СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
УХВАЛА
30.03.2021 Справа № 922/2441/20
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Фоміна В.О., суддя Пуль О.А., суддя Шевель О.В.,
за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду заяву Приватного акціонерного товариства "Юнікон" про прийняття додаткового рішення щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору (вх.2827) з розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Юнікон" (вх.№206 Х/2) на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 30.11.2020 у справі №922/2441/20, ухвалене у приміщенні Господарського суду Харківської області суддею Шатерніковим М.І., повний текст складено 10.12.2020,
за позовом Приватного акціонерного товариства "Юнікон", м. Дніпро,
до Державного підприємства "Завод "Електроважмаш", м. Харків,
про стягнення 6224233,21 грн,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.11.2020 у справі №922/2441/20 задоволено позов частково. Стягнуто з ДП "Завод "Електроважмаш" на користь АТ "Юнікон" 4871706,42 грн основного боргу, пені у сумі 359195,82 грн, 1% річних у сумі 100316,50 грн, інфляційних втрат у сумі 772358,54 грн, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 91553,65 грн. Відмовлено в частині стягнення інфляційних втрат у сумі 120655,93 грн. Ухвалено органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нарахувати починаючи з 02.08.2020 та до моменту виконання цього рішення проценти (1% річних) за такою формулою: (СОБ х 1 х КДП) : КДР : 100 = сума процентів, де: СОБ - сума основного боргу, простроченого відповідачем; 1 - розмір процентів визначений договором=1; КДП - кількість днів прострочення сплати відповідачем суми основного боргу за період: починаючи з 02.08.2020 та до моменту виконання цього рішення в частині сплати основного боргу; КДР - кількість днів у році, у якому нараховуються проценти; і стягнути отриману суму процентів із ДП "Завод "Електроважмаш" на користь АТ "Юнікон".
Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 30.11.2020 у справі №922/2441/20 задоволено частково заяву АТ "Юнікон" (вх.№ 27756) щодо вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу. Стягнуто з ДП "Завод "Електроважмаш" на користь АТ "Юнікон" витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 15600 грн. В іншій частині заяви відмовлено.
Не погодившись з вказаним додатковим рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 30.11.2020 у справі №922/2441/20 та ухвалити нове рішення, яким заяву АТ "Юнікон" щодо вирішення питання про розподіл судових витрат на правову допомогу задовольнити в повному обсязі.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 частково задоволено апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Юнікон". Змінено додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 30.11.2020 у справі №922/2441/20. Викладено резолютивну частину додаткового рішення Господарського суду Харківської області від 30.11.2020 у справі №922/2441/20 у такій редакції: Заяву Приватного акціонерного товариства "Юнікон" (вх.№ 27756) щодо вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу задовольнити частково. Стягнути з Державного підприємства "Завод "Електроважмаш" (61089, Харківська область, місто Харків, проспект Московський, будинок 299, ідентифікаційний код 00213121) на користь Приватного акціонерного товариства "Юнікон" (49005, Дніпропетровська облатсь, місто Дніпро, вулиця Олеся Гончара, будинок 28А, ідентифікаційний код 23647276) витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 36871,13 грн. В іншій частині заяви Приватного акціонерного товариства "Юнікон" (вх.№ 27756) щодо вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу відмовити .
03.03.2021 Приватне акціонерне товариство "Юнікон" звернулось до апеляційного господарського суду із заявою (вх. № 2827), в якій просить суд ухвалити додаткове рішення про розподіл судових витрат (судового збору), понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції; до цієї заяви додано копію платіжного доручення від 06.01.2021 № 13693 на суму 3405,00 грн.
Вказана заява обґрунтована тим, що при поданні апеляційної скарги на додаткове рішення місцевого господарського суду заявником сплачено судовий збір у сумі 3405,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 06.01.2021 №13693, проте апеляційним господарським судом при прийнятті постанови за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення не вирішено питання розподілу судових витрат (судового збору), понесених АТ "Юнікон".
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 розгляд заяви позивача призначено на 30.03.2021, про що повідомлено учасників справи в порядку статей 120, 268 Господарського процесуального кодексу України.
В судове засідання Східного апеляційного господарського суду 30.03.2021 учасники справи не з`явились, про дату, час та місце розгляду заяви АТ "Юнікон" про ухвалення додаткового рішення належним чином повідомлені.
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви (ч. 4 ст. 244 ГПК України).
Оскільки судом апеляційної інстанції вжито заходи для належного повідомлення учасників справи про час та місце розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, виходячи з того, що участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені частиною першою статтею 42 Господарського процесуального кодексу України) є правом, а не обов`язком сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути вказану заяву за відсутності представників учасників справи.
Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат (судового збору), апеляційний господарський суд зазначає таке.
За приписами статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 282 Господарського процесуального кодексу України постанова суду апеляційної інстанції має містити, зокрема, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
Положеннями статті 221 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Отже, розподіл судового збору у справі здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат. У разі, якщо судом не було прийнято рішення щодо розподілу судового збору або інших судових витрат, суд за заявою учасників справи чи з власної ініціативи повинен ухвалити додаткове рішення (постанову) зі справи, яким вирішити відповідне питання.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з частинами першою та другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Закон України "Про судовий збір" визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат (стаття 1 Закону).
Стаття 3 Закону України "Про судовий збір" визначає як загальний перелік об`єктів справляння судового збору, так і процесуальні документи, за подання яких до суду збір не сплачується.
Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 3 цього Закону судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення.
Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у постанові від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18 дійшов висновку, що у наведеному у статті 3 Закону України "Про судовий збір" переліку прямо не визначено, що судовий збір не сплачується і за подання апеляційної чи касаційної скарги на додаткове судове рішення. Однак зазначено, що, аналізуючи вказані норми, суд дійшов висновку, що такий підхід законодавця обумовлений тим, що ухваленню судового рішення за позовною заявою або заявою процесуального характеру передує стадія відкриття відповідного провадження, на якій суд зобов`язаний перевірити повноту сплати судового збору відповідно до вимог закону залежно від обсягу та характеру вимог та/або ціни позову.
Верховний Суд у справі № 240/6150/18 (постанова від 20.12.2019) дійшов висновку, що судовий збір не слід сплачувати при оскарженні додаткового судового рішення, яким вирішено питання розподілу судових витрат або встановлено порядок виконання судового рішення, тобто вирішення тих питань, які не пов`язані із вимогами адміністративного позову, але в обов`язковому порядку мають бути вирішені судом.
У постанові Верховного Суду від 01.10.2020 у справі № 910/15191/19, на яку посилався скаржник у касаційній скарзі, зазначено, що Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення (пункт 5 частини 2 статті 3 цього Закону), розмір ставки судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на додаткове рішення Законом не визначено. Тому, касаційна скарга на постанову апеляційного суду, прийняту за результатами апеляційного перегляду додаткового рішення місцевого суду про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, не є об`єктом справляння судового збору, і такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, викладеної у постанові від 20.12.2019 у справі № 240/6150/18.
Суд зазначає, що Законом України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір не справляється за подання заяви про винесення додаткового судового рішення (пункт 5 частини другої статті 3 цього Закону), розмір ставки судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на додаткове рішення Законом не визначено.
Відтак, апеляційна скарга на додаткове рішення місцевого господарського суду, ухвалене за результатами розгляду заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, не є об`єктом справляння судового збору. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 20.12.2019 у справі №240/6150/18.
Такі висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 22.02.2021 у спаві № 922/3439/19.
Отже, за наслідком апеляційного перегляду додаткового рішення місцевого господарського суду про стягнення з ДП "Завод "Електроважмаш" витрат позивача на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі розподіл судових витрат не здійснюється.
За таких обставин, враховуючи приписи чинного процесуального законодавства, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви АТ "Юнікон" про ухвалення додаткового рішення у даній справі про розподіл судових витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення, отже, відмовляє у прийнятті додаткового рішення.
Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені (частина 5 статті 244 зазначеного Кодексу).
Керуючись статтями 129, 234, 244 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, -
УХВАЛИЛА:
Відмовити Приватному акціонерному товариству "Юнікон" у прийнятті додаткового рішення у справі № 922/2441/20.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя В.О. Фоміна
Суддя О.А. Пуль
Суддя О.В. Шевель
Суд | Східний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.03.2021 |
Оприлюднено | 01.04.2021 |
Номер документу | 95902189 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Східний апеляційний господарський суд
Фоміна Віра Олексіївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні