31.03.2021
Справа № 696/1268/20
2/696/59/21
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2021 року м. Кам`янка
Кам`янський районний суд Черкаської області в складі
головуючого судді Шкреби В.В.,
при секретарі Луцаєвській Н.В.,
за участі
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_2 (прож. по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Комунального закладу Кам`янський ліцей № 1 Кам`янської міської ради Черкаської області (знах. по вул. Героїв Майдану, б. 18а в м. Кам`янка Черкаської області, код ЄДРПОУ 33271810) про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,
встановив:
ОСОБА_2 (далі - Позивач) звернулась в суд з позовом до Комунального закладу Кам`янський ліцей № 1 Кам`янської міської ради Черкаської області (далі - Відповідач) про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги обґрунтовувала наступним. Наказом № 172-к від 10 листопада 2020 року Позивача звільнено з посади вихователя групи продовженого дня у відповідності до частини 3 статті 41 КЗпП - за вчинення аморального проступку.
Звільнення було мотивоване відповідною заявою матері дітей від 15 жовтня 2020 року, поясненнями Позивача від 16 жовтня 2020 року, листом психологічної служби від 20 жовтня 2020 року, протоколом засідання комісії по заяві ОСОБА_3 .
Вважала, що звільнення було проведено незаконно, з порушенням трудового законодавства, без згоди профспілкового комітету, а вчинення нею саме аморального поступку не доведено.
Ухвалою суду від 15 грудня 2020 року по справі відкрито провадження та надано строк учасникам подати заяви по суті спору.
Ухвалою суду від 27 січня 2021 року по справі призначено судовий розгляд.
В судовому засіданні Позивач та її представник позов підтримували та просили його задовольнити.
Представник Відповідача проти задоволення позову заперечував. Вказав, що самим Позивачем не заперечувався факт вчинення діяння, яке було трактоване як аморальний проступок по відношенню до дитини. Рішення про її звільнення було прийняте на підставі повного дослідження прикрого випадку, а згоди від профспілкового комітету на звільнення Позивача отримати не було можливості, так як остання не являлась членом жодного профспілкового комітету.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши надані докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Згідно із ч. 1. ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Як було встановлено під час слухання справи Позивач з 05 вересня 1991 року по 10 листопада 2020 року працювала вихователем групи продовженого дня (а.с. 5 - 7).
15 жовтня 2020 року до директора Відповідача із письмовою заявою звернулась ОСОБА_4 , мати двох дітей ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , в якій вказала, що зі слів дітей їй стало відомо, що Позивач на групі продовженого дня тягала ОСОБА_5 за вухо, наносила удари по сідницях. Після її звернення до Позивача, остання більше так не буде робити, але за вухо сина не тягнула (а.с. 26).
По вказаному факту Позивач надала і відповідні письмові пояснення (а.с. 27), факт нанесення удару по сідниці ОСОБА_5 не заперечувала.
На засіданні комісії з розгляду заяви ОСОБА_3 від 16 жовтня 2020 року (а.с. 28) учень ОСОБА_7 та учениця ОСОБА_6 повідомлені їх матір`ю обставини підтвердили, додали, що Позивач також тягала ОСОБА_8 за капюшон та обзивала дурнем. Заявник ОСОБА_4 також зазначила, що після таких подій син відмовляється відвідувати групу продовженого дня, у зв`язку з чим було вирішено соціальному педагогу та практичному психологу провести бесіди з дітьми.
Такі обставини також підтверджені листом психологічної служби від 20 жовтня 2020 року (а.с. 29).
Згідно посадової інструкції № 8 вихователя групи продовженого дня (а.с.30-31) Позивач ще 18 листопада 2019 року була ознайомлена з її змістом, в тому числі з пунктами 2.6, 2.11, 4.1, 4.3, за якими вона повинне була дотримуватись прав і свобод учнів, несла відповідальність за їх життя, здоров`я і безпеку в період освітнього процесу, в тому числі їй було заборонено застосування, у тому числі одноразове, методів виховання, пов`язаних із фізичним і/чи психічним насиллям над особистістю учня. З підпису про ознайомлення з цією інструкцією слідує, що Позивачу було відомо, що за скоєння подібних дій та іншого аморального проступку її може бути звільнено.
Позивач не являлась членом профспілкового комітету, про що свідчать відповідні довідки (а.с. 32-34).
Як слідує з тексту оскаржуваного наказу (а.с. 35) Позивача було звільнено за п.3 ст. 41 КЗпП за вчинення аморального проступку, а підставою видання цього наказу були згадані вище заява ОСОБА_4 від 15 жовтня 2020 року, пояснення Позивача від 16 жовтня 2020 року, лист психологічної служби від 20 жовтня 2020 року, протокол засідання комісії по заяві ОСОБА_3 .
В порядку частини 7 статті 81 ЦПК України судом дослідженні і показання свідків у справі, проти чого не заперечували учасники провадження після постановки на обговорення цієї процесуальної можливості.
Допитана під час судового розгляду свідок ОСОБА_3 пояснила, що 15 жовтня 2020 року її діти ОСОБА_6 та ОСОБА_7 повідомили, що Позивач дозволила собі під час освітнього процесу вдарити ОСОБА_8 по сідницях, таскала його за вухо, обзивала дурнем. Після цього дитина тривалий час відмовлялась ходити на групу продовженого дня, і зараз цього Позивачу не пробачила, боїться її. Подібних методів виховання до дитини в сім`ї не прийнято застосовувати, вже з плином часу стан дитини нормалізувався і зараз він вчиться гарно, повертається із групи продовженого дня зі зробленими домашніми завданнями.
Свідок ОСОБА_9 показала суду, що в кабінеті директора ліцею вона як соціальний педагог була учасником наради по заяві матері ОСОБА_3 , яка скаржилась на Позивача з приводу застосування до її сина фізичної сили та вчинення аморальної поведінки. Позивач підтвердила, що била хлопчика по сідницях. Слова хлопчика підтвердили і інші діти, які були очевидцями події.
Аналогічні покази надала свідок ОСОБА_10 яка працює практикуючим психологом у ліцеї.
Статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір - угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Згідно із частиною першою статті 54 Закону України Про освіту педагогічною діяльністю можуть займатися особи з високими моральними якостями, які мають відповідну освіту, професійно-практичну підготовку, фізичний стан яких дозволяє виконувати службові обов`язки.
За змістом статті 56 Закону України Про освіту педагогічні працівники зобов`язані постійно підвищувати професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру; настановленням та особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі (правди, справедливості, відданості, патріотизму, гуманізму, доброти, стриманості, працелюбства, поміркованості, інших доброчинностей); виховувати у дітей повагу до батьків, жінки, старших за віком.
Така підвищена відповідальність педагогічних працівників обумовлена тим, що вони перебувають в особливих відносинах та виконують специфічні функції, які не обмежуються лише формальним виконанням трудових обов`язків вчителя (педагога, вихователя), а й здійснюють виховну функцію, не властиву іншим категоріям працівників.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 41 КЗпП вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи, є підставою для розірвання трудового договору з працівником.
Із підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням такої роботи, можуть бути звільнені лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, зокрема, вихователі. Звільнення не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.
Звільнення працівника, який виконує виховні функції та який вчинив аморальний проступок, допускається за наявності двох умов: 1) аморальний проступок повинен бути підтверджений фактами; 2) вчинення проступку несумісне з продовженням роботи, що має виховну функцію.
Таке звільнення допускається за вчинення аморального проступку як при виконанні трудових обов`язків, так і не пов`язаного з ними (вчинення такого проступку в громадських місцях або в побуті). Зокрема, аморальним проступком є винне діяння, що суперечить загальноприйнятим нормам і правилам, порушує моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, і суперечить змісту трудової функції, тим самим дискредитуючи службово-виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб.
Працівники, які виконують виховну функцію, - вчитель, педагог, вихователь зобов`язані бути людиною високих моральних переконань та бездоганної поведінки. Особистий приклад викладача та його авторитет і високоморальна поведінка мають виключно важливе значення у формуванні свідомості молоді. Тому якщо педагог недостойною поведінкою скомпрометував себе перед учнями, іншими особами, порушив моральні норми, втратив тим самим авторитет, дискредитував себе як вихователь, він може бути звільнений з роботи за пунктом 3 частини першої статті 41 КЗпП України. З підстав вчинення аморального проступку, несумісного з продовженням такої роботи, можуть бути звільненні лише ті працівники, які займаються виховною діяльністю, наприклад, вихователі, вчителі, викладачі, практичні психологи, соціальні педагоги, майстри виробничого навчання, методисти, педагогічні працівники позашкільних закладів. Звільнення не може бути визнано правильним, якщо воно проведено лише внаслідок загальної оцінки поведінки працівника, не підтвердженої конкретними фактами.
В судовому засіданні дослідженням показів свідків та письмових доказів було встановлено, що Позивач під час виконання своїх посадових обов`язків вчинила аморальний поступок, а саме завдала не тільки фізичної сили по відношенню до дитини, а й спричинила недопустимого психологічного приниження, що потягло за собою зміну на певний час ритму освітнього процесу дитини, і очевидцями таких подій стали невільно інші діти.
Суд знаходить, що такі методи виховання не були прийнятними в сім`ї ОСОБА_7 , і раптовість їх застосування могла завдати йому певної шкоди, тоді як Позивач навпаки згідно своїх обов`язків мала за здоров`ям дитини.
Звільнення Позивача відбулось внаслідок загальної оцінки її поведінки як вихователя, яка ґрунтувалась на даних заяви ОСОБА_3 від 15 жовтня 2020 року, пояснень Позивача від 16 жовтня 2020 року, листа психологічної служби від 20 жовтня 2020 року, протоколу засідання комісії по заяві ОСОБА_3 .
Такі дії Позивача суперечать вимогам педагогічної етики, моралі, поваги до гідності дитини, обов`язку вчителя захищати дітей від будь-яких форм фізичного або психічного насильства, а також суперечать загальноприйнятим нормам і правилам, порушують моральні устої суспільства, моральні цінності, які склалися в суспільстві, а тому вона була звільнена з посади з дотриманням вимог трудового законодавства, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні і в його задоволенні слід відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 141, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
В задоволенні позову ОСОБА_2 (прож. по АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Комунального закладу Кам`янський ліцей № 1 Кам`янської міської ради Черкаської області (знах. по вул. Героїв Майдану, б. 18а в м. Кам`янка Черкаської області, код ЄДРПОУ 33271810) про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через Кам`янський районний суд Черкаської області шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. (п.15.5 Перехідних положень ЦПК України). Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя : В.В.Шкреба
Суд | Кам'янський районний суд Черкаської області |
Дата ухвалення рішення | 31.03.2021 |
Оприлюднено | 01.04.2021 |
Номер документу | 95936028 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Кам'янський районний суд Черкаської області
Шкреба В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні