Постанова

від 31.03.2021 по справі н/806/3162/14

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № Н/806/3162/14 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Романченко Є.Ю. Суддя-доповідач - Граб Л.С.

31 березня 2021 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Білої Л.М. Сторчака В. Ю. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року у справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС у Житомирській області до товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНО-ПЛЮС" про припинення юридичної особи,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління ДПС у Житомирській області (далі ГУ ДПС у Житомирській області) звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "РЕНО-ПЛЮС" (ТОВ "РЕНО-ПЛЮС"), в якому просило винести постанову про припинення юридичної особи-ТОВ "РЕНО-ПЛЮС".

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 квітня 2019 року, позов задоволено.

02 січня 2020 відповідач звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року у адміністративній справі №806/3162/14.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року заяву задоволено:

-скасовано постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 р. у справі № 806/3162/14;

-ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову Бердичівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області (правонаступником якої є Головне управління ДПС у Житомирській області, 10003, м. Житомир, вул. Юрка Тютюнника, 7, код ЄДРПОУ: 43142501) до ТОВ "Рено-Плюс", 13300, Житомирська обл., місто Бердичів, вулиця Воровського, 17, код ЄДРПОУ: 22052227, про припинення юридичної особи, відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення, подав апеляційну скаргу.

В обгрунтуванні апеляційної скарги зазначено, що судові рішення ЖОАС по справах за позовами Козятинської ОДПІ Міндоходів у Вінницькій області та наявність недоїмки зі сплати страхових внесків не є істотними для справи обставинами, що становлять сутність справи та могли вплинути на рішення суду, що набрало законної сили.

29.01.2021 року від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній вказав на безпідставність доводів апеляційної скарги, у зв`язку із чим просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, уповноважених представників для участі у справі не направили.

Від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи в порядку письмового провадження.

У відповідності до вимог ч.2 ст.313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

За правилами п.п.1,2 ч.1 ст.311 КАС України, розгляд справи колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Задовольняючи заяву, суд першої інстанції дійшов висновку, що заявником доведено належними та допустимими доказами наявність нововиявлених обставин та наявність підстав для скасування постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 07 серпня 2014 року у даній справі.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із такого.

Статтею 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 362 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати заяву про перегляд судового рішення суду будь-якої інстанції, яке набрало законної сили, за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно частини 1 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Пункт 1 частини 2 статті 361 КАС України визначає, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

П. 1 ч. 4 ст. 361 КАС України встановлено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:

1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;

2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

Таким чином, нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

Верховний Суд у постанові від 20 липня 2019 року у справі №855/268/19 зазначив, що в адміністративному судочинстві перегляд судових рішень у зв`язку з нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Нововиявлені обставини - це факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення прав і обов`язків осіб, що беруть участь у справі, тобто юридичні факти. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.

До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору. Необхідними та загальними ознаками нововиявлених обставин є:

-існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи і ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява;

- на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду;

-істотність цих обставин для розгляду справи (тобто коли врахування цих обставин судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Під нововиявленою обставиною мається на увазі фактична обставина, яка має істотне значення і яка об`єктивно існувала на час розгляду справи, але не була і не могла бути відома усім особам, які брали участь у справі, та суду. Нова обставина, що з`явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справ.

Не вважаються нововиявленими нові обставини, які виявлені після ухвалення судом рішення, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.

Не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, що виникли чи змінилися після ухвалення судом рішення, а також обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях, апеляційній скарзі, або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.

Істотне значення для справи мають обставини, які пов`язані з матеріалами справи, що розглянута судом, впливають на оцінку вже досліджених ним доказів і мають, відповідно, значення для об`єктивного розгляду спору.

Під такими обставинами розуміють факти, а не нові докази і тим більше не припущення учасників справи, що не підтверджено відповідними доказами.

Зокрема, ними можуть бути скасування рішення або вироку суду, що мали преюдиційне значення під час прийняття рішення судом; факти, встановлені вироком суду, що набрав законної сили; завідомо неправдиві показання свідка в судовій справі; завідомо неправильний висновок експерта; фальшиві документи або речові докази тощо.

Верховний Суд у постанові від 16 березня 2021 року у справі № 802/1462/16-а вказав, що перегляд за нововиявленими обставинами є процесуальним засобом перевірки правильності судових постанов, ухвал, що має забезпечувати їх законність і обґрунтованість, захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними своїх повноважень на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а також і на виконання завдань і досягнення мети адміністративного судочинства.

Поряд з цим, необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки, як було зазначено вище, нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами. Процесуальні недоліки розгляду справи (зокрема, неповне встановлення фактичних обставин справи) не вважаються нововиявленими обставинами, проте можуть бути підставою для перегляду судового рішення в апеляційному порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 липня 2019 року у справі №855/268/19, від 28 жовтня 2020 року у справі №200/11289/19-а та від 12 листопада 2020 року у справі №804/2223/17.

В контексті спірних правовідносин варто також зазначити про рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пономарьов проти України» , в пункті 41 якого йдеться про те, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду. Винятки із цього принципу можуть мати місце лише за наявності підстав, обумовлених обставинами важливого та вимушеного характеру (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Рябих проти Росії").

Процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би привести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним. Ця процедура є характерною для правових систем багатьох держав-учасниць. Зазначена процедура сама по собі не суперечить принципу правової визначеності доти, доки вона використовується задля виправлення помилок, допущених під час здійснення правосуддя (рішення від 18.11.2004 року у справі « Pravednaya v. Russia» , пп.27, 28).

Отже, необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.

Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто, для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 826/13811/16.

Поряд з цим, як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16 перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є важливою гарантією захисту прав і свобод людини, зокрема, у сфері адміністративного судочинства. Перегляд судових рішень, які набрали законної сили, є додатковим засобом забезпечення законності судового рішення і є резервним механізмом захисту прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб і забезпечення справедливого та ефективного здійснення правосуддя. Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лиш перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.

У постанові від 03 лютого 2021 року у справі № 826/20239/16, окрім іншого, зауважено, що законодавство, в тому числі і КАС України, не містить визначення поняття "нововиявлені обставини", проте за своєю юридичною суттю нововиявлені обставини - це юридичні факти (фактичні обставини) справи, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, існували в період первинного провадження і ухвалення судового акта, але не були і не могли бути відомі ні сторонам, ні третім особам, їхнім представникам, іншим учасникам адміністративного процесу, ні суду, за умови виконання ними всіх вимог закону для об`єктивного, повного і всебічного розгляду справи та ухвалення законного й обґрунтованого судового рішення.

З матеріалів справи встановлено, що ТОВ "Рено-Плюс" як суб`єкт підприємницької діяльності зареєстровано 01.02.1996 та як платник податків було взято на облік з 01.02.1996 в Бердичівській об`єднаній державній податковій інспекції (основне місце обліку) та в Козятинській об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області (не основне місце обліку).

При цьому, ТОВ "Рено-Плюс" не звітувало до Бердичівської ОДПІ по податку на прибуток більше року, з 01.10.2011 по 19.05.2014, а тому податковий орган, посилаючи на ст.ст. 33, 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", звернувся до суду з позовною заявою про припинення юридичної особи.

За змістом постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 07.08.2014 в справі №806/3162/14, підставою для задоволення позову ГУ ДПС у Житомирській області слугувало те, що відповідач не подає до контролюючого органу податкову звітність з 1 жовтня 2011 року та судом встановлено, що заборгованість із сплати податків, зборів, платежів- у ТОВ "Рено-Плюс" відсутня.

Поряд з цим, в якості обставини, на яку відповідач посилається як на новивявлену, останнім зазначено, що відповідно до довідки ГУ ПФУ в Житомирській області від 26.12.2019 № 46963/05.03 станом на 24.12.2019 заборгованість ТОВ "Рено-Плюс" зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування становить 2250,46 грн. (1672,59 грн.- штрафні санкції, 577,87 грн - пеня). Проте, під час розгляду справи, суду було невідомо про наявний борг, однак саме факт відсутності заборгованості перед бюджетом слугував підставою для винесення рішення про припинення юридичної особи. У зв`язку з отриманням інформації про наявність заборгованість перед Пенсійним фондом України про яку відповідач дізнався 12.12.2019 останній вважає, що є достатні підстави для перегляду постанови Житомирського окружного адміністративного суду № 806/3162/14 від 07.08.2014 за нововиявленими обставинами.

Так, під розгляду заяви судом першої інстанції з`ясовано, що постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.04.2014 в справі № 806/1274/14 задоволено позов Козятинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області до ТОВ "Рено-Плюс" та стягнуто з останнього на користь Держави заборгованість з орендної плати за землю у розмірі 9181,83 грн.

В свою чергу, постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 05.08.2014 в справі № 806/2755/14 задоволено адміністративний позов Козятинської ОДПІ ГУ Міндоходів у Вінницькій області до ТОВ "Рено-Плюс" про зупинення видаткових операцій, накладення заборони відчуження майна та зобов`язання допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Разом з цим, судовим рішенням у справі № 806/2755/14 встановлено, що за ТОВ "Рено-Плюс" на день розгляду справи рахується податкова заборгованість з орендної плати за землю у сумі 6729 грн. 74 коп., яка утворилась на підставі узгоджених податкових зобов`язань. При цьому судом зазначено, що відповідно до поданої декларації з орендної плати за землю за 2014 рік №1300002296 ТОВ "Рено-Плюс" самостійно задекларувало 17117 грн 81 коп. до сплати зобов`язань з орендної плати за землю за 2014 рік, з яких 1426 грн 48 коп. складає сума щомісячного внеску. Відповідно до поданої декларації з орендної плати за землю за 2014 рік №1300002298 ТОВ "Рено-Плюс" самостійно задекларувало 21647 грн 87 коп. до сплати зобов`язань з орендної плати за землю за 2014 рік, з яких 1804 грн 00 коп. складає сума щомісячного внеску. Тобто, фактично відповідачем подавалася звітність з орендної плати за землю за 2014 рік, що підтверджується судовим рішенням у справі № 806/2755/14, яке на даний час набрало законної сили.

Крім того, із картки особового рахунку страхувальника юридичної особи слідує, що ТОВ "Рено-Плюс" за період з 01.01.2004 по 12.12.2019 має недоїмку зі сплати страхових внесків, визначену, зокрема, згідно розрахунку за звітний місяць.

Відповідно до чинного законодавства, заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску та страхових внесків не підлягає списанню та стягується з нарахуванням штрафних санкцій та пені. Також несплата роботодавцем внесків на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за найманих працівників спричиняє негативні наслідки для таких працівників, оскільки періоди, за які не сплачені внески, не будуть зараховані під час обчислення страхового стажу найманого працівника, а заробіток не буде врахований для розрахунку розміру соціальних виплат.

Разом з тим, згідно довідки ГУ ПФУ в Житомирській області від 26.12.2019 № 46963/05.03, станом на 24.12.2019 заборгованість ТОВ "Рено-Плюс" зі сплати страхових внесків становить 2250,46 грн.

Одночасно слід врахувати, що функція адміністрування єдиного соціального внеску передана від Пенсійного фонду України до Міністерства доходів і зборів України, правонаступником якого є Державна фіскальна служба України, на виконання вимог Закону України від 04.07.2013 № 404-VII «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв`язку з проведенням адміністративної реформи» .

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що встановлення вказаних обставин має важливе значення з огляду на вимоги принципу пропорційності та дотримання балансів інтересів, адже припинення діяльності Товариства, яке є платником податків та виконувало податкові зобов`язання протягом зазначеного строку не може визначатися співмірними негативними наслідками, враховуючи фактичне невиконання судового рішення про припинення юридичної особи протягом тривалого часу.

Таким чином, колегія суддів вважає обгрунтованим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для скасування постанови Житомирського окружного адміністративного суду 07 серпня 2014 року в адміністративній справі № 806/3162/14 та прийняття нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог Головного управління ДПС у Житомирській області про припинення юридичної особи, відмовлено.

Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ухвала суду першої інстанції є законною і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив заяву у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 311, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 329, 361, 362 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 12 жовтня 2020 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Біла Л.М. Сторчак В. Ю.