Ухвала

від 29.03.2021 по справі 569/19106/20

РІВНЕНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 569/19106/20

1-кс/569/1125/21

УХВАЛА

29 березня 2021 року м. Рівне

Рівненський міський суд в особі слідчого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

з участю прокурора ОСОБА_3 , слідчих ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , адвоката ОСОБА_6 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 про скасування арешту майна,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, у якому просить скасувати арешт на чотири мотопомпи кустарного вирбництва, грошові кошти в розмірі 5900 доларів США, 50 Євро накладений ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 18.01.2021 у кримінальному првоадженні № 122020180000000030.

ОСОБА_7 та його представник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомив, що він працює за місцем проживання та здійснює ремонт сільськогосподарської техніки та автомобілів, вилучені мотопомпи знаходились у нього на ремонті, а вилучені кошти є особистими заощадженнями зібраними протягом усього життя. Просили клопотання задоволити та скасувати арешт на вказане майно.

Слідчий та прокурор в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні клопотання за безпідставністю.

Заслухавши учасників судового розгляду, допитавши свідка ОСОБА_8 , всебічно дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено,що СВУСБУ вРівненській областіпроводиться досудоверозслідування укримінальному провадженні№22020180000000030від 13.08.2020за ознакамивчинення злочинів,передбачених ч.1ст.240-1,ч.3ст.240-1,ст.441КК України.

14.01.2021,слідчим у ході проведення обшуку ужитлі таіншому володінніособи за адресою: АДРЕСА_1 буловиявлено тавилучено чотиримотопомпи кустарноговиробництва гідророзривуґрунту длявидобутку бурштину,мішок білого кольору з камінням схожим на сирець бурштину, орієнтовною масою брутто 9,1 кг, грошові кошти в розмірі 5900 (п`ять тисяч дев`ятсот) доларів США, 50 (п`ятдесят) євро, мобільний телефон марки NOMI із встановленою SIM-карткою з номером НОМЕР_1 та три аркуші з рукописним текстом. Вказане вилучене майно постановою слідчого від 15.01.2021 визнано і приєднано до матеріалів кримінального повадження, як речовий доказ.

У рамкахданого кримінальногопровадження 18.01.2021 ухвалою слідчого судді накладено арешт на:чотири мотопомпикустарного виробництва,мішок білого кольору з камінням схожим на сирець бурштину орієнтовною масою брутто 9,1 кг, грошові кошти в розмірі 5900 (п`ять тисяч дев`ятсот) доларів США, 50 (п`ятдесят) євро, мобільний телефон марки NOMI із встановленою SIM-карткою з номером НОМЕР_1 , три аркуші з рукописним текстом.

Підставою для арешту вищевказаних мотопомп стало необхідність збереження речового доказу з метою повного, всебічного та неупередженого проведення слідчих (розшукових) дій, що в свою чергу може позбавити можливості встановлення істини у кримінальному провадженні, в тому числі проведення експертиз.

Згідно ст. 177 ЦК України, об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні і нематеріальні блага.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ЦК України, види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі.

Згідност. 24 КПК Україникожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Відповідно до ч. 1ст. 100КПКУкраїни речовий доказ, який був наданий стороні кримінального провадження або вилучений нею, повинен бути якнайшвидше повернутий власнику, крім випадків передбачених ст. ст. 160-166,170-174КПКУкраїни.

Відповідно дост. 167 КПКУкраїнитимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним його майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Відповідно до ст.170КПК Україниарешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При вирішенні питання про арешт майна або його скасування для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст.94,132,173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Згідно з п. 7 ч. 2ст. 131КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п. 1 ч. 3ст. 132КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Згідно вимог ст. 321 ЦПК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідност. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», а саме частиною 3 пункту 1 зазначено, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями174,539 Кримінального процесуального кодексу Українидо суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.

Статтею 41Конституції Українипередбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право власності є непорушним.

У відповідності до усталеної практики Європейського Суду з прав людини, в справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р., для з`ясування наявності порушення цього положення ЄСПЛ має встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід`ємним принципом всієї Конвенції, що відбито в структурі ст. 1 Протоколу №1Європейської конвенції з прав людини.

Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях в тому числі щодо України констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу resjudicata, тобто принципу оста точності рішення, згідно з яким жодна із сторін не має права домагатисяперегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метоюповторного слухання справи і постановленнянового рішення. Відхід від цього принципу можливийлише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами ( див. п. 46 рішення у справі " Устименко проти України", п.п. 51,52 рішення у справі" Рябих проти Росії", п. 31 рішення у справі " Марушин проти Росії", п. 61 рішення у справі"Брумареску проти Румунії").

Основною метою ст. 1 Першого протоколу до конвенції є запобігання свавільному захопленню власності, конфіскації, експропріації та інших порушень безперешкодного користування своїм майном. При цьому ЄСПЛ постійно вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини ( рішення у справах SperrongandLonnroth v Sweden» від 23.09.82, «новоселецький проти України» від 11.03.2003, «Федоренко проти України» від 1.06.2006).

Як встановлено слідчим суддею, всі можливі слідчі дії в межах кримінального провадження №22020180000000030 проведені, підозри ОСОБА_7 не оголошено, а перебування майна під арештом тривалий час фактично позбавляє скаржника конституційного права, на законних підставах розпоряджатися своєю власністю, зокрема забезпечувати свою сім`ю.

В ході судового розгляду також було встановлено, що мотопомпи які були вилучені в ОСОБА_7 , були вилучені не під час незаконного видобування бурштину, а по місцю його проживання, де останній проводить їх ремонтні роботи, що спростовує причетність його до можливого вчинення кримінального правопорушення. Інших доказів, які б свідчили про причетність ОСОБА_7 до скоєння вчиненого злочину за допомогою вилучених мотопомп органом досудового розслідування не надано.

Доказів того, що ОСОБА_7 займається незаконним видобутком бурштину за допомогою вишевказаних мотопомп, ні слідчий, ні прокурор в судовому засіданні не надали. Даний факт також підтвердила в судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_8 .

Відповідно до ст. 98 КПК - речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Однак жодних належних та допустимих доказів того, що мотопомпи є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть містити як доказ, орган досудового слідства не надав. Крім того органом досудового розслідування не надано жодних доказів, що грошові кошти набуті протиправним шляхом або були об"єктом злочиних дій.

Безпідставне обмеження права власності у вигляді накладення арешту на майно шляхом заборони його відчудження не є співрозмірним із завданнями кримінального провадження та порушує основоположні права власників майна, які визначені Конституцією України та чинним законодавством України.

Відповідно до положень статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

На підставі вище викладеного, враховуючи нормиКонституції України,ЦК України, Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2016 року №5"Про судову практику в справах про зняття арешту з майна", дослідивши надані матеріали, слідчий суддя вважає, що клопотання підлягає до задоволення, оскільки вилучене майно не заборонене цивільному обігу та його повернення власнику не зашкодить досудовому розслідуванню та проведенню інших процесуальних дій та не вплине на правильність прийнятого судом рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 175, 303-309, 376, 395 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Рівненського мі ського суду від 18.01.2021 на чотири мотопомпи кустарного вирбництва та 5900 доларів США, 50 Євро по кримінальному првоадженні № 122020180000000030 та повернути ОСОБА_7 чотири мотопомпи кустарного вирбництва та 5900 доларів США, 50 Євро.

Ухвала остаточна оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Рівненського міського суду ОСОБА_1