Рішення

від 22.03.2021 по справі 922/3734/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

---

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/3734/20

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Прохорова С.А.

при секретарі судового засідання Яковенко Ю.В.

розглянувши в загальному позовному провадженні справу

за позовом Приватного підприємства "Ресторатор 2016" доРегіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, про визнання укладеною додаткової угоди за участю представників:

позивача - Кузнецова А.А. згідно ордеру АХ №1031908 від 01.12.2019

відповідача - Амельченко С.О. за довіреністю №61 від 26.12.2019

третьої особи - Ващенко Ю.М. за довіреністю №0501-260 від 21.12.2020

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Ресторатор 2016" (Позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (Відповідач) в якому просить суд :

- визнати укладеною між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях та Приватним підприємством "РЕСТОРАТОР 2016" додаткову угоду про звільнення орендаря державного майна від сплати орендної плати у зв`язку ч. 6 ст. 762 ЦК України , постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 за №611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" щодо звільнення від сплати орендної плати з 12.03.2020 по дату закінчення карантину за договором оренди м. Харків №6121-Н від 10.06.2016, в редакції позовної заяви.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.11.2020, для розгляду справи було визначено суддю Прохорова С.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 23.11.2020 було залишено позовну заяву без руху.

30.11.2020 позивач подав до господарського суду Харківської області позовну заяву (вх. № 27835) з усуненими недоліками.

Ухвалою суду від 04.12.2020 було відкрито провадження по справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та розпочато підготовче провадження. Також даною ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (надалі - третя особа).

07.12.2020 позивачем надані до матеріалів справи копії листів позивача та третьої особи, а також акту до спірного договору, які долучені судом до матеріалів справи.

16 грудня 2020 року від третьої особи надійшли пояснення, в яких посилання позивача на додаток 1 до Постанови №611, як на підставу для звільнення від орендної плати на час карантину, вважає необґрунтованими, оскільки відповідно до умов договору оренди № 6121-Н від 10.06.2016 р., Орендар використовує орендоване майно з метою розміщення кафе з літнім майданчиком, з правом продажу підакцизних товарів . Крім того, вказує, що університетом було створено комісію для перевірки виконання вимог договору оренди № 6121-Н від 10.06.2016 р. За результатами роботи комісії університету 09.12.2020 р. було складено Акт перевірки виконання вимог договору оренди № 6121-Н від 10.06.2016 р. Відповідно до Акту комісії було виявлено, що 7 грудня 2020 р. та 9 грудня 2020 р. дійсно ГІП Ресторатор 2016 працює. Лічильники водопостачання та електропостачання не опломбовані і показують поточні дані. Приміщення відчинено. Працівники працюють. В орендованих приміщеннях здійснюється діяльність з обслуговування відвідувачів Приватного підприємства Ресторатор 2016 .

28 грудня 2020 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позову заперечив, посилаючись на його необґрунтованість. При цьому, зазначив про відсутність правових підстав для звільнення позивача від сплати орендних платежів та укладення додаткової угоди в запропонованій позивачем редакції. Також, зазначає, що на підставі Постанова Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020 р. та заяви Позивача, було прийнято рішення про нарахування орендної плати за користування нерухомим державним майном у розмірі 50% нарахованої орендної плати за договором №6121-Н від 10.06.2016р. На виконання зазначеного наказу забезпечено нарахування орендної плати з дати встановлення карантину у визначеному розмірі. Крім того зазначає, що Пастанова №611 не містить рекомендації щодо зменшення орендної ставки на наступні 6 місяців після закінчення карантину, а за умовами договору оренди майно передається в оренду з метою розміщення кафе з літнім майданчиком, з правом продажу підакцизних товарів.

Ухвалою суду від 20.01.2021 було продовжено строки підготовчого провадження у справі до 03.03.2021.

29.01.2021 до суду надійшло клопотання позивача в якому він просив суд поновити йому строк для подання доказів - відповіді ГУ ДПС у Харківській області (вх. №2292) та долучити їх до матеріалів справи, яке було задоволено ухвалою від 01.02.2021.

Ухвалою суду від 08.02.2021 було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

10.03.2021 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення, в яких викладено додаткове нормативне обґрунтування позовних вимог .

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні проти вимог позивача заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтримала позицію відповідача та просила у задоволенні позову відмовити.

В ході розгляду даної справи господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.

В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.

Присутні в судовому засіданні представники сторін погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 22.03.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд встановив наступне.

10.06.2016р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області (Орендодавець) та ПП Ресторатор 2016 (Орендар) було укладено договір оренди №6121-Н, відповідно до п.1.1. якого (в редакції додаткової угоди №2 від 30.05.2019р.), Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене майно: нежитлові приміщення - частина поверхні покрівлі підвального приміщення під навісом - 235,80кв.м. та кім. №№76, 77, 79, 80-83, 85-92 - 153кв.м. на першому поверсі різноповерхової (8/12) будівлі учбового корпусу №3, пам`ятка архітектури (інв. №10310090, літ. А8/12), загальною площею 389,60кв.м., за адресою: м. Харків, м-н Свободи, 6, що перебуває на балансі Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна (Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 11.03.2019р. і становить за незалежною оцінкою 1675000,00 грн.

Відповідно до п.1.2. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 25.03.2019р.), майно передається в оренду з метою розміщення кафе з літнім майданчиком, з правом продажу підакцизних товарів.

Умовами абз.1 п.3.1. договору (в редакції додаткової угоди №2 від 30.05.2019р.) сторони погодили, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 р. №786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць перерахунку квітень 2019р. (останній місяць, за яким є інформація про індекс інфляції) 21337,20 грн, орендна плата за перший місяць перерахунку - травень 2019 р., визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць оренди на індекс інфляції за травень 2019 р.

Відповідно до п. 3.6. договору, орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу щомісячно, до 15 числа місяця, наступного за звітним, у співвідношенні 50% - до державного бюджету, 50% - Балансоутримувачу.

Своєю чергою, у п. 5.3. договору встановлено обов`язок Орендаря, відповідно до якого останній зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та Балансоутримувачу.

Згідно з п. 10.1. договору (в редакції додаткової угоди №3 від 30.05.2019 р.), останній продовжено строком на 12 років, що діє з 10 травня 2019 р. до 10 травня 2031 р.

Відповідно до наказу Фонду державного майна України №467 від 16.05.2019 "Про реорганізацію регіональних відділень Фонду державного майна України" утворено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях як юридичну особу публічного права, що розташована у м. Харків, реорганізувавши шляхом злиття Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та Регіональне відділення Фонду державного майна України по Луганській області.

Відповідно до пункту 2 даного наказу установлено, що Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях є правонаступником майна, прав та обов`язків Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Донецькій області та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Луганській області.

Наказом Фонду державного майна України від 02.07.2019 № 639 визначено днем початку роботи Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській. Донецькій та Луганській областях 02.07.2019.

Відповідно до частини 5 статті 104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запис про припинення Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області як юридичної особи було внесено 06.03.2020.

Таким чином, орендодавець за Договором - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області - припинено як юридичну особу з 06.03.2020 шляхом реорганізації, що свідчить про вибуття останнього зі спірних правовідносин та про перехід всіх його прав та обов`язків до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях.

11 березня 2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.03.2020 року за №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", згідно з якою на всій території України з 12.03.2020 установлено карантин. Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2020 №239, від 22.04.2020 №291, від 11.05.2020 №349, від 20.05.2020 №392, від 17.06.2020 №500, від 22.07.2020 №641, від 26.08.2020 №760, від 13.10.2020 №956, від 09.12.2020 № 1236 дію карантину продовжено.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" заборонено, зокрема:

- до 22.05.2020 роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення.

13.04.2020 позивачем було направлено відповідачу заяву про не нарахування орендної плати за користування житловим приміщенням з 12.03.2020 та на весь час проведення карантину, а також на наступні 6 місяців після закінчення карантину позивач просив зменшити орендну ставку.

Однак, відповідач своїм листом від 22.06.2020 №17-03-02-05683 у задоволенні даної заяви відмовив.

В обґрунтування відмови відповідач зазначив, що оскільки постанова КМУ не містить прямої заборони використання орендованого майна під розміщення кафе з літнім майданчиком, з правом продажу підакцизних товарів, а будь-яких інших належних та допустимих доказів заборони доступу орендаря до орендованого майданчика не надано, як і не надано причинно-наслідкового зв`язку між прийнятим орендарем рішенням щодо "тимчасового призупинення діяльності" та карантином, на теперішній час відсутні нормативно - обґрунтовані підставі для не нарахування Приватному підприємству "РЕСТОРАТОР 2016" орендної плати.

Також, Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову від 15.07.2020 за №611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину", пунктом 1 якої установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1.

Відповідно до додатку 1 до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №611, у п. 1 Переліку орендарів, які звільняються від орендної плати за користування нерухомим державним майном, встановлено, що звільняються від орендної плати зокрема, Орендарі, які орендують приміщення (в учбових корпусах) закладів освіти і науки державної форми власності з метою розміщення: кафе, кафетеріїв, їдалень, буфетів, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи.

Листом від 16.11.2020 №12/11 позивач звернувся до відповідача з пропозицією внести зміни до договору оренди нерухомого майна шляхом укладення додаткової угоди в частині звільнення орендаря від орендної плати на період дії карантинних обмежень.

Вказана пропозиція була залишена відповідачем без задоволення, про що він повідомив позивача листом №17-0302-10595 від 03.12.2020, оскільки майно було передано позивачу під розміщення кафе з літнім майданчиком з правом продажу підакцизних товарів. При цьому, відповідач зазначив, що Постановою КМУ від 15.07.2020 №611 вимагається внесення змін до договору у разі прийняття рішення про застосування передбачених знижок та звільнень. Крім того орендаря вже було повідомлено листом №17-03-02-08905 від 06.10.2020 щодо часткового звільнення від орендної плати на 50%.

Враховуючи відмову відповідача від укладення додаткової угоди до Договору, позивач звернувся до господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просить суд визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди №6121-Н від 10.06.2016 щодо звільнення його від сплати орендної плати в редакції, викладеній у позовній заяві.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності із ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконати її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Між сторонами у справі виникли зобов`язання, які за своєю правовою природою є правовідносинами, що випливають із договору найму (оренди), згідно якого та в силу ст. 759 ЦК України, наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з вимогами частин 1, 5 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Спори про внесення змін до договору оренди (найму) у зв`язку із запровадженням нових тарифів, ставок орендної плати мають вирішуватися з урахуванням вимог приписів статті 632 Цивільного кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

У статті 632 Цивільного кодексу України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Пунктами 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до статті 187 Господарського кодексу України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов`язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Як зазначалося вище, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" на всій території України з 12.03.2020 установлено карантин. В подальшому строк дії карантину неодноразово продовжувався та він діє до теперішнього часу.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 №611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" установлено, що на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 звільняються від орендної плати орендарі за переліком згідно з додатком 1, зокрема, Орендарі, які орендують приміщення (в учбових корпусах) закладів освіти і науки державної форми власності з метою розміщення: кафе, кафетеріїв, їдалень, буфетів, які не здійснюють продаж товарів підакцизної групи.

Відповідно до п.1.2. договору (в редакції додаткової угоди №1 від 25.03.2019р.), майно передається в оренду з метою розміщення кафе з літнім майданчиком, з правом продажу підакцизних товарів.

Однак суд зазначає, що право продажу та фактичне здійснення продажу підакцизних товарів є різними поняттями.

Так, згідно відповіді ГУ ДПС у Харківській області від 25.01.2021 вбачається, що ПП "РЕСТОРАТОР" не здійснює продаж товарів підакцизної групи, а отже, підпадає під дію Закону №611 від 15.07.2020.

Відповідно до ст.286 Господарського кодексу України (далі - ГК України) Орендар має право вимагати зменшення розміру орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, змінилися передбачені договором умови господарювання або істотно погіршився стан об`єкта оренди.

Згідно зі ч.4 ст.762 ЦК України наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Отже, суд вважає вимогу про укладення додаткової угоди до Договору щодо звільнення позивача від сплати орендної плати з 12.03.2020 на період дії вищевказаного карантину.

В той же час, суд вважає необґрунтованим посилання в додатковій угоді на положення частини 6 статті 762 ЦК України.

Так, вказана норма передбачає, що наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Однак, у даному випадку позивач має право на звільнення від орендної плати саме як орендар, який орендує приміщення в учбовому корпусі закладу освіти і науки державної форми власності з метою розміщення: кафе, кафетеріїв, їдалень, буфетів, яке не здійснює продаж товарів підакцизної групи.

Зазначена обставина (мета оренди) є достатньою та самостійною підставою для звільнення позивача від орендної плати в силу прямої вказівки на це в постанові Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020.

При цьому, дана постанова КМУ не містить будь-яких вимог щодо того чи має такий орендар можливість користуватися орендованим майном, чи ні.

При цьому, суд враховує лист Фонду державного майна України від 04.08.2020 р. №10-16-15429, згідно з яким у зв`язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 15 липня 2020 року N 611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" звільняються (повністю або частково) від орендної плати орендарі, визначені в додатках 1 - 3 до цієї постанови, незалежно від того, чи припинили такі орендарі на період дії карантину свою діяльність на орендованому майні чи ні. У такому випадку не вимагається доведення факту некористування об`єктом оренди, тобто проведення його комісійного огляду.

У зв`язку з викладеним, суд також не приймає до уваги надані відповідачем та третьою особою акти щодо фактичного використання орендованого майна позивачем.

Таким чином, з додаткової угоди слід виключити посилання на норму частини 6 статті 762 ЦК України.

Крім того, суд вважає за необхідне виключити з додаткової угоди і вказівку на необхідність зменшення розміру ставки орендної плати у розмірі 50% на наступні 6 місяців після закінчення карантину, оскільки така вимога будь-яким чином позивачем не обґрунтована. Право на таке зменшення для позивача постановою Кабінету Міністрів України №611 від 15.07.2020, або іншими нормативно-правовими актами не передбачено.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України , рішення від 10.02.2010). Крім того, аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Також суд має вирішити питання розподілу та стягнення судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір, відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладається судом на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 1, 4, 5, 20, 73, 74, 76-79, 86, 126, 129, 130, ст. ст. 236-239 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати укладеною між Регіональним відділенням фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (адреса місцезнаходження: 61057, м. Харків, майдан Театральний,1, код 43023403) та Приватним підприємством "РЕСТОРАТОР 2016" в особі директора Привалова Олега Володимировича (адреса місце знаходження: 61023, Харківська обл., м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 81 А, кв. 11, код 40284179, додаткову угоду про звільнення орендаря державного майна від сплати орендної плати у зв`язку з постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 за №611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" щодо звільнення від сплати орендної плати з 12.03.2020 по дату закінчення карантину за договором оренди №6121-н від 10.06.2016, в наступній редакції:

"ДОДАТКОВА УГОДА до договору оренди №6121-н від 10.06.2016 про звільнення орендаря державного майна від сплати орендної плати м. Харків.

м. Харків

Регіональне відділення фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (адреса місцезнаходження: 61057, м. Харків, майдан Театральний,1, код 43023403) (надалі - Орендодавець), що діє на підставі положення про Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, затвердженого начальником Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях, в особі

---

та Приватне підприємство "РЕСТОРАТОР 2016", код 40284179, місцезнаходження якого: 61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 81-А, кв. 11 (надалі - орендар), в особі директора Привалова Олега Володимировича, що діє на підставі статуту, з другої сторони, керуючись постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 за №611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" щодо звільнення від сплати орендної плати, уклали цю Додаткову угоду про внесення змін та доповнень до договору оренди №6121-Н від 10.06.2016., а саме:

Розділ 3 "Орендна плата" п.3.1. викласти в наступній редакції:

"На підставі постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2020 за №611 "Деякі питання сплати орендної плати за державне майно під час дії карантину" звільнити Приватне підприємство "РЕСТОРАТОР 2016" від орендної плати з 12.03.2020 на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".

Всі інші умови договору оренди залишаються без змін.

Ця додаткова угода складена у 3-х примірниках, що мають однакову юридичну силу та є невід`ємною частиною договору оренди №6121-Н від 10.06.2016.

1-Орендарю; 1-Орендодавцю; 1-Балансоутримувачу.

Платіжні та поштові реквізити сторін.

Орендодавець - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний,1, код 43023403).

Орендар - Приватне підприємство "РЕСТОРАТОР 2016", код 40284179, 61023, м. Харків, вул. Мироносицька, 81-А, кв. 11.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний,1, код 43023403) на користь Приватного підприємства "РЕСТОРАТОР 2016" (61023, Харківська область, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 81 А, кв. 11, код 40284179) 1051,00 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

УЧАСНИКИ СПРАВИ:

Позивач - Приватне підприємство "РЕСТОРАТОР 2016" (61023, Харківська область, м. Харків, вул. Мироносицька, буд. 81 А, кв. 11, код 40284179).

Відповідач - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській, Донецькій та Луганській областях (61057, м. Харків, майдан Театральний,1, код 43023403).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна (61022, м. Харків, м-н Свободи, 4, код 02071205).

Повне рішення складено "01" квітня 2021 р.

Суддя С.А. Прохоров