Ухвала

від 30.03.2021 по справі 420/5174/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5174/18

УХВАЛА

30 березня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву товариства з обмеженою відповідальністю Інтертранс 2000 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №420/5174/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інтертранс 2000 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про визначення коду товару від 03.08.2018 року № КТ-UA500650-0001-2018, № КТ-UA500650-0002-2018 та про відмову у митному оформленні товарів, що оформлено у вигляді карток відмов від 03.08.2018 року №UA500650/2018/00364, №UA500650/2018/027416, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Інтертранс 2000 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, в якому позивач просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про визначення коду товару №КТ-UA500650-0001-2018 від 03.08.2018 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про визначення коду товару №КТ-UА500650-0002-2018 від 03.08.2018 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про відмову у митному оформленні товарів ТОВ Інтертранс 2000 згідно митної декларації UA500650/2018/027415, що оформлено у вигляді картки відмови №UA500650/2018/00364 від 03.08.2018 року;

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці ДФС про відмову у митному оформленні товарів ТОВ Інтертранс 2000 згідно митної декларації UA500650/2018/027416, що оформлено у вигляді картки відмови №UA500650/2018/00365 03.08.2018 року;

- стягнути з Одеської митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ Інтертранс 2000 судовий збір у розмірі 7048 (сім тисяч сорок вісім) гривень.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року, залишене без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2020 року, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю Інтертранс 2000 до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень про визначення коду товару від 03.08.2018 року №КТ-UA500650-0001-2018, №КТ-UA500650-0002-2018 та про відмову у митному оформленні товарів, що оформлено у вигляді карток відмов від 03.08.2018 року №UA500650/2018/00364, №UA500650/2018/027416 - задоволено:

- визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про визначення коду товару №КТ-UA500650-0001-2018 від 03.08.2018 року;

- визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про визначення коду товару №КТ-UА500650-0002-2018 від 03.08.2018 року;

- визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про відмову у митному оформленні товарів ТОВ Інтертранс 2000 згідно митної декларації UA500650/2018/027415, що оформлено у вигляді картки відмови №UA500650/2018/00364 від 03.08.2018 року;

- визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про відмову у митному оформленні товарів ТОВ Інтертранс 2000 згідно митної декларації UA500650/2018/027416, що оформлено у вигляді картки відмови №UA500650/2018/00365 03.08.2018 року;

- стягнуто з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ Інтертранс 2000 (код ЄДРПОУ 37281246) судовий збір у розмірі 7048 (сім тисяч сорок вісім) гривень.

Вищевказане судове рішення набрало законної сили 20 травня 2020 року.

26 травня 2020 року Одеським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист №420/5174/18.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15 липня 2020 року, заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю Інтертранс 2000 про заміну сторони виконавчого провадження у справі №420/5174/18 - задоволено та замінено боржника - Одеську митницю Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39441717, адреса: 65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21 А) у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого листа від 26 травня 2020 року в адміністративній справі №420/5174/18 про стягнення з Одеської митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ Інтертранс 2000 (код ЄДРПОУ 37281246) судового збору у розмірі 7 048 (сім тисяч сорок вісім) гривень, на Одеську митницю Держмитслужби (код ЄДРПОУ: 43333459, адреса: 65078, Одеська обл., м. Одеса, вул. Івана та Юрія Лип, буд. 21 А).

16 березня 2021 року від товариства з обмеженою відповідальністю Інтертранс 2000 надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення (вхід. №13144/21), в якій заявник просить зобов`язати Одеську митницю Держмитслужби подати у 10-денний строк звіт про виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду №420/5174/18 від 16.01.2020 року.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що в результаті протиправної відмови у митному оформленні ТОВ Інтертранс 2000 було надмірно сплачено податків та зборів на загальну суму 78725,43 грн. Позивач вказує, що товариство неодноразово зверталось з заявами до відповідача про повернення вказаної суми переплати, проте, жодних дій з боку Одеської митниці Держмитслужби вчинено так і не було.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2021 року, заяву товариства з обмеженою відповідальністю Інтертранс 2000 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2020 року по справі №420/5174/18 призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Розглянувши в порядку письмового провадження заяву ТОВ Інтертранс 2000 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.129 1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч.1 ст.382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Згідно з ч.ч.2-3 ст.382 КАС України за наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Суд зазначає, що інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

За приписами ч.ч.1-2 ст.370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з ч.4 ст.372 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому законом.

У Рішенні від 30 червня 2009 року №16-рп/2009 Конституційний Суд України зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абзац перший підпункту 3.2 пункту 3, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07 травня 2002 року у справі Бурдов проти Росії визначив, що у контексті статті 6 Конвенції виконання судового рішення, прийнятого будь-яким судом, має розглядатися як складова "судового розгляду".

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19 березня 1997 року у справі Горнсбі проти Греції суд підкреслив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін (п.40).

Суд вказує, що Великою Палатою Верховного Суду було змінено підхід до застосування судового контролю, що визначений в Постанові Пленуму ВАС України від 13.03.2017 року №3 Про огляд практики застосування адміністративними судами статті 267 КАСУ ( наразі ст.382 КАС України).

Так, ВАС України у вказаній Постанові Пленуму було установлено, що судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може під час прийняття постанови у справі.

Разом з тим, Велика Палата дійшла висновку, що відповідні дії, може бути вчинено судом також після ухвалення рішення по справі (ухвала ВП ВС від 20.06.2018 року справа №800/592/17).

Також судом, на виконання положень ч.5 ст.242 КАС України, було враховано правові висновки Верховного Суду, що викладені в Постанові від 31 жовтня 2018 року (справа №704/1547/17) відносно мети судового контролю.

Суд акцентує увагу, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється з метою реалізації завдань адміністративного судочинства. Суд займає активну позицію не лише під час вирішення публічно-правового спору, але й після набрання судовим рішенням законної сили.

До того ж суд звертає увагу заявника, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може, тобто, наділений правом, під час прийняття рішення у справі.

Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання рішення суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 31 липня 2018 року у справі №235/7638/16-а та в ухвалі від 23 квітня 2019 року у справі №805/516/18-а.

Судом встановлено, що предметом розгляду даної справи є протиправність рішень Одеської митниці ДФС про визначення коду товару від 03.08.2018 року №КТ-UA500650-0001-2018 та №КТ-UА500650-0002-2018, а також рішень Одеської митниці ДФС про відмову у митному оформленні товарів ТОВ Інтертранс 2000 згідно митної декларації UA500650/2018/027415, що оформлено у вигляді картки відмови №UA500650/2018/00364 від 03.08.2018 року та рішення про відмову у митному оформленні товарів ТОВ Інтертранс 2000 згідно митної декларації UA500650/2018/027416, що оформлено у вигляді картки відмови №UA500650/2018/00365 03.08.2018 року.

Так, з поданої заяви про встановлення судового контролю вбачається, що в результаті протиправною відмови у митному оформленні ТОВ Інтертранс 2000 було надмірно сплачено податків та зборів на загальну суму 78725,43 грн. Крім цього, питання щодо повернення надмірно сплачених митних платежів підтверджується листом ТОВ Інтертранс 2000 до Одеської митниці Держмитслужби (т.3 а.с.94-96).

Таким чином, з наведеного вбачається, що ТОВ Інтертранс 2000 звернулось з відповідною заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у зв`язку з неповерненням Одеською митницею Держмитслужби надмірно сплачених митних платежів.

При цьому, суд наголошує, що питання щодо стягнення (повернення) надмірно сплачених митних платежів за митними деклараціями ТОВ Інтертранс 2000 №UA500650/2018/027415 та №UA500650/2018/027416 не були предметом розгляду адміністративної справи №420/5174/18.

Також, судом враховано, що згідно листа ТОВ Інтертранс 2000 до Одеської митниці Держмитслужби від 26 травня 2020 року, позивач просить підготувати висновок про повернення на користь ТОВ Інтертранс 2000 на його розрахунковий рахунок № НОМЕР_1 в АТ КРЕДОБАНК , МФО 325365 надміру сплачених до Державного бюджету України митних платежів в сумі 78725,43 грн., яка становлять різницю платежів за деклараціями за якою відмовлено у митному оформленні UА500650/2018/027415, UА500650/2018/027416 та деклараціями UА500650/2018/028583, UА500650/2018/02776 за якою розмитнено автомобіль та подати його для виконання до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області.

Таким чином, з урахуванням обставин та фактів викладених позивачем у заяві про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення вбачається, що питання щодо повернення надмірно сплачених платежів може бути предметом окремого оскарження в загальному судовому порядку шляхом подання позовної заяви.

Також, суд не приймає до уваги посилання позивача на постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.01.2019 року по справі №803/1582/13-а, оскільки питання щодо стягнення надмірно сплачених митних платежів було вирішено під час розгляду справи по суті.

Таким чином, враховуючи вищевикладене суд вважає, що в задоволенні заяви ТОВ ІНТЕРТРАНС 2000 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 16 січня 2020 року у справі №420/5174/18 необхідно відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.243, 248, 249, 370, 372, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю Інтертранс 2000 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №420/5174/18 (вхід. №13144/21 від 16.03.2021 року) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя С.О. Стефанов