Постанова

від 30.03.2021 по справі 673/533/19

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 673/533/19

Провадження № 22-з/4820/27/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткова)

30 березня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький апеляційний суд у складі

колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Янчук Т.О. (суддя-доповідач),

Купельського А.В., Ярмолюка О.І.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження цивільну справу за заявою представника відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Деражнянської районної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування наказу та запису про реєстрацію права власності ,

в с т а н о в и в :

У березні 2019 року ОСОБА_3 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 , Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, Деражнянської районної державної адміністрації про визнання незаконними та скасування наказу та запису про реєстрацію права власності.

Рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16 листопада 2020 року позовні вимоги ОСОБА_3 залишено без задоволення.

Додатковим рішенням Деражнянського районного суду Хмельницької області від 23 грудня 2020 року стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 9607 грн. понесених витрат на правничу допомогу.

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 25 лютого 2021 року рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16 листопада 2020 року залишено без змін.

Після постановлення вказаного рішення, в порядку передбаченому частиною восьмою статті 141 ЦПК України, 02 березня 2021 року представник відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі та просив стягнути з апелянта ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6306 грн.

В обґрунтування заяви зазначав, що при поданні відзиву на апеляційну скаргу відповідач просив стягнути з позивача на його користь витрати на правничу допомогу за результатами судового розгляду справи в Хмельницькому апеляційному суді. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 25.02.2021 року рішення Деражнянського районного суду Хмельницької області від 16 листопада 2020 року залишено без змін, а тому ОСОБА_1 просить стягнути з апелянта понесені нею витрати на правничу допомогу в розмірі 6306 грн. Зазначені судові витрати підтверджено доданими до заяви доказами, а саме: договором про надання правової допомоги №47/19 від 27.05.2019 року, додатковими угодами №1 від 21.07.2020 року, №2 від 01.12.2020 року, додатком 1 до договору, рахунком-фактурою №02-47/19 від 02.02.2021 року, актом приймання-передачі наданих послуг №2 від 02.02.2021, квитанцією до прибуткового касового ордеру №100-01-47/19 від 02.02.2021 року.

Ознайомившись з матеріалами справи , апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення заяви та ухвалення додаткового судового рішення з таких підстав.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до вимог ч.1, п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 60 ЦПК України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Згідно зі ст.15 ЦПК України представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність - це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частинами 1,2 статті 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження витрат на правничу допомогу ОСОБА_1 до заяви про ухвалення додаткового рішення надано: договір про надання правової допомоги №47/19 від 27.05.2019 року; додаткову угоду №01 від 21.07.2020 року до договору №47/19 про надання правової допомоги від 27.05.2019 року; додаткову угоду №02 від 01.12.2020 року до договору №47/19 про надання правової допомоги від 27.05.2019 року; додаток 1 до договору про надання правової допомоги № 47/19 від 27.05.2019 року - Вартість послуг Адвокатського об`єднання СЕРГІЙЧУК ТА ПАРТНЕРИ ; рахунок-фактуру № 02-47/19 від 02 лютого 2021 року; акт приймання-передачі наданих послуг № 02 від 02.02.2021 року; квитанцію до прибуткового касового ордеру №100-01-47/19 від 02.02.2021 року.

Сума витрат на правову допомогу, визначена у акті приймання-передачі наданих послуг від 02.02.2021 року - 6306 грн., за складання та подання відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_3 у справі №673/533/19.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, понесених ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у додатковій постанові від 14 листопада 2018 року у справі №753/15687/15.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Частинами 3-5 ст.137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що вказано у ч. 6 ст. 137 ЦПК України.

З вищевикладеного вбачається, що суд вправі зменшувати розмір витрат на правову допомогу, в разі заявлена іншою стороною клопотання про їх не співмірність.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 29.03.2018 (справа N907/357/16).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заяваN19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Представником позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 по справі надано клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, в обґрунтування якого вказано, що сторона позивача вважає заявлений представником відповідача розмір понесених витрат на правничу допомогу неспівмірним із обсягом наданих ним послуг і виконаних робіт. Сума вказана в акті прийому-передачі наданих послуг №02 від 02.02.2021 року є завищеною, необґрунтованою і неспівмірною із витраченим часом на підготовку та складністю відповідного процесуального документу. Так, представником відповідача адвокатом Нагнибідою В.І. подавались до суду ідентичні за змістом відзиви на апеляційні скарги у аналогічних справах, що перебували в провадженні Хмельницького апеляційного суду, за №673/530/19, №673/534/19, №673/532/19, використовувалася одна й та сама правова позиція. Крім того, доводи відзиву на апеляційну скаргу, практично схожі за змістом на доводи відзиву на позовну заяву. З огляду на це, позивач критично оцінює час, витрачений адвокатом на складання та подання відзиву на апеляційну скаргу. Вважає, що фактичні затрати часу були значно меншими, ніж заявляться представником відповідача.

Із матеріалів справи вбачається, що адвокатом Нагнибідою В.І. подано до апеляційного суду в інтересах ОСОБА_1 тільки відзив на апеляційну скаргу.

За актом прийому-передачі наданих послуг від 02 лютого 2021 року адвокатом на написання та подання такого відзиву затрачено шість годин.

Однак колегія суддів вважає, що час витрачений на складання та подання відзиву на апеляційну скаргу є значно завищеним. Як вбачається із матеріалів справи доводи відзиву на позовну заяву та доводи відзиву на апеляційну скаргу відповідачки є дуже схожими, а тому значно зменшує витрати часу на написання відзиву на апеляційну скаргу.

Апеляційний суд з урахуванням наведених норм права, конкретних обставин справи, обґрунтованості та реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, заперечень представника позивача, принципу співмірності судових витрат, розміру наданої правової допомоги, складністю справи та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову і значенням справи для сторін, результатами розгляду справи, вважає обґрунтованими вимоги щодо відшкодування за рахунок позивача ОСОБА_3 понесених відповідачем ОСОБА_1 у даній справі судових витрат на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції в розмірі 1578 грн. (1051 грн. ставка гонорару за 1 год.?1,5 год).

Керуючись ст.ст. 141, 270 , 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в:

Заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат у справі №673/533/19 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в апеляційному суді в розмірі 1578 грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення .

Судді: Т.О. Янчук

А.В. Купельський

О.І. Ярмолюк