Постанова

від 26.03.2021 по справі 225/6968/20

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер судової справи: 225/6968/20

Номер провадження: 2-а/225/2/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року м. Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі головуючого судді Довженко О.В., за участю секретаря Петрової С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Інспектор Управління патрульної поліції у місті Києві Осадчий Леонід Григорович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, третя особа: Інспектор Управління патрульної поліції у місті Києві Осадчий Леонід Григорович про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №3424613 від 13 листопада 2020 року, ухвалену інспектором Управління патрульної поліції у місті Києві Осадчим Леонідом Григоровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн.

Позивач не погоджується з даною постановою, вважає її незаконною та необґрунтованою.

Відповідно до зазначеної постанови, 13 листопада 2020 року о 11 год. 23 хв. у м. Києві по вулиці Олександра Кошиця, 5, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом AUDI А3 державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснила зупинку та стоянку під дією знаку 3.34 (зупинка, стоянка заборонена), чим порушила пункт 33 Правил дорожнього руху. Позивач стверджує, що належний йому автомобіль був припаркований біля будинку Дніпровського районного суду міста Києва (вулиця Кошиця, 5), на внутрішній дорозі, вздовж правого узбіччя (бордюру) в напрямку руху автомобілю, що в повній мірі відповідає вимогам пункту 15.2 ПДР. Ані на боці дороги, на якому знаходився її автомобіль, ані на протилежному боці дороги знак 3.34 (зупинка, стоянка заборонена) був відсутній. Даний факт позивачем було зафіксовано шляхом фотографування місцезнаходження автомобіля на момент складення спірної постанови.

Окрім того, позивач стверджує, що в усній бесіді посадова особа відповідача погодилась з її доводами про те, що дорожній знак, який встановлений тильною стороною, не має інформаційного навантаження для учасника дорожнього руху та не може сприйматися водієм, однак все ж таки ухвалила постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Ухвалою Дзержинського міського суду Донецької області від 22.12.2020 року відкрито провадження в справі, справа призначена до розгляду з повідомленням (викликом) сторін.

Сторонам надіслано копію ухвали про відкриття провадження в справі, відповідачу запропоновано надати суду відзив на позовну заяву.

У визначений в ухвалі строк, за наявності доказів отримання ухвали суду, відповідачем відзив на позов не поданий. Відсутні також письмові пояснення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Будь-яких заяв з обґрунтовуванням поважності причин неподання відзиву та письмових пояснень до суду не надходило.

Позивач в судове засідання не з`явився, 16.03.2021 року надав заяву про розгляд справи без його участі. На вимогах, викладених в позовній заяві, наполягає.

Відповідач - представник Департаменту патрульної поліції, та третя особа - інспектор Управління патрульної поліції у місті Києві Осадчий Леонід Григорович , в судове засідання не з`явились. Належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Причин неявки суду не повідомили, заяви про розгляд справи за їх відсутністю суду не надали, у зв`язку з чим справа розглядається за їх відсутності, згідно ч. 3 ст. 205 КАС України.

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено наступне:

відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Згідно відмітки АТ Укрпошта на поштовому конверті, позовна заява направлена до суду 23.11.2020 року, оскаржувана постанова серії ЕАМ №3424613 датована 13.11.2020 року, а отже, встановлений ст. 289 КУпАП десятиденний строк оскарження постанови позивачем не пропущений (а.с.12).

Відповідно до постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАМ №3424613 від 13.11.2020 року, ухваленої інспектором Управління патрульної поліції у місті Києві Осадчим Леонідом Григоровичем , 13.11.2020 року о 11 год. 23 хв. у м. Києві по вулиці Олександра Кошиця, 5, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом AUDI А3, державний номерний знак НОМЕР_1 , здійснила зупинку та стоянку під дією знаку 3.34 (зупинка, стоянка заборонена), чим порушила пункт 33 Правил дорожнього руху. Наведене стало приводом для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП з покаранням у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн. (а.с.9).

Вирішуючи питання щодо наявності правових підстав для задоволення позову, суд виходив з наступного:

статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В свою чергу, за ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно підпункту 3.34 пункту 33 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі ПДР), знак 3.34 означає Зупинку заборонено та цим знаком забороняються зупинка і стоянка транспортних засобів, крім таксі, що здійснює посадку або висадку пасажирів (розвантаження чи завантаження вантажу).

Пунктом 8.2-1 ПДР передбачено, що дорожні знаки застосовуються відповідно до цих Правил і повинні відповідати вимогам національного стандарту. Дорожні знаки повинні розміщуватися таким чином, щоб їх було добре видно учасникам дорожнього руху як у світлу, так і в темну пору доби.

При цьому, дорожні знаки не повинні бути закриті повністю або частково від учасників дорожнього руху будь-якими перешкодами. Дорожні знаки повинні бути видимими на відстані не менш як 100 м за напрямком руху та розміщеними не вище 6 м над рівнем проїзної частини. Дорожні знаки встановлюються обабіч дороги на тому її боці, що відповідає напрямку руху.

Для поліпшення сприйняття дорожніх знаків вони можуть бути розміщені над проїзною частиною. Якщо дорога має більше ніж одну смугу для руху в одному напрямку, установлений обабіч дороги відповідного напрямку дорожній знак дублюється на розділювальній смузі, над проїзною частиною або на протилежному боці дороги (у разі, коли для руху в зустрічному напрямку є не більше ніж дві смуги).

Дорожні знаки розміщуються таким чином, щоб інформацію, яку вони передають, могли сприймати саме ті учасники руху, для яких вона призначена.

В пункті 10.5.29 Національного стандарту України ДСТУ 4100-2002 ЗНАКИ ДОРОЖНІ. Загальні технічні умови. Правила застосування передбачено, що знак 3.34 Зупинку заборонено повинен застосовуватись, щоб заборонити зупинку транспортних засобів і установлюється з того боку дороги, на якому вводиться заборона.

Тобто, дія знаку 3.34 Зупинку заборонено поширюється на той бік дороги, на якому вони встановлені, від місця встановлення до найближчого перехрестя за ним. Знак повинен бути видимим та таким, що сприймається учасником руху, для якого він призначений.

Відповідно до ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, вирішуючи питання про законність притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідачу слід було довести протиправність дій, вчинення правопорушення, зокрема, об`єкт та об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.122 КУпАП України, що, на думку особи, яка здійснювала розгляд справи про адміністративне правопорушення, полягало у порушенні п. 33 Правил дорожнього руху, а саме: зупинка та стоянка під дією знаку 3.34 (зупинка та стоянка заборонена).

При цьому, доведеність вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення підлягає доказуванню шляхом збирання та перевірки доказів, передбачених ст. 251 КУпАП. Зокрема, такими являються будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Крім цього, у відповідності до ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, законодавцем встановлено презумпцію вини суб`єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.

Тобто, повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб`єкта владних повноважень, відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх. Окрім того, ч. 3 ст. 79 КАС України зобов`язує відповідача - суб`єкта владних повноважень, подати до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Отже, за результатами розгляду справи суд приходить до висновку, що один лише факт візуального спостереження вчинення адміністративного правопорушення інспектором поліції без забезпечення належних та допустимих доказів, визначених ст. 251 КУпАП, зокрема, відеофіксації обставин справи, винуватість особи у вчиненому адміністративному правопорушенні не доводить.

Водночас, відповідачем, третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, докази в розумінні ст. 72 КАС України на підтвердження факту вчинення позивачем зазначеного в оскаржуваній постанові адміністративного правопорушення, не надані.

Всупереч ч. 3 ст. 79 КАС України, ані відповідачем, ані третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, відзив на позов та, відповідно, письмові пояснення, суду не подані. Будь-яких заяв з обґрунтовуванням поважності причин неподання відзиву, письмових пояснень не представлено, що, згідно ч. 4 ст. 159 КАС України, кваліфікується судом як визнання позову, та, як наслідок, є правовою підставою для скасування оскаржуваної постанови, як протиправної, та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за п. 1 ст. 247 КУпАП.

Згідно з ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Водночас, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Крім того, ч. 4 ст. 9 КАС України на суд покладений обов`язок вжити визначених законом заходів, необхідних для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Таке формулювання дозволяє суду вийти за межі позовних вимог, тим самим розширивши предмет доказування, з метою більш повного захисту прав та інтересів сторін.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається факт сплати позивачем при зверненні до суду 420,40 грн. судового збору.

Таким чином, враховуючи задоволення позову, судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у справі за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції, як юридичної особи та головного розпорядника бюджетних коштів.

Керуючись ст.ст.2,9,72,79,139,159,242-246,286 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Департаменту патрульної поліції ( 03048, місто Київ, вул. Федора Ернста, буд.3), третя особа: Інспектор Управління патрульної поліції у місті Києві Осадчий Леонід Григорович (місце роботи: 03680, м. Київ, вул. Народного ополчення, 9) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі - задовольнити .

Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимісерії ЕАМ №3424613 від 13.11.2020 року, ухвалену інспектором Управління патрульної поліції у місті Києві Осадчим Леонідом Григоровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 255,00 грн. - визнати протиправною та скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення - закрити за відсутністю складу адміністративного правопорушення на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: м. Київ, вул. Федора Ернста, буд. № 3, код ЄДРПОУ 40108646) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), витрати по сплаті судового збору в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

Ухвалу може бути оскаржено протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Першого апеляційного адміністративного суду з урахуванням п.15.5 Перехідних положень розділу VII КАС України.

Суддя О.В. Довженко