Постанова

від 22.03.2021 по справі 922/899/20

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2021 р. Справа № 922/899/20

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.

за участю секретаря Гончарова О.В.

за участі представників:

позивача - не з`явився;

відповідача - Парахіна В.В., довіреність від 16.09.20 р. № 01-15/261;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків (вх. № 2164 Х 2/5) на рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2020 у справі № 922/899/20 (суддя Ольшанченко В.І., повний текст рішення складено та підписано 30.07.2020)

за позовом Комунального підприємства "Центральний парк культури та відпочинку ім. Горького", м. Харків

до Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків

про стягнення 424499,07 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У березні 2020 року Комунальне підприємство "Центральний парк культури та відпочинку ім. Горького" звернулося до господарському суду Харківської області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" 424499,07 грн. безпідставно набутих грошових коштів.

Позов обґрунтовано тим, що позивач у лютому 2019 року здійснив переплату за договором про закупівлю електричної енергії від 04.02.2019 № 1 на суму 424499,07 грн. внаслідок поставки відповідачем у цьому періоді електроенергії в меншому обсязі , ніж було оплачено позивачем, а враховуючи, що Договір припинив свою дію, а позивачем 03.02.2020 укладено договір № 20/01-09 з новим постачальником -ТОВ Спеценергогруп відповідач відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України та абзацу 2 пункту 6.1.22 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 повинен повернути позивачу різницю між сплаченою та фактично спожитою електроенергією (переплату) у розмірі 424499,07 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14.04.2020 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито за нею провадження у справі № 922/899/20 за правилами загального позовного провадження.

20.05.2020 позивач подав заяву про зміну підстав позову, в якій з первісного обґрунтування позову виключив посилання на статтю 1212 Цивільного кодексу України.

Зазначена заява позивача про зміну підстав позову була прийнята до розгляду протокольною ухвалою господарського суду Харківської області від 25.05.2020 у справі № 922/899/20.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.07.2020 у справі № 922/899/20 позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 126. Код ЄДРПОУ 44206328) на користь Комунального підприємства "Центральний парк культури та відпочинку ім. Горького" (61023, м. Харків, вул. Сумська, 81. Код ЄДРПОУ 02220763) переплату в сумі 424499,07 грн та судовий збір у сумі 6367,49 грн.

Рішення обґрунтовано, зокрема, з тих підстав, що відповідач поставив позивачу за договором про закупівлю електричної енергії від 04.02.2019 № 1 електричну енергію у лютому 2019 року в кількості 736490 кВт/г , тобто меншій, ніж оплачено позивачем за цей період та зазначено в актах приймання-передачі електричної енергії №2/9262 від 13.02.2019 та №2/0262-2 від 04.03.2019, у зв`язку з чим відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України та абзацу 2 пункту 6.1.22 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018, зобов`язаний повернути різницю між вартістю сплаченої та фактично спожитої електроенергії (переплату) у розмірі 424499,07 грн.

Відповідач з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та стягнути на користь ПрАТ «Харківенергозбут» суму судового збору за подання апеляційної скарги.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається, зокрема, на безпідставність висновку суду першої інстанції щодо здійснення позивачем переплати за поставлену відповідачем у лютому 2019 року електроенергію за договором про закупівлю електричної енергії від 04.02.2019 № 1 в сумі 424499,07 грн. та її існування на час припинення дії договору 03.02.2020, оскільки сплачені позивачем платіжними дорученнями від 19.02.2019 № 37 та від 12.03.2019 № 58 грошові кошти на загальну суму 1 960 734,72 грн. відповідно до умов Договору про закупівлю електричної енергії від 04.02.2019 № 1, п. 3 Комерційної пропозиції № 4/9, п. 4.24 Правил роздрібного ринку електричної енергії, крім оплати спожитої в лютому 2019 року електроенергії зараховувались в рахунок погашення існуючої заборгованості за спожиту електроенергію у попередньому періоді -січні 2019 року та заборгованості з авансового платежу за березень 2019 року.

Зокрема, скаржник стверджує, що при здійсненні позивачем платежу платіжним дорученням від 19.02.2019 № 37 на суму 1251532,80 у нього була наявна заборгованість за попередній період-січень 2019 року в сумі 860 391,25 грн., а відповідна сума платежу в повному обсязі оплачувала спожиту електричну енергію за лютий 2019 року на суму 675844,40 грн., а її надлишок -575688,40 грн. відповідач зарахував в якості часткового погашення існуючої заборгованості за січень 2019 року, а тому станом на кінець лютого 2019 існувала заборгованість за січень 2019 року на суму 284702,85грн. Разом з цим, при здійсненні позивачем платежу платіжним дорученням від 12.03.2019 № 58 на суму 709201,92 грн. зазначена сума погашала заборгованість за січень 2019 року в сумі 284702,85 грн. та частково заборгованість з авансового платежу за березень 2019 року,недоплата становила 272 759,06 грн. Відповідні зарахування здійснено на підставі виставлених відповідачем рахунків за січень 2019 року на суму 860391,25 грн., за лютий 2019 на суму 675844,40 грн.та за березень 2019 року на суму 697258,13 грн.

Також скаржник зазначає про існування на момент припинення 03.02.2020 договору про постачання електроенергії від 01.01.2019 № 2-0262С заборгованості позивача з оплати спожитої електроенергії в сумі 1078574,61 грн., з метою стягнення якої він звернувся до господарського суду Харківської області з відповідним позовом.

Крім цього скаржник зазначає про невідповідність обставинам справи висновку суду першої інстанції, що договір про постачання електроенергії від 01.01.2019 № 2-0262С припинився внаслідок закінчення строку його дії, оскільки зазначений Договір припинився з інших підстав- згідно з його пунктом 13.5 -внаслідок зміни позивачем постачальника, в порядку, передбаченому розділом 6.1. Правил роздрібного ринку електричної енергії.

Скаржник зазначає також про безпідставність висновку суду першої інстанції, що позивач на виконання умов договору про закупівлю електричної енергії від 04.02.2019 № 1 в лютому 2019 року здійснив оплату електроенергії на підставі актів приймання-передачі, оскільки відповідно до умов договору про постачання електроенергії від 01.01.2019 № 2-0262С, який має пріоритет у застосуванні до спірних правовідносин, акт приймання - передачі електричної енергії є підтвердженням наявності чи відсутності передачі однією стороною та прийняття іншою стороною предмета договору-електроенергіїї, в той час як розрахунок за поставлену електроенергію здійснюється на підставі виставленого постачальником рахунку, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію.Зважаючи на це, скаржник стверджує, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення не взято до уваги обов`язок позивача розрахуватись саме на підставі рахунків ПАТ Харківенергозбут , а не на підставі актів приймання-передачі електричної енергії.

Крім цього скаржник посилається на неправильне застосування господарським судом першої інстанції до спірних правовідносин положень статті 1212 Цивільного кодексу України, якою регулюються зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, оскільки умовою застосування зазначеної статті є відсутність правової підстави для набуття (збереження) майна за рахунок іншої соосби, в той час як спірні правовідносини виникли з укладених між сторонами договору та комерційної пропозиції.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14 вересня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків (вх. № 2164 Х 2/5) на рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2020 у справі № 922/899/20 та призначено розгляд справи в судове засідання з повідомленням сторін на 15.10.2020 р. об 11:30.

15.10.2020 на адресу Східного апеляційного господарського суду від представника позивача Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку імені М. Горького» - адвоката Тищенка А.В. надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 задоволено заяву представника Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку імені М. Горького» та відкладено розгляд справи на 02 листопада 2020 року о 14:15 год.

29.10.2020 (вх. № 10386) до суду апеляційної інстанції від представника відповідача - адвоката Парахіної В.В. надійшло клопотання про залучення документів до матеріалів справи.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 02.11.2020, у зв`язку із знаходженням на лікарняному судді Білоусової Я.О. та судді Пуль О.А., для розгляду справи №922/899/20 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя-доповідач Тарасова І.В., суддя Крестьянінов О.О., суддя Шевель О.В.

У судовому засіданні 02.11.2020 було оголошено перерву до 26.11.2020 об 11:30 год.

У судовому засіданні 26.11.2020 було оголошено перерву до 14.12.2020 о 15:00 год.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 11.12.2020, у зв`язку з відпусткою судді Крестьянінова О.О., для розгляду справи №922/899/20 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя-доповідач Тарасова І.В., суддя Пуль О.А., суддя Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.12.2020 розгляд справи відкладено на 25.01.2021 об 11:00 год.

19.01.2021 від відповідача надійшло клопотання (вх. 610) про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 922/1651/20 за позовом ПрАТ «Харківенергозбут» до Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку ім. М. Горького» про стягнення коштів.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 25.01.2021, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Шевель О.В., для розгляду справи №922/899/20 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя-доповідач Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О, суддя Пуль О.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 у справі № 922/899/20 клопотання ПрАТ «Харківенергозбут» про зупинення провадження у справі задоволено.

Зупинено апеляційне провадження у справі №922/899/20 до набрання законної сили рішенням у справі № 922/1651/20 за позовом ПрАТ «Харківенергозбут» до Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку ім. М. Горького» про стягнення коштів.

17.02.2021 від відповідача надійшло клопотання (вх. 2057) про поновлення провадження у даній справі у зв`язку із набранням законної сили рішенням господарського суду Харківської області від 06.10.2020 у справі № 922/1651/20 за позовом ПрАТ «Харківенергозбут» до Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку ім. М. Горького» про стягнення коштів, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у справі № 922/1651/20.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 клопотання Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" (вх. № 2057 від 17.02.21) про поновлення провадження у справі задоволено.Поновлено апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача - Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків (вх. № 2164 Х 2/5) на рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2020 у справі № 922/899/20 та призначено розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін на 22.03.2021 р. о 15:00 год.

В судовому засіданні 22.03.2021 представник відповідача підтримує апеляційну скаргу.

Позивач, який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, представників для участі в ньому повторно не направив, про причини неявки суд не повідомив, що відповідно до ч.ч. 1, 3 статті 202, ч. 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України є підставою для розгляду справи за його відсутності, незалежно від причин неявки.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, зважаючи на таке.

Згідно з частиною 1 статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться.

Відповідно до ч. 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Публічний договір приєднання про постачання електричної енергії споживачу розміщений на офіційному сайті ПрАТ «Харківенергозбут» : zbutenergo.kharkov.ua.

На підставі поданої відповідачем заяви-приєднання Комунальне підприємство «Центральний парк культури та відпочинку імені М. Горького» приєднався до договору про постачання електричної енергії споживачу №2-0262С від 01.01.2019 (надалі - Договір постачання) за вказаними у заяві об`єктами, що приєднані до електричних мереж оператора системи розподілу АТ «Харківобленерго» .

Згідно з п. 2.1 Договору постачання постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 5.5 Договору постачання встановлено, що розрахунковий період за цим Договором зазначений у Комерційній пропозиції та, як правило, становить календарний місяць, і відповідає розрахунковому періоду за договором споживача з оператором системи розподілу/передачі.

Оплата рахунка постачальника за цим Договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в Комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього Договору (п. 5.7 Договору постачання).

За умовами Комерційної пропозиції №4/9, яка є додатком № 2 до Договору постачання (надалі Комерційна пропозиція) розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата електричної енергії здійснюється споживачем З плановими платежами у формі оплати визначеної на основі фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період у таких співвідношеннях:

- до 25 числа місяця, який передує розрахунковому місяцю 30% від вартості фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період;

- до 7 числа розрахункового місяця 40% від вартості фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період;

- до 18 числа розрахункового місяця 30% від вартості фактичного обсягу відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період.

Розрахунок суми попередньої оплати здійснюється шляхом множення чинної у розрахунковий періоди ціни на електричну енергію на фактичний обсяг відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період.

Остаточний розрахунок за електричну енергію за розрахунковий період здійснюється відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка постачальником, в якому зазначаються суми до сплати за використану електричну енергію.

У разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті «Призначення платежу» посилань на період, за який здійснюється оплата, або перевищення суми платежу , необхідної для цього періоду , ці кошти перераховані за електричну енергію, постачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості з найдавнішим терміном її виникнення . У разі заміни тарифу надлишок (переплата) оплаченої, але не спожитої електричної енергії зараховується на його особовий рахунок як авансовий платіж за новими тарифами в наступному розрахунковому періоді. Укладення сторонами та дотримання узгодженого графіка погашення заборгованості не звільняє від оплати поточного споживання електричної енергії, в порядку п. З Комерційної пропозиції №4/9.

Положення п. З Комерційної пропозиції відповідає п. 4.24 Правил роздрібного ринку електричної енергії,затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, в якому зазначено, що у разі відсутності графіка погашення заборгованості та при відсутності у платіжному документі у реквізиті призначення платежу посилань на період, за який здійснюється оплата або перевищення суми платежу, необхідної для цього періоду , ці кошти, перераховані споживачем за електричну енергію, електропостачальник має право зарахувати як погашення існуючої заборгованості цього споживача з найдавнішим терміном її виникнення .

Також визначено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунку. Рахунки на оплату надаються споживачу у відповідних структурних підрозділах постачальника. В разі неотримання споживачем рахунків постачальник направляє рахунки споживачу поштовим зв`язком. У такому разі рахунки вважаються отриманими споживачем з дня їх відправлення (п. 4 Комерційної пропозиції №4/9).

04.02.2019 між Приватним акціонерним товариством «Харківенергозбут» (учасник, постачальник) та Комунальним підприємством «Центральний парк культури та відпочинку ім. М. Горького» (замовник, споживач) укладено договір №1 про закупівлю електричної енергії (надалі - Договір закупівлі), за яким учасник постачає електричну енергію (код за ДК 021:2015-09310000-5 - електрична енергія (електрична енергія)), як різновид товару для забезпечення потреб замовника, а замовник оплачує учаснику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами договору про постачання електричної енергії від 01.01.2019 №2-0262С (далі - Договір про постачання електричної енергії споживачу).

Сторони уклали цей Договір для врегулювання правових та економічних засад (умов, порядку та процедури) здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави або територіальної громади в особі замовника по Договору про постачання електричної енергії споживачу.

Всі умови зазначеного Договору про постачання електричної енергії споживачу залишаються чинними та обов`язковими для виконання їх сторонами. В разі виникнення спірних питань між умовами цього Договору та умовами Договору про постачання електричної енергії споживачу пріоритет має Договір про постачання електричної енергії споживачу.

В подальшому між позивачем та відповідачем було укладено низку додаткових угод до Договору закупівлі, зокрема про зміну ціни Договору, вартості електричної енергії, строку (терміну) постачання електричної енергії, зміни реквізитів сторін договору, зменшення обсягів закупівлі та викладення додатків до договору у новій редакції, продовження терміну дії Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору закупівлі (в редакції додаткової угоди №13 від 04.03.2020) учасник постачає електричну енергію замовнику за бюджетні кошти відповідно до додатка №1 «Відомості фізичних величин електроенергії на 2019-2020 рік» , який є невід`ємною частиною цього Договору (т. 1 а.с. 129).

Згідно з п. 3.1 Договору закупівлі (в редакції додаткової угоди №13 від 04.03.2020) ціна договору на період з « 04» лютого 2019 року по « 31» січня 2020 року, згідно з обсягами державного бюджетного фінансування становить 10197447,06 грн, у т.ч. ПДВ - 1699574,51 грн.

Вартість електричної енергії визначається пунктом 3.3 Договору та зазначається у додатку №2 «Комерційна пропозиція» .

Розрахунки замовника за електричну енергію здійснюються на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка, акта про використану електричну енергію та акта приймання-передачі електричної енергії (п. 4.1 Договору закупівлі).

Відповідно до п. 5.1 Договору закупівлі (в редакції додаткової угоди №13 від 04.03.2020) строк (термін) постачання електричної енергії на період з « 01» січня 2019 року по « 31» січня 2020 року.

Обсяг електричної енергії, який планує купити замовник, зазначається у додатку №1 до цього Договору (п. 5.3 Договору закупівлі).

Згідно з п. 10.1 Договору закупівлі цей Договір набуває чинності з моменту його підписання, на підставі ч. 3 ст. 631 ЦК України, дія цього Договору розповсюджується на відносини, що виникли між сторонами з 01.01.2019 і діє до 31.12.2019 , а в частині розрахунків- до їх повного виконання.

Пунктом 11.1. Договору закупівлі передбачено, що дія цього Договору відповідно до вимог ч. 5 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі закупівлі у попередньому році,якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Додатковою угодою від 27.02.2020 № 10 до Договору закупівлі сторони відповідно до п. 11.1. Договору закупівлі продовжили строк його дії до 31.03.2020 на суму, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у Договорі закупівлі у попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Додатковою угодою від 27.12.2019 № 12 до Договору закупівлі сторони відповідно до п. 11.1. Договору закупівлі продовжили строк його дії до 29.02.2020 на суму 1078573,76 грн., що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у Договорі закупівлі у попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, у відповідності до вимог ч. 5 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі .

Додатковою угодою від 04.03.2020 № 13 до Договору закупівлі сторони відповідно до п. 11.1. Договору закупівлі продовжили строк його дії до 29.02.2020 на суму 1 244204,54 грн., що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у Договорі закупівлі у попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку, у відповідності до вимогт ч. 5 статті 36 Закону України Про публічні закупівлі , а також змінили п. 5.1. Договору щодо строку постачання , встановивши його з 01.01.2019 по 31.01.2020.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору закупівлі відповідачем було складено та сторонами підписано Акти приймання-передачі електричної енергії №2/9262 від 13.02.2019 та №2/0262-2 від 04.03.2019, в яких зазначено, що позивачем у період з 04.02.2019 по 12.02.2019 було спожито електричної енергії в кількості 600000 кВт/г на суму 1251532,80 грн з ПДВ, а в період з 13.02.2019 по 28.02.2019 - 340000 кВт/г на суму 709201,92 грн з ПДВ відповідно.

Таким чином, в Актах приймання-передачі електричної енергії зазначено, що усього позивачем у лютому 2019 року було спожито електричної енергії 940000 кВт/г на суму 1960734,72 грн.

Зазначену в наведених Актах приймання-передачі вартість 940000 кВт/г за лютий 2019 року було сплачено позивачем в повному обсязі платежами від 19.02.2019 та від 12.03.2019 , що підтверджується платіжними дорученнями:

- від 19.02.2019 № 37 на суму 1251532,80 грн., в якому призначенням платежу вказано-оплата за електроенергію з 04.02.2019 по 12.02.2019 згідно з договором від 07.02.2019 № 1 та актом приймання-передачі від 13.02.2019 № 2 /0262(т. 1 а.с. 143);

- від 12.03.2019 № 58 на суму 709 201,92 грн. в якому призначенням платежу вказано-оплата за електроенергію з 13.02.2019 по 28.02.2019 згідно з договором від 07.02.2019 № 1 та актом приймання-передачі від 04.03.2019 № 2 /0262-2 (т. 1 а.с. 144).

Однак, враховуючи те, що укладаючи Договір закупівлі та підписуючи Додаток №1 до нього щодо відомостей фізичних величин електроенергії, яка підлягає постачанню у розрахунковому періоді, замовник у відповідності до умов пункту 5.3. цього Договору спочатку визначав орієнтовний плановий, а не фактичний обсяг електричної енергії, сторонами неодноразово укладалися Додаткові угоди, в яких викладали Додаток №1 до Договору закупівлі у новій редакції, де визначалася вже фактична кількість спожитої позивачем електричної енергії.

Зокрема, у Додатку №1 до Договору закупівлі в редакції додаткових угод від 07.02.2019 №1 та від 30.05.2019 №3, фізична величина обсягів поставки електричної енергії у лютому 2019 року становила 940000 кВт/г .

Разом з тим, лише у серпні 2019 року АТ «Харківобленерго» , яке надає позивачу послуги з розподілу електричної енергії за договором про закупівлю послуги з розподілу електричної енергії від 08.02.2019 №1 (надалі - Договір розподілу), було виявлено, що відомості, відображені в Актах приймання-передачі електричної енергії від 13.02.2019 №2/9262 та від 04.03.2019 №2/0262-2, не відповідають дійсності, а сумарна фактична кількість спожитої позивачем за договором на постачання електроенергії від 01.01.2019 № 2-0262С та договором закупівлі електричної енергії від 04.02.2019 № 1 за січень та лютий 2019 року становить 736490 кВт/г, у зв`язку з чим 18.09.2019 сторонами підписано Додаткову угоду №5 до Договору закупівлі, якою, зокрема, Додаток №1 до Договору закупівлі викладено у новій редакції, яким встановлено, що фізична величина електричної енергії у лютому 2019 року становила вже 736490 кВт/г (т. 1 а.с. 116) .

Додатковою угодою від 04.03.2020 №13 до Договору закупівлі викладено додаток №1 до Договору в остаточній редакції, обсяг спожитої позивачем електричної енергії у лютому 2019 року становить 736490 кВт/г .

Крім того, як вбачається з наданих відповідачем суду 1-ї інстанції рахунків на оплату за спожиту позивачем електроенергію за договором про постачання електроенергії від 01.01.2019 № 2-262С та договором закупівлі від 04.02.2019 № 1 за січень та лютий 2019 року, в рахунку відповідача за січень 2019 року зазначено про споживання обсягу електричної енергії 412482 кВт год. на суму 860391,25 грн. , а в рахунку за лютий 2019 року -324008 кВт год. на суму 675844,40, що в сумі складає 736490 кВт/г на загальну суму 1536235,65 грн., що відповідає кількості спожитої електроенергії за лютий 2019 року, яку сторони зазначили в наведеній Додатковій угоді №5 до Договору закупівлі(т. 1 а.с. 240,241).

Також відповідачем надано суду першої інстанції копії підписаних ним актів приймання-передачі позивачу електричної енергії за січень та за лютий 2019 року, в яких зазначено про передання позивачу за договором постачання від 01.01.2019 № 200262С електроенергії в січні 2019 року в кількості 412482 кВт год. на суму 860391,25 грн. , а в лютому 2019 року -324008 кВт год. на суму 675844,40 грн.(т. 1 а.с. 243, 244).

Крім цього, факт постачання та споживання позивачем у січні та лютому 2019 року електричної енергії в кількості 736490 кВт/г додатково підтверджується Додатком №1 до Договору закупівлі електричної енергії № 1 від 08.02.2019, укладеного позивачем з АТ «Харківобленерго» , в якому визначено сумарний обсяг розподіленої електроенергії в січні та лютому 2019 року - 736490 кВт/г.

Також у наданих оператором системи розподілу -АТ «Харківобленерго» витягах з реєстру фактичних обсягів електроенергії по споживачам електропостачальника ПрАТ "Харківенергозбут за січень та за лютий 2019 року зазначено обсяги розподіленої позивачу електроенергії в січні 2019 року - 412482 кВт год., а в лютому 2019 року - 324008 кВт год., що в сумі складає 736490 кВт/г.

Крім цього відповідачем направлялись позивачу акти приймання-передачі електроенергії за наступний період- з березня по грудень 2019 року (т. 1 а.с.134-142), в яких визначено кількість та вартість спожитої позивачем за цей період електроенергії. Зазначена в цих Актах вартість електроенергії повністю оплачена позивачем,що підтверджується платіжними дорученнями: від 10.04.2019 № 98, від 14.05.2019 № 155, від 12.06.2019 № 203, від 15.07.2019 № 245, від 20.09.2019 № 334, від 09.10.2019 № 370, від 13.11.2019 № 408, від 24.12.2019 № 496, від 24.12.2019 № 497 (т. 1 а.с. 145-153).

Статтями 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 91 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлено вимоги щодо допустимості доказів, передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Відповідно до статті 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З вищенаведеної сукупності зібраних по справі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів вбачається, що відповідач поставив позивачу за договором на постачання електричної енергії від 01.01.2019 № 2-0262С та договором про закупівлю електричної енергії від 04.02.2019 №1 електричну енергію у січні 2019 року в кількості 412482 кВт /г та у лютому 2019 року-в кількості 324008 кВт /г, на сумарну кількість 736490 кВт/г, яка у відповідних додатках № 1 до Договору закупівлі відображена як кількість електроенергії, поставленої у лютому 2019 року, тобто меншій кількості, ніж зазначено в підписаних сторонами актах приймання-передачі електричної енергії №2/9262 від 13.02.2019 та №2/0262-2 від 04.03.2019 - 940000 кВт/г . Відповідна різниця становить 203510 кВт/г( 940000 кВт/г- 736490 кВт/г) , а тому вищенаведені Акти приймання - передачі містять недостовірну інформацію щодо отримання позивачем від відповідача за Договором закупівлі в лютому 2019 року зазначеного в них обсягу електроенергії.

Разом з тим, як зазначено вище, позивачем платіжними дорученнями від 19.02.2019 № 37 та від 12.03.2019 № 58 було сплачено на користь відповідача в якості оплати вартості спожитої в лютому 2019 року електроенергії в кількості, яка зазначена в наведених Актах - 940000 кВт/г, у зв`язку з чим здійснено переплату, тобто сплачено за споживання в лютому 2019 року кількості електроенергії -203510 кВт/г (940000 кВт/г - 736490 кВт/г), яка йому в цьому розрахунковому періоді не поставлялась.Розмір такої переплати становить 424499,07 грн разом з ПДВ (203510 кВт/г х 2,085888 грн (вартість 1 кВт/г - тариф у лютому 2019 року).

Також платіжними дорученнями від 10.04.2019 № 98, від 14.05.2019 № 155, від 12.06.2019 № 203, від 15.07.2019 № 245, від 20.09.2019 № 334, від 09.10.2019 № 370, від 13.11.2019 № 408, від 24.12.2019 № 496, від 24.12.2019 № 497 (т. 1 а.с. 145-153) позивач повністю оплатив електроенергію, спожиту ним за наступний період з березня по грудень 2019 року на підставі підписаних сторонами актів приймання-передачі.

Абзацем 3 пункту 1.1 Договору закупівлі передбачено, що в разі виникнення спірних питань між умовами цього Договору та умовами Договору про постачання електричної енергії споживачу, пріоритет має Договір про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 № 2 -0262С.

Відповідно до пункту 13.5. Договору про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 № 2-0262С, дія цього Договору припиняється зокрема, у разі зміни електропостачальника.

З матеріалів справи вбачається, що 03.02.2020 позивачем було змінено постачальника електроенергії з відповідача на ТОВ Енергоспецгруп , що вбачається з договору від 03.02.2020 № 20/01-09, укладеного позивачем з ТОВ Енергоспецгруп , згідно з предметом якого зазначений постачальник зобов`язався постачати позивачу електричну енергію, а позивач сплачувати її вартість.

Отже, договір про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 № 2-0262С припинив свою дію з 03.02.2020-дати зміни позивачем електропостачальника.

Відповідач різницю між сплаченою позивачем та фактично спожитою кількістю електричної енергії у лютому 2019 року в сумі 424499,07 грн.(переплату) позивачу не повернув, що стало підставою для звернення останнього з позовом у даній справі про стягнення з відповідача зазначеної суми.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Основними видами господарських зобов`язань є майново-господарські зобов`язання та організаційно-господарські зобов`язання.

Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов`язань передбачено господарські договори.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексуУкраїни підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема: про постачання електричної енергії споживачу.

Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії» .

Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

У преамбулі Договору про закупівлю електричної енергії від 04.02.2019 № 1 зазначено, що відносини сторін, у тому числі врегульовано Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018.

Розділом 6 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕКП від 14.03.2018 врегульовано правовідносини сторін на випадок зміни постачальника електричної енергії.

Відповідно до пунктів 6.1.20.,6.1.21., абз. 1 п. 6.1.22 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕКП №312, у визначену дату зміни електропостачальника постачальник послуг комерційного обліку в присутності споживача та/або оператора системи повинен зняти фактичні покази засобу (засобів) вимірювальної техніки або забезпечити їх зчитування автоматизованою системою комерційного обліку.

Постачальник послуг комерційного обліку має передати адміністратору комерційного обліку фактичні дані комерційного обліку на момент зміни електропостачальника. Упродовж одного робочого дня після зміни електропостачальника адміністратор комерційного обліку надсилає отримані фактичні дані попередньому та новому електропостачальникам.

Зазначені дані є підставою для коригуючих взаєморозрахунків між споживачем та попереднім електропостачальником та початковими даними для розрахунків споживача з новим електропостачальником.

Якщо фактичні дані комерційного обліку перевищують прогнозні, споживач повинен протягом 5 робочих днів з дати отримання остаточного рахунку здійснити платежі на користь попереднього електропостачальника.

Проте, як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, відповідачем не вживалось жодних заходів щодо проведення коригуючих розрахунків у зв`язку зі зміною позивачем постачальника електричної енергії.

Абзацом 2 пункту 6.1.22 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженої постановою НКРЕКП №312 від 14.03.2018 встановлено, якщо споживачем здійснена переплата за прогнозними даними споживання, попередній електропостачальник повинен протягом 5 робочих днів повернути споживачу надлишок коштів. Зазначені платежі мають бути здійснені сторонами протягом 10 робочих днів після зміни електропостачальника.

Оскільки, як зазначено вище, дія договору про постачання електричної енергії від 01.01.2019 №2-0262С припинилась 03.02.2020 внаслідок зміни позивачем електропостачальника відповідач протягом 5 днів із зазначеної дати зобов`язаний був повернути позивачу здійснену ним переплату у сумі 424499,07 грн.

Колегія суддів відхиляє як необґрунтовані доводи скаржника щодо того, що спірна сума не є переплатою, в обґрунтування яких він посилається на те, що сплачені позивачем платіжними дорученнями від 19.02.2019 № 37 та від 12.03.2019 № 58 грошові кошти на загальну суму 1 960 734,72 грн. відповідно до умов Договору 1 про закупівлю електричної енергії від 04.02.2019, п. 3 Комерційної пропозиції № 4/9 п. 4.24 Правил роздрібного ринку електричної енергії, крім оплати спожитої в лютому 2019 року електроенергії зараховувались в рахунок погашення існуючої заборгованості за спожиту у попередньому періоді -січні 2019 року та заборгованості з авансового платежу за березень 2019 року.

Як зазначено вище, умовами п. 3 Комерційної пропозиції №4/9 передбачено здійснення передплати за розрахунковий місяць на основі даних про фактичний обсяг відпущеної електричної енергії за відповідний попередній період із здійсненням остаточного розрахунку за спожиту у розрахунковому періоді відповідно до фактичного обсягу електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку.

При цьому, у разі перевищення суми платежу, необхідної для розрахункового періоду, Комерційної пропозиції №4/9 та п. 4.24 Правил роздрібного ринку електричної енергії,затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 передбачено право постачальника зарахувати суму надлишку як погашення існуючої заборгованості з найдавнішим терміном її виникнення.

Проте, з наданих відповідачем до відзиву на позов рахунків на сплату фактично спожитої електроенергії за січень, лютий та березень 2019 року та платіжних документів на оплату спожитої електроененргіїї за цей період вбачається повна оплата позивачем зазначеної в рахунках вартості електроенергії, чим спростовуються доводи скаржника щодо наявності з боку позивача у цей період недоплати, внаслідок здійснення відповідних зарахувань, на які він посилається в апеляційній скарзі.

Так в рахунку за січень 2019 року зазначено, що позивачем у цьому періоді спожито 412482 кВт/год. електричної енергії вартістю разом з ПДВ 860391,25 грн. грн.

В рахунку за лютий 2019 року зазначено, що позивачем у цьому періоді спожито 324008 кВт/г електричної енергії вартістю разом з ПДВ 675844,40 грн.,

В рахунку за березень 2019 року зазначено, що позивачем у цьому періоді спожито 334274 кВт/год. електричної енергії вартістю разом з ПДВ 697258,13 грн. грн.

Загальна сума, на яку виставлено рахунки становить 2233493,78 грн.

Разом з тим, відповідно до платіжного доручення від 21.02.2019 № 37 позивачем відповідачу сплачено 1251532,8 грн. за спожиту електроенергію з 04.02.2019 по 12.02.2019.

Відповідно до платіжного доручення від 12.03.2019 № 58 позивачем відповідачу сплачено 709 201,92 грн. за спожиту електроенергію з 03.02.2019 по 28.02.2019.

Відповідно до платіжного доручення від 12.04.2019 № 98 позивачем відповідачу сплачено 697258,13 грн. за спожиту електроенергію в березні 2019 року.

Загальна сума, на яку оплачено спожиту електроенергію за січень -березень 2019 становить 2657992,85 грн.

Відповідач в обґрунтування своїх заперечень проти позову у відзиві на заяву про зміну підстав позову та у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що станом на 01.02.2020 (на час закінчення процедури зміни постачальника) за договором про постачання електричної енергії споживачу №2-0262С від 01.01.2019 у позивача існує заборгованість у сумі 1078574,61 грн за спожиту електричну енергію, за стягненням якої ПрАТ «Харківенергозбут» 28.05.2020 звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою.

Колегія суддів відхиляє зазначені доводи, з огляду на наступне.

Як зазначено вище за розрахунковий період лютий 2019 року у позивача була наявна переплата на суму 424499,07 грн., а спожиту у наступному періоді з березня по грудень електроенергію позивач платіжними дорученнями від 10.04.2019 № 98, від 14.05.2019 № 155, від 12.06.2019 № 203, від 15.07.2019 № 245, від 20.09.2019 № 334, від 09.10.2019 № 370, від 13.11.2019 № 408, від 24.12.2019 № 496, від 24.12.2019 № 497 оплатив повністю відповідно до надісланих йому відповідачем актів приймання-передачі електроенергії за відповідні місяці, відповідачем не вживалось жодних заходів щодо проведення коригуючих розрахунків у зв`язку зі зміною позивачем постачальника електричної енергії відповідно до розділу 6 Правил роздрібного ринку електричної енергії,затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312.

Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідач 19.01.2021 звернувся з клопотанням (вх. 610) про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі № 922/1651/20 за позовом ПрАТ «Харківенергозбут» до Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку ім. М. Горького» про стягнення коштів, яке обгрунтвоано тим, що в рамках справи № 922/1651/20 вирішується питання,яке входить до предмета доказування у даній справі щодо наявності заборгованості позивача за спожиту у січні 2020 року електричну енергію за договором про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 №2-0262С.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 зазначене клопотання задоволено та зупинено апеляційне провадження у справі №922/899/20 до набрання законної сили рішенням у справі № 922/1651/20 за позовом ПрАТ «Харківенергозбут» до Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку ім. М. Горького» про стягнення коштів.

З огляду на те, що постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у справі № 922/1651/20 залишено без змін рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2020 у справі № 922/1651/20, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.02.2021 провадження у даній справі було поновлено.

З тексту рішення господарського суду Харківської області від 06.10.2020 у справі № 922/1651/20 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 у справі № 922/1651/20,яким це рішення залишено без змін, вбачається, що цим рішенням стягнуто заборгованість Комунального підприємства «Центральний парк культури та відпочинку ім. М. Горького» перед ПрАТ «Харківенергозбут» за договором про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 №2-0262С за спожиту у січні 2020 року електроенергію в сумі 1078 574,61 грн.,з гідно з рахунком за січень 2020 року , надісланим ПрАТ «Харківенергозбут» 03.04.2020 зі строком оплати 10.04.2020 та нараховані на неї 10962,64 грн. пені і 1 773,00 грн. 3% річних.

З наведеного вбачається, що на час зміни позивачем постачальника 03.02.2020 та на час подання позовної заяви у даній справі 25.03.2020, строк оплати вартості спожитої позивачем у січні 2020 року електроенергії за договором про постачання електричної енергії споживачу від 01.01.2019 №2-0262С за виставленим відповідачем рахунком не настав, й відповідно наявність заборгованості позивача за цей період відповідачем не доведена.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що на час зміни позивачем 03.02.2020 постачальника електричної енергії, у нього не існувало заборгованості за спожиту електроенергію, а була наявна переплата за лютий 2019 року в сумі 424499,07 грн., а тому наявні передбачені абзацом 2 пункту 6.1.22 Правил роздрібного ринку електричної енергії підстави для повернення відповідачем позивачу зазначеної суми переплати.

Крім того, заборгованість позивача за спожиту у січні 2020 року електроенергію була стягнута на користь відповідача рішенням господарського суду Харківської області від 06.10.2020 у справі № 922/1651/20.

Зважаючи на наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про задоволення позовних вимог через їх обгрунтованість.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення ухвалено з дотриманням норм матеріальнго і процесуального права, у зв`язку з чим підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, п. 1 ч.1 ст. 275, ст. 276, ст.ст. 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 20.07.2020 у справі № 922/899/20 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 01.04.2021

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль