ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 березня 2021 року
м. Київ
справа № 320/4919/19
адміністративне провадження № К/9901/18085/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючої судді - Блажівської Н.Є.,
суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.
за участі:
секретаря судових засідань: Жураковської Б.М.,
представника Позивача: Муравляніка О.Г.,
представника Відповідача: Карпюк І.С.,
розглянувши у судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області (правонаступник Головного управління ДФС у Київській області)
на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року (головуючий суддя Коротких А.Ю., судді: Єгорова Н.М., Сорочко Є.О.)
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Цегла вашого дому
до Головного управління ДФС у Київській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Київській області)
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
В С Т А Н О В И В:
1. ІСТОРІЯ СПРАВИ
1.1. Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю Цегла Вашого Дому (надалі також - Позивач, ТОВ Цегла Вашого Дому ) звернулось до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області (правонаступник - Головне управління ДПС у Київській області; надалі також - Відповідач, скаржник) від 18 червня 2019 року №0017651401 та №0017641401.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що висновки податкового органу про реалізацію піску річкового за цінами, нижчими від звичайних, ґрунтуються на припущеннях та не підтверджуються документально.
1.2. Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 16 грудня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.
Ухвалюючи рішення про відмову в позові суд першої інстанції виходив з того, що якщо законом не визначено підстав для визнання осіб, які вчиняють господарські операції, пов`язаними, контролюючий орган може в судовому порядку довести вказаний факт. Беручи до уваги те, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ Цегла Вашого Дому та ТОВ Трипільська колота цегла є ОСОБА_1 , а також те, що ТОВ Цегла Вашого Дому , ТОВ М-Квадро та ТОВ Трипільська колота цегла знаходяться за однією юридичною адресою, суд першої інстанції зазначив про те, що встановлені обставини справи вказують на безпосередню можливість (домовленість між сторонами) здійснювати контроль за продажем піску річкового у зв`язку з наявністю одного кінцевого бенефіціарного власника в особі ОСОБА_1 в ланцюгу продажу та, відповідно, впливати на ціну укладених договорів, а тому суд першої інстанції вважав доведеним Відповідачем їх пов`язаність.
Наведене слугувало підставою для висновку суду першої інстанції, що реалізація піску річкового була здійснена Позивачем за цінами нижчими від звичайних цін, що призвело до заниження податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що вплинуло на визначення рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин та зумовило її заниження внаслідок реалізації піску річкового за цінами нижчими від звичайних цін.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції зазначив про те, що податковий орган для визначення звичайної ціни взяв для співставлення лише одну умову - ціну продукції, не співставляючи при цьому момент переходу права власності на товар, витрати на видобуток товару, транспортування товару, навантаження/розвантаження товару, кількість товару, строки поставки, строки оплати товару, розподіл обов`язків сторін договору та інших умов, які безпосередньо та істотно впливають на формування ціни. Апеляційний суд також акцентував, що Відповідачем не враховано звичайні ціни під час укладення договорів між непов`язаними особами, надбавки чи знижки до ціни, зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари, втратою товарами якості або інших властивостей.
Також цей суд врахував те, що за умовами договорів поставка здійснювалась на умовах FOB Франко борт : Позивач за договорами поставки здійснював виключно видобуток піску з дна річки Дніпро та з подальшим навантаження даного піску на баржі не беручи на себе зобов`язання щодо транспортування піску від місця видобутку, навантаження на баржу, до берегу річки. Тобто, покупець несе додаткові витрати на транспортування придбаного піску до берега, розвантаження піску з баржі на берег та навантаження піску з берега на транспортний засіб для подальшого транспортування, що, за висновками суду апеляційної інстанції зумовлює значне зменшення ціни собівартості товару, та залишилось поза увагою суду першої інстанції.
1.3. Короткий зміст касаційної скарги та відзиву не неї
У касаційній скарзі Відповідач вказує на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить Суд скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
У відзиві на касаційну скаргу Позивач зазначає про обґрунтованість рішення апеляційного суду, тому просить Суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
2. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідно до спеціального дозволу на користування надрами №5510 від 10 квітня 2012 року ТОВ Цегла вашому дому має право на видобування будівельного піску на Трипільському родовищі Центральна ділянка, місце знаходження Київська область, Обухівський район, прив`язка до місцевості відповідно до адміністративно-територіального устрою України: 18,0 км на захід від м. Обухів, в руслі р. Дніпро, навпроти с. Трипілля, площею 90,0 га.
В період з 19 квітня 2019 року по 14 травня 2019 року посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Цегла Вашого Дому з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, валютного законодавства за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2018 року.
За результатами проведеної перевірки Відповідачем складено акт від 21 травня 2019 року №409/10-36-14-01/32077949, у висновках якого зазначено про порушення Позивачем вимог податкового законодавства, а саме: підпункту 14.1.71 пункту 14.1, підпункту 14.1.219 пункту 14.1 статті 14, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 9779448 грн; пункту 252.6, підпункту 252.7.1 пункту 252.7 статті 252 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено рентну плату за користування надрами для видобування корисних копалин на загальну суму 6542273,21 грн.
Такі висновки Відповідача ґрунтуються на тому, що ТОВ Цегла Вашого Дому здійснювало продаж піску річкового нижче звичайних цін.
На підставі акта перевірки Відповідачем були прийняті спірні податкові повідомлення-рішення від 18 червня 2019 року №0017651401 та №0017641401.
Позивач оскаржив спірні акти індивідуальної дії в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, однак рішенням ДФС від 28 серпня 2019 року №41370/6/99-99-11-04-01-25 оскаржені податкові повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу Позивача - без задоволення.
3. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
3.1. Доводи Відповідача (особи, яка подала касаційну скаргу)
У касаційній скарзі Відповідач зазначає про безпідставність висновків суду апеляційної інстанції наголошуючи на тому, що для співставлення цін враховано не лише ціну на ідентичний товар, але й порівняння економічних (комерційних) умов: аналогічний період реалізації товару та умови поставки - сомовивіз. Пояснює, що Відповідач використовував для зіставлення умови поставок та ціну продажу піску за угодами покупця Позивача його контрагенту, який, в свою чергу, був також покупцем Позивача, а усі суб`єкти господарювання розташовані за однією адресою. Зауважував на пов`язаності ТОВ Цегла Вашого Дому з ТОВ Трипільська колота цегла посадовими особами та засновником товариств, що свідчить, на думку Відповідача, про здійснення контролю за рішеннями та господарською діяльністю однією особою та використання у такий спосіб контрагента ТОВ Трипільська колота цегла для мінімізації податкових зобов`язань по податку на додану вартість та з рентної плати за користування надрами ТОВ Цегла Вашого Дому .
Стверджує, що саме ТОВ Трипільська колота цегла поставляло пісок річковий кінцевим споживачам за ринковими цінами, в той час як ТОВ Цегла Вашого Дому постачало аналогічний товар своїм контрагентам, в тому числі і ТОВ Трипільська колота цегла , за заниженими цінами з метою мінімізації податкових зобов`язань. При цьому Відповідач, співставляючи ціни на аналогічні товари, використав дані щодо цін, які застосовувалися пов`язаними з Позивачем суб`єктами господарювання, а тому для визначення ринкової ціни, за якою мав би реалізовувати товар Позивач будучи добросовісним платником, контролюючим органом взято мінімальні ціни реалізації товару ТОВ Трипільська колота цегла кінцевим споживачам у відповідні періоди.
В обґрунтування своїх доводів щодо визначення звичайної ціни під час реалізації продукції пов`язаним особам покликається на позицію Верховного Суду у постановах від 18 грудня 2018 року у справі №810/1585/17 та від 15 серпня 2019 року у справі №818/736/14 зазначаючи про співставність цін на ідентичний товар, а саме: у одному періоді, на одному ринку (внутрішні ціни по Україні) між непов`язаними особами.
3.2. Доводи Позивача (особи, яка подала відзив на касаційну скаргу)
У відзиві Позивач стверджує про безпідставність доводів касаційної скарги зазначаючи про те, що за укладеними з контрагентами договорами Позивач здійснював виключно видобуток піску з дна річки Дніпро з подальшим навантаженням на баржі контрагентів, а поставка контрагентам здійснювалась на умовах FОВ Франко борт . Зауважує, що Позивач не брав на себе зобов`язання щодо транспортування піску від місця видобутку до берегу річки та подальшого розвантаження з баржі на берег, що є значним зменшенням собівартості товару, оскільки саме покупець несе усі витрати щодо доставки товару, що пояснює здешевлення ціни продажу.
Вважає, що визначення Відповідачем звичайної ціни на видобутий Позивачем пісок річковий на основі порівняльного аналізу з цінами подальшої реалізації цього товару його контрагентами не узгоджується з положеннями Податкового кодексу України.
Також зазначає, що наведені скаржником висновки Верховного Суду вказують на те, що окрім встановлення пов`язаності осіб доведенню підлягає заниження ціни реалізації товару. А тому звертає увагу, що ціна продажу Позивачем піску річкового була однаковою для усіх контрагентів, вказаних у акті перевірки, а не виключно для контрагентів ТОВ Трипільська колота цегла та ТОВ М-Квадро , що нівелює вплив на формування ціни пов`язаними особами та висновки перевірки.
4. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
4.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції
Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу Україну (надалі також - ПК України; тут і надалі у редакції на час виникнення спірних правовідносин) об`єктом оподаткування є операції, платників податку з: а) постачання товарів; місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.
Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвічує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
У пункті 188.1 статті 188 ПК України встановлено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).
При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком: товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню; газу, який постачається для потреб населення.
До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних, активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного, виконання договірних зобов`язань.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальний активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, у період, охоплений перевіркою, ТОВ Цегла Вашого Дому здійснювало продаж піску річкового з контрагентами-покупцями ТОВ М-Квадро , ТОВ Трипільська колота цегла , ТОВ Занд-Трейд , ТОВ Дніпро-Надра , ТОВ Фінінтелект-Плюс , ТОВ Венера Груп .
У ході перевірки встановлено та Позивачем не заперечується, що:
відповідно до договору поставки №3/16 від 2 лютого 2016 року, укладеного ТОВ Цегла Вашого Дому з ТОВ М-Квадро , вартість тони піску річкового становить 40 грн з ПДВ; за договором поставки №8/16 від 18 квітня 2016 року з ТОВ М-Квадро вартість тони піску річкового становить 49 грн з ПДВ;
відповідно до договору поставки №19/16 від 9 серпня 2016 року, укладеного ТОВ Цегла Вашого Дому з ТОВ Трипільська колота цегла , вартість тони піску річкового становить 20 грн з ПДВ, а згідно з додатковою угодою №JL до договору поставки №19/16 від 9 серпня 2016 року вартість тони піску річкового становить 29 грн з ПДВ; відповідно до договору поставки №01/17 від 9 березня 2017 року з ТОВ Трипільська колота цегла вартість тони піску річкового становить 30 грн з ПДВ; за умовами договору поставки №Ц-05/18 від 1 червня 2018 року, укладеного ТОВ Цегла Вашого Дому з ТОВ Трипільська колота цегла , вартість тони піску річкового становить 35,04 грн з ПДВ;
відповідно до договору поставки №44-ПР від 7 березня 2017 року, укладеного ТОВ Цегла Вашого Дому з ТОВ Занд-Трейд , вартість тони піску річкового становить 30 грн з ПДВ, а згідно з додатковою угодою №1 від 9 березня 2017 року до договору поставки №44-ПР вартість тони піску річкового становить 27,60 грн з ПДВ;
відповідно до договору поставки №24-07/2017 від 24 липня 2017 року, укладеного ТОВ Цегла Вашого Дому з ТОВ Дніпро-Надра , вартість тони піску річкового становить 30 грн з ПДВ;
за укладеним договором поставки №Ц-08/17 від 19 жовтня 2017 року між ТОВ Цегла Вашого Дому та ТОВ Фінінтелект-Плюс вартість тони піску річкового становить 30 грн з ПДВ;
згідно з договором поставки ФБ Ц-06/18 від 13 червня 2018 року, укладеного ТОВ Цегла Вашого Дому з ТОВ Венера Груп , вартість тони піску річкового становить 35,04 грн з ПДВ.
Під час перевірки також було встановлено та не спростовано у ході судового розгляду, що кінцевим бенефіціарним власником ТОВ Цегла Вашого Дому та ТОВ Трипільська колота цегла є ОСОБА_1 , а також те, що ТОВ Цегла Вашого Дому , ТОВ М-Квадро та ТОВ Трипільська колота цегла знаходяться за однією юридичною адресою: Україна, 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 3.
Також, під час перевірки контролюючим органом було встановлено, що ТОВ Трипільська колота цегла здійснювало реалізацію піску річкового ТОВ М-Квадро по таким цінам: у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року - по ціні 42,50 грн за 1 тону (без ПДВ), умова поставки - самовивіз; у період з 1 січня 2017 року по 31 травня 2017 року - по ціні 66,67 грн за 1 тону (без ПДВ), умова поставки - самовивіз; у період з 1 червня 2018 року по 31 грудня 2017 року - по ціні 82,50 грн за 1 тону (без ПДВ), умова поставки - самовивіз.
Наведене слугувало підставою для висновку суду першої інстанції про реалізацію Позивачем піску річкового своїм контрагентам за цінами, що є меншими за звичайну ціну.
Отже, спірним є питання відповідності ціни реалізації продукції за угодами з ТОВ М-Квадро , ТОВ Трипільська колота цегла , ТОВ Занд-Трейд , ТОВ Дніпро-Надра , ТОВ Фінінтелект-Плюс , ТОВ Венера Груп звичайним цінам та порядок їх визначення.
Згідно з підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 ПК України звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін. Це визначення не поширюється на операції, що визнаються контрольованими відповідно до статті 39 цього Кодексу.
У разі якщо ціни (націнки) на товари (роботи, послуги) підлягають державному регулюванню згідно із законодавством, звичайною вважається ціна, встановлена відповідно до правил такого регулювання. Це положення не поширюється на випадки, коли встановлюється мінімальна ціна продажу або індикативна ціна. У такому разі звичайною ціною вважається ціна, визначена сторонами договору, але не нижче за мінімальну або індикативну ціну.
Відповідно до підпункту 14.1.219 пункту 14.1 статті 14 ПК України ринкова ціна - ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати на добровільній основі, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично , володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) у порівняних економічних (комерційних) умовах .
У касаційні скарзі Відповідач стверджує, що для визначення ринкової ціни реалізації Позивачем піску річкового контролюючим органом було узято мінімальні ціни, за якими ТОВ Трипільська колота цегла реалізовувало продукцію кінцевим споживачам у відповідні періоди, посилаючись на висновки Верховного Суду у постановах від 15 серпня 2019 року у справі №818/736/14 та від 18 грудня 2018 року у справі №810/1585/17.
Так, у постанові від 15 серпня 2019 року у справі №818/736/14 Верховний Суд погодився із висновком суду апеляційної інстанції, що співставними є ціни, які найбільш відповідають однорідності виду реалізованої продукції у співставних умовах: у одному періоді, на одному ринку (внутрішні ціни по Україні), між непов`язаними особами. За обставинами цієї справи контролюючим органом було здійснено аналіз цін реалізації сільгосппродукції підприємством пов`язаним особам та іншим особам, які не зареєстровані платниками податку на додану вартість на підставі інформації щодо середньостатистичних цін по Конотопському району та рівня цін реалізації сільгосппродукції по Україні згідно з інформацією з сайту АГРОПРОФІ .
Висновки ж Верховного Суду у постанові від 18 грудня 2018 року у справі №810/1585/17 ґрунтуються на доведенні податковим органом пов`язаності осіб у зв`язку з наявністю родинних зв`язків у ланцюгу продажу та, відповідно, можливістю впливати на ціни укладених договорів, що пояснювало факт значного відхилення (в декілька разів) ціни реалізації за угодою з певним покупцем від звичайних цін продажу аналогічних об`єктів іншим покупцям позивача та за відсутності з боку позивача економічного обґрунтування формування зменшеної ціни за такою угодою.
Саме за таких обставин у справі №810/1585/17 Верховний Суд у постанові від 18 грудня 2018 року вказав на необґрунтованість посилань скаржника про те, що податковим органом не здійснено аналізу цін договорів з ідентичними об`єктами у співставних умовах на укладання спірних договорів, не використано статистичних даних внутрішнього ринку, не дотримано вимоги щодо пояснення звичайної ціни. Адже, за змістом встановлених судами попередніх інстанцій обставин у тій справі податковим органом порівнювалися ціни на ідентичні об`єкти в одній і тій самій забудові, в один і той самий період, які реалізовувалися одним і тим самим продавцем різним суб`єктам за суттєво відмінними цінами .
Натомість, суд апеляційної інстанції у справі, що переглядається, виходив з того, що податковий орган для визначення звичайної ціни узяв для співставлення лише одну умову - ціну продукції, не співставивши такі умови договору, як момент переходу права власності на товар, витрати на видобуток товару, транспортування товару, навантаження/розвантаження товару, кількість товару, строки поставки, строки оплати товару, розподіл обов`язків сторін договору та інших умов, які безпосередньо та істотно впливають на формування ціни.
При цьому, суд апеляційної інстанції правильно відзначив, що при визначенні звичайної ціни слід враховувати аналогічні ціни під час укладення відповідних договорів між непов`язаними особами, надбавки чи знижки до ціни, зокрема знижки, зумовлені сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари, втратою товарами якості або інших властивостей.
Водночас, поза межами перевірки та аналізу апеляційного суду залишились обставини щодо визначення звичайної ціни на поставлений Позивачем товар (пісок річковий) та встановлення (порівняння), власне, відповідності рівня цін за укладеними Позивачем з контрагентами, в тому числі і ТОВ М-Квадро та ТОВ Трипільська колота цегла , договорами, звичайним цінам на цей товар. При цьому, враховуючи умови поставки товару (FOB Франко Борт ) суд апеляційної інстанції не вказав у співставленні з якими цінами та за якими угодами з непов`язаними особами відповідні обставини (як-от транспортування придбаного піску до берега, розвантаження піску з баржі на берег та навантаження піску з берега на транспортний засіб для подальшого транспортування) виправдовують зменшення ціни реалізації товару та не спростовують невідповідність рівню звичайних цін.
За наведеного вище правового регулювання Верховний Суд зазначає, що встановлення таких обставин має значення для визначення відповідності/невідповідності цін реалізації Позивачем піску річкового рівню звичайних цін на такий товар в контексті змісту спірних правовідносин та виходячи зі встановлених обставин у цій справі.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у ході проведення перевірки керівнику ТОВ Цегла Вашого Дому було надано письмовий запит від 2 травня 2019 року №15973/10/10-36-14-01 щодо надання письмових пояснень та копій первинних документів, що стосується обґрунтування цін при реалізації піску річкового контрагентами-постачальникам: ТОВ М-Квадро , ТОВ Трипільська колота цегла , ПАТ Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів , ТОВ Позитив-В , ТОВ Занд-Трейд , ТОВ Дніпро-Надра .
Листом від 7 травня 2019 року №23 Позивач повідомив, що користуючись своїм правом, передбаченим у пункті 73.3 статті 73 ПК України товариство звільняється від обов`язку надавати відповідь на запит №15973/10/10-36-14-01 від 2 травня 2019 року.
Отже, письмові пояснення та первинні документи на обґрунтування цін при реалізації піску річкового в ході проведення перевірки Позивачем надані не були, а обставини щодо формування Позивачем ціни по укладеним договорам з покупцями встановлені не були.
Верховний Суд вважає необхідним звернути увагу, що вимоги частини четвертої статті 9 КАС України зобов`язують суд до активної ролі в судовому процесі, в тому числі до офіційного з`ясування всіх обставин справи і у відповідних випадках до витребування тих доказів, яких, на думку суду, не вистачає для належного встановлення обставин у справі, що розглядається. В адміністративному процесі, на відміну від суто змагального процесу, де суд оперує виключно тим, на що посилаються сторони, мають бути повністю встановлені обставини справи, щоб суд ухвалив справедливе та об`єктивне рішення.
Принцип офіційності, зокрема, виявляється у тому, що суд визначає обставини, які необхідно встановити для вирішення спору; з`ясовує якими доказами сторони можуть обґрунтувати свої доводи чи заперечення щодо цих обставин; а у разі необхідності суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, доповнити чи пояснити певні обставини, а також надати суду додаткові докази. При цьому суд може вживати заходи щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Утім, суд апеляційної інстанції в порушення наведених процесуальних приписів не встановив обставин щодо формування Позивачем ціни реалізації піску річкового контрагентам ТОВ М-Квадро , ТОВ Трипільська колота цегла , ПАТ Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів , ТОВ Позитив-В , ТОВ Занд-Трейд , ТОВ Дніпро-Надра , та не перевірив відповідність рівню звичайних цін умови укладених угод з контрагентами-покупцями в частині ціни реалізації товару (піску річкового).
З цих же підстав рішення суду першої інстанції не може бути залишене в силі, оскільки цей суд також залишив поза межами судового контролю та юридичної оцінки зазначені обставини обмежившись встановленням доведення контролюючим органом пов`язаності сторін за укладеними Позивачем договорами з окремими контрагентами (ТОВ М-Квадро та ТОВ Трипільська колота цегла ). При цьому цей суд помилково в якості джерела інформації щодо ринкових цін використав ціни подальшої реалізації покупцями Позивача піску річкового своїм покупцям.
Отже, не використавши усіх наданих процесуальним законодавством інструментів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, суди попередніх інстанцій не з`ясували рівня звичайних цін та, зокрема, відповідність/невідповідність йому цін реалізації Позивачем товару контрагентам-покупцям, не перевірили співставлення цін, які склалися на ринку ідентичних товарів (піску річкового) у порівняних економічних (комерційних) умовах між взаємно юридично та фактично незалежними сторонами та цінами реалізації Позивачем піску річкового контрагентам ТОВ М-Квадро , ТОВ Трипільська колота цегла , ПАТ Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів , ТОВ Позитив-В , ТОВ Занд-Трейд , ТОВ Дніпро-Надра .
Оскільки фактичні ціни реалізації товарної продукції впливають на визначення бази оподаткування податком на додану вартість та рентної плати, залишення вищезазначених обставин не з`ясованими унеможливлює перевірку оцінки спірних індивідуальних актів судами попередніх інстанцій та правильності вирішення спору в цілому.
4.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Частиною четвертою статті 328 КАС України визначено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Верховний Суд вважає висновки судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі передчасними та такими, що зроблені без повного з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, а оцінка наявних у матеріалах справи доказів по взаємовідносинам Позивача із контрагентами-покупцями здійснена без дотримання положень статті 90 КАС України, а відтак судові рішення не є такими, що відповідають вимогам законності та обґрунтованості, що встановлені статтею 242 КАС України.
Суд визнає, що судами попередніх інстанцій порушені норми процесуального права, які унеможливлюють встановлення фактичних обставин у справі, що мають значення для правильного вирішення справи, що відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий розгляд.
У цій справі порушення допущені як судом апеляційної інстанції, так і судом першої інстанції, а тому справа направляється на новий розгляд до суду першої інстанції.
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області задовольнити частково.
Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 червня 2020 року та рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16 грудня 2019 року скасувати, а справу №320/4919/19 направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуюча суддя Н.Є. Блажівська
Судді О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 17.03.2021 |
Оприлюднено | 01.04.2021 |
Номер документу | 95904431 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Блажівська Н.Є.
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Блажівська Н.Є.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Коротких Андрій Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні