Рішення

від 17.08.2007 по справі 19/292-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

19/292-07

                   ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

      01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                     тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"17" серпня 2007 р.                                                                              Справа № 19/292-07

Господарський суд Київської області у складі судді Карпечкіна Т.П., розглянувши справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Беназір», м.Вишгород Київської області

доВишгородської районної ради Київської області, м. Вишгород Київської області (далі – відповідач-1)

доФонду комунального майна Вишгородського району, м. Вишгород Київської області (далі –відповідач-2)

провизнання частково недійсним рішення та спонукання до вчинення дій

за участю представників:

позивача:Леськов В.П., представник за довіреністю б/н від 06.08.2007 р.;Франчук А.Ю., представник за довіреністю б/н від 03.08.2007 р.;

відповідача-1:Стукач В.С., представник за довіреністю від 31.10.2007 р. №2-7/284;

відповідача-2:Чорнобук А.В., голова Фонду комунального майна Вишгородського району Київської області

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Беназір»звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Вишгородської районної ради Київської області, Фонду комунального майна Вишгородського району про визнання недійсним рішення Вишгородської районної ради Київської області «Про виконання рішення районної ради від 10.08.2000р. №147-12-XXIII «Про ефективність використання об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста району»№ 65-07-XXIV від 27.03.2003 у частині п. 4 та додатку № 3 щодо включення приміщень загальною площею 467,3 кв.м. у будівлі колишнього Будинку побуту у м. Вишгороді по проспекту Шевченка, 1, (перший поверх) до переліку об'єктів групи «А»спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста району, що не підлягають приватизації, а також зобов'язання Вишгородської районної ради Київської області та Фонду комунального майна Вишгородського району протягом одного місяця з дня набрання законної сили рішенням господарського суду включити нежилі приміщення магазину загальною площею 295,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Київська область, м. Вишгород, проспект Шевченка, 1, до переліку об'єктів групи «А», що підлягають приватизації шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю «Беназір».

В обґрунтування позовних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Беназір»посилається на наступне:

- Фондом комунального майна Вишгородського району листом від 26.06.2007 р. № 256 неправомірно було відхилено заяву позивача про включення нежилих приміщень магазину загальною площею 295,7 кв.м. за адресою: Київська область, м. Вишгород, проспект Шевченка, 1, до переліку об'єктів групи «А», що підлягають приватизації шляхом викупу;

- позивачем на підставі договору оренди №9 від 05.12.1996 р. були проведені ремонтні роботи у нежилих приміщень магазину загальною площею 295,7 кв.м. за адресою: Київська область, м. Вишгород, проспект Шевченка, 1. Вартість ремонтних робіт становить 134 522,12 грн., що перевищує 25 відсотків залишкової вартості спірних приміщень, а тому ТОВ «Беназір»на підставі статті 51 Державної програми приватизації на 2000 –2002 рр. одержало право на їх викуп;

- рішення Вишгородської районної ради Київської області «Про виконання рішення районної ради від 10.08.2000р. №147-12-XXIII «Про ефективність використання об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста району»№ 65-07-XXIV від 27.03.2003 у частині п. 4 та додатку № 3 щодо включення приміщень загальною площею 467,3 кв.м. у будівлі колишнього Будинку побуту у м. Вишгороді по проспекту Шевченка, 1, (перший поверх), до переліку об'єктів групи «А»спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста району, що не підлягають приватизації,  прийняте з порушенням вимог ст. ст. 6, 19 Конституції України, ст.ст. 16, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», статті 51 Державної програми приватизації на 2000 –2002 роки, затвердженої Законом України від 18.05.2000 р. №1723-III, рішення Вишгородської районної ради народних депутатів Київської області № 56-4-XXII від 20.07.1995.

Відповідач-1 проти позову заперечує посилаючись на наступне:

-          згідно з ст.ст. 142, 143 Конституції України, ст.ст. 43, 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»районні ради районні ради управляють об'єктами спільної власності територіальних громад району та вирішують дані питання виключно на пленарних засіданнях ради;

-          на день вирішення спору позивач не є орендарем спірних приміщень;

-          позивач не отримував дозволу на перебудову та перепланування орендованих приміщень від орендодавця відповідно до вимог п.5 договору оренди від 25.12.2000 р.;

-          посилання позивача на здійснення ремонту спірних приміщень на 25% його вартості за рахунок коштів ТОВ «Беназір»спростовується постановою Вишгородського районного суду від 03.03.2006 р., яким Фонд комунального майна був зобов'язаний зробити перерахунок орендної плати ТОВ «Беназір»за орендоване майно, врахувавши витрати орендаря на суму 134522,12 грн. з 2000 –2001 рр. по наступний час. Даний перерахунок було проведено відповідачем-2;

-          ухвалою Господарського суду Київської області від 04.03.2003 р. у справі           № 02-03/730/5 за позовом Спільного Українсько-Чеського підприємства ТОВ «Беназір» до Вишгородської районної ради, Вишгородської районної державної адміністрації було відмовлено у задоволенні позовних вимог про надання права викупу орендованих приміщень.

Відповідач-2 проти задоволення позову заперечив, у відзиві на позовну заяву від 14.08.2007 р. №311 зазначає наступне:

- Вишгородська районна рада була вправі самостійно  відповідно до закону реалізувати своє право щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі приймати рішення щодо їх приватизації;

- рішенням Вишгородської районної ради Київської області №65-07-XXIV від 27.03.2003р. приміщення площею 295,2 кв.м., що розташоване у будівлі за адресою:               м. Вишгород, пр. Шевченка, 1, включено в перелік об'єктів, що не підлягають приватизації;

- на виконання постанови Вишгородського районного суду від    03.03.2006 р. Фонд комунального майна Вишгородського району провів перерахунок орендної плати ТОВ «Беназір»за орендовані приміщення магазину, врахувавши витрачені позивачем на проведення ремонту в орендованих приміщеннях 134 522,12 грн. Таким чином, усі ремонтні роботи у торгових приміщеннях групи „Продовольчі товари” магазину «Беназір»були виконані за рахунок орендодавця.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.07.2007 р. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 07.08.2007 р.

У зв'язку з нез'явленням представників відповідачів у судове засідання 07.08.2007 р. ухвалою Господарського суду Київської області від 07.08.2007 р.  на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) розгляд справи відкладався на 15.08.2007 р.

У судовому засіданні в порядку приписів ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошувалась перерва до 17.08.2007 р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд,  –

В С Т А Н О В И В:

20.07.1995 року рішенням Вишгородської районної ради народних депутатів Київської області №56-4-ХХІІ затверджено рішення Вишгородського виконавчого комітету районної Ради народних депутатів від 20.03.1995 р. № 27 «Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності району, які підлягають приватизації у 1995 році»згідно з Указом Президента України «Про заходи прискорення процесу малої приватизації в Україні».

Відповідно до додатку до рішення Вишгородського виконавчого комітету районної Ради народних депутатів від 20.03.1995 р. № 27 у перелік підприємств та установ комунальної власності Вишгородського району, які підлягають приватизації відповідно до Указу Президента  України  «Про прискорення малої приватизації в Україні»№ 812/94 від 30.12.1994 р., увійшло майно Вишгородського орендного підприємства побутового обслуговування (код ЗКПО 13726781, м. Вишгород, пр. Шевченка).

Пунктом 4 рішення Вишгородської районної ради Київської області № 65-07-XXIV від 27.03.03 р. «Про виконання рішень районної ради від 10.08.2000 р. № 147-12-ХХІІІ  «Про ефективність використання об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста району»було затверджено перелік об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста району, що не підлягають приватизації (додаток № 3).

Згідно з додатком № 3 до оспорюваного рішення Вишгородської районної ради Київської області №65-07-XXIV від 27.03.03 р. у перелік об'єктів групи «А»спільної власності територіальної громади сіл, селища, міста району, що не підлягають приватизації, включено приміщення загальною площею 467,3 кв.м. в будівлі колишнього Будинку побуту за адресою: м. Вишгород, пр. Шевченка, 1, перший поверх, які перебували на балансі Фонду комунального майна Вишгородського району.

У червні 2007 року ТОВ «Беназір»на підставі Порядку подання та розгляду заяви про включення об'єкта до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, та заяви про приватизацію об'єктів груп А, Д, Ж, затвердженого наказом Фонду державного майна України № 72 від 17.04.98 року, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України за                 № 400/2840 від 26.06.1998 року, направило до Фонду комунального майна Вишгородського району заяву про включення спірних нежилих приміщень магазину до переліку об'єктів, які підлягають приватизації способом викупу.

Фонд комунального майна Вишгородського району 26.06.2007 року відхилив вказану заяву ТОВ «Беназір»щодо включення спірних нежилих приміщень магазину загальною площею 295,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Київська область, м. Вишгород, проспект Шевченка, 1, до переліку об'єктів групи «А», які підлягають приватизації шляхом викупу ТОВ «Беназір».

Відмова Фонду комунального майна Вишгородського району мотивована віднесенням рішенням Вишгородської районної ради від 27.03.2003 року № 65-07-ХХІV приміщення площею 295,2 кв.м., розташованого в будівлі за адресою: м. Вишгород, пр. Шевченка, 1, до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи та досліджені у судовому засіданні докази, господарський суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Беназір» такими, що підлягають задоволенню. При цьому господарський суд виходить з наступного.

05.12.1996 року між Вишгородською районною державною адміністрацією і Спільним українсько-чеським підприємством «Беназір Лтд»у формі товариства з обмеженою відповідальністю укладено договір оренди № 9.

Відповідно до пункту 1.1 договору оренди №9 від 05.12.1996 року Вишгородська районна державна адміністрація передала, а позивач прийняв у орендне користування нежилі приміщенн, що належали до комунальної власності Вишгородського району та знаходилися за адресою: м.Вишгород, пр-т Шевченка, 1, перший поверх будівлі Вишгородського орендного підприємства побутового обслуговування.

З метою приведення орендованих приміщень у відповідність до цільового призначення, передбаченого абзацом «а»пункту 1.1 договору оренди № 9 від 05.12.1996 року (торгівля продуктовими, промисловими, господарськими товарами), пунктом 2.3 зазначеного договору оренди було встановлено обов'язок позивача протягом дії договору утримувати приміщення у належному санітарному та технічному стані, своїми силами та за свій рахунок проводити необхідний поточний (капітальний) ремонти приміщення.

Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 договору оренди № 9 від 05.12.1996 р. у зв'язку з необхідністю виконання орендарем в орендованих приміщеннях ремонтно-будівельних робіт орендна плата за орендовані приміщення загальною площею 158,4 кв. м. на суму 443 грн. на місяць починає сплачуватися орендарем з 01.02.1997 р., а з усієї орендованої площі 337,75 кв. м. на суму 945,7 грн. на місяць з 01.03.1997 р.

Пунктом 6.2 договору оренди № 9 від 05.12.1996 р. передбачено, що орендар зобов'язаний в термін до 01.03.1997 року виконати наступні ремонтно-будівельні роботи: (1) необхідну, погоджену з орендодавцем, перебудову приміщень; (2) поточний ремонт всіх орендованих приміщень; (3) поточний ремонт всіх орендованих приміщень.

Згідно з пунктом 8 договору оренди № 9 від 05.12.1996 р. орендодавець надав орендарю право на першочергову приватизацію орендованих приміщень.

Відповідно до пункту 5.1 договору оренди його дія підлягала продовженню на черговий термін при умовах: наявності письмової згоди орендодавця на продовження договору; освоєння приміщень, виконання обумовлених цим договором ремонтно-будівельних робіт; відсутності заборгованості по орендній платі чи платі за комунальні послуги більше як за три місяці; використання приміщення за призначенням, обумовленим цим договором; недопущення орендарем передачі обов'язків по договору іншим організаціям та не допущення суборенди; виконання умов пожежної інспекції і санітарно-епідеміологічної служби. При порушенні хоча б однієї із зазначених умов термін договору не продовжується, його дія припиняється.

Листом Вишгородської районної державної адміністрації від 29.02.2000р. №6-25/94 було продовжено договір оренди № 9 від 05.12.1996 р., укладений між Вишгородською районною державною адміністрацією та Спільним Українсько-Чеським підприємством «Беназір Лтд»на підставі розпорядження Вишгородської районної державної адміністрації від 03.12.1996 р. до   01.04.2000 р. на умовах, які зазначені у вказаному договорі оренди.

Як вбачається з статуту ТОВ «Беназір», позивач є правонаступником усіх прав та зобов'язань Спільного Українсько-Чеського підприємства «Беназір Лтд».

Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 03.03.2006 року у справі № 1/2«А»-264/06 встановлено, що ТОВ «Беназір»відповідно до договору оренди № 9 від  05.12.1996 р.  провело  ремонт  орендованих  торгівельних  приміщень  на суму 134 522,12 грн. Експертна оцінка спірних приміщень станом на 21.01.2006 р. становила 373 839,00 грн.

На підставі Акту від 28.03.2002 р. призначеної розпорядженням Вишгородської районної державної адміністрації №195 від 29.12.1995 р. держаної технічної комісії про прийняття закінченого будівництвом об'єкта в експлуатацію проведені позивачем переобладнання існуючих приміщень під ресторан «Беназір», магазини продовольчих та промислових товарів в м.Вишгороді, пр-т Шевченка, 1, прийнято в експлуатацію.

Відповідно до чинної на час проведення ремонтних робіт ст. 41 ЦК УРСР угодами визнаються дії громадян і організацій, спрямовані на встановлення, зміну або припинення цивільних прав або обов'язків.

Враховуючи, що пунктом 2.3 договору оренди № 9 від 05.12.1996 року був передбачений обов'язок позивача своїми силами та за свій рахунок проводити необхідний поточний та капітальний ремонти приміщення.  метою приведення орендованих приміщень у відповідність до цільового призначення, позивачем за згодою орендодавця за власний рахунок проведено поліпшення (капітальний ремонт та переобладнання) спірних приміщень на суму, що перевищує 25 відсотків залишкової вартості приміщень.

Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом відхиляються посилання відповідачів на врахування витрачених ТОВ «Беназір»134522,42 грн. у сумі орендної плати, що сплачується з 2001 р. по даний час, та проведення таким чином поліпшень спірних приміщень за рахунок орендодавця.

Відповідачами не надано суду доказів відшкодування Товариству з обмеженою відповідальністю «Беназір»витрат на проведення ремонту спірних приміщень на суму 134522,42 грн.

Частиною 1 статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» передбачено, що Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у загальнодержавній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом, викупу.

Частиною 3 статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» встановлено, що включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців. Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації.

Відповідно до рішення Конституційного суду України у справі за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні №163 «Черемшина»(м. Київ) щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» (справа про визначення способу малої приватизації) від 13.12.2000 р. № 14-рп/2000 положення частин першої, третьої статті 7 Закону про малу приватизацію щодо ініціативи покупців про включення відповідного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, в аспекті конституційного звернення товариства покупців членів трудового колективу перукарні N 163 «Черемшина»(м. Київ) треба розуміти як право покупця пропонувати проведення приватизації конкретного об'єкта малої приватизації у вказаний ним спосіб, зокрема шляхом викупу. Пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов'язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об'єктів малої приватизації, за винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»та іншими законами.

Пунктом 5 статті 7 Закону „Про малу приватизацію” встановлено, що орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.  

Отже, з огляду на заяву позивача про викуп приміщень, відповідач-2 зобов'язаний прийняти рішення про включення об'єкту приватизації до певного переліку, передбаченого Законом, за умови відсутності підстав для відмови у приватизації, передбачених пунктом 5 статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Частиною п'ятою статті 7 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»визначено виключний перелік підстав для відмови у приватизації, а саме: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.

Судом встановлено, що позивач не належить до передбаченого ч. 2 ст. 5 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»переліку осіб, які не можуть бути покупцями об'єктів малої приватизації. Спірні нежилі приміщення не входять до передбаченого ст. 5 Закону України «Про приватизацію державного майна»переліку об'єктів, що не підлягають приватизації», інші законодавчо встановлені обмеження на приватизацію вказаних нежилих приміщень відсутні.

У решті випадків орган приватизації в подальшому не вправі відмовити в укладенні договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

Як встановлено судом, чинними на день вирішення даного спору рішеннями Вишгородської районної ради народних депутатів № 56-4-ХХІІ від 20.07.1995 р. та виконавчого  комітету  Вишгородської  районної ради народних депутатів № 27 від 20.03.1995 р. майно Вишгородського орендного підприємства побутового обслуговування було включено до переліку, що підлягає приватизації згідно з Указом Президента України від 30.12.1994 р. №827/94.

Крім того, судом встановлено, що протягом 1997 –2002 років, тобто до прийняття Вишгородською районною радою оспорюваного рішення від 27.03.2003 р. № 65-07-ХХІV, позивачем за згодою орендодавця за власний рахунок проведено поліпшення орендованих нежилих приміщень по проспекту Шевченка, 1, у м. Вишгород, на суму, що перевищує 25 відсотків залишкової вартості даних приміщень.

У відповідності з статтею 51 Державної програми приватизації на 2000 - 2002 роки, затвердженої Законом України від 18.05.2000 р. № 1723-III, у разі прийняття рішення про приватизацію орендованого державного майна (будівлі, споруди, приміщення) орендар одержує право на викуп цього майна, якщо орендарем за згодою орендодавця здійснено за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити від відповідного об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менш як 25 відсотків залишкової (відновної за вирахуванням зносу) вартості майна (будівлі, споруди, приміщення).

За таких обставин суд приходить до висновку, що позивач до прийняття Вишгородською районною радою оспорюваного рішення від 27.03.2003 р. № 65-07-ХХІV набув на підставі статті 51 Державна програма приватизації на 2000 - 2002 роки право на викуп нежилих приміщень магазину загальною площею 295,7 кв.м., що знаходяться за адресою: Київська область, м.Вишгород, проспект Шевченка, 1.

Приймаючи 27.03.2003 року рішення №65-07-XXIV «Про виконання рішень районної ради від 10.08.2000 р. № 147-12-ХХІІІ  «Про ефективність використання об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста району», пунктом 4 якого спірні приміщення були включені до переліку об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста району, що не підлягають приватизації (додаток №3), Вишгородська районна рада Київської області фактично відмінила рішення Вишгородської районної ради народних депутатів від 20.07.1995 р. № 56-4-ХХІІ про включення даних приміщень у складі майна Вишгородського орендного підприємства побутового обслуговування до переліку підприємств, що підлягають приватизації.

Відповідно до статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»рада в межах своїх повноважень і на пленарних засіданнях приймає нормативні та інші акти у формі рішень, які з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України, визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Рішенням  Вишгородської  районної  ради  народних  депутатів  від  20.07.1995 р.  №56-4-ХІІ до переліку майна підприємств і організацій спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста Вишгородського району було віднесено будівлю колишнього Вишгородського орендного підприємства побутового обслуговування по проспекту Шевченка, 1, у м. Вишгороді (додаток №1 до рішення районної ради від 20.07.1995 р.             № 56-4-ХІІ).

Статтею 142 Конституції України передбачено, що управління об'єктами спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів здійснюють районні та обласні ради.

Відповідно до ч. 4 ст. 4 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств»(в редакції, чинній станом на 03.12.1996 р.) приватизація комунального майна, що перебуває у власності адміністративно-територіальних одиниць, здійснюється на основі місцевих програм приватизації, затверджуваних місцевими радами народних депутатів, а також на основі нормативних актів, що приймаються Радами на виконання програм приватизації.

В силу п.7 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування»від 07.12.1990 р. № 533-XII, чинного станом на 03.12.1996 р., виключно на пленарних засіданнях районної Ради народних депутатів підлягали вирішенню питання затвердження планів приватизації об'єктів комунальної власності.

Судом встановлено, що розпорядженням голови Вишгородської районної державної адміністрації від 03.12.1996 р. №712 всупереч рішенню Вишгородської районної ради народних депутатів від 20.07.1995 р. № 56-4-ХІІ  визнано такими, що підлягають приватизації лише 827,3 кв.м. нежилих приміщень у будівлі колишнього Будинку побуту у м.Вишгороді по проспекту Шевченка, 1. Решта нежитлових приміщень загальною площею 1983,6 кв.м. залишено за Вишгородською райдержадміністрацією з наданням їм статусу адміністративних, що суперечить ст.142 Конституції України, ч. 4 ст. 4 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», п.7 ч. 2 ст. 52 Закону України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування».

Відповідно до ч. 2 ст. 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином, суд вважає правомірним та обґрунтованим задовольнити позов повністю.

Судові витрати відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються відповідачів солідарно.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.  Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Беназір»задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним рішення Вишгородської районної ради Київської області від 27.03.2003 р. №65-07-XXIV «Про виконання рішення районної ради від 10.08.2000р. №147-12-XXIII «Про ефективність використання об'єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста району»в частині пункту 4 та додатку № 3 щодо включення приміщень загальною площею 467,3 кв.м. у будівлі колишнього Будинку побуту за адресою: місто Вишгород, проспект Шевченка, 1, перший поверх, до переліку об'єктів групи «А»спільної власності територіальних громад сіл, селища, міста району, що не підлягають приватизації.

3. Зобов'язати Вишгородську районну раду Київської області (Київська область,         м. Вишгород, пл. Шевченка, 1; код ЄДРПОУ 04054783; реєстраційний рахунок №35411001001817 в ГУДКУ в Київській області, МФО 821018) та з Фонду комунального майна Вишгородського району (Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1; код ЄДРПОУ 20583073; р/р 35427002001800 в ГУДКУ в Київській області, МФО 821018)  включити нежилі приміщення загальною площею 295,7 кв.м. за адресою: Київська область, місто Вишгород, проспект Шевченка, 1, до переліку об'єктів групи «А», що підлягають приватизації шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю «Беназір».

4. Стягнути солідарно з Вишгородської районної ради Київської області (Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1; код ЄДРПОУ 04054783; реєстраційний рахунок №35411001001817 в ГУДКУ в Київській області, МФО 821018), з Фонду комунального майна Вишгородського району (Київська область, м. Вишгород, пл. Шевченка, 1; код ЄДРПОУ 20583073; р/р 35427002001800 в ГУДКУ в Київській області, МФО 821018) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Беназір»(Київська обл., м. Вишгород,              вул. Набережна, 8-А; код ЄДРПОУ 20588314) 170 (сто сімдесят) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

        5.  Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

       Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                                                                                        

Рішення підписано

21.08.2007 р.