Постанова

від 31.03.2021 по справі 330/706/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 31.03.2021 Справа № 330/706/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 330/706/20

Провадження №22-ц/807/1054/21

Головуючий в 1-й інстанції - Нестеренко Т.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В., суддів:Крилової О.В., Полякова О.З.,

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 14 грудня 2020 року, ухвалене в смт Якимівка у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та жінки, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2020 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до суду до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та жінки, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку, мотивуючи свої вимоги тим, що з відповідачем ОСОБА_1 позивач з середини 2017 року підтримувала сімейні стосунки, ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін позову народилася дочка ОСОБА_4 , факт народження підтверджується відповідним свідоцтвом про народження. З лютого 2020 року сторони позову проживають окремо, позивач разом із дитиною проживає за зазначеною в позові адресою, що підтверджується довідкою старостинського округу. Дочка ОСОБА_4 знаходяться на повному утриманні позивача, відповідач надає матеріальну допомогу, але така допомога має мінливий, непостійний характер. Відповідач зобов`язаний до сплати аліментів колишній своїй дружині на двох дітей віком 10 та 15 років, але розмір таких стягуваних аліментів позивачу невідомий. Позивач в теперішній час не працює, здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку. На підставі наведеного позивач просила суд, стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) на місяць, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання цієї заяви та до повноліття дитини. Стягнути з відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача аліменти у розмірі 1242 грн. щомісячно, як з особи, яка повинна утримувати жінку, з якою проживає дитина, яка не досягла трирічного віку, починаючи з дня подання заяви та до досягнення дочкою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 30 вересня 2020 року, позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та жінки, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку - задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Бершадь Вінницької області, громадянина України, ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки с.Шелюги, Якимівського району Запорізької області, ІПН НОМЕР_3 , паспорт громадянина України НОМЕР_4 виданий Якимівським РВ УМВС України в Запорізькій області 21.10.2008 року аліменти на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 22 квітня 2020 року та до її повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Бершадь Вінницької області, громадянина України, ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь позивача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженки с.Шелюги, Якимівського району, Запорізької області, ІПН НОМЕР_3 , паспорт громадянина України НОМЕР_4 виданий Якимівським РВ УМВС України в Запорізькій області 21.10.2008 року аліменти на її утримання в розмірі 1242,00 гривні щомісячно до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, починаючи стягнення з 22 квітня 2020 року та до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який народився в м. Бершадь Вінницької області, громадянина України, ІПН НОМЕР_1 , паспорт НОМЕР_2 , виданий Немирівським РВ УМВС України у Вінницькій області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір у сумі 840 гривень 80 копійок (вісімсот сорок гривень 80 копійок) - (Отримувач: управління казначейства у Якимівському районі /Якимівський район/ у Запорізькій області; Код класифікації доходів: 22030101; Код отримувача ЄДРПОУ: 37997243;Банк отримувача: казначейство України (ЕАП), Отримувач УК у Якимів.р-ні/Якимів.р-н/22030101; Код банку (МФО): 899998; Номер рахунку UA378999980313161206000008016).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити зменшивши розмір аліментів, які підлягають стягнення на утримання дитини до 1/6 частки з усіх видів заробітку (доходу) відповідача та зменшити утримання позивача до досягнення дитиною трирічного віку до 800,00 грн. на місяць.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що відповідач на утриманні має ще двох неповнолітніх дітей, на яких сплачує аліменти, тому стягнення аліментів у розмірі визначеному судом у рішення, що оскаржується, порушить їх права на відповідне матеріальне утримання.

В силу вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з 1 січня 2021 року це 227 000 грн. (відповідно до Закону України Про Державний бюджет на 2021 рік з 1 січня 2021 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2270,00 грн. (2270,00 грн. Х 100 = 227 000 грн.), крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Ухвалою Запорізького апеляційного суду справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання в порядку ч. 1, ч. 2 ст. 369 та ч. 13 ст. 7 ЦПК України.

Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , виданого 26 березня 2019 року.

На теперішній час дитина проживає разом із позивачем, що підтверджується довідкою № 340, виданою 18.03.2020 року Якимівською селищною радою Якимівського району Запорізької області.

Відповідач у добровільному порядку не надає достатньої матеріальної допомоги на утримання дитини та забезпечення її достатнього та гармонійного розвитку.

Відповідно до рішення Бершадського районного суду Вінницької області №126/1826/17 від 25.09.2017 року з відповідача стягуються аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 у розмірі 1/3 всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.

Задовольняючи вимоги прозову, суд першої інстанції зазначив, що існування у відповідача неповнолітніх дітей від другого шлюбу або його мінливий заробіток не повинен впливати на достатній рівень життя та гармонійний розвиток дитини ОСОБА_4 , так як у позивача окрім щоденних витрат на утримання та виховання малолітньої дитини, може виникнути потреба у додаткових витратах на неї. На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов висновку, що з ОСОБА_1 необхідно стягнути аліменти на утримання малолітньої дитини: доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/ 4 частини заробітку (доходу) на місяць, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання цієї заяви та до повноліття дитини, та аліменти на утримання ОСОБА_2 , в твердій грошовій сумі у розмірі 1242 гривень щомісячно до досягнення дитиною - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_11 .

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду погоджується частково виходячи з наступного.

Конституцією України проголошено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняється державою.

Статтею 51 Конституції України передбачено обов`язок батьків утримувати дітей до їх повноліття.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 ст.181 СК України, встановлено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого та рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.Частиною другою статті 91 СК України встановлено, що жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої-четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наявність у платника аліментів інших дітей на користь яких він сплачує аліменти, є одним із критеріїв, які враховуються при визначенні розміру аліментів.

Відповідно до рішення Бершадського районного суду Вінницької області №126/1826/17 від 25.09.2017 року з відповідача стягуються аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_10 у розмірі 1/3 всіх видів заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину.

Зазначені обставини є суттєвими, оскільки їх неврахування може призвести до невиправданого зменшення матеріального забезпечення неповнолітніх дітей відповідач.

Враховуючи вказані обставини та вимоги Сімейного кодексу України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції, слід змінити, в частині визначення розміру аліментів присуджених до стягнення судом, з 1/4 на 1/6 частину усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовною заявою.

Суд апеляційної інстанції вважає, що саме такий розмір аліментів забезпечить достатній рівень матеріального утримання дитини ОСОБА_4 та при цьому не вплине на матеріальне забезпечення неповнолітніх дітей відповідача ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

Згідно з частинами другою, четвертою статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Згідно із ч.ч. 2,6 ст.84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Частиною 2 ст. 91 СК України передбачено, що жінка та чоловік, які не перебувають у шлюбі між собою, мають право на утримання в разі проживання з нею, ним їхньої дитини, відповідно до частин другої - четвертої статті 84 та статей 86 і 88 цього Кодексу.

Судом встановлено, що сторони перебували у фактичних шлюбних відносинах, у них народилася спільна дитина, батьком якої є відповідач.

Обов`язки з утримання дитини виконує позивачка, так як з нею проживає дитина, що також не спростовано відповідачем.

Відповідач, в совою чергу, є особою працездатною, має можливість надавати допомогу дочці та матері, які на теперішній час в силу обставин не можуть забезпечити себе всім необхідним.

Зважаючи на те, що у відповідача на утриманні перебувають троє неповнолітніх дітей, суд апеляційної інстанції вважає за можливе зменшити розмір утримання позивача до 1000,00 грн. щомісячно до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, починаючи стягнення з 22 квітня 2020 року та до 16 березня 2022 року.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Якимівського районного суду Запорізької області від 14 грудня 2020 року у цій справі змінити зменшивши розмір аліментів, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1/4 до 1/6 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 22 квітня 2020 року та до її повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Зменшити розмір утримання, яке підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь позивача ОСОБА_2 з 1242,00 грн. до 1000,00 грн. щомісячно до досягнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 трирічного віку, починаючи стягнення з 22 квітня 2020 року та до ІНФОРМАЦІЯ_4 .

В решті рішення залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Повна постанова складена 31 березня 2021 року.

Головуючий, суддя-доповідач С.В. Кухар

Судді: О.В. Крилова

О.З. Поляков