставі абзацу 7 частини 2 ст. 265 КЗпП України вирішено накласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Девелоперська Група Ю.С.Ж" (код ЄДРПОУ 38733370) штраф у розмірі 417 300,00 грн.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає про таке.

В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Пунктом 7 Положення передбачено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначено Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 квітня 2007 № 877-V (далі - Закон №877-V).

Відповідно до статті 1 Закону №877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Відповідно до статті 2 Закону № 877-V дія цього Закону поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення, державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до абзаців 4, 5 статті 2 Закону №877-V, заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Згідно з частинами 1, 3, 11 та 15 статті 4 Закону №877-V державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

При здійсненні заходів державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані використовувати виключно уніфіковані форми актів.

У відповідності до положень статті 6 Закону №877-V підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу; перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю); звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності).

Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом; неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів; доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з`ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов`язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб`єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно з частинами 1, 2, 3, 4, 5 статті 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий захід); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб`єкта господарювання.

Суб`єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред`явили документів, передбачених цією статтею.

Частинами 6 та 7 статті 7 Закону №877-V визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб`єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб`єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб`єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід`ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

Пунктом 23 цього Порядку передбачено, що у разі відмови об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи від підписання або у разі неможливості особистого вручення акта та/або припису акт та припис складаються одночасно у трьох примірниках.

У разі відмови об`єкта відвідування підписати акт інспектор праці вносить до такого акта відповідний запис.

Два примірники акта та припису не пізніше ніж протягом наступного робочого дня надсилаються об`єкту відвідування за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з описом документів у ньому та повідомленням про вручення. На примірнику акта та припису, що залишаються в інспектора праці, зазначаються реквізити поштового повідомлення, яке долучається до матеріалів інспекційного відвідування.

Об`єкт відвідування зобов`язаний повернути інспектору праці нарочно або поштовим відправленням з описом вкладення підписаний примірник акта та припису не пізніше ніж через три робочих дні з дати його отримання.

У разі ненадходження протягом семи робочих днів після дня відправлення об`єкту відвідування підписаного примірника акта та припису складається акт про відмову від підпису у двох примірниках, один з яких надсилається об`єкту відвідування рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з частинами 1, абзацами 2, 6 та 7 частини 2, частини 4 статті 265 Кодексу законів про працю України, посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

- вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 (далі - Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи можуть бути накладені на підставі, зокрема, акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Згідно з абзацом 2 пункту 8 Порядку №509 за результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

За приписами пункту 10 Порядку №506 постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, за результатами проведення інспекційного відвідування контролюючим органом встановлено порушення позивачем абзацу 7 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України - відмова у допуску до об`єкта будівництва; ненадання керівником об`єкта відвідування усних та/або письмових пояснень з питань, що стосуються законодавства про працю; відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю: ненадання документів згідно вимоги про надання документів чим створено перешкоди у проведенні інспекційного відвідування.

На підставі висновків перевірки на позивача накладено штраф у розмірі 417 300, 00 грн.

Приписами Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", надалі по тексту - Закон №877-V, контролюючий орган, у даному випадку Держпраці у Київській області, уповноважений на здійснення планових та позапланових заходів нагляду за суб`єктами господарської діяльності.

Статтею 6 Закону № 877-V визначено, що підставою для здійснення позапланового заходу є, зокрема, звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

Абзацом 5 частини першої статті 6 Закону № 877-V закріплено, що у такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки.

Натомість, з наданих доказів вбачається, що відповідачем, призначено перевірку без погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу, на здійснення перевірки, однак відповідачем не було надано позивачу відповідного погодження.

Верховний Суд в постановах від 31.01.2019 у справі № 809/799/17 та від 19.09.2018 у справі № 804/2956/17 прямо вказав на обов`язок контролюючого органу узгоджувати питання проведення перевірки з Мінсоцполітики.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону №877-V для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб`єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

В силу положень ч. 2 ст. 7 Закону №877-V на підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові і засвідчується печаткою.

Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону №877-V у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу (рішення, розпорядження), на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім`я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

На підставі наказу № 6228 від 02.12.2019 про проведення інспекційного відвідування Головним управлінням Держпраці у Київській області було видано направлення на проведення інспекційного відвідування за № 2053 від 02.12.2019.

Відповідно до змісту направлення на інспекційне відвідування за № 2053 від 02.12.2019, таке не містить відомостей щодо дати початку та закінчення заходу. Крім того, терміну його дійсності, не є тотожним даті початку та закінчення заходу, оскільки Законом №877-V встановлено вимогу щодо зазначення у направленні саме дати початку та закінчення заходу.

Також, як вірно зазначено судом першої інстанції, приписами ч. 5 ст. 7 Закону № 877-V встановлено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб`єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону № 877-V суб`єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано апелянтом, 02.12.2019 посадові особивідповідача прибули за адресою будівництва житлового комплексу " Модуль ": бул. Бірюкова, вул. Вишнева, вул. Бандери у м. Буча Київської області , кадастровий номер ділянки 3210945300:01:026:0187, з метою інспекційного відвідування ТОВ "Девелоперська Група Ю.С.Ж" на предмет контролю: не оформлення трудових відносин.

Згідно акту інспекторами праці запропоновано майстру дільниці ОСОБА_3 отримати направлення та вимогу про надання документів, але майстер дільниці відмовився отримувати зазначені документи, при цьому, жодних доказів, що вказана особа є представником позивача і уповноважений на отримання вказаних документів як до суду першої інстанції так і до апеляційної скарги не надано.

Також апелянтом не спростовано висновки суду першої інстанції щодо відсутності належного підтвердження відмови позивача в отриманні копії направлення на проведення інспекційного відвідування і вимоги про надання документів.

Крім цього, відповідно до абзацу 4 частини 3 ст. 7 Закону №877-V у направленні на проведення заходу зазначається місцезнаходження суб`єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід.

Згідно акту № КВ 2053/1777/НД/АВ від 02.12.2019 про неможливість проведення інспекційного відвідування таке відвідування відбулось відповідачем за адресою будівництва житлового комплексу " Модуль ": бул. Бірюкова, вул. Вишнева, вул. Бандери у м. Буча Київської області , кадастровий номер ділянки 3210945300:01:026:0187.

Однак, із змісту наказу на проведення інспекційного відвідування та направлення, зазначено адресу ТОВ "Девелоперська група "Ю.С.Ж" - АДРЕСА_3 .

В акті зазначено, що позивачем, за адресою: бул. Бірюкова, вул. Вишнева, вул. Бандери у м. Буча Київської області , кадастровий номер ділянки 3210945300:01:026:0187 здійснюється фактична діяльність.

Поряд із цим, як вірно встановлено судом першої інстанції, жодних доказів, які б підтверджували, що позивачем здійснюється господарська діяльність за адресою будівництва житлового комплексу " Модуль " відповідачем суду не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо порушення інспекторами праці Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю та Закону №877-V, оскільки інспекційне відвідування проведено за адресою, іншою, ніж та, що зазначена у наказі та направленні.

Також судом першої інстанції вірно встановлено, а апелянтом жодним чином не спростовано, що інша особа, присутня при намірі здійснити інспекційне відвідування, зокрема ОСОБА_4 не є представником чи працівником позивача.

Відтак, матеріли справи свідчать, що відповідач провів інспекційне відвідування без участі керівника або уповноваженої особи об`єкта відвідування чим порушив ч. 11 ст. 4 Закону № 877-V, відповідно до якої "Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником".

Відповідно, відсутні докази недопущення посадових осіб Головного управління Держпраці у Київській області до проведення інспекційного відвідування безпосередньо представником позивача.

Більш того, як вбачається з матерів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, позивач станом на час виходу посадових осіб Головного управління Держпраці у Київській області за адресою: бул. Бірюкова, вул. Вишнева, вул. Бандери у м. Буча Київської області, кадастровий номер ділянки 3210945300:01:026:0187, для здійснення інспекційного відвідування жодної діяльності за вказаною адресою не здійснював.

Також апелянтом як до суду першої інстанції так і до апеляційної скарги не надано налжених доказів вручення позивачу акта про неможливість проведення інспекційного відвідування та рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу.

Відповідно до пункту 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 р. № 509, справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, термін "повідомлення" включає в себе не лише направлення відомостей, з якими особа має бути обізнана, а й отримання нею зазначених відомостей.

Аналогічного змісту висновки також викладена у постановах Верховного Суду від 05.05.2018 у справі № 810/3188/17, від 17.12.2018 у справі № 804/9880/14, від 27 січня 2015 року у справі № 21-425а14.

Відтак, судом першої інстанції вірно встановлено, що станом на 24.12.2019, день складання спірної постанови, позивач не був належним чином повідомлений про те, що буде розглядатись справа про накладення на позивача штрафу.

Також у спірній постанові зазначено, що вона винесена на підставі Акта інспекційного відвідування від 02 грудня 2019 року № КВ 2053/1777/АВ, однак до матеріалів справи приєднано копію Акта про неможливість проведення інспекційного відвідування за № КВ 2053/1777/НД/АВ від 02.12.2019 року.

Пунктом 1 постанови встановлено, що у порушення вимог ст. 259 КЗпП України та п. 6 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96, документів необхідних для перевірки надано не було.

Отже, згідно відомостей зазначених в постанові, підставою її винесення та притягнення позивача до відповідальності є ненадання позивачем необхідних для перевірки документів.

Натомість, згідно резолютивної частини спірної постанову, як підставу накладення штрафу визначено абзац 7 частини 2 статті 265 КЗпП України, яка передбачає відповідальність за недопущення до проведення перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому частини другої ст. 265 КЗпП України.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що відповідачем порушено обов`язки при розгляді адміністративної справи, адже не досліджено матеріалів та фактичних обставин справи.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив правильне судове рішення з додержанням норм процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 150, 229, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Девелоперська група Ю.С.Ж." до Головного управління Держпраці у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови залишити без задоволення.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 29 березня 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328, 329 КАС України.

Суддя-доповідач О. О. Беспалов Суддя В. Ю. Ключкович Суддя А. Б. Парінов

(Повний текст постанови складено 20.07.2021)