Рішення

від 24.03.2021 по справі 523/570/20

СУВОРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 523/570/20

Провадження №2/523/2247/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2021 р. м.Одеса

Суворовський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Аліна С.С.,

за участі секретаря судового засідання - Вовкович І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Яна про відшкодування матеріальної шкоди завданої, внаслідок вчинення кримінального правопорушення та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

До Суворовського районного суду м. Одеси надійшов позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства Яна в якій просить:

- стягнути з ПП ЯНА на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 13 154,52 гривні;?

- стягнути з ПП ЯНА на користь ОСОБА_2 моральну шкоду в розмірі 250 000 гривень;

- стягнути з ПП ЯНА на користь ОСОБА_2 судові витрати.

Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що 02 грудня 2018 року о 09:41 год. водій ОСОБА_3 керуючи автобусом ЧАЗ Еталон державний номер НОМЕР_1 , не був уважним під час керування, порушив вимоги п. 8.7.3 е та п. 8.10 Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, а саме: дійснив виїзд на перехрестя на забороняючий сигнал світлофору, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz Vito державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 , в результаті чого автомобілі отримали механічні ушкодженння, а водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження увигляді: закритового скалкового перелому лівої лонної кістки з розповсюдженням лінії перелому на дах вертлюжної западини, закритого скалкового перелому тіла правої лонної кістки, закритий крайового перелому верхньої гілки правої лонної кістки, закритий перелом бічної маси крижі зліва з розповсюдженням лінії перелому на крижові гребінці зліва, забої обох нирок які висновком судово медичної експертизи віднесені до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

У ході досудового розслідування встановлено, що у даній дорожньо транспортній ситуації дії водія автобуса ЧАЗ Еталон регламентувалися вимогами пунктів 8.7.3 е), 8.10 Правил дорожнього руху України, відповідно до висновків судової автотехнічної експертизи, водій автобуса ЧАЗ Еталон мав технічну можливість запобігти зіткненню, в свою чергу водій автомобіля Mercedes-Benz Vito не мав технічної можливості запобігти зіткненню. З урахуванням викладеного дії водія автобуса ЧАЗ Еталон не відповідають вимогам п. 8.7.3 е) Правил Дорожнього руху України.

Висновком судового експерта Федотова Ф.В. № 6430 від 26.05.2019 року встановлено, шо вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля Mercedes-Benz Vito державний номер НОМЕР_2 дорівнює ринковій вартості пошкодженого автомобіля та складає 100 708 гривень.

Згідно свідоцтва про реєстрацію, автомобіль Mercedes-Benz Vito державний номер НОМЕР_2 належить позивачу на праві власності.

На час заподіяння шкоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована Приватним акціонерним товариством ВУСО , поліс № АК 9070969 у відповідності до положень Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.07.2004 р.

На підставі заяви позивача. СК ВУСО виплатила страхове відшкодування в розмірі 87 553. 48 гривень.

Також, як зазначає позивач, він звертався до СК ВУСО з заявою про перегляд розміру страхового відшкодування, однак йому було відмовлено.

Позивач вважає про те, що він має всі підстави для звернення з позовом про стягнення з відповідача шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, оскільки на момент зіткнення ОСОБА_3 керував автобусом ЧАЗ Еталон , який на праві приватної власності належить ПП ОСОБА_4 та фактично здійснював діяльність виконуючи трудові обов`язки в інтересах свого роботодавця, надаючи послуги з перевезення пасажирів.

Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 28.08.2019 року по справі № 523/1 1293/19, кримінальне провадження у справі по обвинуваченню ОСОБА_3 закрито у зв`язку з смертю обвинуваченого.

Родичі обвинуваченого з клопотанням про продовження судового розгляду з метою реабілітації померлого не звертались, отже закриття справи за наведених обставин є нереабілітуючим та не звільняє від відповідальності за завдану шкоду.

Стосовно стягнення з відповідача матеріальної шкоди, позивач зазначив про те, що вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля Mercedes-Benz Vito державний номер НОМЕР_2 дорівнює ринковій вартості пошкодженого автомобіля та складає у розмірі 100 708 гривень, СК ВУСО сплатила Позивачу страхове відшкодування в розмірі 87 553,48 гривень, тобто 100 708 - 87 553,48 = 13 154,52 грн. - матеріальна шкоду,яку просить стягнути з відповідача.

Також, просить стягнути судові витрати які були понесені позивачем складається з вартості виконання звіту про оцінку, та витрат на матеріально технічне забезпечення: 2 000 + 5 000 = 7 000 гривень.

Крім того, позивач зазначає про те, що у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, позивачу було завдано шкоди здоров`ю позивача, оскільки внаслідок отриманих тілесних ушкоджень позивач був позбавлений можливості вести звичний образ життя, реабілітація була дуже болісною та довгою. Дані обставини стали підставою звернення до суду.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, в прохальній частині позову просив про розгляд справи у його відсутність.

В судове засідання представник відповідача Приватного підприємства Яна не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

У зв`язку з викладеним, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність сторін, які повідомлені належним чином про час і місце розгляду справи, так як у справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280-281 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає про те, що позов є частково обґрунтованим, частково доказаним, тому підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено про те, що 02 грудня 2018 року близько 09:41 годині водій ОСОБА_3 керуючи технічно справним автобусом ЧАЗ Еталон державний номер НОМЕР_1 , в порушення вимоги п. 8.7.3 е та п. 8.10 Правил дорожнього руху України затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, будучи вкрай неуважним, проявляючи злочинну самовпевненість, здійснив виїзд на перехрестя на забороняючий сигнал світлофору, в результаті чого здійснив зіткнення з автомобілем Mercedes-Benz Vito державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_2 .

В результаті чого автомобілі отримали механічні ушкодженння, а водій ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у вигляді: закритого скалкового перелому лівої лонної кістки з розповсюдженням лінії перелому на дах вертлюжної западини, закритого скалкового перелому тіла правої лонної кістки, закритий крайового перелому верхньої гілки правої лонної кістки, закритий перелом бічної маси крижі зліва з розповсюдженням лінії перелому на крижові гребінці зліва, забої обох нирок які висновком судово медичної експертизи віднесені до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Судом встановлено про те, що пошкоджений автомобіль Mercedes-Benz Vito державний номер НОМЕР_2 належить позивачу ОСОБА_2 на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.24).

Також, судом встановлено про те, що на час заподіяння шкоди цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3 була застрахована Приватним акціонерним товариством ВУСО , поліс № АК 9070969 у відповідності до положень Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 01.07.2004 р. N 1961 - IV.

Ухвалою Суворовського районного суду міста Одеси від 28.08.2019 року по справі № 523/11293/19, кримінальне провадження у справі по обвинуваченню ОСОБА_3 закрито, у зв`язку з смертю обвинуваченого (а.с.6-7).

Згідно з ч.ч. 4, 6 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В матеріалах справи міститься висновок судового експерта Федотова Ф.В. № 6430 від 26.05.2019 року з якого вбачається про те, що вартість матеріальної шкоди, завданої власнику автомобіля Mercedes-Benz Vito державний номер НОМЕР_2 дорівнює ринковій вартості пошкодженого автомобіля та складає у розмірі 100 708 гривень (а.с.8-24).

Позивач ОСОБА_2 звернувся з заявою до СК ВУСО про виплату страхового відшкодування.

Судом встановлено про те, що страховою компанією ВУСО було здійснено страхове відшкодування на користь позивача ОСОБА_2 в розмірі 87 553,48 гривень, що підтверджено листом № 8843 від 29.10.2019р. (а.с.30).

Однак, даної страхової виплати позивачу ОСОБА_2 не вистачає для покриття відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, тому просить стягнути з відповідача різницю між наявними матеріальними збитками та фактичними виплаченими у розмірі 13 154,52 грн.

Суд вважає про те, що позовна вимога про стягнення з відповідача матеріальної шкоди підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У ч. 2 ст. 1187 ЦК України визначено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

З аналізу змісту гл. 82 ЦК України вбачається, що законодавець розрізняє поняття особа, яка завдала шкоду та особа, яка відповідає за шкоду .

Виходячи з наведених норм права, шкода (у тому числі моральна), завдана внаслідок ДТП з вини водія, який виконував трудові обов`язки та на відповідній правовій підставі керував автомобілем, що належить роботодавцю, відшкодовується власником (володільцем) цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 06.11.2013 № 6-108цс13.

Судом встановлено про те, що автобус ЧАЗ Еталон яким керував ОСОБА_3 , на праві приватної власності належить ПП ОСОБА_4 , а також ОСОБА_3 знаходився в трудових відносинах з відповідачем ПП ЯНА та здійснював послуги з перевезення пасажирів.

Стосовно моральної шкоди суд зазначає наступне.

Судом встановлено про те, що у зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою у позивачу було заподіяно шкоду здоров`ю, отримано тілесні ушкодження, тому позивач був позбавлений можливості вести звичний образ життя.

Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.

Таким чином, частина перша статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави-наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв`язку та вини заподіювача.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.9 постанови Пленуму ВСУ Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди від 31.03.95 №4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, ураховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих відносинах, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

З огляду на природу інституту відшкодування моральної шкоди цілком адекватними і самодостатніми критеріями визначення розміру належної потерпілому компенсації є морально-правові імперативи справедливості, розумності та добросовісності.

Суд вважає, що розмір заявленої моральної шкоди 250 000 грн. є занадто завищеним, і з урахуванням приципів виваженості, розумності та справедливості, вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача щодо моральної шкоди частково, а саме у розмірі по 10 000грн., що буде достатнім, на думку суду, для компенсації понесених ним страждань та переживань.

В силу частин 1-3 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).

У частині другій статті 78 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі Ващенко проти України (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Стосовно судових витрат, суд зазначає наступне.

Враховуючи, що згідно п. 1 та 6 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір позивачі звільнені від сплати судового збору у справах про відшкодування шкоди, заподіяною смертю фізичної особи та у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення, і при подачі позову його не сплатили, суд, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, стягує з відповідача в дохід держави судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог у розмірі 1681,60 грн.

Позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені витрати, що складаються з вартості виконання звіту про оцінку, та витрат на матеріально технічне забезпечення: 2 000 + 5 000 = 7 000 гривень, однак, позивачем не надано до суду належні та допустимі докази, які підтвердили факт сплати позивачем даних коштів, тому в даній частині вимоги, суд вважає за необхідне відмовити.

Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного підприємства Яна про відшкодування матеріальної шкоди завданої, внаслідок вчинення кримінального правопорушення та стягнення моральної шкоди - підлягають частковому задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 10-13, 76-83, 89, 137, 139, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 1167, 1187 ЦК України, ст. суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного підприємства Яна про відшкодування матеріальної шкоди завданої, внаслідок вчинення кримінального правопорушення та стягнення моральної шкоди- задовольнити частково .

Стягнути з Приватного підприємства Яна (код ЄДРПОУ 25030657, м. Одеса, вул. ак. Заболотного, 35, кв. 107) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) матеріальну шкоду у розмірі 13 154,52 грн.

Стягнути з Приватного підприємства Яна (код ЄДРПОУ 25030657, м. Одеса, вул. ак. Заболотного, 35, кв. 107) на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 ) моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.

Стягнути з Приватного підприємства Яна (код ЄДРПОУ 25030657, м. Одеса, вул. ак. Заболотного, 35, кв. 107) на користь держави судовий збір у розмірі 1681,60 грн.

Копію заочного рішення направити сторонам по справі.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів.

Рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено та підписано 30.03.2021 року.

Суддя Аліна С.С.