Постанова

від 31.03.2021 по справі 520/12066/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року

м. Київ

справа №520/12066/19

адміністративне провадження №К/9901/34877/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Берназюка Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Громадської організації Фонд розвитку спорту Малібу на ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020р. (судді - Григоров А.М., Подобайло З.Г., Бартош Н.С.) у справі за позовом Громадської організації Фонд розвитку спорту Малібу до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування рішення,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2019 року ГО Фонд розвитку спорту Малібу звернулась до суду з позовом, в якому просила:

скасувати постанову відповідача про накладення штрафу від 14.05.2019р. №ХК 5117/297/4НД/АВ/П/ТД-ФС у розмірі 1251900 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2020р. в задоволенні позову відмовлено.

З прийнятим у справі рішенням суду першої інстанції не погодився позивач, звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції щодо його оскарження.

Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 18.05.2020р. відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення громадської організації від сплати судового збору, апеляційну скаргу залишено без руху з наданням строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом направлення до суду оригіналу документу про сплату судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2020р. повторно відмовлено у задоволенні клопотання позивача про звільнення їх від сплати судового збору.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020р. апеляційну скаргу повернуто апелянту на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169, ч. 2 ст. 298 КАС України у зв`язку з неусуненням недоліків апеляційної скарги у встановлений для цього строк.

Повертаючи апеляційну скаргу суд апеляційної інстанції виходив з того, що у встановлений судом строк, а також станом на день постановлення цієї ухвали недоліки апеляційної скарги не усунуто, клопотання про продовження строку на усунення недоліків не заявлено.

З ухваленим у справі рішенням суду апеляційної інстанції не погодився позивач, подав касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та направити справу до апеляційного суду для вирішення питання про відкриття провадження.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що громадська організація є неприбутковою організацією, на даний час не має рахунків у банківських установах у зв`язку з повною відсутністю грошових коштів, про що свідчить довідка податкової служби. Проте клопотання щодо звільнення апелянта від сплати судового збору за подання апеляційної скарги через скрутний майновий стан організації відхилено судом апеляційної інстанції.

При цьому посилається на викладену у справі №761/24830/17 (ухвала від 19.04.2019р.) Верховним Судом правову позицію про те, що підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати є врахування судом майнового стану сторони.

Вважає, що вказані неприбутковою організацією підстави для звільнення обґрунтовані та свідчать про їх скрутний майновий стан, що об`єктивно перешкоджало сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а ухвалу суду апеляційної інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, саме майновий стан сторони може бути підставою для прийняття рішення про зменшення, звільнення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору.

Апеляційним судом встановлено, що позивачем не доведено, що його майновий стан не дозволяє йому сплатити судовий збір, а тому апеляційний суд обгрунтовано відмовив у звільненні від його сплати і в подальшому повернув апеляційну скаргу у зв?язку з невиконанням вимог ухвали про залишення її без руху.

Крім того, сам по собі статус позивача як громадської, неприбуткової організації та відсутність доходів не характеризує майновий стан позивача як незадовільний, до того ж за умови утримання громадської організації за рахунок членських внесків фізичних осіб та сплати судового збору під час подачі позовної заяви до суду першої інстанції.

Посилання позивача в обґрунтування касаційної скарги на ухвалу Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Фаловської І.М. №761/24830/17 також є безпідставним, оскільки така ухвала постановлена за наслідками вирішення питання прийняття касаційної скарги і висновки щодо застосування норм права за наслідками касаційного перегляду Верховний суд у цій ухвалі не висловлював.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судового рішення суду апеляційної інстанції правильно застосував норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустив, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судового рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Громадської організації Фонд розвитку спорту Малібу залишити без задоволення, а ухвалу Другого апеляційного адміністративного суду від 18.11.2020р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко