Рішення

від 01.04.2021 по справі 420/11069/20

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11069/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Балан Я.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження, у порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання про визнання протиправними та скасування наказів, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду, через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, з позовною заявою звернувся ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про (з урахуванням уточнення позовних вимог від 09.03.2021 року):

визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-10909/13-20-СГ від 15.06.2020 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Тимківської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 3,828 га із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства;

визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-10939/13-20-СГ від 15.06.2020 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Тимківської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства;

зобов`язання Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовний розмір земельної ділянки 3,828 га із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності на території Тимківської сільської ради, Кодимського району, Одеської області, кадастровий номер 5122585000:01:001:0598 (за межами населених пунктів);

зобов`язання Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель державної власності на території Тимківської сільської ради, Кодимського району, Одеської області, кадастровий номер 5122585000:01:001:0598 (за межами населених пунктів).

Адміністративний позов мотивовано наступним.

ОСОБА_1 зазначив, що звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з клопотанням про надання дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність, розташованих на території Тимківської сільської ради Кодимського району Одеської області для ведення фермерського та особистого селянського господарства.

Однак, на думку позивача, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області було протиправно прийнято накази про відмову у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою з тих підстав, що бажані земельні ділянки включені до затвердженого переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами.

ОСОБА_1 наголошував, що бажані ним земельні ділянки на земельні торги ніколи не виставлялись, а тому, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області було порушено право позивача на одержання безоплатно у власність земельних ділянок із земель державної або комунальної власності.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ ТА КЛОПОТАННЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2021 року, вищезгадану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито спрощене позовне провадження по справі, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

У встановлений судом строк, відповідач надав відзив (вх.№8774/21 від 22.02.21р. на позовну заяву (а.с.103-106).

Відзив обґрунтований наступним .

Відповідно до вимог статей 15 1 , 122 Земельного кодексу України, підпункту 13 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, затвердженого наказом Держгеокадастру №308 від 17.11.2016 року, у редакції наказу Держгеокадастру №53 від 20.02.2020 року, Головне управління розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення у порядку, визначеному чинним законодавством, на території Одеської області.

З метою проведення земельних торгів з продажу прав оренди на земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, Головним управлінням прийнято наказ №15-6437/13-19-СГ від 23.10.2019 року Про внесення змін до наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-6039/13-19-СГ від 15.10.2019 року .

У додаток №1 до наказу Головного управління №15-6437/13-19-СГ від 23.10.2019 року включена земельна ділянка з кадастровим номером 5122585000:01:001:0598, на території Тимківської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населених пунктів), площею - 24,8083 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Наказом Головного управління №953-Т від 02.12.2020 року, земельну ділянку з кадастровим номером 5122585000:01:001:0598 виключено з переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, згідно з додатком.

Постановою Кабінету Міністрів України №1113 від 16.11.2020 року Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин передбачено передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного Кодексу України.

Наказом Головного управління №3-ОТГ від 04.01.2021 року Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність , Головним управлінням передано Слобідській селищній раді Кодимського району Одеської області земельні ділянки загальною площею 183,6377 га, у комунальну власність.

Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність, земельна ділянка площею 24.8083 га, з кадастровим номером 5122585000:01:001:0598 передана наказом Головного управління №3-ОТГ від 04.01.2021 Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність .

Таким чином, станом день звернення позивача з клопотанням №М-9625/0/36-20 від 15.05.2020 року, земельна ділянка з кадастровим номером 5122585000:01:001:0598 була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами.

У відповіді на відзив (ЕС/465/21 від 09.03.2021р.) ОСОБА_1 зазначив, що з сайту Держгеокадастру України вбачається, що за період з 2018 року по 2020 рік включно, на земельних торгах окремими лотами Держгеокадастром було продано право оренди на три земельні ділянки Кодимського району Тимківської сільської ради (за межами населених пунктів): 09.11.2018 року земельна ділянка площею 4.0473 га. кадастровий номер 5122585000:01:002:0089; 04.11.2020 року земельна ділянка площею 3.3855 га. кадастровий номер 5122585000:01:002:0095; 04.11.2020 року земельна ділянка площею 13.9553 га. кадастровий номер 5122585000:01:002:0096.

Згідно даних публічної кадастрової карти України (https://map.land.gov.ua/), самі ці три земельні ділянки (кадастрові номери №№5122585000:01:001:0595, 5122585000:01:002:0099, 5122585000:01:002:0100), Головне управління Держгеокадастру в Одеській області включило у перелік земельних ділянок Кодимського району Тимківської сільської ради (за межами населених пунктів) право оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами.

У свою чергу, ОСОБА_1 вказував, що сайт Держгеокадастру не містить даних про виставлення права оренди на земельні торги окремими лотами на земельний масив, на якому позивач бажав отримати земельні ділянки (а.с.128-132).

Станом на 01 квітня 2021 року, інших заяв по суті справи з боку сторін на адресу суду не надходило.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

15.05.2020 року, ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з клопотаннями про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (кадастровий номер 5122585000:01:001:0598) для ведення фермерського та особистого селянського господарства (а.с.22-25).

15.06.2020 року, Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області прийняті накази №15-10939/13-20-СГ та №15-10909/13-20-СГ про відмову ОСОБА_1 у наданні дозволів на розроблення документації із землеустрою з тих підстав, що бажані земельні ділянки включені до затвердженого переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами (а.с.20-21).

Вважаючи накази про відмову у наданні дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення фермерського та особистого селянського господарства протиправними, а своє право на безоплатне отримання земель - порушеним, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ст.14 Конституції України та ст. 373 Цивільного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізовується громадянами, юридичними особами та державою відповідно до закону.

Правовідносини між сторонами регулюються положеннями Конституції України, Земельного кодексу України №2768-III від 25.10.2001 року (далі - Земельний кодекс України), Закону України Про особисте селянське господарство №742-IV від 15.05.2003 року (далі - Закон №742-IV), Закону України Про фермерське господарство №973-IV від 19.06.2003 року (далі - Закон №973-IV), Законом України Про землеустрій №858-IV від 22.05.2003 року (далі - Закон України Про землеустрій ), Положенням про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14 січня 2015 року, Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29.09.2016 року, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25.10.2016 року за № 1391/29521 (далі - Положення №333).

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей. Землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства (п. а) ч. 3 ст. 22 Земельного кодексу України).

Громадянам для ведення особистого селянського господарства передаються у власність та надаються у користування землі, віднесені до категорії земель сільськогосподарського призначення (п. а ч. 3 ст. 22 ЗК України).

Згідно статті 31 Земельного кодексу України, землі фермерського господарства складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди.

Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Відповідно до статті 33 Земельного кодексу України, земельні ділянки, призначені для ведення особистого селянського господарства, можуть передаватися громадянами у користування юридичним особам України і використовуватися ними для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства без зміни цільового призначення цих земельних ділянок.

У свою чергу, статтею 116 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення особистого селянського господарства - не більше 2 гектарів; для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство. Якщо на території сільської, селищної, міської ради розташовано декілька сільськогосподарських підприємств, розмір земельної частки (паю) визначається як середній по цих підприємствах. У разі відсутності сільськогосподарських підприємств на території відповідної ради розмір земельної частки (паю) визначається як середній по району (ст. 121 Земельного кодексу України).

Стаття 118 Земельного кодексу України встановлює порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами.

Приписами абзацу 1 частини 7 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

У свою чергу, Закон України Про землеустрій визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Статтею 4 Закону України Про землеустрій встановлено, що суб`єктами землеустрою є: органи державної влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування; юридичні та фізичні особи, які здійснюють землеустрій; землевласники та землекористувачі.

Стаття 5 Закону України Про землеустрій передбачає, що об`єктами землеустрою є: територія України; території адміністративно - територіальних одиниць або їх частин; території землеволодінь та землекористувань чи окремі земельні ділянки.

Згідно зі ст. 8 Закону України Про землеустрій регулювання у сфері землеустрою здійснюють Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин, центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, у межах повноважень, встановлених законом.

Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення складу, змісту та порядку погодження документації із землеустрою №497-VIII від 02.06.2015 року, ст. 186 Земельного кодексу України була викладена у новій редакції та змінена процедура погодження і затвердження документації із землеустрою.

Постановою Кабінету Міністрів України №413 від 07.06.2017 року Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними Кабінет Міністрів України затвердив Стратегію удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними (далі - Стратегія).

Метою Стратегії є створення сучасної, прозорої і дієвої системи управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, спрямованої на забезпечення захисту інтересів суспільства (насамперед учасників антитерористичної операції), територіальних громад та держави, а також раціонального та ефективного функціонування сільськогосподарських регіонів з урахуванням потреб розвитку населених пунктів, запобігання деградації земель, необхідності забезпечення продовольчої безпеки держави.

Основними завданнями Стратегії є: впровадження засад стратегічного менеджменту в систему управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності; забезпечення оптимального використання земель, зокрема з урахуванням регіональних програм і планів розвитку територій, генеральних планів населених пунктів; підвищення рівня прозорості та публічності під час формування та реалізації державної земельної політики; підвищення рівня обізнаності населення, землевласників і землекористувачів щодо проблем деградації земель та сталого землекористування; запобігання деградаційним процесам ґрунтового покриву, підвищення рівня родючості ґрунтів; проведення рекультивації порушених земель.

Згідно Механізму реалізації Стратегії Держгеокадастр реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності відповідно до закону, державний нагляд (контроль) в агропромисловому комплексі в частині дотримання вимог земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів; проводить моніторинг та оцінку результативності реалізації Стратегії.

Статтею 22 Закону України Про землеустрій встановлено, що землеустрій здійснюється на підставі: а) рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою; б) укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою; в) судових рішень; рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування про надання дозволу на розробку документації із землеустрою приймається виключно у строки та лише у випадках, передбачених цим Законом та Земельним кодексом України. Зазначене рішення надається безоплатно та має необмежений строк дії.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 79-1 Земельного кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки, як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель державної чи комунальної власності у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв).

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Відповідно до частини 1 статті 134 Земельного кодексу України, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об`єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України визначено випадки, коли земельні ділянки державної або комунальної власності не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах).

Частиною 1 статті 136 Земельного кодексу України визначено, що організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення.

У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.

Відповідно до частини 2 вказаної статті, добір земельних ділянок державної чи комунальної власності, у тому числі разом з розташованими на них об`єктами нерухомого майна (будівлями, спорудами) державної чи комунальної власності, які або права на які виставляються на земельні торги, здійснюється з урахуванням затверджених містобудівної документації та документації із землеустрою, а також маркетингових досліджень, інвестиційної привабливості, звернень громадян та юридичних осіб щодо намірів забудови.

У відповідності до частини 3 статті 136 Земельного кодексу України, земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Відповідно до частини 3 статті 135 Земельного кодексу України, організатором земельних торгів є фізична або юридична особа - власник земельної ділянки, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, що здійснює реалізацію права державної чи комунальної власності на земельні ділянки, які уклали з виконавцем земельних торгів договір про проведення земельних торгів.

Правовий статус Головних управлінь Держгеокадастру в областях визначено відповідним Положенням про Головне управління Держгеокадастру в області, яке затверджене наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №333 від 29 вересня 2016 року та зареєстроване в Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2016 року за №1391/29521.

Пунктом 4 Положення №333 встановлено, що Головне управління Держгеокадастру в області, зокрема, забезпечує науково-експертне, інформаційне та методичне проведення землевпорядних, землеоціночних робіт, вживає організаційних заходів щодо проведення земельних торгів; здійснює ведення Державного земельного кадастру, інформаційну взаємодію Державного земельного кадастру з іншими інформаційними системами в установленому порядку; розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в порядку, визначеному чинним законодавством; вносить у встановленому порядку пропозиції щодо розпорядження землями державної та комунальної власності, встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища, регулювання земельних відносин; тощо.

Пунктом 8 Положення №333 передбачено, що Головне управління у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.

Суд звертає увагу, що аналіз приписів статті 136 Земельного кодексу України дає підстави для висновку, що у разі віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок для продажу прав на них на земельних торгах, це є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Крім того, аналізуючи приписи ст.135 Земельного кодексу України можна дійти висновку, що Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, як розпорядник земель сільськогосподарського призначення державної власності, є організатором земельних торгів та відповідно до вимог чинного законодавства наділений повноваженнями визначати перелік земельних ділянок державної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для відмови позивачу у наданні дозволів на розробку проектів землеустрою було те, що земельні ділянки, які він виявив бажання отримати у власність, внесені до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами.

Судом встановлено, що Наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-6437/13-19-СГ від 23.10.2019 року Про внесення змін до наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-6039/13-19-СГ від 15.10.2019 року земельна ділянка на території Тимківської сільської ради Кодимського району Одеської області з кадастровим номером 5122585000:01:001:0598 була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами (а.с.101-102).

Таким чином, враховуючи, що на момент звернення та розгляду заяв ОСОБА_1 про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства та фермерського господарства, а також прийняття відповідачем рішень з цього питання, земельна ділянка з кадастровим номером 5122585000:01:001:0598, наказом Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-6039/13-19-СГ від 15.10.2019 року, із змінами внесеними наказом №15-6437/13-19-СГ від 23.10.2019 року, була включена до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, що у силу приписів частини 3 статті 136 Земельного кодексу України є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

За приписами частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду по справі №815/3059/17 від 03.04.2018 року, по справі №815/7279/16 від 22.11.2020 року, по справі № 819/1976/17 від 28.10.2020 року.

Суд зазначає, що твердження позивача про не включення земельної ділянки з кадастровим номером 5122585000:01:001:0598 до переліку земельних ділянок, права оренди на які виставляються на земельні торги окремими лотами, обґрунтовується, серед іншого, відповіддю Тимківської сільської ради Кодимського району Одеської області №02-01/293 від 10.09.2020 року, згідно якої остання не подавала клопотання до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області щодо включення до переліку земельних ділянок бажаної позивачем земельної ділянки (а.с.37).

Однак, як вже зазначалося судом, Головне управління Держгеокадастру в Одеській області, як розпорядник земель сільськогосподарського призначення державної власності, є організатором земельних торгів та відповідно до вимог чинного законодавства наділений повноваженнями визначати перелік земельних ділянок державної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо Головним управлінням Держгеокадастру в Одеській області правомірно прийняті відмови у наданні дозволів на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельних ділянок на підставі того, що земельні ділянки, які позивач виявив бажання отримати у власність для ведення особистого селянського господарства та фермерського господарства, внесені до переліку земельних ділянок, право оренди на які виставляється на земельні торги окремими лотами.

Відповідно до статті 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше, як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, у межах позовних вимог.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тобто, ці норми одночасно покладають обов`язок на сторін доводити суду обґрунтованість своїх тверджень або заперечень.

Достатніх доказів на спростування позиції відповідача, позивачем під час розгляду справи не надано.

Згідно ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду, як джерело права.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини (справа Руїз Торіха проти Іспанії від 09.12.1994 року), суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, на підставі ст.8 КАС України, згідно якої усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст.9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з`ясувавши обставини у справі, перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.

Керуючись статтями 2, 6-10, 77, 90, 139, 250, 251, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області (65107, м. Одеса, вул. Канатна 83, код ЄДРПОУ 39765871) про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-10909/13-20-СГ від 15.06.2020 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Тимківської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 3,828 га із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства; визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру в Одеській області №15-10939/13-20-СГ від 15.06.2020 року про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Тимківської сільської ради Кодимського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства; зобов`язання Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, орієнтовний розмір земельної ділянки 3,828 га із цільовим призначенням - для ведення фермерського господарства за рахунок земель державної власності на території Тимківської сільської ради, Кодимського району, Одеської області, кадастровий номер 5122585000:01:001:0598 (за межами населених пунктів); зобов`язання Головного Управління Держгеокадастру в Одеській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га за рахунок земель державної власності на території Тимківської сільської ради, Кодимського району, Одеської області, кадастровий номер 5122585000:01:001:0598 (за межами населених пунктів) - відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно статті 255 КАС України - після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно статті 295 КАС України подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні скарги подаються учасниками справи через Одеський окружний адміністративний суд.

Суддя Балан Я.В.

.