Рішення

від 29.03.2021 по справі 443/1539/20

ЖИДАЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №443/1539/20

Провадження №2/443/783/21

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

29 березня 2021 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Равлінка Р.Г.,

секретар судового засідання Рибакова І.І..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

Позивач АТ КБ ПриватБанк просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №б/н від 18.05.2010 в розмірі 24 616,93 грн., яка складається з наступного: 22 962,53 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 20,00 грн. - з заборгованість за поточним тілом кредиту; 22 942,53 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1 654,40 грн. - заборгованість за простроченими відсотками та судові витрати у розмірі 2 102,00 грн.

Обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до укладеного договору №б/н від 18.05.2010 ОСОБА_1 отримав банківську послугу. Банком на підставі Договору про надання банківських послуг відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом, який у подальшому було збільшено до 26 500,00 грн.Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами Банку складають між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві. При укладенні Договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. АТ КБ Приватбанк свої зобов`язання за Договором виконав у повному обсязі, а саме: надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором. Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав. Станом на 21.09.2020 відповідач має заборгованість за кредитом в розмірі 24 616,93 грн., яка складається з наступного: 22 962,53 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 20,00 грн. - з заборгованість за поточним тілом кредиту; 22 942,53 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1 654,40 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, а тому позивач змушений звернутися до суду з даним позовом.

Процесуальні рішення, постановлені по справі.

Ухвалою судді Жидачівського районного суду Львівської області Равлінка Р.Г. від 17.11.2020 справу прийнято до розгляду та призначеного до відкритого судового засідання в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін на 29.03.2021 о 14 год 00 хв.

Розгляд справи по суті відбувся 29.03.2021 без участі сторін.

Представник позивача, АТ КБ Приватбанк , будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи у судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності не подав, правом на подання відзиву не скористався.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд дійшов висновку, що неявка відповідача не є перешкодою для розгляду справи, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін і позов слід задовольнити, ухваливши заочне рішення.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

18.05.2010 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку. /а.с.20/

У заяві зазначено, що ОСОБА_1 з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку ознайомився та виявив бажання оформити на своє ім`я кредитну картку.

Згідно виписки по картковому рахунку ОСОБА_1 22.11.2011 на його карті був встановлений кредитний ліміт у розмірі 300,00 грн., який у подальшому збільшувався банком.

Відповідно до Тарифів обслуговування кредитних карт Універсальна GOLD пільговий період - до 55 днів (пільгова ставка діє за умови погашення до 25 числа місяця, наступного за датою виникнення заборгованості). Базова % ставка в місяць (нараховується на залишок заборгованості) - 2,5%; з 01.04.2013 р. - 2,3%; за тратами здійсненими з 01.09.2014 р. - 2,7% ; за тратами здійсненими з 01.04.2015 р. - 3,5%; обов`язковий щомісячний платіж - 7% від заборгованості (але не менше 50 грн. та не більше залишку заборгованості); з 01.04.2014 р. -5% від заборгованості (але не менше 100 грн. та не більше залишку заборгованості); щорічна комісія за обслуговування - 500, 00 грн., пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів; пеня =0,233% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 50 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом та процентами на суму від 100 грн.; пеня = 0,233% від суми загальної заборгованості (нараховується за кожний день прострочення кредиту) + 100 грн. щоразу, коли виникає прострочення за кредитом та процентами на суму від 100 грн. другий місяць поспіль і більше; штраф за порушення строків платежів за будь-якими із грошових зобов`язань - 500,00 грню + 5% від суми заборгованості за крендитним лімітом, з урахуванням нараховнаих і прострочених процентів і комісій. /а.с. 21/.

Пункт 2.1.1.5.5. Умов та правил надання банківських послуг передбачає, що позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором./а.с. 40 на звороті/

Відповідно до п. 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг позичальник зобов`язаний у разі невиконання зобов`язань за договором на вимогу банку виконати зобов`язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та овердрафту), оплати винагороди Банку. /а.с. 40 на звороті/

Відповідно до п. 2.1.1.12.11 Умов та правил надання банківських послуг банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або в установленій Банком частці у випадку невиконання позичальником і/або довіреною особою позичальника своїх боргових та інших зобов`язань за цим Договором /а.с. 44/.

Згідно з наданим АТ КБ Приватбанк розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 перед банком станом на 21.09.2020 відповідач має заборгованість за кредитом в розмірі 24 616,93 грн., яка складається з наступного: 22 962,53 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 20,00 грн. - з заборгованість за поточним тілом кредиту; 22 942,53 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1 654,40 грн. - заборгованість за простроченими відсотками. /а.с.16-17/.

Окрім того, наданою позивачем випискою по особовому рахунку відповідача за період з 22.11.2011 по 12.09.2020 підтверджується рух коштів по його картрахунку, в тому числі отримання та використання відповідачем кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування /а.с. 55-65/.

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником ( ОСОБА_1 ) взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем (АТ КБ Приватбанк ) за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст.13ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що між сторонами існували договірні правовідносини, що виникли на підставі кредитного договору на спеціальних умовах.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію (сплатити гроші).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст.527Цивільного кодексуУкраїни боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Однак відповідач даного обов`язку не виконав.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Оцінка доказів судом та висновки суду за результатами розгляду справи.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1 ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови Про судове рішення у цивільній справі від 18.12.2009 № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Таким чином, у справах про невиконання умов будь-яких договорів позивач має довести, що у відповідача є зобов`язання, яке ним не виконано, а відповідач, відповідно, що зобов`язання ним виконано відповідно до умов договору або не виконано не з його вини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на підтвердження позовних вимог подано розрахунок заборгованості, виписку по особовому рахунку відповідача за період з 22.11.2010 по 12.09.2020, в яких відображено всі операції щодо отримання та використання відповідачем кредитного ліміту, операції щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за їх користування, вичерпну інформацію про наявність заборгованості.

Надані позивачем докази суд визнає належними та допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов`язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення заборгованості.

Всупереч вищенаведеному, відповідачем не надано заперечень щодо ознайомлення з умовами кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання анкети-заяви, а також не подано жодного доказу на спростування розрахунку, поданого позивачем, та неналежного виконання зобов`язань за договором.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач не виконав взятих на себе за договором зобов`язань, внаслідок чого утворилася заборгованість перед банком у сумі 24 616,93 грн., яка складається з наступного: 22 962,53 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 20,00 грн. - з заборгованість за поточним тілом кредиту; 22 942,53 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту; 1 654,40 грн. - заборгованість за простроченими відсотками.

Враховуючи, що зазначена заборгованість на даний час залишається непогашеною, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними і такими, що підлягають до задоволення.

Крім того, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Так, понесені позивачем документально підтверджені судові витрати, а саме: сплачений судовий збір у розмірі 2102,00 грн, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі статей 207, 526, 549, 625, 626, 628, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України та керуючись статтями 10, 19, 81, 89, 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд -

вирішив:

Позов акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк (місцезнаходження: м.Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, ідентифікаційний код 14360570) до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку Приватбанк заборгованість у сумі 24 616 (двадцять чотири тисячі шістсот шістнадцять гривень) грн. 93 коп. та 2 102 (дві тисячі сто дві гривні) грн. 00 коп. судового збору, а всього: 26 718 (двадцять шість тисяч сімсот вісімнадцять гривень) грн. 93 коп.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Р.Г. Равлінко