Рішення

від 02.03.2021 по справі 487/8331/19

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/8331/19

Провадження № 2/487/148/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року м. Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва в складі:

головуючого судді Сухаревич З.М.,

за участю секретаря судового засідання Дорош В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

08 листопада 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , в якому просить визнати об`єктами права спільної сумісної власності подружжя квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Здійснити поділ спільного майна подружжя, визнавши за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_4 та квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , залишивши у власності ОСОБА_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію 2/3 частини вартості автомобіля марки SKODA Octavia Combi, д.н. НОМЕР_1 , 2011 року випуску чорного кольору, у розмірі 142 531, 03 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію 2/3 частини вартості його внеску до статутних фондів ТОВ Ресурс-Ник , ТОВ Євроінпром , приватного підприємства Мажар-2 , у загальному розмірі 9332620 грн. з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати по справі, а саме витрати на оплату правової допомоги адвоката у розмірі 5500 грн., витрати по оплаті оцінки 1800 грн., а обов`язок по сплаті судового збору по справі покласти на відповідача.

Позов мотивований тим, що вказане майно придбано у період шлюбу, доступу до вказаних квартир відповідач не надає. На час подання позову відповідач без відома позивача здійснив відчуження своєї частки у статутному капіталі ТОВ Рестурс-Ник у розмірі 51150,00 грн., а ПП Мажар-2 припинено. Грошові кошти, що відповідач отримав за відчуження своєї частки і після ліквідації приховав, вони не були використані на сімейні потреби чи в інтересах сім`ї. У зв`язку з тим, що сторони не можуть дійти згоди щодо поділу майна, а також враховуючи те, що відповідачем вчиняються дії щодо знищення, пошкодження, зменшення майна, що є спільною сумісною власністю сторін, чим він свідомо нехтує інтересами не лише позивача, а й своїх неповнолітніх дітей, позивач змушена звернутись до суду з відповідним позовом.

09 січня 2020 року відкрито провадження за даним позовом, призначено підготовче засідання, витребувано докази.

27 лютого 2020 року на виконання ухвали суду надійшли копії документів, на підставі яких приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Нікітіним Р.В. 03 квітня 2015 року посвідчено договір купівлі-продажу квартири за реєстровим № 214.

02 березня 2020 року до суду надійшли засвідчені копії документів з реєстраційних справ ТОВ РЕСУРС-НИК та ПП МАЖАР 2 .

02 березня 2020 року до суду надійшла інформація щодо сум виплачених доходів та утримання податків з 01.01.2008 по 31.12.2019 по фізичній особі ОСОБА_2 .

05 березня 2020 року на виконання вимог ухвали надійшла відповідь з регіонального сервісного центру МВС в Миколаївській області.

11 березня 2020 року на виконання вимог ухвали до суду надійшла копія договору купівлі-продажу квартири по АДРЕСА_3 та документи на підставі яких його посвідчено 16 вересня 2013 року приватним нотаріусом Помазан Я.В.

12 березня 2020 року до суду надійшла копія реєстраційної справи на квартиру по АДРЕСА_1 .

06 жовтня 2020 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі.

04 листопада 2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

11 листопада 2020 року до суду надійшов відзив ОСОБА_2 , який мотивований тим, що все перелічені в позові квартири є об`єктами спільної сумісної власності подружжя та повинні бути розподілені по 1/2 частині між подружжям. Щодо тверджень позивача, що з урахуванням інтересів дітей позивач вважає наявними підстави для відступу від засад рівності часток подружжя при поділі їх спільного майна, то відповідач вважає таку вимогу необгрунтованою, оскільки позивачем не доведено існування умов, передбачених ч. 3 ст. 70 СК України. Відповідач не має заборгованості по сплаті аліментів. Твердження позивачки, що вона не має доступу до квартир і відповідач їй чинить перешкоди ніякими доказами не підтверджені. Щодо вимоги про стягнення 2/3 частини вартості автомобілю SKODA Octavia Combi, д.н. НОМЕР_1 , то з такою вимогою відповідач також не згоден, оскільки відсутні будь-які підстави щодо збільшення частки позивача. Щодо стягнення грошової компенсації 2/3 частин вартості внеску до статутних фондів ТОВ Ресурс-Ник , ТОВ Євроінпром , ПП МАЖАР 2 відповідач категорично не згоден, посилаючись на те, що виходячи зі змісту частин 2, 3 ст. 61 СК України, якщо вклад до статутного фонду господарського товариства зроблено за рахунок спільного майна подружжя, в інтересах сім`ї, той із подружжя, хто не є учасником товариства, має право на поділ одержаних доходів. Позивачка безпідставно обґрунтовує позовні вимоги з посиланням на рішення Конституційного суду України від 19.09.2012 р. № 17-рн, оскільки дане рішення не розповсюджується на правовідносини, які склалися між позивачем та відповідачем. Позивач зазначає, що станом на подання позову відповідач без її відома та згоди здійснив відчуження своєї частки у статутному капіталі ТОВ Ресурс-Ник своїй сестрі ОСОБА_4 . Проте, позивач до суду з вимогами про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Ресурс-Ник не зверталася, вказаний договір на даний час чинний. Відповідач вважає, що оскільки позивачкою не було оскаржено правочин купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Ресурс-Ник , а гроші, які були внесені відповідачем до статутного капіталу, де подальше розпорядження часником товариства його часткою в статутному капіталі з огляду на ст.ст. 116, 117 ЦК України є суб`єктивним корпоративним правом такого учасника, й відчуження ним на власний розсуд частки в статутному фонді не може вважатися використанням (відчуженням) спільного майна подружжя проти волі іншого подружжя та не в інтересах сім`ї, вимоги позивачки в частині стягнення з відповідача на користь позивача як компенсацію 2/3 суми спільних грошових коштів подружжя, витрачених відповідачем на придбання частки у статутному капіталі ТОВ Ресурс-Ник , є такими, що не підлягають задоволенню. ПП Мажар-2 припинено, оскільки є банкрутом. Щодо ТОВ Євроінпром , відповідач вважає, що з моменту внесення грошових коштів до статутного капіталу господарського товариства вони є власністю самого товариства, зазначені спільні кошти (майно) подружжя втрачають ознаки об`єкта права спільної сумісної власності подружжя. Щодо квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка придбана на електронних торгах, то на даний час щодо вказаної квартир існує спір про визнання електронних торгів недійсними. На підставі викладеного просив: визнати об`єктами права спільної сумісної власності подружжя квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 ; Здійснити поділ спільного майна подружжя визнавши за позивачем та відповідачем право власності на вказані квартири по 1/2 частині кожної; стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля марки SKODA Octavia Combi, д.н. НОМЕР_1 у розмірі 106 884,77 грн.

12 листопада 2020 року до суду надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої зазначає, що недостатність аліментів не є єдиною та безумовною підставою, коли суд може відступити від засад рівності часток при поділі спільного майна подружжя, хоча у відносин сторін так ситуація наявна. Заборгованість по аліментам відповідач сплатив лише після звернення до суду із позовом про поділ майна подружжя. Відповідач не приймає участі в матеріальному забезпеченні та створенні належних умов для проживання своїм двом дітям, до того ж вчиняє дії щодо приховання та відчуження спільного майна без згоди на те позивача. Так, 20.09.2018 року відповідач без згоди на те позивача здійснив відчуження автомобіля SKODA Octavia Combi, д.н. НОМЕР_1 і кошти використав не в інтересах сім`ї. Також відповідач без відома та без згоди позивача здійснив відчуження своєї частки у статутному капіталі ТОВ Ресурс-Ник , а щодо ПП Мажар 2 наявна інформація про припинення. Грошові кошти від цих підприємств відповідач приховав. З урахуванням інтересів двох неповнолітніх дітей позивач вважає, що наявні усі підстави для відступу судом від засад рівності часток подружжя при поділі майна. Щодо грошової компенсації частини вартості внеску до статутних фондів господарських товариств, позивач зазначає, що оскільки внески до статутних капіталів були здійснені в період шлюбу сторін та формувались за рахунок спільних сумісних коштів подружжя, позивач має право вимоги щодо виплати їй 2/3 частини від суми грошових коштів, внесеної відповідачем до статутного капіталу ТОВ Ресурс-Ник , ТОВ Євроінпром , ПП Мажар-2 , в загальному розмірі 9332620 грн. з урахуванням інтересів неповнолітніх дітей.

02 березня 2021 року до суду надійшла заява відповідача, в якій він просить розглянути справу за його відсутності. Також зазначив, що намагався вирішити спір в позасудовому порядку, але позивач відмовилась. Позивачка працювала державним службовцем і її доходи не дозволяли придбати їй навіть половину майна. Позивач не дає відповідачу спілкуватись з дітьми, говорить що він не сплачує аліменти. Але виписка з рахунку підтверджує що відповідач сплачує аліменти навіть в більшому розмірі ніж встановлено судом. Не зважаючи на це відповідач згоден на поділ майна в наступному порядку: стягнути з відповідача грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля у розмірі 106884,77 грн; визнати за сторонами право власності по 1/2 частці квартир за адресами: АДРЕСА_4 , АДРЕСА_3 , АДРЕСА_1 ; у стягненні статутних внесків в ТОВ Ресурс-Ник , ТОВ Євроінпром , ПП МАЖАР 2 відмовити. З моменту внесення грошових коштів до статутного капіталу господарського товариства вони є власністю самого товариства, зазначені спільні кошти (майно) подружжя втрачають ознаки об`єкта права спільної сумісної власності подружжя.

До підготовчого засідання позивач надала заяву про розгляд справи за її відсутності, уточнені позовні вимоги підтримала.

Відповідач надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позову не заперечував.

Враховуючи, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Статтею 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавленні своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 60 Сімейного кодексу України (СК України) майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

У частині першій статті 61 СК України передбачено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно з статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу (частина перша статті 69 СК України).

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

У пунктах 22-24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя судам роз`яснено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановити обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясувати джерело і час його придбання.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб (частина четверта статті 65 СК України).

Частина четверта статті 65 СК України передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

Зазначена правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2016 року №6-486цс16.

Як встановлено судом, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 19 січня 2008 року зареєстрували шлюб, а рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.06.2020, яке набрало законної сили 07.08.2020, шлюб розірвано.

Від шлюбу у сторін є неповнолітні діти: ОСОБА_5 , 220.4.2008 р.н., ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , які проживають з позивачкою.

За час сумісного проживання сторонами було придбано нерухоме майно:

- квартира за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 27 кв.м., житловою площею - 21,3 кв.м.;

- квартира за адресою: АДРЕСА_4 , загальною площею 28,5 кв.м., житловою площею - 16,4 кв.м.;

- квартира за адресою: АДРЕСА_5 , загальною площею 33,6 кв.м., житловою площею 17,2 кв.м.

Також за час шлюбу сторонами придбано автомобіль марки SKODA Octavia Combi, д.н. НОМЕР_1 , 2011 року випуску чорного кольору; відповідач став засновником ТОВ Ресурс-Ник , ТОВ Євроінпром , ПП МАЖАР 2 .

Вирішуючи вимогу щодо поділу вищевказаних квартир, враховуючи норми ст.ст. 60, 61, 65, 70 СК України, суд приходить до висновку, що вказані квартири є об`єктом спільної сумісної власності подружжя. Позивач і відповідач мають рівні частки на нього.

Презумпція спільності права власності подружжя на майно, набуте ними у період шлюбу, може бути спростована, й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Однак, відповідач визнав позовні вимоги в цій частині, презумпцію спільності права власності подружжя на це майно не оспорював.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання об`єктами права спільної сумісної власності подружжя квартир за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 .

Вирішуючи питання про поділ цього нерухомого майна, суд враховує, що на утриманні позивачки перебувають неповнолітні діти, відповідач неналежним чином виконував обов`язки щодо сплати аліментів (розрахунок заборгованості станом на 31.08.2020), яку сплатив після звернення позивачки до суду із позовом про поділ майна подружжя.

Враховуючи ці обставини, суд згідно з частинами другою, третьою статті 70 СК України в вважає можливим відступити від засади рівності часток подружжя, враховуючи інтереси неповнолітніх дітей, а також те, що такий відступ є незначним. А саме, враховуючи вищевказані обставини, вартість та площу квартир, суд вважає можливим поділити квартири належні позивачам наступним чином: визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , яка за площею є найбільшою (загальна площа 33,6 кв.м., вартість - 393 000 грн), та на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 (найменша за площею - загальна площа 27 кв.м., вартість 318 000 грн.), залишивши у власності ОСОБА_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_4 (загальною площею 28,5 кв.м вартість - 379 000 грн) та 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Такий поділ, на думку суду, відповідатиме інтересам сторін та їх спільних дітей.

Щодо поділу автомобіля марки SKODA Octavia Combi, д.н. НОМЕР_1 , 2011 року випуску чорного кольору, суд виходить з наступного:

Встановлено, що 20.09.2018 року автомобіль марки SKODA Octavia Combi, д.н. НОМЕР_1 , 2011 року випуску чорного кольору, ОСОБА_2 продано ОСОБА_7 . Ціна договору - 214 832,22 грн.

Згідно з частиною третьою статті 61 СК України якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї (частина четверта статті 65 СК України).

У випадку коли при розгляді вимог про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Згідно із статтею 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Отже сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначенням кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи. Поділу підлягає усе майно, що є у спільній сумісній власності подружжя.

За таких обставин, оскільки відповідач відчужив зазначений автомобіль, який є спільною сумісною власністю подружжя, без відома та згоди позивачки, що не заперечувалось ним, на користь позивачки слід стягнути вартість 1/2 частки його вартості.

Згідно розрахунку Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (а.с 87 том. 1), станом на 01.11.2019 середньоринкова вартість автомобілю марки SKODA Octavia Combi, д.н. НОМЕР_1 , 2011 року випуску, становить 213 796,54 грн.

Таку вартість спірного автомобіля сторони не оспорювали.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути 1/2 частку вартості автомобіля марки SKODA Octavia Combi, д.н. НОМЕР_1 , 2011 року випуску чорного кольору, що складає 106 884,77 грн.

Судом також не встановлено обставин, що мають істотне значення, які б давали підстави для відступлення від принципу рівності часток сторін при поділі спірного автомобіля.

Вирішуючи вимоги щодо стягнення з відповідача грошової компенсації 2/3 частки вартості його внеску до статутних фондів ТОВ Ресурс-Ник , ТОВ Євроінпром , ПП МАЖАР 2 , суд виходить з наступного:

З відкритих та публічних даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ТОВ Ресурс-Ник , ТОВ Євроінпром , ПП МАЖАР-2 та копій документів реєстраційних справ ТОВ Ресурс-Ник , ПП МАЖАР-2 відомо, що відповідач має частку у статутному капіталі вказаних товариств, цей факт відповідач не заперечував.

Разом з тим, ПП МАЖАР-2 припинено - дата запису 10.04.2017, підстава: судове рішення про припинення юридичної особи у зв`язку з визнанням її банкрутом від 28.03.2017 № 5016/246/2012(5/7) Господарський суд Миколаївської обл.

Частка ОСОБА_2 33% в ТОВ Ресурс-Ник 30 вересня 2019 року продана ОСОБА_4 (а.с. 94, 95 том 2).

Розмір статутного капіталу ОСОБА_2 в ТОВ Євроінпром складає 500,00 грн.

Відповідно до положень статті 59 СК України той з подружжя, який є власником майна, визначає режим володіння та користування ним з урахуванням інтересів сім`ї, насамперед дітей.

Одним із видів розпорядження власністю є право власника використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

Згідно зі статтею 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Порядок здійснення подружжям права спільної сумісної власності та право подружжя на розпорядження спільним сумісним майном визначено у статтях 63, 65 СК України.

Статтею 63 CК України встановлено рівність прав дружини та чоловіка на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до статті 65 CК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового.

Підприємство є юридичною особою, йому належить право власності на майно, у тому числі і яке передане засновником до статутного фонду як внесок (статті 62, 66 ГК України).

Так, з моменту внесення майна до статутного фонду підприємство є єдиним власником майна й це майно не може одночасно перебувати у власності інших осіб.

У Рішенні Конституційного Суду України від 19 вересня 2012 року у справі № 1-8/2012 за конституційним зверненням приватного підприємства ІКІО щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 61 СК України при вирішенні питання відносно правового режиму майна фізичної особи - підприємця зазначено, що приватне підприємство (або його частина), засноване одним із подружжя, - це окремий об`єкт права спільної сумісної власності подружжя, до якого входять усі види майна, у тому числі вклад до статутного капіталу та майно, виділене з їх спільної сумісної власності.

Статями 69, 70 СК України закріплено право дружини та чоловіка на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, а також правило про те, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За змістом статті 113 ЦК України товариство з обмеженою відповідальністю належить до господарських товариств. Господарські товариства можуть набувати майнових та особистих немайнових прав.

Згідно зі статтею 115 ЦК України господарське товариство є власником: майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу; продукції, виробленої товариством у результаті господарської діяльності; одержаних доходів; іншого майна, набутого на підставах, що не заборонені законом.

Вкладом до статутного (складеного) капіталу господарського товариства можуть бути гроші, цінні папери, інші речі або майнові чи інші відчужувані права, що мають грошову оцінку, якщо інше не встановлено законом.

Грошова оцінка вкладу учасника господарського товариства здійснюється за згодою учасників товариства, а у випадках, встановлених законом, вона підлягає незалежній експертній перевірці.

Отже, якщо один з подружжя є учасником господарського товариства і вносить до його статутного капіталу майно, придбане за рахунок спільних коштів подружжя, то таке майно переходить у власність цього товариства, а в іншого з подружжя право власності на майно (тобто речове право) трансформується в право вимоги (зобов`язальне право), сутність якого полягає у праві вимоги виплати половини вартості частки у майні товариства в разі поділу майна подружжя або право вимоги половини отриманого доходу від діяльності товариства.

Подібної правової позиції Верховний Суд України дотримався у постанові № 6-38цс15 від 03 червня 2015 року та у постанові № 6-61цс13 від 03 липня 2013 року, постанові Верховного суду № 642/2179/17 від 29 січня 2020 року).

У цій справі позивачка порушила питання про поділ майна подружжя з проведенням відповідної компенсації 2/3 вартості внеску відповідача до статутних фондів ТОВ Ресурс-Ник , ТОВ Євроінпром , ПП МАЖАР-2 , набутих сторонами за час перебування у шлюбі, що сторонами не оспорюється.

Однак, яка зазначалось вище, ПП МАЖАР-2 припинено а ТОВ Ресурс-Ник продано у період шлюбу сторін.

За змістом ст. ст. 63, 65 СК України, у випадку коли при розгляді вимоги про поділ спільного сумісного майна подружжя буде встановлено, що один із них здійснив його відчуження чи використав його на свій розсуд проти волі іншого з подружжя і не в інтересах сім`ї чи не на її потреби або приховав його, таке майно або його вартість враховується при поділі.

Позивачем було зазначено, що вказані гроші відповідач не витратив в інтересах сім`ї та продав частку в ТОВ Ресурс-Ник без відома її та приховав отримані кошти та кошти отримані від ліквідації ПП МАЖАР- . Однак, жодних належний та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 витратив кошти не в інтересах сім`ї та приховав їх позивачем не надано.

Положення ст. 65 СК України припускають існування факту спільної сумісної власності подружжя, розпорядження майном за взаємною згодою, доки не доказано інше кимось з подружжя.

Таким чином, Закон передбачає презумпцію правомірності правочину. Закон покладає обов`язок спростовувати презумпцію правомірності правочину на іншого з подружжя того, хто не згоден з цим.

Суд виходить з того, що отримані відповідачем кошти від продажу частки у статутному фонді ТОВ Ресурс-Ник були у володінні відповідача та подружжя під час шлюбу, отже сторони мали можливість та право розпорядитися ними спільно за взаємною згодою. Суд допускає що дружина могла бути і не освічена щодо кожної угоди, яку укладав чоловік щодо частки у статутному фонді, що не можна вважати приховуванням, проте наслідки цієї діяльності у вигляді доходу та отриманих грошей як відповідач так і позивач мали можливість витратити під час спільного подружнього життя.

Окрім цього, суд зауважує, що позивач не скористалась своїм правом, наданим їй ст. 65 СК України щодо оскарження договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Ресурс-Ник .

Таким чином, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для поділу частки ОСОБА_2 внесеної до статутного капіталу ПП МАЖАР 2 та ТОВ Ресурс-Ник .

Разом з тим, наявні підстави для компенсації позивачу вартості 1/2 частки внесеної відповідачем до статутного капіталу ТОВ Євроінпром , що складає 250,00 грн.

Так, під час здійснення поділу майна в судовому порядку суд повинен виходити з презумпції рівності часток, а також з вимог статті 71 СК України, відповідно до якої поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі або реалізується через виплату грошової компенсації вартості його частки у разі неподільності майна (частина друга статті 364 ЦК України).

Судом не встановлено обставин, що мають істотне значення, які б давали підстави для відступлення від принципу рівності часток сторін при компенсації вартості частки до статного капіталу товариства.

Підсумовуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги належить задовольнити частково, а саме: визнати об`єктами права спільної сумісної власності подружжя спірні квартири. Здійснити поділ спільного майна подружжя, визнавши за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 та на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , залишивши у власності ОСОБА_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_4 та 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля марки Skoda OCTAVIA Combi д.н.з. НОМЕР_2 , 2011 року випуску, чорного кольору, у розмірі 106 884,77 грн. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини вартості внеску до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю Євроінпром , що складає 250,00 грн.

Розподіляючи судові витрати, суд дійшов наступного:

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Ухвалою суду від 09 січня 2020 року позивача звільнена від сплати судового збору, а відтак з відповідача на користь держави слід стягнути судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 6451,35 грн. (розмір задоволених вимог 645134,77*1%)..

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку, що у зв`язку з тим, що представником позивача зроблено заяву про надання доказів розміру судових витрат після ухвалення рішення, на підставі ч. 2 ст. 246 ЦПК України, для вирішення питання про судові витрати слід призначити судове засідання та встановити строк для подання доказів щодо розміру понесених позивачем судових витрат.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 76-78, 206, 258-268, 273, 280-289, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, поділ майна подружжя - задовольнити частково.

Визнати об`єктами права спільної сумісної власності подружжя квартири за адресами: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5 .

Здійснити поділ спільного майна подружжя, визнавши за ОСОБА_1 право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_5 та на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 , залишивши у власності ОСОБА_2 квартиру за адресою: АДРЕСА_4 та 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини вартості автомобіля марки Skoda OCTAVIA Combi д.н.з. НОМЕР_2 , 2011 року випуску, чорного кольору, у розмірі 106 884,77 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію 1/2 частини вартості внеску до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю Євроінпром ідентифікаційний код юридичної особи 41285592, що складає 250,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 6451,35 грн.

Для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу призначити судове засідання на 02 квітня 2021 року 09:00 год.

Встановити позивачу строк для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат, який не може перевищувати п`яти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_6 , місце проживання: АДРЕСА_7 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_8 .

Повне судове рішення складено 15 березня 2021 року.

Суддя: З.М. Сухаревич