Рішення

від 18.03.2021 по справі 426/15497/19

СВАТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 426/15497/19

РІШЕННЯ

іменем України

18 березня 2021 року м.Сватове

Сватівський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Бабічевої Л.П.,

за участі секретаря судового засідання - Горшкової Г.О., Діброви А.О.,

представника позивача - адвоката Будника М.В.,

представника відповідача - адвоката Малика Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Сватове цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення сум орендної плати, отриманих представником за час виконання договору доручення, третя особа - Фермерське господарство Ковалівське , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Будник М.В., звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення сум орендної плати, отриманих за час виконання договору доручення.

В обґрунтування позовних вимог позивач послалася на те, що вона є власником земельної ділянки, площею 12,5152 га, кадастровий номер 4424081500:12:002:0020, яка розташована на території Ковалівської сільської ради Сватівського району Луганської області. 25 жовтня 2012 року вона надала відповідачу ОСОБА_2 довіреність на підставі усно та безоплатно укладеного договору доручення на здійснення повноважень від її імені строком на 10 років відносно вищевказаної земельної ділянки. Відповідно до повноважень за довіреністю відповідач мав право представляти її інтереси, зокрема, з питань, пов`язаних з укладанням договорів оренди та одержанням орендної плати за орендовану земельну ділянку, яка належить їй на праві власності. Дана земельна ділянка була передана в оренду ФГ Ковалівське відповідно до договору оренди землі №126 від 10.01.2014, укладеного між нею та ФГ Ковалівське .

В період часу з 10.01.2014 р. (з моменту укладення договору оренди) по 01.01.2019 р., відповідач, як її представник, отримував у ФГ Ковалівське належну їй орендну плату, а саме отримав: за 2014 рік - 7236,68 грн., за 2015 рік - 9039,06 грн., за 2016 рік - 10845,97 грн., за 2017 рік - 10845,97 грн., за 2018 рік - 10845,97 грн. Всього відповідач отримав грошові кошти за оренду належної їй земельної ділянки у сумі 48 813,65 грн. Отримані відповідачем кошти їй передані не були.

Дія довіреності була припинена 19.10.2016 р.

29 листопада 2019 року вона направила відповідачу письмову вимогу про повернення оригіналу довіреності та отриманої орендної плати за період з 2014 по 2018 р.р., однак, дана вимога відповідачем не виконана.

Тому позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь грошові кошти в сумі 48813 грн. 65 коп. та судові витрати.

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 05 лютого 2020 року було відкрито провадження по справі (т.1 а.с. 32).

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 07 квітня 2020 року задоволено заяву представника позивача - адвоката Будника М.В. про відвід головуючому судді Половинка В.О. (т. 1 а.с. 71).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2020 року, справа передана в провадження судді Бабічевої Л.П. (т. 1 а.с. 74).

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 09 квітня 2020 року було призначено підготовче судове засідання (т. 1 а.с. 75).

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 19 травня 2020 року було витребувано від третьої особи - Фермерського господарства Ковалівське : належним чином завірені копії бухгалтерських та банківських документі, на підставі яких ФГ Ковалівське здійснювало виплату орендної плати за період з 10 січня 2014 року по 31 грудня 2018 року включно за договором оренди землі № 126 від 10.01.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Ковалівське ; розрахунок сум орендної плати за період з 10 січня 2014 року по 31 грудня 2018 року включно за договором оренди землі № 126 від 10.01.2014 року, укладеного між ОСОБА_1 та Фермерським господарством Ковалівське (т. 1 а.с. 104, 105).

Ухвалою Сватівського районного суду Луганської області від 12 серпня 2020 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті (т.1 а.с. 150).

Представник відповідача - адвокат Малик Д.О. подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив, що відповідно до договору оренди землі №126 від 10.01.2014, укладеного між позивачем та ФГ Ковалівське , належна ОСОБА_1 земельна ділянка, кадастровий номер 4424081500:12:002:0020, була передана в оренду ФГ Ковалівське .

Позивачем 25.10.2012 була видана довіреність відповідачу.

За 2017 рік та наперед за 2018 рік позивачу було нараховано згідно умов договору оренди, орендну плату в сумі 21692,66 грн з урахуванням податків. Грошові кошти в сумі 17462,59 грн. за орендну плату за вказані роки згідно договору оренди отримані з каси фермерського господарства згідно касового ордеру 14 та 16 листопада 2017 року по довіреності, якою ОСОБА_1 уповноважила ОСОБА_2 одержувати необхідні довідки, орендну плату як в грошовому так і в натуральному виразі.

25.10.2012 позивач взяла в борг грошові кошти у відповідача у сумі 100 000 грн. на купівлю будинку. Строк повернення суми позики не пізніше 25 жовтня 2015 року. До цього часу розрахунок позивачем не було здійснено. Тому у зв`язку з чим за домовленістю з позивачем ОСОБА_2 отримував згідно довіреності орендну плату за землю згідно договору оренди.

Рішенням суду у справі №426/193/19 було встановлено, що дійсно ОСОБА_2 отримав за вище вказаною довіреністю в рахунок орендної плати гроші в сумі 17462,59 грн.

Також зазначив, що між позивачем та відповідачем договір доручення не укладався, була видана лише довіреність. Тому стягнення з відповідача коштів на підставі довіреності не представляється належним способом правового захисту. Просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку з необґрунтованістю (а.с. 42-45).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Представник позивача - адвокат Будник М.В. у судовому засіданні підтримав позов з вищевикладених підстав, просив задовольнити позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позові та додатково зазначив, що позивач дізналася про те, що відповідач ОСОБА_2 отримав орендну плату у 2019 році в ході розгляду цивільної справи в Сватівському районному суді Луганської області . Ні відповідач, ні ФГ Ковалівське не повідомляли позивача про виплату орендної плати та її розмір.

Представник відповідача - адвокат Малик Д.О. у судовому засіданні позов не визнав, заперечував проти задоволення позовних вимог, підтримав доводи відзиву, також пояснив, що між сторонами була домовленість про те, що в рахунок погашення заборгованості за договором позики, який було укладено між сторонами, відповідач ОСОБА_2 буде отримувати належну позивачу орендну плату. Судовим рішенням у цивільній справі № 426/193/19 за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства Ковалівське про стягнення заборгованості по виплаті орендної плати, розірвання договору оренди землі, встановлено, що ОСОБА_1 заборгувала кошти ОСОБА_2 . Зазначеним рішенням також встановлено, що ОСОБА_1 було виплачено 17 462,59 гривень, які на підставі довіреності отримав ОСОБА_2 , і даний факт не підлягає доказуванню. Між сторонами договір доручення не було укладено, а була лише видана позивачем довіреність, тому вважає позов безпідставним.

Лише у 2019 році відповідачу стало відомо про скасування довіреності позивачем.

Сторонами не було змінено умови договору з приводу розміру орендної плати, а тому суми орендної плати позивачем розраховані невірно.

Відповідач не повідомляв позивача про отримання орендної плати, оскільки позивач видала довіреність, якою уповноважила відповідача отримувати кошти, а тому відповідач не мав обов`язку повідомляти про це. Просить відмовити у задоволенні позову у зв`язку з необґрунтованістю.

Також у підготовчому судовому засіданні представник відповідача зазначив про сплив строків позовної давності згідно ст. 256 ЦПК України, вказав, що заява про застосування строку позовної давності може бути заявлена як письмово так і усно на будь-якій стадії цивільного процесу.

Отже, представник відповідача заявив про застосування позовної давності відповідно до ст.267 ЦК України.

Представник третьої особи - Фермерського господарства Ковалівське у судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового засідання третя особа повідомлена належним чином.

Суд, вислухавши учасників справи, свідка, дослідивши матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та правовідносини сторін.

Позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 12,5152 га, кадастровий номер 4424081500:12:002:0020, яка розташована на території Ковалівської сільської ради Сватівського району Луганської області, що підтверджується копієюдержавного акту на право приватної власності на землю серії ЛГ № 4130600042, виданого 05 червня 2000 року Ковалівською сільською радою Сватівського району, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 84, та Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрації права власності №178388314 ( т.1 а.с. 8-9).

Згідно договору оренди землі № 126 від 10 січня 2014 року, позивач ОСОБА_1 передала в оренду Фермерському господарству Ковалівське вищевказану земельну ділянку, загальною площею 12,5152 га. Договір зареєстровано реєстраційною службою Сватівського районного управління юстиції, про що у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно вчинено запис 30 липня 2015 року за № 10620532 (Т.1 а.с. 11-12).

Згідно п. 4.1. договору за користування вказаною в Договорі земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю щороку орендну плату у грошовій або натуральній формі та розмірі 3% від нормативної грошової оцінки. У п.4.6 договору зазначено, що розмір орендної плати переглядається один раз у рік, зокрема, у разі зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, в т.ч. внаслідок інфляції, в інших випадках, передбачених законодавством.

25 жовтня 2012 року позивач ОСОБА_1 видала на ім`я відповідача ОСОБА_2 довіреність, яка посвідчена 25 жовтня 2012 року приватним нотаріусом Сватівського районного нотаріального округу Луганської області Харченко О.Ю. за реєстровим № 827, згідно якої позивач уповноважила відповідача представляти її інтереси у відповідних органах, установах та організаціях, незалежно від їх організаційно-правової форми, з питань, пов`язаних з укладенням договорів оренди та одержанням належної їй орендної плати за орендовану земельну ділянку розміром 12,5152 га, розташовану на території Ковалівської сільської ради Сватівського району Луганської області, належну їй на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЛГ № 4130600042, виданого Ковалівською сільською радою 05 червня 2000 року. Для виконання наданих цим дорученням повноважень представник вправі, зокрема, одержувати орендну плату як в грошовому так і в натуральному виразі ( т.1 а.с. 10).

Згідно даної довіреності відповідач не мав права розпоряджатись орендною платою.

19 жовтня 2016 року на підставі заяви ОСОБА_1 приватний нотаріус Харченко О.Ю. здійснила реєстрацію припинення дії довіреності посвідченої 25.10.2012 року, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі довіреностей № 32378169 від 19.10.2016 року (а.с. 16).

Рішенням Сватівського районного суду Луганської області від 20 листопада 2019 року у цивільній справі № 426/193/19 у задоволенні позову ОСОБА_1 до Фермерського господарства Ковалівське про стягнення заборгованості по виплаті орендної плати, пені за несвоєчасну сплату орендної плати, розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору оренди землі відмовлено. Предметом заявленого позову по даній справі являлась, зокрема, вимога позивача ОСОБА_1 до відповідача - Фермерського господарства Ковалівське про стягнення заборгованості з орендної плати за 2017-2018 роки.

У рішенні суду зазначено, що матеріали справи не містять відомостей про те, що позивач ОСОБА_1 самостійно або за дорученням іншій особі повідомляла повірену особу про скасування довіреності, що підтверджує той факт, що ні ОСОБА_2 , ні відповідач не знали та не могли знати про її скасування. Згідно відомостей на видачу грошових коштів в рахунок орендної плати по Фермерському господарству Ковалівське ОСОБА_1 було виплачено 17 462,59 грн., які на підставі довіреності отримав ОСОБА_2 ( т. 1 а.с. 48-50).

28 листопада 2019 року позивач надіслала відповідачу письмову вимогу про повернення оригіналу довіреності від 25.10.2012 та отриманої орендної плати за період з 2014 по 2018 роки. Дану вимогу відповідач отримав 06.12.2019 ( т.1 а.с. 19-20), що також визнано сторонами у судовому засіданні.

У листі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 04.07.2018 № Л-248/0/5-18 зазначено, що вартість земельної частки (паю) кадастровий номер 4424081500:12:002:0020, площею 12,5152 га, складає : станом на 01.01.2014 - 241222,48 грн., станом на 01.01.2015 - 301301,96 грн., станом на 01.01.2016 - 361532,18 грн., станом на 01.01.2017 - 361532,18 грн., станом на 01.01.2018 - 361532,18 грн. ( т.1 а.с. 13).

Згідно розрахунку нарахування орендної плати за пай ОСОБА_1 за 2014-2018 роки, здійсненого ФГ Ковалівське , позивачу нарахована орендна плата, виходячи з нормативно-грошової оцінки землі, за 2014 рік - 7236,68 грн., за 2015 рік - 9038,60 грн., за 2016 рік - 14461,76 грн., за 2017 рік - 10846,32 грн., за 2018 рік - 10846,32 грн. Розмір орендної плати з вирахуванням відповідних податків склав:

за 2014 рік - 6151,18 грн.;

за 2015 рік - 7547,23 грн.;

за 2016 рік - 11641,72 грн.;

за 2017 рік - 8731,29 грн.;

за 2018 рік - 8731,29 грн. (т. 1 а.с. 131).

Отже, нарахування орендної плати ФГ Ковалівське здійснювалось, виходячи з нормативно-грошової оцінки землі за відповідний рік.

Згідно заяви від 01 жовтня 2017 року відповідач ОСОБА_2 звернувся до головного бухгалтера ФГ Ковалівське про видачу йому згідно довіреності грошових коштів за орендну земельного паю ОСОБА_1 за два роки 2017-2018 роки (т. 1 а.с. 132).

Згідно відомостей про видачу грошових коштів в рахунок орендної плати за 2014 -2017 роки по ФГ Ковалівське відповідач ОСОБА_2 отримав орендну плату, яка була нарахована позивачу ОСОБА_1 , а саме: за 2014 рік - 6151,18 грн.; за 2015 рік - 7547,23 грн.; за 2016 рік - 11641,72 грн. /5820,86 грн.+ 5820,86 грн./, за 2017 рік - 12924,53 грн., 4538,06 грн., а всього 42802,72 грн. (т. 1 а.с. 133-137).

Свідок ОСОБА_3 , яка займає посаду головного бухгалтера ФГ Ковалівське , у судовому засіданні підтвердила наданий ФГ Ковалівське розрахунок орендної плати (т. 1 а.с.131) та зазначила, що у відомостях про отримання орендної плати за 2014 - 2017 роки саме відповідач ОСОБА_2 розписався за отриману орендну плату, яка виплачувалась ОСОБА_1 (т.1 а.с. 133-137).

Згідно розрахунку нарахування орендної плати, загальна сума орендної плати, нарахованої позивачу, за 2017 - 2018 роки становить 17 462 грн. 58 коп. ( 8731,29 грн. + 8731,29 грн. = 17 462 грн. 58 коп.). Згідно відомостей про видачу грошових коштів в рахунок орендної плати за 2017 рік, відповідач отримав орендну плату у загальній сумі - 17 462 грн. 59 коп. (12924,53 грн. + 4538,06 грн. = 17 462 грн. 59 коп.).

Отже, вищевказані докази підтверджують те, що відповідач отримав у 2017 році орендну плату за 2017-2018 роки у сумі 17 462 грн. 59 коп.

Таким чином, загальна сума отриманих відповідачем грошових коштів /орендної плати/ складає 42802,72 грн., що відповідає вищевказаному наданому ФГ Ковалівське розрахунку орендної плати за пай ОСОБА_1 за 2014-2018 роки та даним відомостей про видачу грошових коштів в рахунок орендної плати.

Свідок ОСОБА_3 зі сторони відповідача пояснила, що з 2004 року та на даний час вона працює головним бухгалтером у ФГ Ковалівське , підтвердила, що відповідач ОСОБА_2 отримував орендну плату за довіреністю, яка нараховувалась позивачеві ОСОБА_1 з 2014 року по 2018 рік включно. Про отримання орендної плати ОСОБА_2 розписувався у відповідній відомості. Орендна плата нараховувалася один раз на рік в період з вересня по грудень відповідно до умов договору. Орендна плата за 2018 рік була виплачена відповідачу наперед у 2017 році. У 2019 році їй стало відомо про скасування довіреності позивача на отримання орендної плати за орендовану земельну ділянку.

Частиною першою статті 237 ЦК України визначено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов`язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю (частина перша статті 244 ЦК України).

Згідно частини 3 статті 237 ЦК України представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Договір доручення породжує виникнення відносин представництва. Сутність останніх полягає в тому, що одна особа представляє у правовідношенні інтереси іншої, набуваючи для неї прав та обов`язків. Норми глави 17 ЦК України, що регулюють відносини представництва, розповсюджуються на договір доручення і співвідносяться між собою як норми загальні та спеціальні.

Частиною першою статті 1000 ЦК України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов`язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки довірителя.

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (стаття 1003 ЦК України).

Аналіз вказаних норм дає підстави дійти висновку, що договір доручення, може посвідчуватись довіреністю, та є різновидом представництва інтересів особи-довірителя, що виникає на підставі договору.

Законодавство не містить спеціальних норм, які б визначали форму договору доручення.

Згідно статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

У статті 16 ЦК України встановлено, що способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема примусове виконання обов`язку в натурі.

Згідно частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 1006 ЦК України повірений зобов`язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 січня 2019 року в справі № 320/4274/16-ц (провадження № 61-25696св18) зроблено висновок по застосуванню частини другої статті 530, пункту 3 частини першої статті 1006 ЦК України та вказано, що у разі відсутності домовленості між повіреним та довірителем про встановлення строку (терміну) передачі одержаного у зв`язку з виконанням доручення, така передача має відбуватися негайно. При цьому для довірителя не потрібно пред`являти вимогу про передачу одержаного у зв`язку з виконанням доручення, оскільки пункт 3 частини першої статті 1006 ЦК України є виключенням, що допускається частиною другою статті 530 ЦК України .

З огляду на викладене суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача, що між сторонами договір доручення не укладався, була видана лише довіреність, і відповідно стягнення з відповідача коштів на підставі довіреності не являється належним способом правового захисту.

Матеріали справи не містять доказів передачі позивачу ОСОБА_1 відповідачем ОСОБА_2 грошових коштів, а саме отриманої ним на підставі довіреності орендної плати за 2014-2018 роки, а отже, відповідач ОСОБА_2 не надав доказів виконання свого обов`язку, що встановлений пунктом 3 частини 1 статті 1006 ЦК України.

Враховуючи викладене суд вважає позовні вимоги позивача підлягають задоволенню на суму 42802,72 грн., що становить розмір отриманих відповідачем грошових коштів /орендної плати/ та неповернутих позивачу.

Суд не погоджується з розрахунком отриманої відповідачем орендної плати, викладеним позивачем у позовній заяві, загальна сума якої зазначена 48 813,65 грн., оскільки вказана сума орендної плати розрахована позивачем, виходячи з вартості земельної частки (паю) згідно листа Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 04.07.2018 № Л-248/0/5-18, без вирахування відповідних обов`язкових платежів /податків/.

Суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача неповернуті грошові кошти у сумі 42802,72 грн., що становить розмір виплаченої та фактично отриманої орендної плати відповідачем, тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на суму 42802,72 грн.

Суд не може взяти до уваги доводи представника відповідача про те, що рішенням суду у справі №426/193/19 було встановлено, що загальний розмір отриманих відповідачем грошових коштів у вигляді орендної плати складає 17 462 грн. 59 коп., оскільки предметом заявленого позову по вказаній справі була вимога про стягнення орендної плати за 2017-2018 роки. При цьому у даному рішенні суду не зазначено будь-який інший період, за який виплачено дану суму коштів. Даним рішенням суду не було встановлено обставин щодо виплати та отримання орендної плати ОСОБА_2 за 2014 - 2016 роки. Сума у розмірі 17 462 грн. 59 коп. становить розмір орендної плати, яку отримав відповідач лише за 2017-2018 роки.

Щодо доводів представника відповідача, про те, що сторонами не було змінено умови договору з приводу розміру орендної плати, а тому суми орендної плати позивачем розраховані невірно, то суд зазначає, що предметом заявленого позову не являється спір між сторонами щодо договору оренди землі та його умов, а предметом даного позову є вимога позивача до відповідача про стягнення неповернутих грошових коштів, отриманих відповідачем в якості орендної плати за земельну ділянку за 2014 -2018 роки.

Щодо наявності рішення Сватівського районного суду Луганської області від 14 серпня 2019 у справі №426/9386/18 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики (т.1 а.с.46-47), на яке посилається представник відповідача, то вказане судове рішення не стосується предмету судового розгляду по даній справі та не підтверджує існування будь-яких домовленостей щодо отримання орендної плати відповідачем по даній справі.

Щодо строку позовної давності, про що у підготовчому судовому засіданні зазначив представник відповідача, то суд зазначає наступне.

Позовна давність, згідно статті 256 ЦК України, це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності, за правилами частини 1 статті 261 ЦК України, починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Наслідки спливу позовної давності визначені статтею 267 ЦК України, відповідно до частини 4 якої сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Згідно п.3 ч.1 ст.1006 ЦК України повірений зобов`язаний негайно передати довірителеві все одержане у зв`язку з виконанням доручення. Отже, законодавець поклав обов`язок на повіреного саме негайно передати довірителеві одержане у зв`язку з виконанням доручення.

Відповідачем під час розгляду справи не надано будь-яких доказів, що він повідомляв довірителя - позивача ОСОБА_1 про отримання орендної плати у ФГ Ковалівське , зокрема, коли саме, у якій формі (грошовій або натуральній) та в якому розмірі була ним отримана орендна плата. Крім того, представник відповідача у судовому засіданні пояснив, що відповідач не повідомляв позивача про отримання орендної плати, оскільки позивач видала довіреність, якою уповноважила відповідача отримувати кошти.

Вказані обставини свідчать, що позивач не знала про порушення її прав відповідачем.

Представник позивача зазначив у судовому засіданні, що про отримання орендної плати відповідачем за 2014-2018 роки позивач дізналась при розгляді цивільної справи у Сватівському районному суді Луганської області.

Суд враховує ту обставину, що позивач у 2016 році скасувала видану на ім 'я відповідача довіреність, тому позивач дійсно могла вважати, що відповідач не міг отримувати орендну плату. У 2019 році позивач звернулась до суду з позовом до ФГ Ковалівське про стягнення заборгованості по виплаті орендної плати. У рішенні Сватівського районного суду Луганської області від 20 листопада 2019 у справі №426/193/19 зазначено, що суду не надано доказів того, що ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про скасування довіреності, посвідченої 25.10.2012 приватним нотаріусом Сватівського нотаріального округу Харченко О.Ю., тобто отримання ОСОБА_2 грошових коштів в рахунок орендної плати за вищевказаною довіреністю зберігають чинність для ОСОБА_1 , яка її видала.

Після ухвалення рішення у справі №426/193/19 позивач ОСОБА_1 надіслала 28 листопада 2019 року відповідачу письмову вимогу про повернення оригіналу довіреності від 25.10.2012 та отриманої орендної плати за період з 2014 по 2018 роки.

Суд вважає обґрунтованим твердження представника позивача, що про отримання орендної плати відповідачем ОСОБА_2 позивач дізналась в ході розгляду даної цивільної справи № 426/193/19.

Отже, вказані обставини свідчать, що ОСОБА_1 не знала про порушення її прав відповідачем ОСОБА_2 , а тому суд доходить висновку, що позивачем не пропущено строк позовної давності.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача неповернуті грошові кошти у сумі 42802 грн. 72 коп.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при зверненні до суду оплатила судовий збір у сумі 768 грн. 40 коп. ( а.с. 1).

Враховуючи те, що позовні вимоги задоволено на 87,69 % відсотків (42802 грн. 72 коп. від 48 813 грн. 65 коп. складає 87,69 %), суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, яка становить 673 грн. 81 коп. (768 грн. 40 коп. х 87,69 % : 100).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 78-80, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення сум орендної плати, отриманих представником за час виконання договору доручення - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) неповернуті грошові кошти в сумі 42802 грн. 72 коп. (сорок дві тисячі вісімсот дві гривні 72 коп.)

Стягнути з ОСОБА_2 , (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ) витрати по сплаті судового збору у сумі 673 грн. 81 коп. (шістсот сімдесят три гривні 81 коп.).

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Луганського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Сватівський районний суд Луганської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 29 березня 2021 року.

Суддя Л.П. Бабічева