Постанова

від 24.03.2021 по справі 640/16794/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16794/19 Суддя (судді) першої інстанції: Бояринцева М.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2021 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача - Єгорової Н.М.,

суддів - Сорочка Є.О., Федотова І.В.,

при секретарі - Дмитренко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Смак-К" до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Державної архітектурно-будівельної інспекції України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 061190370059 від 06 лютого 2019 року та декларацію про готовність об`єкта до експлуатації № КВ 141190721890 від 13 березня 2019 року, що класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Будівництво громадського центру з влаштуванням об`єктів спортивного призначення за адресою м. Київ, р-н Голосіївський, перетин вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе ;

- зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України відновити записи щодо реєстрації інформації щодо повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Будівництво громадського центру з влаштуванням об`єктів спортивного призначення за адресою м. Київ, р-н Голосіївський, перетин вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе ;

- зобов`язати Державну архітектурно-будівельну інспекцію України відновити записи щодо реєстрації інформації щодо декларації про готовність об`єкта до експлуатації, що класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Будівництво громадського центру з влаштуванням об`єктів спортивного призначення за адресою м. Київ, р-н голосіївський, перетин вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе .

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт № КВ 061190370059 від 06 лютого 2019 року та декларації про готовність об`єкта до експлуатації № КВ 141190721890 від 13 березня 2019 року, що класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (СС1) "Будівництво громадського центру з влаштуванням об`єктів спортивного призначення за адресою м. Київ, р-н Голосіївський, перетин вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе".

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої доводи обґрунтовує тим, що функції органу державного архітектурно-будівельного контролю на етапі подання замовником будівництва повідомлення про початок виконання підготовчих або будівельних робіт зведено до внесення інформації, зазначеної у повідомленні, до єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт. Наголошує, що проектна документація із будівництва громадського центру з влаштуванням об`єктів спортивного призначення на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва, розроблена ТОВ "АРХ-ЮСТ-ПРОЕКТ" та затверджена замовником будівництва ПП "СМАК-К" без отримання інформації щодо раніше запроектованих мереж в районі об`єкта та з не дотриманням пункту 6 Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва, чим порушено вимоги статті 23 Закону України "Про архітектурну діяльність" та статті 31 Закону

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. При цьому зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджено всі обставини та наявні в матеріалах справи докази, а доводи скаржника висновки суду першої інстанції не спростовують.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, повно та всебічно дослідивши обставини справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, Між Приватним підприємством Смак-К та Київською міською радою 15 травня 2019 року укладено договір оренди земельної ділянки, у відповідності до якого позивачу надано право користування земельною ділянкою за адресою перетин вул. Академіка Заболотного та Столичне шосе у Голосіївському районі міста Києва.

07 грудня 2018 року Приватним підприємством Смак-К отримано містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва - перетин вул. Академіка Заболотного та Столичне шосе у Голосіївському районі міста Києва № 1302.

Також, позивачем складено та зареєстровано повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Будівництво громадського центру з влаштуванням об`єктів спортивного призначення за адресою: перетин вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе, у Голосіївському районі м. Києва від 06 лютого 2019 № КВ 061190370059 та декларацію про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (С-С1) Будівництво громадського центру з влаштуванням об`єктів спортивного призначення за адресою: перетин вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе, у Голосіївському районі м. Києва (1 черга) від 13 березня 2019 № КВ 141190721890.

В подальшому, відповідно до частини 2 статті 39-1 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , пункту 15 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 Деякі питання виконання підготовчих і будівельних робіт , п. 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів , на підставі листа Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 18 березня 2019 № 055-2978 (вх. № 073/2360 від 18 березня 2019) Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято наказ № 83 від 18 березня 2019 року, яким наказано скасувати право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) Будівництво громадського центру з влаштуванням об`єктів спортивного призначення за адресою: перетин вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе, у Голосіївському районі м. Києва від 06 лютого 2019 № КВ 061190370059. Замовник - приватне підприємство СМАК-К та скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об`єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів з незначними наслідками (С-С1) Будівництво громадського центру з влаштуванням об`єктів спортивного призначення за адресою: перетин вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе, у Голосіївському районі м. Києва (1 черга) від 13 березня 2019 № КВ 141190721890. Замовник - приватне підприємство СМАК-К (далі - оскаржуваний та/або спірний наказ).

На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що Департаментом не встановлено в порядок та спосіб наявність наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, що у свою чергу свідчить про наявність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

За правилами частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать: 1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із частиною 1 статті 41 Закону № 3038-VI державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об`єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: 1) подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; 4) перевірка виконання суб`єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Між тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 19 серпня 2015 року № 553 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, який визначає механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду (далі - нагляд) (далі - Порядок № 553).

Згідно із пунктом 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:

1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;

2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;

3) інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об`єкта будівництва.

Державний архітектурно-будівельний контроль на об`єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку.

Згідно із пунктом 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб`єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об`єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об`єкта; перевірка виконання суб`єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язана пред`явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Аналіз наведених положень свідчить про те, що підставами для проведення позапланової перевірки, є серед іншого, необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об`єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

При цьому, відповідно до законів України "Про регулювання містобудівної діяльності" та "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553, Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 жовтня 2015 року № 978, та на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 06 лютого 2019 № КВ 061190370059 Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано наказ від 13 лютого 2019 року № 133, яким наказано здійснити проведення позапланової перевірки: Приватного підприємства "СМАК-К" (код СДРПОУ 31357323, 01054, м. Київ, вул. Тургенєвська, будинок 4А); товариства з обмеженою відповідальністю "АРХ-ЮСТ-ПРОЕКТ" (код СДРПОУ 35437094, 04205, м. Київ, проспект Оболонський, будинок 16, квартира 316) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва: "Будівництво громадського центру з влаштуванням об`єктів спортивного призначення на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва".

14 лютого 2019 року Департаментом оформлено направлення для проведення планового (позапланового) заходу № б/н на предмет дотримання, серед іншого позивачем, вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті будівництва: "Будівництво громадського центру з влаштуванням об`єктів спортивного призначення на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва" зі строком дії з 14 лютого 2019 року по 27 лютого 2019 рік.

Однак, в матеріалах справи наявний лист Департаменту від 15 лютого 2019 року № 073-1544, у якому повідомляється, що на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 06 лютого 2019 № КВ 061190370059 "Будівництво громадського центру з влаштуванням об`єктів спортивного призначення на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва" проводиться позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності та необхідність прибуття ПП "Смак-К" 27 лютого 2019 року о 14:00 год. до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) із наданням запитуваних документів.

Крім того, в матеріалах справи міститься лист від 05 березня 2019 року № 073-2140 у якому Департамент просить сприяти Голосіївське управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві в проведені позапланової перевірки на перетині вул. Академіка Заболотного та Столичного шосе у Голосіївському районі м. Києва шляхом запрошення суб`єктів містобудування для надання необхідних документів.

Проаналізувавши надані листи, суд першої інстанції вірно звернув увагу на те, що в матеріалах справи відсутні будь-які належні та достатні докази на підтвердження направлення Департаментом листа від 15 лютого 2019 року № 073-1544 в частині повідомлення ПП "Смак-К" про проведення позапланового заходу державного контролю.

Окрім цього, лист від 05 березня 2019 року № 073-2140 сформований Департаментом поза межами строків здійснення позапланового заходу, кінцевим строком якого є 27 лютого 2019 року.

В той же час, всі інші листи Департаменту, у тому числі щодо здійснення позапланового заходу, окрім листа Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 19 лютого 2019 року № 073-1617, були скеровані Департаментом поза межами строків здійснення позапланового заходу.

Колегія суддів наголошує, що матеріали справи не містять в собі належних та достатніх доказів на підтвердження продовження строків проведення позапланової перевірки. Відповідного рішення керівника Департаментом до суду не надано.

У відповідності до пунктів 9, 13 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва.

Суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право: вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень; бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

У контексті наведеного, колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, що підтверджують вихід Департаментом на місце здійснення позапланового заходу та повідомлення ПП "Смак-К" про проведення такого заходу.

Між тим, згідно із пунктами 15-19 Порядку № 553 форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.

За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).

У приписі обов`язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб`єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об`єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об`єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

В матеріалах справи відсутній акт, складений за результатами проведення позапланового заходу державного контролю позивача.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Департаментом при здійсненні позапланового заходу державного контролю ПП "Смак-К" суттєво порушено процедуру його проведення. Окрім того, при прийнятті спірного наказу Департаментом використано інформацію, що отримана ним поза межами строків проведення позапланового заходу державного контролю.

Разом з тим, згідно із частиною 2 статті 39-1 № 3038-VI у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Процедура скасування декларації про початок виконання підготовчих робіт, декларації про початок виконання будівельних робіт встановлена Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466 (далі - Порядок № 466).

Відповідно до пункту 15 Порядку № 466 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у разі: подання замовником заяви про скасування повідомлення про початок виконання підготовчих та/або будівельних робіт; отримання відомостей про ліквідацію юридичної особи, що є замовником будівництва; встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об`єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об`єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Держархбудінспекція виключає з реєстру запис про реєстрацію повідомлення не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, за рішенням суду, що набрало законної сили.

Про скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовнику протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Замовник будівництва після скасування права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, може повторно надіслати повідомлення згідно з вимогами, встановленими пунктом 13 цього Порядку.

Отже реєстрація декларації може бути скасована, по-перше, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю факту наведення у ній недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Зміст наведених норм свідчить про те, що Законом України № 3038-VI, зокрема статтею 39-1, встановлено єдину підставу для скасування реєстрації декларації, а саме: подання замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом.

При цьому такі недостовірні дані повинні відповідати одній із наступних умов, які дають підстави вважити об`єкт самочинним будівництвом:

1) об`єкт збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;

2) об`єкт збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи;

3) об`єкт збудований або будується без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта.

Таким чином, наслідки у вигляді скасування реєстрації декларації можуть застосовуватись уповноваженим органом виключно у разі повідомлення в цій декларації недостовірних даних, які дають підстави вважати об`єкт самочинним будівництвом.

Отже в контексті вимог частини 2 статті 39-1 Закону № 3038 виключно у визначених законом випадках та в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю підлягають скасуванню декларації про готовність об`єкта до експлуатації, або права на початок виконання будівельних робіт.

Згідно із пунктом 22 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (у редакції Постанови Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2015 року № 750) у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об`єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Поряд з викладеним, колегія суддів наголошує, що отримана Департаментом інформація, яка покладена в основу спірного наказу, отримана ним поза межами строку здійснення позапланового заходу державного контролю, який був спрямований на проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з незначними наслідками (СС1) від 06 лютого 2019 року № КВ 061190370059.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що оскаржуваний наказ не містить в собі підстав його прийняття, а саме інформації, яка виявлена Департаментом як недостовірна та у чому полягає її недостовірність.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, одним із суттєвих елементів принципу верховенства права є принцип юридичної визначеності. Цей принцип має різні прояви. Зокрема, він є одним з визначальних принципів "доброго врядування" і "належної адміністрації" (встановлення процедури і її дотримання), частково співпадає з принципом законності (чіткість і передбачуваність закону, вимоги до "якості" закону).

Наприклад, у пунктах 70-71 рішення по справі "Рисовський проти України" (29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування", зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), № 33202/96, пункт 120, "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), № 48939/99, пункт 128, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункту 72, "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, від 20 травня 2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах "Онер`їлдіз проти Туреччини" (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та "Беєлер проти Італії" (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип "належного урядування", як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу "помилку" не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), пункту 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункту 58, "Ґаші проти Хорватії" (Gashi v. Croatia), № 32457/05, пункту 40, "Трґо проти Хорватії" (Trgo v. Croatia), № 35298/04, пункту 67). У контексті скасування помилково наданого права на майно принцип "належного урядування" може не лише покладати на державні органи обов`язок діяти невідкладно, виправляючи свою помилку (наприклад, рішення у справі "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), пункту 69), а й потребувати виплати відповідної компенсації чи іншого виду належного відшкодування колишньому добросовісному власникові (зазначені вище рішення у справах "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (Pincova and Pine v. the Czech Republic), пункт 53 та "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), пункт 38).

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що оскаржуваний наказ прийнято за відсутності підстав визначених законом, без дотримання передбачених заходів нагляду та контролю, а тому останній має бути скасований, як протиправний.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді Є.О. Сорочко

І.В. Федотов

Повний текст постанови складено "26" березня 2021 року.