Постанова

від 30.03.2021 по справі 340/4973/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

30 березня 2021 року м. Дніпросправа № 340/4973/20

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач),

суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Волкової К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Лідер Лаврентьєва Віктора Олександровича

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 (суддя Притула К.М., повний текст складено 05.01.2021) по справі №340/4973/20 за позовом Селянського (фермерського) господарства Лідер Лаврентьєва Віктора Олександровича до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання неправомірними та скасування рішення,-

в с т а н о в и В :

Селянське (фермерське) господарства Лідер Лаврентьєва Віктора Олександровича звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00001640705 від 20.10.2020, яким до підприємства застосовано штрафні санкції за порушення правил зберігання пального.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що оскаржуване рішення відповідачем прийнято без урахування усіх обставин, а саме без урахування того, що позивачем вживалися усі необхідні заходи щодо одержання ліцензії на право зберігання пального. Позивач зазначав, що несвоєчасне отримання ліцензії пов`язано саме з неправомірними діями відповідача, до повноважень якого входить видання таких ліцензій. З цих підстав позивач вказував на те, що неповинен нести відповідальність за порушення правил зберігання пального, оскільки відповідач штучно створив перешкоди в господарюванні, що і призвело до застосування спірних штрафних санкцій.

РішеннямПостановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду фактично мотивовано встановленими обставинами справи, які свідчать про те, що за наслідками здійснення відповідачем перевірки щодо дотриманням норм законодавства з питань обігу підакцизних товарів, був встановлений факт порушення позивачем ст.15 Закону №481/95-ВР, в частині зберігання підакцизних товарів: пального для власних потреб без відповідної ліцензії, що є підставою для застосування штрафних санкцій.

З цих підстав судом зроблено висновок про правомірність та обґрунтованість застосування до позивача спірних штрафних санкцій.

Відносно підстав заявленого позову суд вказав на те, що хоча позивач і звертався до контролюючого органу із заявою про отримання ліцензії на зберігання пального, але в цьому йому було відмовлено, про що видано відповідне розпорядження, яке не було оскаржено у встановленому законом порядку.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки аргументам позивача щодо вжиття останнім усіх належних від нього заходів для отримання ліцензії, натомість, несвоєчасне отримання такої ліцензії пов`язане саме з неправомірними діями відповідача. Також позивач вказує на те, що суд першої інстанції не звернув уваги на порушення відповідачем, які допущені під час проведення фактичної перевірки, а саме перевірку не було проведено за адресою, яка визначена у наказі про проведення фактичної перевірки; в оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні зазначено посилання на номер акту перевірки, який не відповідає номеру на примірнику акта перевірки, що був наданий позивачу.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення суду першої інстанції залишити без змін з огляду на його законність та обґрунтованість.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з таких підстав.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що відповідно до наказу від 28.09.2020 № 1281 (а.с.25), направлень на перевірку від 28.09.2020 №1410, №1411 та №1412 (а.с.46-47) посадові особи Головного управління ДПС в Кіровоградській області здійснили фактичну перевірку місця зберігання палива за адресою с. Новопетрівка, Добровеличківського району, Кіровоградської області, що належить СФГ "Лідер" з питань дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

За результатами перевірки складений акт від 30.09.2020 № 111/11/11/РРО/80647577 (а.с.49-50), яким зафіксовано, що зафіксовано порушення ФГ "ІНСАЙТ" вимог частини 1 статті 15 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального" (далі Закон України №481) в частині зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.

Відповідно до зазначеного в Акті, в ході проведення перевірки було встановлено, що СФГ "Лідер" за адресою місця зберігання пального Кіровоградська обл., Добровеличківський район, с. Новопетрівка оформлено ліцензію на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) №11050414202001559, термін дії з 08.05.2020 до 08.05.2025 року. Загальна місткість резервуарів - 50000 літрів.

Так, посадовими особами контролюючого органу 24.09.2020 здійснено виїзд на місце зберігання палива за адресою отримання пального згідно акцизної накладної та юридичною адресою, а саме: вул. Васильєвих, 32а, с. Новопетрівка, Добровеличківського району , де знаходиться фактичне розташування резервуарів для зберігання пального.

При цьому в ході перевірки встановлено, що в період з 01.04.2020 по 07.05.2020 підприємством отримувалось пальне згідно податкових накладних від 07.05.2020 №32 на паливо дизельне ДП-Л Євро-5-ВО код, УКТЗЕД 2710194300 у кількості 20 тис. літрів (видаткова накладна від 07.05.2020 №371, постачальник ТОВ "Петрол- К"; ТТН №Р371 від 07.05.2020) та ПН від 07.04.2020 №30 на дизельне пальне ДП-Л-К5 сорт "С", УКТЗЕД 2710194300 у кількості 30 тис. літрів (видаткова накладна від 07.04.2020 №276, ТТН №ПЕК00000276 від 07.04.2020).

Вказане пальне отримувалось підприємством виключно для потреб власного споживання та зберігалося за адресою: вул. Васильєвих, 32а, с. Новопетрівка, Добровеличківський район у ємностях загальною місткістю 50 тис. літрів, розташування яких було підтверджено в ході обстеження за вказаною адресою.

З цих підстав контролюючим органом зроблено висновок про те, що зберігання пального до 08.05.2020 здійснювалось без наявності ліцензії на право зберігання пального.

На підставі висновків перевірки, відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, абзацу 8 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР, контролюючий орган податковим повідомленням-рішенням від 20.10.2020 № 00001640705 застосував до СФГ "Лідер" штраф в розмірі 500000,00 грн. (а.с.51).

Правомірність та обгрунтованість вказаного рішення відповідача є предметом спору, який передано на вирішення суду.

За наслідками перегляду справи суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на таке.

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів" внесено зміни до Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481), зокрема запроваджено ліцензування видів господарської діяльності з виробництва, зберігання, оптової та роздрібної торгівлі пальним.

Так, статтею 15 Закону №481 (в редакції Закону № 2628-VIII) встановлено річну плату за ліцензії на право зберігання пального у розмірі 780 гривень та визначено порядок отримання ліцензій, а також перелік документів, що надаються для отримання ліцензії.

Ліцензія або рішення про відмову в її видачі видається заявнику (щодо пального) не пізніше 20 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів. У рішення про відмову у видачі ліцензії повинна бути вказана підстава для відмови з посиланням на відповідні норми права.

Законом України від 23 листопада 2018 року № 2628-VIII також доповнено частину другу статті 17 Закону №481 новим абзацом відповідно до якого до суб`єктів господарювання (у тому числі іноземних суб`єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000 гривень;

Зазначені зміни набирали чинності з 1 липня 2019 року.

Статтею 18 Закону №481 (в редакції Закону N 391-IX від 18.12.2019р.) передбачено, що тимчасово до 31 березня 2020 року до суб`єктів господарювання не застосовується фінансова санкція, у разі зберігання пального без наявності відповідної ліцензії.

Отже з 01.04.2020р. до суб`єктів господарювання застосовуються фінансові санкції за зберігання пального без відповідної ліцензії.

При цьому, слід звернути увагу на те, що правове регулювання зберігання палива, яке передбачено ст..15 Закону №481 (в редакції Закону № 2628-VIII та Закону N 391-IX), визначає як алгоритм дій, які слід вчинити суб`єкту господарювання для отримання ліцензії, так і обов`язок контролюючого органу видати таку ліцензію або обґрунтоване рішення про відмову у видачі ліцензії, не пізніше 20 календарних днів з дня одержання від суб`єкта господарювання документів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 року № 1200 Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України утворено Державну податкову службу шляхом реорганізації Державної фіскальної служби. Згідно з підпунктом 27 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227 (далі - Постанова № 227), ДПС відповідно до покладених на неї завдань здійснює ліцензування діяльності суб`єктів господарювання з виробництва пального, з оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального і контроль за таким виробництвом. ДПС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку її територіальні органи.

Таким чином, ліцензування діяльності суб`єктів господарювання із зберігання пального здійснює ДПС як безпосередньо так і через свої територіальні органи, у спірному випадку - Головне управління ДПС у Кіровоградській області.

Встановлені обставини справи свідчать про те, що 31.03.2020р. позивач вперше звернувся до відповідача із заявою про видачу ліцензії на право зберігання пального.

Розпорядженням від 07.04.2020р. №454-р Головного управління ДПС у Кіровоградській області відмовлено позивачу у видачі ліцензії з тих підстав, що додана до заяви копія платіжного доручення №653 від 09.12.2019р. не підтверджує внесення річної плати за ліцензію на право зберігання пального.

В той же час, як свідчать встановленні обставини справи, визначена підстава органу ліцензування для відмови у видачі ліцензії є надуманою та такою, що не відповідає дійсності. Оскільки позивачем внесено річну плату за ліцензію, що підтверджується як платіжним дорученням №653 від 09.12.2019р. так і Листом Головного управління Державної казначейської служби України у Кіровоградській області від 03.11.2020р., який надано на запит позивача (а.с.38).

Отже органом ліцензування необґрунтовано було відмовлено позивачу у видачі ліцензії на зберігання пального.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що розпорядження від 07.04.2020р. №454-р Головного управління ДПС у Кіровоградській області не є предметом спору у цій справі, натомість, до обов`язків суду віднесено дослідження усіх обставин, що мають значення для справи, а вказані обставини безпосередньо пов`язані із застосуванням до позивача спірних фінансових санкцій.

При цьому, слід врахувати те, що органом ліцензування, який у спірному випадку збігається з контролюючим органом, яким винесено оскаржуване рішення про застосування фінансових санкцій, розпорядження про відмову у видачі ліцензії винесено 07.04.2020р. і саме в цей день відбулася перше поставка пального, у перевіреному періоді, на адресу позивача (видаткова накладна від 07.04.2020 №276). При цьому, загальновідомим фактом є те, що контролюючий орган використовує інформаційні бази та інші ресурси, які дозволяють відстежувати дату реєстрацію тих чи інших документів щодо господарських операцій, зокрема, реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Таким чином, встановлені обставини справи дають підстави для висновку про те, що у спірному випадку органом ліцензування, який є і контролюючим органом по відношенню до позивача, створено штучні умови, які і призвели до застосування оскаржуваних фінансових санкцій.

Крім цього, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне звернути увагу і на те, що фактичну перевірку контролюючим органом проведено 30.09.2020р., натомість висновки відповідача щодо зберігання позивачем пального без ліцензії стосуються періоду квітень-травень 2020 року.

В той же час, відповідачем не було надано жодних доказів, які б свідчили саме про фактичне зберігання пального позивачем у вказаний період. Натомість, встановлення таких обставин (фактичне зберігання пального) є обов`язковим для вирішення питання щодо наявності правових підстав для застосування фінансових санкцій, в контексті того, що як поняття зберігання пального так і поняття місце зберігання пального визначено Законом №481 і саме оцінка фактично встановлених обставин із законодавчо визначеними категоріями, є обов`язковою умовою для висновків щодо дотримання чи недотримання суб`єктом господарювання умов зберігання пального.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що оскаржуване рішення не можливо визнати правомірним та обґрунтованим, у зв`язку з чим таке рішення підлягає скасуванню.

З цих підстав суд апеляційної інстанції вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.1 ст.315, ст.ст.317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Лідер Лаврентьєва Віктора Олександровича - задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 23 грудня 2020 по справі №340/4973/20 - скасувати та прийняти нову постанову про задоволення позову.

Податкове повідомлення-рішення № 00001640705 від 20.10.2020 - визнати неправомірним та скасувати.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, визначені ст.ст.328, 329 КАС України.

Вступну та резолютивну частину проголошено 30.03.2021р.

Повний текст постанови виготовлено 31.03.2021р.

Головуючий - суддя Я.В. Семененко

суддя Н.А. Бишевська

суддя І.Ю. Добродняк