15/20
донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
06.06.2006 р. справа № 15/20
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:суддів Скакуна О.А. Гуреєва Ю.М. , Мирошниченка С.В.
за участю представників сторін:
від позивача:Карамишев Д.В. - за довір.,
від відповідача:Ханович К.В.- за довір., Тертична Т.А. - за довір.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Металсервіс" м. Дніпропетровськ
на рішення господарського суду
Донецької області
від 25.04.2006 року
у справі№ 15/20
за позовомПриватного підприємства "Металсервіс" м. Дніпропетровськ
до
Донецького колективного спеціалізованого управління "Укренергочермет" м. Донецьк
простягнення заборгованості в сумі 4 540 грн. 04 коп.
Рішенням господарського суду Донецької області від 25.04.2005 року (суддя Богатир К.В.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Металсервіс" м. Дніпропетровськ (далі по тексту - Підприємство) до Донецького колективного спеціалізованого управління "Укренергочермет" м. Донецьк (далі по тексту- Управління) про стягнення заборгованості у сумі 4 540 грн. 04 коп.
У обгрунтування рішення суд першої інстанції послався на те, що вимоги позивача про існування у відповідача заборгованості за договором, не доведені належним чином та відповідними засобами доказування.
Позивач не погодився з рішенням місцевого суду та звернувся з апеляційною скаргою в якій просить його скасувати, як таке, що винесено з порушенням норм матеріального і процесуального права на підставі висновків, які не відповідають дійсним обставинам справи. Заявник вважає, що судом першої інстанції зроблен помилковий висновок щодо ціни на поставлений товар. Також Підприємство звертає увагу і на те, що сторони досягли згоди щодо зміни ціни на товар, і цей факт безпідставно не прийнятий до уваги судом першої інстанції. Крім того, позивач навів у апеляційній скарзі та під час судового засідання і інші заперечення, які на його думку є підставою для скасування судового рішення.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні проти її задоволення заперечує і вважає рішення місцевого суду законним і обгрунтованим.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Донецькоий апеляційний господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та відповідачем був укладений договір від 12.12.2002 р. № 57 (далі по тексту - договір № 57). На підставі цього договору (а.с. 7) та специфікації № 1 (а.с. 8) позивач поставив відповідачу товар.
При виконанні вищевказаного договору № 57 у позивача та відповідача виникли розбіжності, які зумовлені застосуванням специфікації № 1 у двох різних редакціях. При цьому, у обгрунтування своїх вимог позивач посилається на спеціфікацію № 1 (а.с. 8) в якій ціна за 1 тн. товару вказана в сумі 1 791 грн. 67 коп. без урахування ПДВ. В свою чергу, відповідач проти позову заперечує, посилаючись на іншу редакцію спеціфікації № 1 (а.с. 57) в якій вказана ціна за одиницю товару у сумі 1 750 грн. 00 коп з урахуванням ПДВ.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні вимог позивача про стягнення 4 540 грн.04 коп. послався на те, що умови договору № 57 сторонами змінені не були, тому підстав для стягнення спірної суми боргу немає.
Судова колегія не може погодитись з рішенням суду першої інстанції та вважає, що воно підлягає скасуванню враховуючи наступне.
Умовами п. 1.1. договору № 57 встановлено, що ціна, асортимент, кількість та вартість товару який поставляється, визначається у відповідних спеціфікаціях.
Апеляційний суд не може погодитись з доводами суду першої інстанції про неприйняття спеціфікації № 1 у новій редакції (а.с. 8) з наступних підстав.
Спеціфікація № 1 (а.с.8) завірена належним чином, а тому, на думку судової колегії, на підставі ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, вона повинна розглядатись як доказ. Вказана спеціфікація підписана повноважними особами позивача та відповідача і містить печатки обох сторін. Тому у апеляційного суда немає підстав не приймати цю спеціфікацію, як доказ по справі з вищевказаних мотивів.
Оцінивши вищевказані обставини, судова колегія приходить до висновку, що сторони дійшли згоди щодо ціни та кількості товару, який постачався позивачем відповідачу за ціною 1 791 грн. 67 коп. за тону без урахування ПДВ. Цей висновок апеляційного суду доводиться також і наступними обставинами:
Відповідач прийняв від позивача товар з урахуванням ціни, яка встановлена в специфікації № 1 (а.с.8). Це доводиться наявними у справі доказами, а також оригіналами документів, які представлені апеляційному суду: накладною № 10/01 від 23.01.2003 р., довіреністю серії НГА № 371437 від 17.01.2003 р. та рахунком № 20/01 від 23.01.2003 р.
Як вбачається з вищевказаних документів, вартість, ціна та кількість товару за спеціфікацією № 1 підтверджуються накладною № 10/01 від 23.01.2003 р., довіреністю серії НГА № 371437 від 17.01.2003 р. та рахунком № 20/01 від 23.01.2003 р., які є ідентичними. Тобто, перелічені вище документи доводять факт погодження відповідача з вартістю та кількістю поставленого йому позивачем товару.
Крім того, умовами спеціфікації № 1 строк поставки товару перенесений на 24.01.2003 року. Наявні у справі документи (а.с. 9,10) підтверджують те, що поставка товара була здійснена 23.01.2003 року, тобто в строк, який встановлений у спеціфікації № 1 (а.с.8).
До того ж, факт погодження відповідача з ціною, кількістю та вартістю товару підтверджує наявність підпису представника відповідача, який діяв на підставі довіреності серії НГА № 371437 від 17.01.2003 р.
Згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість оскарженого рішення у повному обсязі.
Перевіривши арифметичний розрахунок позивача стосовно суми боргу (а.с. 3), судова колегія погоджується з ним і кладе його у основу даної постанови в частині визначення суми, яка підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до норм ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Заперечення відповідача спростовуються наявними у справі доказами, тому судова колегія до уваги їх не приймає, як необгрунтовані.
На підставі викладеного, апеляційна інстанція приходить до висновку, що позивач належним чином довів свої вимоги відповідними доказами. Тому вимоги позивача підлягають задоволенню, а рішення господарського суду - скасуванню, як необгрунтоване.
Керуючись ст. ст. 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу - задовольнити.
Рішення господарського суду Донецької області від 25.04.2006 року по справі № 15/20 - скасувати.
Позовні вимоги - задовольнити.
Стягнути з Донецького колективного спеціалізованого управління "Укренергочормет" (вул. Челюскінцев, 273-а, м. Донецьк, 83048, п/р 26000301531477 в філії КВ ПІБ м. Донецьк, МФО 334271, ЄДРПОУ 00192459) на користь Приватного підприємства "Металсервіс" (вул. Автопаркова, 7, м. Дніпропетровськ, 49127, п/р 26008113372051 в Індустріальному БВ КБ "ПриватБанк", МФО 305299, ЄДРПОУ 30010751) заборгованість в сумі 4 540 грн. 04 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 153 грн. 00 коп., витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.
Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.
Головуючий О.А. Скакун
Судді: Ю.М. Гуреєв
С.В. Мирошниченко
Надруковано: 5 прим.
1. позивачу
2. відповідачу
3 у справу
4 господарському суду
5. апеляційному суду
Суд | Донецький апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 08.06.2006 |
Оприлюднено | 29.08.2007 |
Номер документу | 95909 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні