Ухвала

від 31.03.2021 по справі 931/348/20

ЛОКАЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 931/348/20

Провадження № 1-кс/931/5/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року смт. Локачі

Слідчий суддя Локачинського районного суду ОСОБА_1 , розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020030120000111 від 03.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України,

в с т а н о в и л а:

30.03.2021 року до Локачинського районного суду Волинської області надійшло клопотання від Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари» про скасування арешту на майно, а саме автомобіль марки «RENAULT» моделі «PREMIUM» вантажний сідловий тягач, номер кузова НОМЕР_1 , з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , 2006 року випуску, білого кольору, власником якого є ТзОВ «Волинська фабрика гофротари», накладеного ухвалою слідчого судді Локачинського районного суду Волинської області від 05.06.2020 року за матеріалами досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за №12020030120000111 від 03.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України.

Ухвалою слідчого судді Локачинського районного суду Волинської області від 05.06.2020 року за клопотанням слідчої СВ Локачинського ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_2 було накладено арешт на автомобіль марки «RENAULT» моделі «PREMIUM» вантажний сідловий тягач, номер кузова НОМЕР_1 , з державним реєстраційним номером НОМЕР_2 , 2006 року випуску, білого кольору, власником якого є ТзОВ «ВОЛИНСЬКА ФАБРИКА ГОФРОТАРИ» та причіп марки «KRONE» моделі «SDP 27» H/ПР БОРТОВИЙ Е НАПІВПРИЧІП, номер кузова НОМЕР_3 з державним реєстраційним номером НОМЕР_4 , 2008 року випуску, сірого кольору, власником якого є ТзОВ «ВОЛОДИМИРСЬКА ФАБРИКА ГОФРОТАРИ», шляхом постановлення заборони відчуження, розпорядження та користування таким майном до ухвалення рішення, яким закінчується кримінальне провадження.

Відповідно до наказу Національної поліції України затверджено нову організаційно-штатну структуру територіальних підрозділів ГУНП у Волинській області, згідно з якою на території юрисдикції Локачинського районного суду Волинської області створено сектор поліцейської діяльності № 1 (сел. Локачі) Володимир-Волинського районного відділу поліції ГУНП у Волинській області, у складі якого орган досудового розслідування відсутній.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Встановлення правил підсудності має важливе значення для правильного функціонування судової системи, а також для виконання судами покладених на них завдань і визначення суду, компетентного здійснювати кримінальне провадження щодо конкретного кримінального правопорушення. Підсудність є ефективним засобом, який сприяє тому, щоб конкретна кримінальна справа розглядалася і вирішувалася судом законним, компетентним, незалежним і неупередженим, як того вимагають ст. 7 Загальної декларації прав людини та ч. 1 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.

Згідно з пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) «кожен при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на розгляд судом, встановленим законом». А відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року

№ 1402-VIII ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

За допомогою правил про підсудність забезпечується також рівність всіх громадян перед законом і судом (ст. 24 Конституції України та ст. 10 КПК). Будучи одним з проявів цієї конституційної засади, чітко встановлена законом підсудність набуває ознак суб`єктивного права людини на законного суддю, тобто права будь-якої людини знати наперед, який саме суд і в якому складі відповідно до закону правомочний здійснювати стосовно нього судове провадження, якщо така необхідність виникне.

Згідно зі ст. 38 КПК органами досудового розслідування (органами, що здійснюють дізнання і досудове слідство) є: 1) слідчі підрозділи: а) органів Національної поліції; б) органів безпеки; в) органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового законодавства; г) органів Державного бюро розслідувань; 2) підрозділи детективів, підрозділ внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України.

Тобто, чинний кримінальний процесуальний закон визначає органами досудового розслідування не службових осіб - слідчих цих органів досудового розслідування, - а відповідні державні установи - слідчі підрозділи.

Статтею 1 КПК передбачено, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, цим Кодексом та іншими законами України.

Частиною 6 ст. 9 КПК визначено, що у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Таким чином, територіальна підсудність визначається за місцем знаходження (реєстрації) відповідного державного органу, який є юридичною особою та в складі якого знаходиться слідчий підрозділ.

Наведений висновок зроблений в ухвалі Верховного Суду від 13.10.2020 року у справі № 607/16332/20 (пр. № № 51- 4916 впс 20) та узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 22.04.2020 у справі № 487/7605/19 (пр. № 51-1901впс20).

Окрім цього, згідно з листом Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.06.2016 N 223-1650/0/4-16 «Щодо окремих питань здійснення слідчим суддею суду першої інстанції судового контролю в кримінальному провадженні» (пункт 1) визначено, що відповідно до ч. 2 ст. 132 Кримінального процесуального кодексу України (КПК) усі клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжних заходів (ч. 2 ст. 131 КПК), подаються до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що здійснює відповідне розслідування.

За нормами Кримінального процесуального кодексу України вбачається, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132, ч. 1 ст. 184, ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК України), а також не прямо визначає дії слідчого судді в разі подання клопотання стороною кримінального провадження з порушенням правил територіальної підсудності, тому з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, правильним є застосування зазначеного права й до розгляду клопотань сторін кримінального провадження, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом, у тому числі клопотань про арешт майна або скасування такого арешту.

Отже, клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні або про скасування такого арешту розглядаються слідчим суддею місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, а в разі їх подання з порушенням правил територіальної підсудності, підлягають поверненню особі, яка подала таке клопотання, що регламентовано положеннями п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України.

З огляду на те, що Локачинський ВП Горохівського ВП ГУНП у Волинській області реорганізований, а слідчий відділ, в провадженні якого перебуває кримінальне провадження№12020030120000111, знаходиться у Володимир-Волинському районному відділі поліції ГУНП у Волинській області, який територіально не відноситься до юрисдикції Локачинського районного суду Волинської області, слідчий суддя вважає за необхідне повернути вказане клопотання Товариству з обмеженою відповідальністю "Волинська фабрика гофротари" для звернення до належного суду, оскільки зазначене клопотання не підлягає розгляду в Локачинському районному суді Волинської області у зв`язку зі зміною місця розташування органу досудового розслідування на час надходження цього клопотання.

Керуючись ч. 6 ст. 9, ст.ст. 132, 304, 372 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и л а:

Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №12020030120000111 від 03.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 286 КК України, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Волинська фабрика гофротари», для звернення до належного суду, оскільки вказане клопотання не підлягає розгляду в Локачинському районному суді Волинської області.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя Локачинського районного суду ОСОБА_1