Ухвала

від 29.03.2021 по справі 804/797/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 березня 2021 року

м. Київ

справа № 804/797/18

адміністративне провадження № К/9901/7973/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес-Логістик , в інтересах якого діє адвокат Сабадин Алла Василівна, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 804/797/18 за позовом Приватного підприємства Ремсервіс - АТП 11211 до Виконавчого комітету Марганецької міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення,

УСТАНОВИВ:

29 січня 2018 року приватне підприємство Ремсервіс - АТП 11211 (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Марганецької міської ради (далі - відповідач) про визнання протиправним та нечинним рішення № 27 від 17.01.2018 "Про оголошення проведення конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на регулярних міських автобусних маршрутах загального користування у місті Марганці" в частині об`єкта конкурсу № 1: маршрут № 1 "Міська лікарня - Городище" 1-А; маршрут № 2 "Міська лікарня - Городище" 1-Б.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Марганецької міської ради від 17.01.2018 № 27 "Про оголошення проведення конкурсу на перевезення пасажирів автомобільним транспортом на регулярних міських автобусних маршрутах загального користування у місті Марганці" в частині об`єкта конкурсу № 1: маршрут № 1 "Міська лікарня - Городище" 1-А; маршрут № 2 "Міська лікарня - Городище" 1-Б". У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Виконавчий комітет Марганецької міської ради оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року апеляційну скаргу Марганецької міської ради задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у справі № 804/797/18 скасовано. В задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 16 липня 2020 року касаційну скаргу Приватного підприємства "Ремсервіс-АТП 11211" задоволено частково. Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11 вересня 2018 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2020 року апеляційну скаргу виконавчого комітету Марганецької міської ради - залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у справі № 804/797/18 - залишено без змін.

23 листопада 2020 року ТОВ Експрес-Логістик звернулося з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Транспортна компанія Експрес-Логістик - залишено без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року у справі № 804/797/18 - залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями Товариство з обмеженою відповідальністю Експрес-Логістик , в інтересах якого діє адвокат Сабадин Алла Василівна, звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, суд дійшов висновку про необхідність її повернення з таких підстав.

Під час перевірки зазначеної касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі: 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

Обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 2 і 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

В касаційній скарзі скаржник посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України щодо неврахування судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах від 11 лютого 2020 року у справі № 820/4624/17 та від 25 листопада 2020 року у справі № 560/919/19.

При цьому, скаржник акцентує увагу на витягах з цих постанов, які стосуються правової оцінки сукупності встановлених у конкретній справі обставин та не наводить обґрунтувань з приводу того, що правовідносини у цій справі та у справах № 820/4624/17 та 560/919/19 є подібними.

Суд звертає увагу, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не можна визнати як подібність правовідносин.

Однак, скаржник посилаючись на постанови Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 820/4624/17 та від 25 листопада 2020 року у справі № 560/919/19 не обґрунтував, що ці постанови ухвалені у справах за подібними відносинами із цією справою.

Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній відсутнє посилання на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення та не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Натомість касаційна скарга містить опис обставин справи та загальні формулювання незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями з посиланням на норми законодавства, які регулюють спірні правовідносини та окремі витяги з постанов Верховного Суду.

Інші наведені скаржником доводи стосуються незгоди з оцінкою встановлених судами обставин та досліджених ними доказів, а тому посилання скаржника в цій частині не узгоджуються з наведеною скаржником підставою касаційного оскарження судових рішень - пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України.

Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.

Посилання на приписи статті 242 КАС України не підміняє визначення таких підстав касаційного оскарження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

При цьому, з урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес-Логістик , в інтересах якого діє адвокат Сабадин Алла Василівна, підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 804/797/18.

Варто зазначити, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.

У касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351 - 354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню особі, що її подала.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Ураховуючи викладене та керуючись пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Експрес-Логістик , в інтересах якого діє адвокат Сабадин Алла Василівна, на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 березня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 лютого 2021 року у справі № 804/797/18 за позовом Приватного підприємства Ремсервіс - АТП 11211 до Виконавчого комітету Марганецької міської ради про визнання протиправним та нечинним рішення - повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

СуддяЛ.О. Єресько