Рішення

від 18.03.2021 по справі 917/1139/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.21 Справа № 917/1139/20

м.Полтава

клопотання представника (адвоката) Решетилівської міської ради

про розподіл судових витрат у справі №917/1139/20

за позовною заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб", вул. Петровського, 41, м. Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область, 38400

до Решетилівської міської ради, вул. Покровська, 14, м. Решетилівка, Решетилівський район, Полтавська область, 38400

про визнання укладеною додаткову угоду

Суддя Кльопов І.Г.

Секретар судового засідання Назаренко Я.А.

Представники сторін згідно протоколу судового засідання.

Обставини справи: Рішенням господарського суду Полтавської області від 18.03.2021 по справі №917/1139/20 відмовлено у задоволенні позову Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Хлібороб" до Решетилівської міської ради про визнання укладеною додаткову угоду

18.09.2020 за вхід. №10228 від відповідача надійшло клопотання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, в якому відповідач просив суд покласти на позивача судові витрати, які понесе відповідач під час розгляду справи. Так, відповідач просить суд стягнути з позивача 6500,00грн. на правову допомогу адвоката.

23.03.2021 за вхід. №3141 відповідачем подано заяву про вирішення питання про розподіл судових витрат.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від23.03.2021 суд ухвалив прийняти заяву до розгляду, призначено засідання на 30.03.2021

29.03.2021 за вхід. №3423 від позивача надійшли заперечення на стягнення витрат на правничу (правову) допомогу.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява, суд прийшов до висновку, що заяву про стягнення з відповідача судових витрат слід задовольнити частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу (ч. 3 ст. 221 ГПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України, додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У даному випадку документи на підтвердження витрат відповідача, пов`язаних з розглядом справи №917/1139/20, що надійшли до Господарського суду Полтавської області із клопотанням представника відповідача адвоката Хмурчика А.О., були подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Стаття 118 ГПК України передбачає, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Оцінивши подані представником відповідача адвокатом (Хмурчик А.О.), із клопотанням від23.03.2021 докази на підтвердження судових витрат (адвокатських послуг) відповідача в сумі 6500,00грн., пов`язаних з розглядом справи №917/1139/20, господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для відшкодування цих витрат відповідачу за рахунок позивача, з огляду на таке.

Статтею 126 ГПК України встановлено, зокрема, таке:

1. Втрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат па професійну правничу допомогу з метою розподілу судових втрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення учасником справи судових витрат на професійну правничу допомогу суду має бути надано належні фінансові документи, що свідчать про перерахування цією особою коштів адвокату за надані послуги на підставі договору про надання правової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 31.01.2019 у справі №19/64/2012/5003, від 05.01.2019 у справі №906/194/18, від 19.02.2019 у справі №917/1071/18.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження отримання професійної правової допомоги відповідач надав договір про надання адвокатських послуг №6/21 від 20.01.2021; акт приймання-передачі №01/03-21ап від 22 березня 2020 року, рахунок-фактуру №2/03-21 від 22 березня 2021 року на суму 6500,00грн. та детальний опис робіт, виконаних адвокатом.

Так, в акті приймання-передачі наданих послуг сторони конкретно не вказали які послуги (роботи) на виконання умов договору були виконані Адвокатським об"єднанням "Арпіком" в особі партнера адвоката Хмурчика А.О. для відповідача, яка кількість годин витрачена на це і яка вартість кожної із таких послуг (робіт).

Крім того, акт приймання-передачі №01/03-21ап датований 22 березня 2020 року .

В наданому детальному описі робіт, зазначено послугу - підготовка відзиву на позов. Відзив було подано 18.09.2020. Разом з тим, договір про надання адвокатських послуг був укладений 20.01.2021, тобто після подання відповідачем відзиву. Тому у суду не має підстав вважати, що дана послуга, вказана у детальному описі робіт, пов`язана саме зі справою №917/1139/20.

Також, на підтвердження понесення заявлених витрат до матеріалів справи відповідачем не надано платіжне доручення про оплату за послуги адвоката заявленої до відшкодування суми у розмірі 6500,00грн.

За таких обставин суд відмовляє відповідачу у задоволенні клопотання про відшкодуванні судових витрат, пов`язаних з розглядом справи №917/1139/20 в сумі 6500,00грн.

Керуючись статтями 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

У задоволенні клопотання представника (адвоката) Решетилівської міської ради про стягнення судових витрат відмовити.

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано 30.03.2021 року

Суддя Кльопов І.Г.