Постанова

від 25.03.2021 по справі 520/6919/2020

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2021 р.Справа № 520/6919/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Спаскіна О.А. , Жигилія С.П. ,

за участю секретаря судового засідання Губарєвої В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2020, головуючий суддя І інстанції: Чудних С.О., м. Харків, повний текст складено 14.12.20 року по справі № 520/6919/2020

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮКАС УКРАЇНА"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкас Україна" (далі по тексту - ТОВ Юкас Україна , позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі по тексту - відповідач, контролюючий орган, податковий орган, ГУ ДПС у Харківській області), в якому просить суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення від 20.02.2020 № 00000330511 на суму 467 751,25 грн та податкове повідомлення-рішення від 20.02.2020 № 00000340511 на суму 5 139 грн;

- стягнути на користь позивача усі судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ДПС у Харківській області, та вирішити питання, щодо компенсування позивачу судових витрат у розмірі 7093,37 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях та припущеннях суб`єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки № 223/20-40-05-11-10/37575573 від 29.01.2020, що у розумінні ст.ст.73-76 КАС України не підтверджені належними доказами. Вказує, що ним надано усі первинні документи на підтвердження реадбності господарської діяльності із ТОВ "Компіголд", ТОВ "Агро Бізнес Південь", ТОВ "Бронт ХТФ", ТОВ "Торгпортал", ТОВ "Блінкстон Груп", ТОВ "Мегаломаркет-М", ТОВ "Акрукс ЛТД", ТОВ "Проксіма", ТОВ "Хартон Груп", ТОВ "Лайкмаст", ТОВ "Лорд Днепр" та ТОВ "Траст Днепр , а тому висновок контролюючого органу про допущення ТОВ Юкас Україна порушення статті 198 Податкового кодексу України при формуванні податкового кредиту за спірний період є таким, що не відповідає дійсним обставинам справи.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 по справі № 520/6919/2020 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкас Україна" (вул. Конєва, буд. 2, к. 26, м. Харків, 61052, код 37575573) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704) про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 20.02.2020 № 00000330511 на суму 467751,25 грн та від 20.02.2020 № 00000340511 на суму 5139 грн.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкас Україна" (вул. Конєва, буд. 2, к. 26, м. Харків, 61052, код 37575573) судові витрати в розмірі 7093 (сім тисяч дев`яносто три) грн 37 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, 61057, код 43143704).

Відповідач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права (п.198.1, п.198.2, п.198.3 та п.198.6 ст.198 ПК України та невідповідність висновків суду обставинам справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 по справі № 520/6919/2020, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги пояснив, що за результатами наявної інформації контролюючим органом встановлено відсутність реальності здійснення господарських операцій між ТОВ ЮКАС Україна та ТОВ "Компіголд", ТОВ "Агро Бізнес Південь", ТОВ "Бронт ХТФ", ТОВ "Торгпортал", ТОВ "Блінкстон Груп", ТОВ "Мегаломаркет-М", ТОВ "Акрукс ЛТД", ТОВ "Проксіма", ТОВ "Хартон Груп", ТОВ "Лайкмаст", ТОВ "Лорд Днепр" та ТОВ "Траст Днепр за договорами поставки товару, оскільки під час перевірки позивачем не було надано жодних підтверджуючих документів, щодо ведення господарської операції по взаємовідносинах з вказаними контрагентами, а саме платіжних доручень, товарно-транспортних накладних, карток рахунків, які б підтверджували факт відображення вказаних господарських операцій в бухгалтерському обліку.

Крім того, відповідач посилається на узагальнену податкову інформацію, яка наявна у базах даних податкового органу щодо вказаних контрагентів позивача, а саме відсутністю за місцезнаходженням, відсутністю у власності або користуванні будь-яких об`єктів оподаткування, які б дозволили провадити господарську діяльність (звітність за формою 20-ОПП не подано), незначною кількістю працюючих (1-4 особи), неподанням фінансової звітності, у зв`язку з чим неможливо встановити наявність основних, транспортних засобів, складських приміщень для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Також вказує, що згідно з проведеним аналізом баз даних Єдиного реєстру податкових накладних контролюючим органом встановлено невідповідність придбаного та реалізованого товару контрагентами позивача. Крім того, апелянт вказує, що відповідно до інформаційних баз даних, наявна інформація про здійснення фіктивного підприємництва контрагентами позивача ТОВ "Акрус ЛТД" та ТОВ "Компіголд", та відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень в межах кримінального провадження від 05.04.2018 №42018040000000351, відкритого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 2015, ч.2 ст. 209 КК України, ліквідовано міжрегіональний конвертаційний центр, дот складу якого входили ризикові підприємства, в тому числі ТОВ "Лайкмаст .

Вважає, що судом першої інстанції не було враховано наведених відповідачем обставин та винесено рішення, яке ґрунтується виключно на правовій позиції позивача без урахування доводів та пояснень відповідача.

Представник позивача, у надісланому до суду відзиві на апеляційну скаргу просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 по справі №520/6919/2020 - залишити без змін. Вказує, що в ході проведення перевірки з боку податкового органу не встановлено фактів, які б підтверджували нездійснення господарських операцій по взаємовідносинам позивача з контрагентами. Змістовність податкової інформації, отриманої зі сторонніх баз даних, на яку посилається відповідач, зводиться виключно до констатації можливих порушень з боку контрагентів позивача та порушень податкової дисципліни та не містить даних стосовно ТОВ ЮКАС Україна , а тому, відповідно до вимог законодавства, потребує додаткової перевірки та підтвердження фактів, та не може бути врахована. Також зазначив, що обсяг первинної документації, наданої податковому органу для перевірки підтверджує реальність взаємовідносин позивача з його контрагентами, рух товарів та сплату коштів, а наявність чи відсутність окремих документів, а також помилки при їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що відбувався фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю. Крім того, вказує, що посилання відповідача в апеляційній скарзі на ненадання позивачем до перевірки жодних підтверджуючих документів щодо ведення господарської діяльності не відповідають дійсності та спростовуються актом прийняття-передачі документів, відповідно до якого ТОВ ЮКАС Україна передало до ГУ ДПС усі необхідні документи. Зазначив, що судом першої інстанції під час розгляду справи були повно та всебічно вивчені усі необхідні первинні документи, надані позивачем на підтвердження своїх позовних вимог, копії яких також отримував відповідач та, відповідно, мав можливість з ними ознайомитись.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на неможливість здійснення господарських операцій позивача з контрагентами з огляду на чисельність штату чи недостатність наявного устаткування, придбання контрагентами позивача одних видів товарі, а реалізацію зовсім інших, а також на однакові юридичні адреси контрагентів-постачальників, що на думку відповідача свідчить про їх фіктивність, є лише припущенням податкового органу та не підтверджується належними доказами. Наведене також підтверджується постановами Другого апеляційного адміністративного суду від 29.10.2019 по справі №520/4728/19 та Дніпропетровського окружного адміністративного суду та від 29.01.2020 по справі №160/9633/19, в яких судами, зокрема, перевірялась реальність здійснення господарських операцій ТОВ Бронт ХТФ , ТОВ "КОМПІГОЛД" та ТОВ Блінкстон Груп , в результаті чого зазначено, що позивач та його контрагенти є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак і окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток, що свідчить про те, що межі юридичної відповідальності кожного платника податків поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником.

Щодо твердження апелянта про наявність кримінального провадження у межах якого ліквідовано міжрегіональний конвертаційний центр, до складу якого входило також ТОВ Лайкмаст , вказує, що без надання на підтвердження вказаних обставин вироку суду, що набрав чинності, який би свідчив про змову між посадовими особами позивача та контрагента сама наявність кримінального провадження не свідчить про фіктивність операції. Посилання інспектора на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, як критерій оцінки реальності господарських операцій є безпідставним, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Крім того наводить пояснення директора ТОВ ЮКАС Україна з приводу господарських відносин з контрагентами, зокрема, що стосується доставки реалізованого товару. При цьому вказує на необґрунтованість висновків податкового органу про відсутність документів, які свідчили про транспортування продукції, як на підставу неправомірності формування податкового кредиту, оскільки такі документи, зокрема, товаро-транспортна накладна, призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи, в той час як в даному випадку, позивач здійснював операції з придбання товару та не виступав в якості замовника за договором перевезення, у зв`язку з чим відсутність товаро-транспортних накладних та недоліки в їх оформленні не можна розцінювати як свідчення безтоварності спірних операцій.

З огляду на викладене, вважає, що оскаржуваний акт перевірки ГУ ДПС у Харківській області від 29.01.2020 ґрунтується на домислах та припущеннях податкового органу щодо фіктивності контрагентів позивача та нереальності господарських операцій, які були належним чином підтверджені наданими в ході перевірки первинними документами, а тому спірні податкові повідомлення-рішення від 20.02.2020, винесені на його підставі є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Згідно з ч. 4 ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга Головного управління ДПС у Харківській області не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основними видами діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкас Україна" є: 46.62 Оптова торгівля верстатами (основний); 46.13 Діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткуванням; 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах; 73.12 Посередництво в розміщенні реклами в засобах масової інформації; 33.12 Ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення; 16.10 Лісопильне та стругальне виробництво.

Фахівцями Головного управління ДПС у Харківській області проведена позапланова документальна виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкас Україна" (код 37575573).

Результати перевірки оформлені актом № 223/20-40-05-11-10/37575573 від 29.01.2020, яким зафіксовані порушення позивачем вимог діючого законодавства України, а саме, п. 198.1, п. 198.2, п.198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України в частині завищення податкового кредиту на суму 379340,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму у розмірі 374201,00 грн. та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту за березень 2019 року на суму 5139,00 грн.

На підставі висновків акту перевірки № 223/20-40-05-11-10/37575573 від 29.01.2020 контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 20.02.2020 № 00000330511, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Юкас Україна" збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 467751,25 грн, а також податкове повідомлення-рішення від 20.02.2020 № 00000340511, яким до Товариство з обмеженою відповідальністю "Юкас Україна" застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 5139,00 грн.

Позивач скористався своїм правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення, проте рішенням ДПС України від 29.04.2030 № 15003/6/99-00-08-05-02-06 скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкас Україна" залишена без задоволення, а податкові повідомлення-рішення від 20.02.2020 № 00000330511 та від 20.02.2020 № 00000340511 - без змін.

Позивач, не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями відповідача, звернувся до суду з цим позовом про їх скасування.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції Товариства з обмеженою відповідальністю "Юкас Україна" мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, оскільки позивач та ТОВ "Компіголд", ТОВ "Агро Бізнес Південь", ТОВ "Бронт ХТФ", ТОВ "Торгпортал", ТОВ "Блінкстон Груп", ТОВ "Мегаломаркет-М", ТОВ "Акрукс ЛТД", ТОВ "Проксіма", ТОВ "Хартон Груп", ТОВ "Лайкмаст", ТОВ "Лорд Днепр" та ТОВ "Траст Днепр" належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України, а тому висновки, викладені в акті перевірки № 223/20-40-05-11-10/37575573 від 29.01.2020 не відповідають дійсним обставинам справи та вимогам діючого законодавства, а податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 20.02.2020 № 00000330511 та № 00000340511 такими, що підлягають скасуванню.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що фактичною підставою для висновків ГУ ДПС у Харківській області про порушення позивачем п.198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, викладених в акті перевірки № 223/20-40-05-11-10/37575573 від 29.01.2020, в частині завищення податкового кредиту на суму 379 340 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у розмірі 374 201 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту за березень 2019 року на суму 5139 грн, слугувало твердження контролюючого органу про непідтвердження реальності господарських операцій між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкас Україна" та його контрагентами - ТОВ "Компіголд", ТОВ "Агро Бізнес Південь", ТОВ "Бронт ХТФ", ТОВ "Блінкстон Груп", ТОВ "Мегаломаркет-М", ТОВ "Акрукс ЛТД", ТОВ "Хартон Груп", ТОВ "Лайкмаст", ТОВ "Лорд Днепр" та ТОВ "Траст Днепр" з огляду на ненадання під час перевірки жодних підтверджуючих документів, щодо ведення господарської операції по взаємовідносинах з вказаними контрагентами, які б підтверджували факт відображення вказаних господарських операцій в бухгалтерському обліку.

Враховуючи вищенаведене, котролюючим органом на підставі податкового повідомлення-рішення від 20.02.2020 № 00000330511 збільшено ТОВ "Юкас Україна" податкове зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 374 201 грн, з яких по взаємовідносинам: з ТОВ "Компіголд" за січень 2019 року на 14894 грн, з ТОВ "Агро Бізнес Південь" за липень 2017 року на 78575 грн, з ТОВ "Бронт ХТФ" за червень 2017 року на 21860 грн, з ТОВ "Блінкстон Груп" за грудень 2018 року на 49405 грн та січень 2019 року на 5720 грн, з ТОВ "Мегаломаркет-М" за березень 2019 року на 28001 грн та травень 2019 року на 3127 грн, з ТОВ "Акрукс ЛТД" за вересень 2018 року на 4806 грн, з ТОВ "Хартон Груп" за листопад 2018 року на 9177 грн, з ТОВ "Лайкмаст" за квітень 2019 року на 86980 грн, з ТОВ "Лорд Днепр" за липень 2019 року на 60713 грн, з ТОВ "Траст Днепр" за червень 2019 року на 10943 грн.

Також по взаємовідновинам з ТОВ "Мегаломаркет-М" на підставі податкового повідомлення-рішення від 20.02.2020 № 00000340511 було зменшено від`ємне значення, що зараховується до складу податкового кредиту за березень 2019 року на суму 5139 грн

При цьому, як вбачається з розрахунку до податкових повідомлень-рішень від 20.02.2020 № 00000330511 та № 00000340511 по взаємовідновинам з ТОВ "Торгпортал", ТОВ "Проксіма" донарахування з податку на додану вартість за наслідками перевірки відсутні.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі по тексту - ПК України) цей кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Розділом V ПК України врегульовані питання, пов`язані з обчисленням та сплатою податку на додану вартість.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з, зокрема, постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема з: придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У пункті 198.6 статті 198 ПК України зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу (абзац другий пункту 198.6 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому законодавцем презюмується реальність оподатковуваних операцій та витрат платника податку, достовірність документів податкового обліку.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту, формування від`ємного значення та обов`язок формування податкових зобов`язань обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання та реалізація цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений пунктом 201.11 статті 201 ПК України) суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг).

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16.07.1999 № 996-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини першої статті 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частина друга статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ).

Вказане також закріплене у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі по тексту - Положення № 88), згідно з п. 2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

З наведених законодавчих положень вбачається, що обов`язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції. При цьому, неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку, при цьому визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів для цілей ведення податкового обліку лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що у спірний період між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкас Україна", як покупцем та ТОВ Бронт ХТФ , як постачальником 01.06.2017 укладено договір поставки № 17-06, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах передбачених цим договором поставити у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

На виконання вимог вказаного договору ТОВ "Бронт ХТФ" поставило ТОВ "ЮКАС Україна" товар (пластини, мітчики, свердла, фрези, авіашини) на загальну суму 131158,08 грн разом з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними № № 10, 13, 15, 17 від 02.06.2017, №№ 21 від 08.06.2017 та зареєстрованими податковими накладними №№ 4, 3, 5 від 02.06.2017, №2 від 08.06.2017 на загальну суму ПДВ - 131158,08 грн.

На підтвердження здійснення оплати за товар позивачем до матеріалів справи надано платіжні доручення від 24.06.2017 №№988, 989, 990 про оплату ТОВ "Юкас Україна" на рахунок ТОВ Бронт ХТФ грошових коштів за договором №17-06 від 01.06.2017 відповідно на суми 80000 грн, 21000 грн та 51158,08 грн.

З наявних в матеріалах справи карток рахунків 281 за червень 2017 року, вбачається, що 08.06.2017 ТОВ ЮКАС Україна було оприбутковано товар за номенклатурою Пластина , який надійшов від ТОВ Бронт ХТФ , а 12.06.2017 та 14.06.2017 вказаний товар було реалізовано ТОВ ЮКАС Україна іншим контрагентам (т.2 а.с. 243-250, т.3 а.с. 1-15).

Також в матеріалах справи містяться картки рахунку 281 за період з 01.05.2017 по 30.12.2018 та з 01.06.2017 по 30.12.2018, якими також підтверджено отримання ТОВ ЮКАС Україна від ТОВ Бронт ХТФ товару за номенклатурою Пластина , який в подальшому було реалізовано ТОВ ЮКАС Україна іншим контрагентам т.3 а.с. 16-24).

Матеріалами справи підтверджено, що 15.06.2017 між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агро Бізнес Південь" (постачальник) укладено договір поставки № 6-17, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, передбачених даним договором передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар (т.1 а.с. 77-78).

20.06.2017 ТОВ "ЮКАС Україна" (боржник), ТОВ "Агро Бізнес Південь" (первинний кредитор) з однієї сторони та ТОВ "Альтаір-2017" (новий кредитор) було укладено договір № 06/17 про відступлення права вимоги, за яким первинний кредитор поступається, а новий кредитор набуває право вимоги, яке належить первинному кредитору відповідно до вказаного договору № 6-17 від 15.06.2017 на суму 471 452,70 грн, боржником за яким є ТОВ ЮКАС Україна .

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Агро Бізнес Південь" поставлено ТОВ "ЮКАС Україна" товар (авіашини, пластини, підшипники, фрези) на загальну суму 471 452,70 грн разом з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними від 03.07.2017 №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6 на поставку товару ( т.1 а.с. 79-84) та зареєстрованими податковими накладними №№ 1, 5, 2, 6, 3, 4 від 03.07.2017 на загальну суму 471452,70 грн разом з ПДВ.

На підтвердження здійснення оплати за товар позивачем до матеріалів справи надано платіжні доручення від 03.08.2017 №№ 1030, 1028, 1027, 1026 та від 14.07.2017 №1012 про оплату ТОВ "Юкас Україна" на рахунок ТОВ "Альтаір-2017" грошових коштів за договором №06/17 від 20.06.2017 відповідно на суми 65100,00 грн, 74900,00 грн, 89872,70 грн, 97580,00 грн, 94000,00 грн. та на 125168,00 грн.

З наявних в матеріалах справи карток рахунків 281 за липень 2017 року, вбачається, що отриманий від ТОВ "Агро Бізнес Південь" 03.07.2017 товар було позивачем оприбутковано за номенклатурою Пластина , Підшипник , Фреза , а 11.07.2017, 12.07.2017, 13.07.2017, 07.07.2017, 04.08.2017 вказаний товар було реалізовано ТОВ ЮКАС Україна іншим контрагентам (т.2 а.с. 136-143).

Також, 03.12.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкас Україна" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Блінкстон Груп" (постачальник) укладено договір № 2, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується постачати нові, технічно справні та належної якості підшипники, металоріжучий інструмент, верстати, машини та інше устаткування, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Блінкстон Груп" поставлено ТОВ ЮКАС Україна товар (підшипники, пластини) на загальну суму 105059,60 грн. разом з ПДВ, що підтверджується видатковими накладними від 02.01.2019 №№ 3,5, від 08.01.2019 № 8 (т. 1 а.с. 111-113) та зареєстрованими податковими накладними № 7 від 03.12.2018, № 3 від 25.01.2019 на загальну суму 330749,80 грн.

На підтвердження здійснення оплати за товар позивачем до матеріалів справи надано виписані ТОВ "Блінкстон Груп" рахунки на оплату від 02.01.2019 № 3 за поставку товару (підшипник) в кількості 50 шт на суму 89 364 грн разом з ПДВ (т.1 а.с.130) та платіжні доручення від 28.12.2018 № 1471 та від 04.02.2020 №1491 про оплату ТОВ "Юкас Україна" на рахунок ТОВ "Блінкстон Груп" грошових коштів за договором №2 від 03.12.2018 відповідно на суми 296429,82 грн та 34320,00 грн (т.1 а.с.93).

З наявних в матеріалах справи карток рахунків 281 за грудень 2018 року, січень 2019 року вбачається, що отриманий від ТОВ "Блінкстон Груп" 03.12.2018 та 25.01.2019 товар оприбутковано за номенклатурою Пластина , Підшипник , а 03.12.2018 та 25.01.2019 реалізовно іншим контрагентам (т.2 а.с. 172-186).

Крім того, 01.03.2019 між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Металомаркет-М" (постачальник) укладено договір № 18-19, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується постачати нові, технічно справні та належної якості підшипники, металоріжучий інструмент, верстати, машини та інше устаткування, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар. Разом з вказаним договором до матеріалів справи позивачем надано специфікації до вказаного договору №№ 1, 2, 3, 4 від 01.03.2019, від 04.03.2019, від 16.05.2019 та від 22.05.2019 відповідно до яких ТОВ "Металомаркет-М" (постачальник) зобов`язується поставити ТОВ "Юкас Україна" (покупцю) товари, а саме кришка циліндрова в зборі, підшипники, мітчики, плашка, пластини (т. 1 а.с. 99-105).

На виконання умов вказаного договору №18-19 від 01.03.2019 ТОВ "Металомаркет-М" поставлено ТОВ "Юкас Україна" товар (кришка циліндра, підшипники, пластини, мітчики, плашка) на загальну суму разом з ПДВ 217604,40 грн, що підтверджується видатковими накладними № 15 від 01.03.2019, № 93 від 16.05.2019, № 92 від 22.05.2019 (т.1 а.с.118-121) та зареєстрованими податковими накладними № 18 від 04.03.2019, № 15 від 01.03.2019, №13 від 22.05.2019, №12 від 16.05.2019 на загальну суму 318044,40 грн.

На підтвердження здійснення оплати вказаного товару позивачем до матеріалів справи надано рахунки на оплату № 15 від 01.03.2019, № 18 від 04.03.2019, № 94 від 22.05.2019, № 92 від 16.05.2019, виписані ТОВ "Металомаркет-М" на загальну суму 318044,40 грн разом з ПДВ (т. 1 а.с. 114-117) та виписку по банківському рахунку ТОВ "Юкас Україна" за період з 01.01.2017 по 31.12.2019, з якої вбачається перерахування позивачем на рахунок ТОВ "Металомаркет-М" грошових коштів за договором № 18-18 від 01.03.2019 в повному обсязі на загальну суму 318044,40 грн (т.1 а.с.97, т.2 а.с. 82, 83).

З наявних в матеріалах справи карток рахунків 281 за березень 2019 року, березень 2019 року - грудень 2019 року, травень 2019 року, травень 2019 року - грудень 2019 року вбачається, що 01.03.2019, 04.03.2019, 02.05.2019 та 22.05.2019 ТОВ ЮКАС Україна було оприбутковано товар за номенклатурою "Кришка ціліндра в зборі 0217.05.00", "Підшипник" "Плашка" Мітчик М16 та Пластина , який надійшов від ТОВ "Металомаркет-М", також вбачається, що 01.03.2019, 04.03.2019, 02.05.2019 та 22.05.2019, вказані товари було реалізовано ТОВ ЮКАС Україна іншим контрагентам (т.2 а.с. 144-145, 232-242).

Відповідно до умов договору № 1-19 від 02.01.2019, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Компіголд" (постачальник) та ТОВ ЮКАС Україна (покупець), постачальник зобов`язувався постачати нові, технічно справні та належної якості підшипники, металоріжучий інструмент, верстати, машини та інше устаткування, а покупець зобов`язується прийняти та оплачувати товар відповідно до умов цього договору (т.1 а.с. 106-108).

На виконання умов вказаного договору від 02.01.2019 ТОВ "Компіголд" поставлено ТОВ ЮКАС Україна товару (підшипник) в кількості 50 шт на загальну суму 89 364,00 грн разом з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 1 від 02.01.2019 та зареєстрованою податковою накладною № 1 від 02.01.2019 на суму 89364,00 грн. ( т.1 а.с. 109).

На підтвердження оплати вказаного товару позивачем додано до матеріалів справи рахунок на оплату вказаного товару № 3 від 02.01.2019 на суму 89 364,00 грн разом з ПДВ, виписку з банківського рахунку ТОВ ЮКАС Україна за 01.02.2019 та платіжне доручення від 01.02.2019 №1489, з яких вбачається, що позивачем на рахунок ТОВ "Компіголд" було перераховано кошти за товар (підшипники) згідно договору від 02.01.2019 в сумі 38 200,00 грн (т.1 а.с. 110, т.2 а.с.65).

Крім того, з наявних в матеріалах справи карток рахунків 281 за період з 02.01.2019 по 31.01.2019 вбачається, що 02.01.2019 ТОВ ЮКАС Україна було оприбутковано товар за номенклатурою Підшипник , який надійшов від ТОВ "Компіголд" та того ж дня вказаний товар було реалізовано ТОВ ЮКАС Україна іншими контрагентам (т.2 а.с. 149).

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 25.04.2019 між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайкмаст" (постачальник) укладено договір № б/н, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується постачати нові, технічно справні та належної якості підшипники, металоріжучий інструмент, верстати, машини та інше устаткування, а покупець зобов`язується прийняти та оплачувати товар відповідно до умов цього договору (т.2 а.с.71).

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Лайкмаст" поставлено ТОВ ЮКАС Україна товар (пластини, сверло, резцова вставка, приймач, мітчик, штангельциркуль) на загальну суму 521881,80 грн. разом з ПДВ ( т.1 а.с. 122-128), що підтверджується видатковими накладними №118 від 16.04.2019, № 93 від 09.04.2019, № 126 від 22.04.2019, № 97 від 10.04.2019, № 89 від 05.04.2019, №121 від 19.04.2019 та зареєстрованими податковими накладними № 87 від 10.04.2019, № 88 від 16.04.2019, № 89 від 05.04.2019, № 86 від 09.04.2019, № 90 від 19.04.2019, № 91 від 22.04.2019 на загальну суму 521881,80 грн.

На підтвердження оплати вказаного товару позивачем додано до матеріалів справи платіжні доручення № 1607 від 11.07.2019 та № 1639 від 12.08.2019, з яких вбачається, що позивачем на рахунок ТОВ "Лайкмаст" було перераховано кошти в розмірі 521881,80 грн. згідно договору №18/19 від 25.04.2019 (т.1 а.с.85, 86).

Відповідно до наявних в матеріалах справи карток рахунків 281 за квітень 2019 вбачається, що 22.04.2019, 19.04.2019, 09.04.2019, 05.04.2019, 16.04.2019, 10.04.2019 ТОВ ЮКАС Україна було оприбутковано товар, що надійшов від ТОВ "Лайкмаст" та відповідає за номенклатурою товару, зазначеному у вказаних вище видаткових накладних, та того ж місяця вказаний товар було реалізовано ТОВ ЮКАС Україна іншим контрагентам (т.2 а.с. 151-167).

21.08.2018 між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Акрукс ЛТД" (постачальник) укладено договір поставки №18П, відповідно до умов якого постачальник зобов`язувався поставити покупцю товар (пластину типу Т5К10, Т15К6, ВК8, зенківку ф30, брусок для довбального верстата Р6М5.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Акрукс ЛТД" поставлено ТОВ ЮКАС Україна вказаний товар на загальну суму 28836,90 грн. разом з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № 45 від 21.09.2018 (т.1 а.с. 91), зареєстрованою податковою накладною №8 від 21.09.2018 на суму 28836,90 грн.

На підтвердження здійснення оплати позивачем надано до матеріалів справи рахунок постачальника - ТОВ "Акрукс ЛТД" на оплату вказаного товару на загальну суму 28 836,90 грн (т.2 арк. 119 зворотній бік).

Отримання позивачем вказаного товару підтверджується наявними в матеріалах справи картками рахунків 281 за вересень 2018, з яких вбачається, що 21.09.2019 ТОВ ЮКАС Україна було оприбутковано товар, який відповідає за номенклатурою товару, зазначеному у вказаній вище видатковій накладній, який надійшов від ТОВ "Акрукс ЛТД" та того ж місяця вказаний товар було реалізовано ТОВ ЮКАС Україна іншим контрагентам (т.2 а.с. 201-221, т.3 а.с.49).

Колегією суддів встановлено, що 25.04.2019 між позивачем (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лорд Днепр" (постачальник) укладено правочин, відповідно до умов якого покупець придбав у постачальника товар - конус замка 8А-6950-140, підшипник 7510X1, свердла Р6М5, шанген глибиномір ШГ250.

На виконання умов вказаного договору ТОВ "Лорд Днепр" поставлено ТОВ ЮКАС Україна товар (конус замка, підшипник, свердла, штанген глубиномер) на загальну суму 361147,20 грн разом з ПДВ, що підтверджується видатковим накладним № 57 від 08.07.2019, № 45 від 02.07.2019, № 63 від 09.07.2019 (т.1 а.с.131-133) та зареєстрованими податковими накладними № 222 від 08.07.2019, № 223 від 09.07.2019 та № 221 від 02.07.2019 на загальну суму 361147,20 грн.

На підтвердження здійснення оплати придбаного товару позивачем надано до матеріалів справи рахунки ТОВ "Лорд Днепр" № 45 від 02.07.2019 на суму 234 669,69 грн разом з ПДВ та №57 від 08.07.2019 на суму 101 520 разом з ПДВ, № 63 від 09.07.2019 на суму 24 957,60 грн разом з ПДВ загальну суму 361147,20 грн (т.2 а.с.81, 84 -85) та платіжні доручення від 02.08.2019 №1622 та 05.08.2019 №1631 відповідно на 250000,00 грн та на 191000,00 грн.

Копіями карток рахунків 281 за липень 2019, які містяться в матералах справи, підтверджено, що 02.07.2019, 08.07.2019, 09.07.2019, ТОВ ЮКАС Україна було оприбутковано товар, який відповідає за номенклатурою товару, зазначеному у вказаних вище видаткових накладних, що надійшов від ТОВ "Лорд Днепр" та 02.07.2019, 08.07.2019, 09.07.2019 вказаний товар було реалізовано ТОВ ЮКАС Україна іншим контрагентам (т.2 а.с. 187-200).

Також, на підставі усної домовленості між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкас Україна" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Траст Днепр" (постачальник), видаткових накладних № 98 від 05.06.2019, № 97 від 04.06.2019, № 99 від 06.06.2019 (т.1 а.с.134-136) та зареєстрованих податкових накладних № 171 від 05.06.2019, № 172 від 06.06.2019 та № 170 від 04.06.2019 на загальну суму 11464,80 грн позивачем, як покупцем придбано у постачальника товар - пластину SРLT140512, плашку, свердло, мітчики, фрезу, пластини Т5К10, ВК8, ролик 017.49.0257-01.

На підтвердження здійснення оплати придбаного товару позивачем надано до матеріалів справи платіжне доручення від 12.08.2019 №1640 відповідно до якого ТОВ "ЮКАС Україна" перерахувало на рахунок ТОВ "Траст Днепр" грошові кошти за договором №03/06 від 03.06.2019 на суму 68788,80 грн.

З наявних в матеріалах справи карток рахунків 281 за 2019 рік вбачається, що 04.06.2019, 05.06.2019, 06.06.2019 ТОВ ЮКАС Україна було оприбутковано товар, який відповідає за номенклатурою товару, зазначеному у вказаних вище видаткових накладних, що надійшов від ТОВ "Траст Днепр" та 04.06.2019, 05.06.2019, 06.06.2019 вказаний товар було реалізовано ТОВ ЮКАС Україна іншим контрагентам (т.2 а.с. 223-231).

Колегією суддів встановлено, що на підставі договору №9/11 від 09.11.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Юкас Україна" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хартон Груп", (постачальник), відповідно до умов якого покупець придбав у постачальника товар - пластини VETR300 та пластини WNMG080404, що підтверджується видатковою накладною № 9 від 09.11.2018 на загальну суму 55062,00 грн разом з ПДВ, виписаним ТОВ "Хартон Груп" на оплату вказаного товару рахунком №12 від 09.11.2018 на суму 55062,00 грн (т. 1 а.с.90, т.2 а.с.117), а також зареєстрованою податковою накладною №9 від 09.11.2018 на суму 55062,00 грн.

З наявних в матеріалах справи карток рахунків 281 за листопад 2018 року - грудень 2018 року вбачається, що 09.11.2018 ТОВ ЮКАС Україна було оприбутковано товар, який відповідає за номенклатурою товару, зазначеному у вказаній вище видатковій накладній, що надійшов від ТОВ "Хартон Груп" та 09.11.2018 та 14.11.2018 вказаний товар було реалізовано ТОВ ЮКАС Україна іншим контрагентам (т.2 а.с. 168-169).

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, придбані товарно-матеріальні цінності від постачальників ТОВ "Компіголд", ТОВ "Агро Бізнес Південь", ТОВ "Бронт ХТФ", ТОВ "Блінкстон Груп", ТОВ "Мегаломаркет-М", ТОВ "Акрукс ЛТД", ТОВ "Хартон Груп", ТОВ "Лайкмаст", ТОВ "Лорд Днепр" та ТОВ "Траст Днепр" доставлені за допомогою отриманих послуг з перевезення, наданих ТОВ "Нова Пошта", що підтверджується наявними у справі специфікаціями до актів наданих послуг № НП-0011902399 від 31.01.2019, № НП-002126506 від 31.03.2019, № НП-002239591 від 30.04.2019, № НП-002362106 від 31.05.2019, № НП-002480438 від 30.06.2019, № НП-002687590 від 31.08.2019, № НП-001453069 від 30.1.2019, № НП-001204213 від 31.10.2018, № НП-000956374 від 30.09.2018, № НП-000596219 від 31.08.2018 (т.3 а.с. 39-48), а також письмовими поясненнями директора ТОВ "ЮКАС Україна", викладеними у відзиві на апеляційну скаргу, в яких він зазначає, що доставка товару здійснювалась автотранспортом постачальника до 14 відділення Нової Пошти в м. Харків, після чого товар направлявся покупцям ТОВ "ЮКАС УКРАЇНА" шляхом передачі (перевезення) через 14 відділення Нової Пошти.

У подальшому вказані товари були реалізовані ДП "Конотопський авіаремонтний завод "Авіакон", ТОВ "Елеваторпромсервіс", ТОВ "Тубний завод", ДП "Харківський машинобудівний завод "ФЕД", ДП "Завод" Електроважмаш", ТОВ "Сокирянський машинобудівний завод", ДП "Львівський державний авіаційно-ремонтний завод", ТОВ "Інтерфермент", ПАТ "Мотор Січ", ДП "Луцький ремонтний завод "Мотор", на підтвердження чого також позивачем надані відповідні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, а саме рахунки на оплату, видаткові накладні, довіреності на отримання ТМЦ, виписки по рахунках (а.с. 31-70, 74-80, 90-94, 98, 101, 105-108 т. 2).

Колегія суддів зазначає, що копії долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» , п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Слід зауважити, що виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 75 КАС України).

Приписи статті 76 КАС України встановлюють, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Враховуючи наведене, колегія суддів зазначає, що право платника довести обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, не обмежене поданням виключно тих доказів, що надавалися ним контролюючому органу. Право надавати заперечення щодо висновків податкового органу та долучати до матеріалів справи докази на підтвердження таких заперечень надається платнику як на усіх стадіях податкового контролю, так і на стадіях судового процесу, на яких допускається подання учасником процесу нових доказів.

Крім цього, вимоги частини четвертої статті 9 КАС України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.

Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 806/434/16, від 18 листопада 2019 року у справі № 815/1088/15, від 31 березня 2020 року у справі № 140/10/19, від 21 травня 2020 року у справі №560/391/19.

За таких обставин, необхідно надати оцінку усім документам, наданим позивачем до матеріалів справи, в тому числі тим документам, що не були надані до перевірки, однак у своїй сукупності підтверджують реальний характер господарських операцій позивача та його контрагентів за спірний період.

Припущення відповідача про відсутність у контрагента ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності, є неприйнятним для висновку про нереальність господарських операцій без надання належних та допустимих доказів.

Щодо посилання податкового органу в акті перевірки на узагальнену податкову інформацію, яка надійшла від контролюючих органів на обліку яких знаходяться контрагенти позивача та на інформацію з бази даних Єдиного реєстру податкових накладних, якою на думку відповідача підтверджується нереальність здійснення господарських операцій позивача з контрагентами по ланцюгу постачання, зокрема, про відсутність за місцезнаходженням, відсутність у власності або користуванні будь-яких об`єктів оподаткування, які б дозволили провадити господарську діяльність (звітність за формою 20-ОПП не подано), незначна кількість працюючих (1-4 особи), неподання фінансової звітності, у зв`язку з чим неможливо встановити наявність основних, транспортних засобів, складських приміщень для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, а також щодо невідповідності придбаного та реалізованого товару контрагентами позивача, колегія суддів зазначає, що вищенаведені обставини не можуть бути підставою для висновку про нереальний характер господарських операцій, оскільки позивач не може нести відповідальність і контролювати подання контрагентами податкової звітності, зокрема.

Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 02.04.2020 по справі № 160/93/19, за якою будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і отримана з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

З урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 26.06.2018 у справі №К/9901/27855/18, від 19.06.2018 у справі №К/9901/3749/18, від 27.03.2018 у справі № 816/809/17, збирання податкової інформації є етапом контрольно-перевірочної роботи та не передбачає здійснення контролюючим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах контролюючого органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться, відповідно, сама по собі така інформація не є належним доказом по справі.

Таким чином, колегія суддів зауважує, що інформація про контрагентів позивача з автоматизованих інформаційних систем органів ДПС може бути підставою для висновків щодо реальності господарських операцій лише в сукупності з іншими доказами, що підтверджують неможливість конкретного контрагента приймати участь у здійсненні конкретної господарської операції, що в даному випадку відсутнє. Як наслідок, посилання відповідача на податкову інформацію колегія суддів не вважає достатнім доказам для висновку про нереальність здійсненних контрагентами позивача спірних господарських операцій.

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження фактичної відсутності у контрагентів позивача об`єктивної неможливості здійснення господарської діяльності з поставки товару, адже у комерційній діяльності поставка товару не завжди вимагає наявності власних основних засобів, значної кількості персоналу, оскільки наявна можливість укладення договорів найму тощо.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платника, яка передбачає економічну виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди, та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

З приводу посилань відповідача в апеляційній скарзі на те, що, відповідно до інформаційних баз даних, наявна інформація про здійснення фіктивного підприємництва контрагентами позивача - ТОВ "Акрус ЛТД" та ТОВ "Компіголд", та відповідно до даних Єдиного державного реєстру судових рішень в межах кримінального провадження від 05.04.2018 №42018040000000351, відкритого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 2015, ч.2 ст. 209 КК України, ліквідовано міжрегіональний конвертаційний центр, до складу якого входили ризикові підприємства, в тому числі ТОВ "Лайкмаст , колегія суддів зазначає, що відповідачем не подано жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податку або можливої фіктивності його безпосередніх контрагентів (вироку по кримінальним справі щодо контрагентів позивача, в якому досліджувались господарські операції позивача з ТОВ "Лайкмаст ), не наведено будь-яких доводів щодо здійснення ТОВ ЮКАС Україна розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект або інших відомостей, які можуть бути визначені як підстави та докази укладення угод з метою, що порушує публічний порядок.

Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб`єктів, не покладається обов`язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції. Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків. Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів. Навіть якщо контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Юридична відповідальність кожного платника податків, відповідно до ст. 61 Конституції України, має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим.

Така позиція узгоджується із позицією Верховного суду України, яка викладена в постановах №10/21 від 02.03.2010, №09/05 від 13.01.2009, №08/28 від 12.02.2008.

Слід зауважити, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, положень Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об`єктивною стороною злочинів, передбачених статтею 191 Кримінального кодексу України та статтею 212 Кримінального кодексу України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до статей 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до частини 3 статті 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами, зокрема, ТОВ "Акрукс ЛТД", ТОВ "Компіголд" та ТОВ "Лайкмаст , при укладанні і виконанні договору, взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення вимог чинного законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає правомірним віднесення позивачем до складу як податкового кредиту так і податкових зобов`язань сум податку на додану вартість по реальним господарським операціям з вищевказаними контрагентами, які повністю підтверджені відповідними первинними документами, набутими у зв`язку із купівлею товарів та, відповідно, подальшою реалізацією таких товарів, а висновки про порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на суму 379340 грн, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму у розмірі 374201,00 грн та завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту за березень 2019 року на суму 5139,00 грн, такими, що не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази, колегія суддів вважає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 20.02.2020 № 00000330511, № 00000340511, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, без дотримання вимог ч.2 ст.2 КАС України, отже, наявні підстави для їх скасування.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Керуючись ч.4 ст.229, ч.4 ст.241, ст.ст.243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 по справі № 520/6919/2020 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Т.С. Перцова Судді О.А. Спаскін С.П. Жигилій Повний текст постанови складено 30.03.2021 року