Постанова

від 29.03.2021 по справі 598/420/19

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 березня 2021 року

м. Київ

справа № 598/420/19-ц

провадження № 61- 18193св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Гулька Б. І., Коломієць Г. В.,

учасники справи:

позивач - громадська спілка Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції ,

відповідач - ОСОБА_1 ,

третя особа - ОСОБА_2 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження справу за позовом громадської спілки Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання дій та розпорядження президента громадської спілки незаконними, визнання контракту неукладеним за касаційною скаргою громадської спілки Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції на постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року у складі колегії суддів: Шевчук Г. М., Гірського Б. О., Міщія О. Я.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У березні 2019 року громадська спілка Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції (далі - ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа - ОСОБА_2 , про визнання дій та розпорядження президента громадської спілки незаконними, визнання контракту неукладеним.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до статуту ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції її президентом обрано ОСОБА_1 , який розпорядженням від 20 грудня 2016 року № 1-К призначив на посаду виконавчого директора ОСОБА_2 , з яким надалі укладено контракт.

Позивач вважав, що вказане розпорядження прийняте відповідачем із перевищенням повноважень та порушенням процедури прийняття виконавчого директора на посаду, оскільки всупереч чіткому порядку призначення на вказану посаду, ОСОБА_2 призначений без проведення відповідного конкурсу та без рішення Ради спілки.

Відповідно до пункту 5.20 Статуту президент не має повноважень призначати на посаду виконавчого директора, який призначається виключно Радою спілки.

Також урозпорядженні вказано, що воно прийняте відповідно до рішення Координаційної Ради громадської спілки від 20 грудня 2020 року, однак у громадській спілці не існує такого органу, як Координаційна Рада.

Отже, розпорядження президента не відповідає положенням Статуту та прийняте з перевищенням його повноважень.

Ураховуючи викладене, ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції просила суд: визнати дії президента громадської спілки ОСОБА_1 , що полягають у прийнятті на посаду виконавчого директора та підписання 20 грудня 2016 року від імені громадської спілки контракту з ОСОБА_2 незаконним та таким, що не відповідають чинній редакції Статуту спілки; визнати розпорядження президента ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції від 20 грудня 2016 року № 1-К незаконним і таким, що не відповідає чинній редакції статуту громадської спілки; визнати контракт з виконавчим директором ,укладений 20 грудня 2016 року між ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції і ОСОБА_2 , неукладеним.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Збаразького районного суду Тернопільської області від 03 липня 2020 року у складі судді Левківа А. І. позов ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції задоволено.

Визнано дії президента ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції ОСОБА_1, що полягають у прийнятті на посаду виконавчого директора та підписання 20 грудня 2016 року контракту від імені громадської спілки з ОСОБА_2 , незаконними й такими, що не відповідають чинній редакції Статуту ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції .

Визнано розпорядження президента ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції ОСОБА_1 від 20 грудня

2016 року № 1-К незаконним і таким, що не відповідає чинній редакції Статуту ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції .

Визнано контракт з виконавчим директором, укладений 20 грудня 2016 року між ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції і ОСОБА_2 , неукладеним.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що виконавчого директора ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції ОСОБА_2 прийнято на посаду з порушенням процедури, затвердженої Статутом, що узгоджується зі статтею 87 ЦК України оскільки розпорядження президента не відповідає його положенням і президент не мав відповідних повноважень, тому контракт, укладений 20 грудня 2016 року між ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції і ОСОБА_2 , по своїй природі є неукладеним.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Тернопільського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено.

Рішення Збаразького районного суду Тернопільської області від 03 липня 2020 року скасовано.

У задоволенні позову ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції відмовлено.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції не доведено порушення її права чи інтересу діями відповідача.

Судовому захисту підлягає лише порушене право та законний інтерес, встановлений договором або законом, однак обраний позивачем спосіб судового захисту прав та законних інтересів не призводить до поновлення права, порушення якого не доведено позивачем.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У грудні 2020 року ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржене судове рішення й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження судового рішення заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, а саме стосовно застосуваня способу захисту особи, право якої порушено, шляхом визнання неукладеним трудового договору (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України); суд апеляційної інстанціїрозглянув справу за відсутності

ГО Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції , належним чином не повідомленої про дату, час і місце судового засідання (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 грудня 2020 року клопотання ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції про поновлення строку на касаційне оскарження задоволено.

Поновлено ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції строк на касаційне оскарження постанови Тернопільського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року.

Відкрито касаційне провадження в указаній справі й витребувано цивільну справу № 598/420/19-ц зі Збаразького районного суду Тернопільської області.

Надіслано учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснено їм право подати відзив на касаційну скаргу.

У грудні 2020 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції мотивована тим, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку, що вимога про визнання договору неукладеним не відповідає способу судового захисту, встановленого чинним законодавством, оскільки трудовий договір не є правочином у розумінні цивільного права, тому до нього не можуть бути застосовані вимоги про визнання його недійсним з підстав, передбачених статтями 203, 215 ЦК України (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 травня 2019 року у справі № 757/49315/16-ц, провадження № 61-28768св18).

Порушення прав позивача полягає у неналежному управлінні відповідачем діяльністю ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції і таке право може бути відновлено шляхом визнання контракту, укладеного з ОСОБА_2 , неукладеним.

Крім того, апеляційний суд ухвалив оскаржуване судове рішення за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання, чим порушено пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України.

Доводи особи, яка подалавідзив на касаційну скаргу

У січні 2021 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому зазначено, що оскаржене судове рішення є законним і обґрунтованим , апеляційний суди правильно застосував норми матеріального та процесуального права відповідно до встановлених фактичних обставин справи, надав належну правову оцінку доказам, наданим сторонами.

У січні 2021 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відповідь на відзив на касаційну скаргу, який просив врахувати при розгляді касаційної скарги, а саме обставини, які мають значення для справи:

1) Засідання ради громадської спілки, його як президента Громадської спілки Всеукраїнська спілка стоматологів та імпортрерів України не уповноважувало на укладення трудового договору (контракту) із ОСОБА_2 . Докази в спростування протилежного відсутні;

2) Розпорядження про призначення ОСОБА_2 було його рішенням, яке в майбутньому спричинило для нього негативні наслідки;

3) Як не заперечує ОСОБА_2 , наказ про прийняття на роботу ОСОБА_2 не видавався;

4) Розуміння, що він, ОСОБА_1 , не мав права на укладення трудового контракту з ОСОБА_2 не дає можливості вирішити цей спір у позасудому порядку, як про це зазначає ОСОБА_2 .

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржене судове рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

Статтею 2 ЦПК України встановлено, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване в законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік способів захисту цивільного права та інтересів визначені у статті 16 ЦК України.

У вказаній нормі зазначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16 (провадження № 12-158гс18).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.

Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18 (провадження № 12-46гс19).

Ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів позивача у цивільному процесі можливий за умови, що такі права, свободи чи інтереси справді порушені, а позивач використовує цивільне судочинство саме для такого захисту, а не з іншою метою.

Відтак, застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача.

У справі, яка переглядається, належними та допустимими доказами не підтверджено факт порушення ОСОБА_1 прав громадської спілки , а також не встановлено у зв`язку із цим обставин і підстав для захисту такого права шляхом визнання контракту, укладеного 20 грудня 2016 року між ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції і ОСОБА_2 , неукладеним .

Позивачем не доведено порушення прав ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції видачею президентом ОСОБА_1 розпорядження від 20 грудня 2016 року № 1-К, що полягає у прийнятті на посаду виконавчого директора та підписання від імені громадської спілки з ним контракту.

Згідно з пунктом 5.2 Статуту ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції вищим органом управління спілки є Загальні збори членів спілки.

У пункті 5.9.19. Статуту зазначено, що повноваженнями Загальних зборів передбачено розгляд будь-якого питання щодо діяльності спілки та прийнятого по ньому рішення незалежно від того, до компетенції якого керівного органу воно віднесене.

Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За змістом статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (стаття 80 ЦПК України).

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Апеляційний суд, встановивши, що ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції не доведено порушення її права чи інтересу, тому обраний позивачем спосіб судового захисту прав та законних інтересів не призводить до поновлення права, порушення якого не доведено,дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову .

Доводи касаційної скарги щодо ухвалення оскаржуваного судового рішення за відсутності позивача, належним чином не повідомленого про дату, час і місце судового засідання є безпідставними й спростовуються матеріалами справи, з яких вбачається, що ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції була обізнана про дату судового розгляду 20 жовтня 2020 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, наявного в матеріалах справи (а. с. 91, т. 2).

Посилання касаційної скарги на помилковість висновку апеляційного суду про те, що визнання договору неукладеним не відповідає способу судового захисту, встановленого чинним законодавством, є безпідставним, оскільки виходячи з особливостей контрактної форми трудового договору закон надав право сторонам при укладенні контракту встановлювати їхні права, обов`язки, відповідальність та підстави розірвання трудового договору.

Таким чином, суд апеляційної інстанції з дотриманням вимог статей 89, 263-264, 382 ЦПК України повно та всебічно з`ясував обставини справи, надав належну правову оцінку доводам сторін, наданим ними доказам та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову ГС Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції .

Висновки апеляційного суду відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, а також узгоджуються з нормами матеріального права, які судом правильно застосовані.

Колегія суддів Верховного Суду погоджується з такими висновками суду апеляційної інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції є законною та обґрунтованою, не суперечить правовим висновкам Верховного Суду викладених у постановах, на які посилалася особа, що подала касаційну скаргу, прийнята з дотриманням вимог процесуального закону, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Інші доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, зводяться до незгоди заявника з висновками суду, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 400, 401, 402, 416, 418, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палатиКасаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу громадської спілки Всеукраїнська асоціація імпортерів та виробників стоматологічної продукції залишити без задоволення.

Постанову Тернопільського апеляційного суду від 20 жовтня 2020 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць