Ухвала

від 29.03.2021 по справі 910/11820/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

29.03.2021Справа № 910/11820/18 Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуб О.М. розглянувши матеріали заяви Головного управління державної казначейської служби України про зміну способу і порядку виконання наказу Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінвестресурс

до Київської міської ради

за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

1) Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

2) Головне управління державної казначейської служби у м. Києві

про стягнення 5 902 626, 23 грн.

Представники сторін : згідно протоколу судового засідання від 29.03.2021.

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрінвестресурс звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради про стягнення 5 902 626,23 грн., які сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю Укрінвестресурс на рахунок Київської міської ради на виконання недійсного Договору купівлі-продажу земельної ділянки на вул. Михайлівській, 24-26 та Михайлівській площі у Шевченківському районі міста Києва, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстровано в реєстрі 31.07.2007 за №1537.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2019, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 у справі № 910/11820/18, позовні вимоги ТОВ Укрінвестресурс до Київської міської ради задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Київської міської ради на користь ТОВ Укрінвестресурс основну суму боргу у розмірі 5 120 508,00 грн., індекс інфляції за весь час прострочення у розмірі 596 938,21 грн., три відсотки річних у розмірі 185 180,02 грн.

01.10.2020 Постановою Верховного Суду - Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі № 910/11820/18 скасовано в частині стягнення з Київської міської ради індексу інфляції в сумі 40 022,13 грн. та в частині стягнення судового збору в сумі 600,33 грн., ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Укрінвестресурс у стягненні з Київської міської ради індексу інфляції в сумі 40 022,13 грн., у решті Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі № 910/11820/18 залишено без змін та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестресурс" на користь Київської міської ради 900,49 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 1 200,66 грн судового збору за подання касаційної скарги.

01.12.2020 на виконання постанови Верховного Суду від 01.10.2020, яка набрала законної сили 01.10.2020 видано відповідні накази.

11.03.2021 від Головного управління державної казначейської служби України надійшла заява про зміну способу і порядку виконання наказу Господарського суду міста Києва від 01.12.2020.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 було призначено судове засідання для розгляду вищезазначеної заяви на 22.03.2022.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2021 було призначено розгляд вищезазначеної заяви на 22.03.2021.

18.03.2021 від Головного управління державної казначейської служби України надійшла уточнена заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Як вбачалось з уточненої заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення, на ній відсутній підпис.

Відповідно до частини першої статті 170 Господарського процесуального кодексу України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Частина друга статті 170 Господарського процесуального кодексу України передбачає про те, що письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

За змістом частини четвертої статті 170 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що письмову заяву подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

У судовому засіданні 22.03.2021 представник Головного управління державної казначейської служби України надав пояснення на рахунок поданої заяви та просив її задовольнити.

Представник Київської міської ради на рахунок задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення не заперечував.

Крім того, у судовому засіданні 22.03.2021 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінвестресурс надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви, з посиланням на ненадходження до нього копії заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення з додатками, у зв`язку з чим просив надати час для ознайомленням з матеріалами справи для підготовки пояснень/заперечень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.03.2021 було відкладено розгляд заяви на 29.03.2021, а уточнену заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, яка була подана 18.03.201 повернуто Головному управлінню державної казначейської служби України без розгляду.

25.03.2021 від Головного управління державної казначейської служби України надійшла уточнена заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

26.03.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінвестресурс надійшли пояснення по справі.

У судовому засіданні представник заявника підтримав заяву про зміну способу та порядку виконання рішення Господарського суду міста Києва на підставі наказу від 01.12.2020 у справі, відповідно до якої просить змінити спосіб та порядок виконання рішення шляхом шляхом встановлення такого порядку:

Стягнути грошові кошти в розмірі 4 608 457( чотири мільйони шістсот вісім гривень чотириста п`ятдесят сім)грн. 20 коп. з бюджету міста Києва - , що становить 90% відсотків від основної суми стягнення.

Стягнути грошові кошти в розмірі 512 050 (п`ятсот дванадцять тисяч п`ятдесят) грн. 80 коп. з Державного бюджету України, що становить 10% відсотків від основної суми стягнення.

Розглянувши заяву Головного управління державної казначейської служби України про зміну способу і порядку виконання наказу Господарського суду міста Києва від 01.12.2020, заслухавши позицію присутніх в засіданні представників учасників справи щодо цієї заяви, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

Винятком з загального порядку виконання рішень господарського суду є, зокрема, стаття 331 Господарського процесуального кодексу України, яка передбачає, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (частина 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

Поряд із цим, у Господарському процесуальному кодексі України та спеціальному законі, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про зміну способу і порядку виконання рішення.

Суд зазначає, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Таким чином, особа, яка подала заяву про зміну способу і порядку виконання рішення повинна довести наявність обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі. До заяви мають бути додані докази, які підтверджують обставини, викладені в заяві щодо неможливості чи ускладнення виконання рішення.

Крім того, приписами ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. При цьому частиною другою вищенаведеної норми визначено способи здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Зазначені положення статті 16 ЦК України кореспондуються з нормами статті 20 Господарського кодексу України.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.

З аналізу норм чинного законодавства під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Предмет доказування під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій складають факти, якими сторони обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи і підлягають встановленню під час ухвалення судового рішення.

Господарський суд визначає предмет доказування, виходячи з вимог і заперечень сторін, керуючись нормами права, які повинні бути застосовані у такому випадку.

Поняття "спосіб і порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України.

Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 713/1062/17, постанові Верховного Суду України від 25.11.2015 у справі №6-1829цс15.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі № 910/11820/18 стягнуто з Київської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрінвестресурс основну суму боргу - 5 120 508 (п`ять мільйонів сто двадцять тисяч п`ятсот вісім) грн. 00 коп., індексу інфляції за весь час прострочення - 596 938 (п`ятсот дев`яносто шість тисяч дев`ятсот тридцять вісім) грн. 21 коп., три відсотки річних - 185 180 (сто вісімдесят п`ять тисяч сто вісімдесят) грн. 02 коп. та 88 539 (вісімдесят вісім тисяч п`ятсот тридцять дев`ять) грн. 39 коп. судовий збір.

01.10.2020 Постановою Верховного Суду - Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі № 910/11820/18 скасовано в частині стягнення з Київської міської ради індексу інфляції в сумі 40 022,13 грн та в частині стягнення судового збору в сумі 600,33 грн., ухвалено в цій частині нове рішення, яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю Укрінвестресурс у стягненні з Київської міської ради індексу інфляції в сумі 40 022,13 грн., у решті Постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2020 і рішення Господарського суду міста Києва від 24.01.2019 у справі № 910/11820/18 залишено без змін та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрінвестресурс" на користь Київської міської ради 900,49 грн судового збору за подання апеляційної скарги, 1 200,66 грн судового збору за подання касаційної скарги.

Мотивами прийняття вказаного рішення було те, що у зв`язку з визнанням у судовому порядку недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення від 28.03.2007, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Укрінвестресурс , у відповідача виникло зобов`язання з повернення позивачу всього одержаного за недійсним договором, а саме, сплаченої суми коштів за земельну ділянку в загальному розмірі 5 120 508, 00 грн.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (надалі також - Порядок).

Відповідно до п. 3 Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

За приписами пунктів 16 -21 Порядку органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів:

1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету;

2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії;

3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами;

4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти;

5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб;

6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Стягувачі, на користь яких прийняті судові рішення про стягнення надходжень бюджету, подають до органу Казначейства, на рахунки в якому зараховані надходження бюджету, документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, крім випадків, передбачених пунктом 23 цього Порядку.

Під час виконання виконавчого документа суду про стягнення надходжень бюджету, крім бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, орган Казначейства повідомляє протягом п`яти робочих днів після надходження такого документа відповідному органові, що контролює справляння надходжень бюджету (в разі безспірного списання коштів місцевого бюджету - також відповідному фінансовому органу), про надходження зазначеного виконавчого документа.

У разі потреби орган Казначейства звертається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за інформацією про підтвердження зарахування коштів до державного та місцевих бюджетів або встановлення залишку неповернутих з державного та місцевих бюджетів коштів чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо та визначає строк її подання, який становить не більш як 15 робочих днів.

Орган, що контролює справляння надходжень бюджету, до закінчення зазначеного строку подає органові Казначейства таку інформацію в письмовій формі.

У разі неподання зазначеної інформації орган Казначейства вживає заходів до виконання виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету на підставі наявних даних.

Виконання виконавчих документів щодо стягнення судового збору, зарахованого до державного бюджету, здійснюється органами Казначейства без звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за відповідною інформацією.

Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету або у заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

Для виконання рішень про стягнення сплачених до бюджету митних платежів орган Казначейства після закінчення строку подання інформації органом, що контролює справляння надходжень бюджету, передає виконавчий документ та інші документи, необхідні для його виконання, до Казначейства. Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та перераховує такі кошти на рахунок стягувача.

У разі коли рахунок, з якого необхідно здійснити безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, на дату прийняття виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету до виконання або надходження інформації, зазначеної у пункті 18 цього Порядку, змінено у зв`язку з внесенням змін до відповідних нормативно-правових актів, безспірне списання таких коштів здійснюється із зміненого рахунка, на якому обліковуються надходження бюджету та на який в поточному бюджетному періоді зараховується відповідний вид надходжень, з урахуванням пропозицій органу, що контролює справляння надходжень бюджету.

Якщо законом відповідний вид надходжень у поточному бюджетному періоді не передбачений, безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів здійснюється з рахунка, на якому обліковуються кошти за кодом класифікації доходів бюджету "Інші надходження".

Безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, здійснюється органом Казначейства, на рахунки якого зараховані зазначені кошти, у межах суми, що надійшла від реалізації.

Якщо встановлена у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету сума коштів, що підлягає безспірному списанню, перевищує обсяг коштів, зарахованих до бюджету, виконання такого виконавчого документа здійснюється відповідно до пункту 19 цього Порядку в межах зарахованих до бюджету коштів. На виконавчому документі робиться відмітка із зазначенням обсягу безспірно списаних коштів бюджету.

Як встановлено судом з поданих матеріалів та пояснень сторін, рішення Господарського суду міста Києва неможливо виконати шляхом стягнення коштів з Київської міської ради, оскільки сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю Укрінвестресурс , за земельну ділянку в сумі 5 120 508, 00 грн. були розподілені до державного (10%) та місцевого бюджетів (90%).

Отже, з метою виконання судового рішення відповідно до вказаного Порядку списання коштів основного боргу на користь позивача (стягувача) за судовим рішенням у справі № 910/11820/18 має відбуватися з державного та місцевого бюджетів, які ці кошти отримали у визначеному співвідношенні.

В п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 20.07.2004 у справі "Шмалько проти України" (заява N 60750/00) суд наголошує, що пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і, водночас, не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду".

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Глоба проти України" № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують під час розгляду справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

При винесенні данної ухвали Господарський суд враховує, що за приписами ст. 331 ГПК України, питання зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є дослідження обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, саме в межах та обсягах поданої заявником заяви.

З огляду на викладене вище, з метою забезпечення ефективного та найбільш швидкого виконання судового рішення, суд дійшов висновку про задоволення заяви Головного управління державної казначейської служби України про зміну способу і порядку виконання наказу Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 у справі № 910/11820/18.

Керуючись статтями 233-235, 331 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Головного управління державної казначейської служби України про зміну способу і порядку виконання наказу Господарського суду міста Києва від 01.12.2020 № 910/11820/18 в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 5 120 508, 00 грн. - задовольнити.

2. Встановити спосіб виконання рішення Господарського суду міста Києва від 24.09.2018 у справі № 910/11820/18 в частині стягнення основної суми боргу в розмірі 5 120 508, 00 грн., а саме:

Стягнути грошові кошти в розмірі 4 608 457( чотири мільйони шістсот вісім гривень чотириста п`ятдесят сім)грн. 20 коп. з бюджету міста Києва - , що становить 90% відсотків від основної суми стягнення.

Стягнути грошові кошти в розмірі 512 050 (п`ятсот дванадцять тисяч п`ятдесят) грн. 80 коп. з Державного бюджету України, що становить 10% відсотків від основної суми стягнення.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Повний текст ухвали складено 01.04.2021.

Суддя І.В. Алєєва