Постанова

від 29.03.2021 по справі 668/1590/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

29 березня 2021 року

м. Київ

справа № 668/1590/16-ц

провадження № 61-13848св20

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Коротенка Є. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі : ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виконавчий комітет Херсонської міської ради, управління обліку, розподілу та приватизації житла Херсонської міської ради,

розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Виконавчого комітету Херсонської міської ради, управління обліку, розподілу та приватизації житла Херсонської міської ради про відшкодування майнової та моральної шкоди

за касаційною скаргою адвоката Доготер Оксани Георгіївни як представника ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року у складі судді Базіль Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, уточнивши який просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на його користь 24 222,30 грн майнової шкоди та по 25 000,00 грн моральної шкоди з кожної; стягнути солідарно з управління обліку, розподілу та приватизації житла та Виконавчого комітету Херсонської міської ради на його користь майнову шкоду в розмірі 554 891 грн та по 25 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди з кожного; стягнути з відповідачів на його користь судові витрати.

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Херсонський міський суд Херсонської області ухвалою від 21 листопада 2017 року закрив провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди на підставі пункту 2 частини першої статті 205 ЦПК України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 матеріальної та моральної шкоди вже вирішено рішенням суду, яке набуло законної сили, тобто спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав вже вирішений судом в іншій справі.

Херсонський міський суд Херсонської області заочним рішенням від 21 листопада 2017 року позов ОСОБА_1 задовольнив частково. Стягнув солідарно з управління обліку, розподілу та приватизації житла і Виконавчого комітету Херсонської міської ради на користь ОСОБА_1 55 4891,00 грн матеріальної шкоди та 5 000,00 грн моральної шкоди. Стягнув з Виконавчого комітету Херсонської міської ради на корись ОСОБА_1 256,00 грн сплачених судових витрат. Стягнув з управління обліку, розподілу та приватизації житла Херсонської міської ради на корись ОСОБА_1 256,00 грн судових витрат. В решті вимог відмовив.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Херсонський апеляційний суд ухвалою від 20 серпня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла адвокат Доготер О. Г., на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 листопада 2017 року.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що доказів, які свідчили б про добросовісну реалізацію своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема, вчинення усіх можливих та залежних від позивача та його представника дій, спрямованих на своєчасне подання апеляційної скарги, скаржник не надав.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та її узагальнені аргументи

У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 15 вересня 2020 року, адвокат Доготер О. Г. як представник ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Херсонського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року та направити справу до суду апеляційної інстанцій для розгляду по суті.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд порушив норми процесуального права, оскільки позивач не отримував оскаржуваної в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції від 21 листопада 2017 року, про її існування довідався лише 09 червня 2020 року, після ознайомлення з матеріалами цивільної справи № 668/1590/16-ц, тому саме із цієї дати розпочався строк на її оскарження.За таких обставин строк на апеляційне оскарження ухвали Херсонського міського суду від 21 листопада 2017 року має бути поновлений судом, оскільки процесуальні строки пропущені з поважних причин.

Одним із визначальних критеріїв для прийняття судом рішення про поновлення чи непоновлення строку є досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав окремої особи, з обов`язковим врахуванням того, що одним з основних елементів принципу верховенства права є принцип правової визначеності. При цьому дотримання строків однаковою мірою стосується всіх учасників судового спору, які мають абсолютне право на справедливий розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 11 грудня 2020 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано її матеріали з Херсонського міського суду Херсонської області.

09 лютого 2021 року справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини, встановлені апеляційним судом

ОСОБА_1 та його представник адвокат Доготер О. Г. були обізнані про розгляд справи, призначений судом першої інстанції на 21 листопада 2017 року, подали заяви від 21 листопада 2017 року, в яких просили розглянути справу за їх відсутності.

У день постановлення оскаржуваної ухвали суду від 21 листопада 2017 року було ухвалено і заочне рішення по суті спору, в якому зазначено про постановлення судом 21 листопада 2017 року ухвали про закриття провадження в частині позовних вимог.

18 червня 2020 року адвокат Доготер О. Г. як представник ОСОБА_1 звернулася з апеляційною скаргою на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 листопада 2017 року, в якій просила поновити строк на її оскарження, вказуючи на те, що пропущений строк підлягає поновленню, оскільки оскаржувану ухвалу позивач отримав 09 червня 2020 року і з моменту її отримання у визначені строки її оскаржує.

Херсонський апеляційний суд ухвалою від 13 липня 2020 року визнав неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали Херсонського міського суду Херсонської області від 21 листопада 2017 року за клопотанням ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла адвокат Доготер О. Г., апеляційну скаргу залишив без руху з наданням заявнику десятиденного строку з дня вручення копії цієї ухвали для звернення до суду із заявою, в якій необхідно було зазначити інші підстави для поновлення строку апеляційного оскарження.

На виконання вимог ухвали представник ОСОБА_1 надіслала заяву, в якій зазначила про те, що при оголошенні рішення суду ні вона, ні позивач не були присутні, заочне рішення позивач отримав 18 січня 2018 року, досконало його не вичитував, про зазначення в ньому відомостей щодо ухвали взагалі не побачив.

Херсонський апеляційний суд ухвалою від 20 серпня 2020 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діяла адвокат Доготер О. Г., на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 21 листопада 2017 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Верховний Суд, перевіривши правильність застосування судами норм права в межах касаційної скарги, дійшов висновку, що касаційна скарга не

підлягає задоволенню з огляду на таке.

Мотиви і доводи Верховного Суду та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Правилами частин другої-третьої статті 354 ЦПК України передбачені як умови, за яких пропущений строк на апеляційне оскарження може бути поновлено, так і обмеження у застосуванні цих правил, випадки передбачені частиною другою статті 358 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.

Винятком із цього правила є подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, та пропуск строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.

Згідно з частиною першою статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод; якщо при цьому не завдається шкоди самій суті права і переслідується легітимна мета за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Виходячи із зазначених критеріїв, Європейський суд з прав людини визнає легітимними обмеженнями встановлені державами вимоги щодо строків оскарження судових рішень.

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм, в тому числі і процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зазначав, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства, які призначені для належного відправлення правосуддя та забезпечення принципу юридичної визначеності (рішення Європейського Суду з прав людини у справі Дія 97 проти України (заява № 19164/04) від 21 жовтня 2010 року, пункт 47).

Встановивши, що позивач звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу суду першої інстанції після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, виняткових обставин, які надавали б йому можливість оскаржити це рішення поза межами річного строку, немає, апеляційний суд дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.

Ураховуючи наведене, аргументи касаційної скарги про наявність поважних підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції на увагу не заслуговують.

Інші доводи касаційної скарги щодо незаконності оскаржуваної ухвали висновків апеляційного суду, що відповідають практиці Європейського суду з прав людини щодо забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності, не спростовують, на законність судового рішення не впливають, оскільки судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу, що відповідає положенням статті 6 Конвенції.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 406 ЦПК України касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанцій розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали апеляційного суду - без змін.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу адвоката Доготер Оксани Георгіївни як представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Херсонського апеляційного суду від 20 серпня 2020 року залишити без змін.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді А. Ю. Зайцев

В. С. Жданова

Є. В. Коротенко