Ухвала

від 31.03.2021 по справі 580/1965/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

31 березня 2021 року

Київ

справа № 580/1965/20

адміністративне провадження № К/9901/9405/21

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Гімона М.М., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі № 580/1965/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сміла-Райагропостач до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИВ:

18.03.2021 до суду вдруге надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області (далі - ГУ ДПС, скаржник), направлена до суду поштою 16.03.2021.

Верховний Суд ухвалою від 09.02.2021 вперше подану касаційну скаргу повернув на підставі пункту 4 частини п`ятої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) як таку, що не містила підстав для касаційного оскарження судових рішень.

Під час перевірки вдруге поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у касаційній скарзі так і не викладені передбачені КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Системний аналіз частини четвертої статті 328 КАС України і пункту 4 частини другої статті 330 КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.

При цьому, обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 - 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; 2) постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; 3) висновок судів, який суперечить позиції Верховного Суду; 4) в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України)

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; 2) постанову Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; 3) вмотивоване обґрунтування необхідності такого відступу; 4) висновок, який на думку скаржника відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини четвертої статті 328 КАС України);

- 1) норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; 2) висновок апеляційного суду, який на переконання скаржника є неправильним; 3) у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; 4) як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України).

Крім того, при поданні касаційної скарги на підставі пунктів 1-3 частини четвертої статті 328 КАС України зазначені скаржником норми права, які на його переконання неправильно застосовано судами, повинні врегульовувати спірні правовідносини, а питання щодо їх застосування ставилося перед судами попередніх інстанції в межах підстав позову та/або заперечень сторін (наприклад, з точки зору порушення їх позивачем/відповідачем).

Також обов`язковою умовою при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1 і 2 частини четвертої статті 328 КАС України є подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга).

Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

При цьому, обставини, які формують зміст правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, та оцінка судами їх сукупності не може вважатися подібністю правовідносин.

У касаційній скарзі міститься посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, який обґрунтований відсутністю посилання в постанові апеляційного суду на постанови Верховного Суду, що суперечить правовому змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Обов`язкових умов у їх взаємозв`язку, передбачених при оскарженні судових рішень на цій підставі, скаржник не наводить.

Крім того, в подальшому, ГУ ДПС у касаційній скарзі зазначає, що у цій справі порушується питання законності порядку та підстав призначення перевірки щодо позивача, а позиція податкового органу, в свою чергу, підтверджується практикою Верховного Суду в постановах від 05.02.2019 в справі №826/14294/16, від 22.11.2019 у справі №815/4392/15, від 16.10.2019 у справі №820/11291/15, від 03.10.2019 у справі №820/850/16, від 24.05.2019 у справі №826/16221/15.

Зазначені доводи не відповідають визначеній скаржником підставі для касаційного оскарження постанови апеляційного суду.

Крім того, незмістовними є посилання скаржника на висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 22.11.2019 у справі №815/4392/15, від 16.10.2019 у справі №820/11291/15, від 03.10.2019 у справі №820/850/16, від 24.05.2019 у справі №826/16221/15, оскільки у постанові від 21.02.2020 у справі №826/17123/18 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду відступив від висновків про застосування норми права у подібних правовідносинах, в тому числі викладених у постановах, які перелічує скаржник у касаційній скарзі, у частині того, що саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного здійснення податкового контролю щодо себе; а також що допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні та проведенні відповідної документальної виїзної або фактичної перевірки.

Задовольняючи позов у цій справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що наданий відповідачем лист оперативного управління Головного управління Державної фіскальної служби у Черкаській області не підтверджує існування підстав для проведення фактичної перевірки позивача, оскільки містить лише повідомлення про отримання інформації щодо порушення чинного законодавства на автомобільних заправних станціях певних суб`єктів господарювання, у тому числі позивача. Отже, підставою для задоволення позову у цій справі став висновок суду апеляційної інстанції про те, що наказ про проведення фактичної перевірки прийнятий за відсутності підстав для його прийняття.

Однак, у касаційній скарзі наведено мотиви, що допущена описка в описовій частині Акта перевірки щодо дати початку перевірки не впливає на результати виявлених порушень, що не узгоджується з висновками апеляційного суду у цій справі. Аналогічно, незмістовними є доводи відповідача про дотримання ним процедури проведення перевірки, яка полягає у пред`явленні позивачеві направлень на перевірку та врученні останньому копії наказу на її проведення.

Вимогам касаційної скарги щодо скасування постанови апеляційного суду і залишення в силі рішення суду першої інстанції має кореспондувати викладення у касаційній скарзі підстав для оскарження постанови апеляційного суду у взаємозв`язку із усіма висновками, які стали підставою для скасування рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог і задоволення позову в цій частині. Тобто, вимоги касаційної скарги мають бути сформульовані і відповідати їх безпосередньому обґрунтуванню.

Однак, у касаційній скарзі приведене обґрунтування безвідносно до висновків суду апеляційної інстанції, а посилання на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України є формальним.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).

Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Згідно з пунктом 4 частини п`ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За таких обставин, касаційна скарга Головного управління ДПС у Черкаській області підлягає поверненню як така, що не містить підстави касаційного оскарження постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020.

На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Черкаській області на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.12.2020 у справі № 580/1965/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сміла-Райагропостач до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень повернути скаржнику.

Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.

Роз`яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.

Суддя М.М. Гімон