Ухвала

від 18.08.2021 по справі 520/6919/2020

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

18 серпня 2021 року

м. Київ

справа № 520/6919/2020

адміністративне провадження №К/9901/28218/21

Cуддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Гусак М.Б., перевіривши касаційну скаргу Відокремленого підрозділу ДПС України - Головного управління ДПС у Харківській області (як правонаступника Головного управління ДПС у Харківській області) на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі №520/6919/2020 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Юкас Україна до Головного управління ДПС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

УСТАНОВИВ:

29 липня 2021 року Відокремлений підрозділ ДПС України - Головне управління ДПС у Харківській області подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі №520/6919/2020.

Касаційна скарга не відповідає вимогам закону.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Згідно з частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

Скаржник у касаційній скарзі вказав, що касаційна скарга подається на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (оскаржувані судові рішення прийняті без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 5 березня 2020 року у справі №826/9368/15, від 31 березня 2020 року у справі №520/8893/18).

Водночас, посилання на висновки Верховного Суду в інших справах безвідносно до обставин справи, судові рішення в якій оскаржуються, не є належним виконанням вимог статті 328 КАС України.

Крім того відповідач не зазначає, в чому саме судові рішення у цій справі суперечать висновкам Верховного Суду, наведеним у згаданих постановах, невказує й на те, у чому він убачає подібність правовідносин.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо дослідження зібраних у справі доказів, встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Наведені скаржником обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень не свідчать про виконання вимог частини четвертої статті 328 КАС України.

Враховуючи те, що касаційна скарга не містить обов`язкових підстав касаційного оскарження, то відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається заявнику.

Керуючись пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Відокремленого підрозділу ДПС України - Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2020 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 березня 2021 року у справі №520/6919/2020 - повернути.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя М. Б. Гусак