Постанова

від 01.04.2021 по справі 810/3355/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 810/3355/17

адміністративне провадження № К/9901/51444/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року у складі головуючого судді Басай О.В. та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року у складі колегії суддів: Троян Н.М. (головуючого), Бужак Н.П., Твердохліб В.А. у справі за позовом Дочірнього підприємства Софттранс Товариства з обмеженою відповідальністю Стиролоптфармторг до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Дочірнє підприємство Софттранс Товариства з обмеженою відповідальністю Стиролоптфармторг (далі - ДП Софттранс ТОВ Стиролоптфармторг , позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області, відповідач), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 31.08.2017 №0041331220.

1.2. Постановою Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року, позов задоволено.

1.3. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області від 31.08.2017 №0041331220.

1.4. Стягнуто на користь ДП "Софттранс" ТОВ "Стиролоптфармторг" сплачений ним судовий збір в розмірі 1600,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Київській області.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено:

2. Дочірнє підприємство "Софттранс" Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиролоптфармторг" (ідентифікаційний код 33003087) зареєстроване 27.07.2004 як юридична особа за адресою: 08700, Київська область, м. Обухів, вул. Київська, буд. 127, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.10.2017.

2.1. На підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пункту 75.1 статті 75, у порядку статті 76 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати податку на прибуток ДП "Софттранс" ТОВ "Стиролоптфармторг", за результатами якої складено акт перевірки від 01.08.2017 №2434/1220/33003087 (далі - акт перевірки).

2.2. Перевіркою встановлено, що платник порушує терміни сплати узгодженого податкового зобов`язання по податку на прибуток, визначені пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями).

2.3. Так, узгоджена сума податкового зобов`язання по податку на прибуток у розмірі 95184,00 грн, граничний термін сплати - 11.03.2017, була фактично сплачена лише 18.04.2017 (затримка 38 днів, сума боргу 94169,2 грн).

2.4. На підставі акта перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 31.08.2017 №0041331220 про нарахування штрафу у розмірі 20% у сумі 18833,84 грн.

2.5. Не погоджуючись зі спірним рішенням податкового органу, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом.

3. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем фактично було здійснено необхідні дії для повного та своєчасного виконання свого податкового обов`язку, тому помилкове зазначення рахунку на який такий податок сплачується під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений податковим законодавством строк, а відтак і для застосування штрафних санкцій.

3.1. Зазначена позиція була підтримана і Київським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Податковий орган, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просить касаційну скаргу задовольнити, судові рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

4.1. Зазначає, що відповідно до звітної податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, яка була подана позивачем 01.03.2017 №9270628778, граничний термін сплати спливав 11.03.2017, а кошти позивачем були фактично зараховані 18.04.2017. Відтак, кількість днів затримки сплати авансового внеску з податку на прибуток склала 38 днів. При цьому, наголосив, що відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, у тому числі номерів рахунків, кодів банків і кодів бюджетної класифікації несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку. Також зазначає, що лист (заява) ДП Софттранс ТОВ Стиролоптфармторг від 16.03.2017 №2289/10/10-13-10-16 про перерахування помилково сплачених котів з рахунку № НОМЕР_1 на рахунок № НОМЕР_2 Державного бюджету України, поданий до податкового органу вже після настання граничного терміну сплати суми узгодженого зобов`язання, а тому такі кошти було зараховано як суму узгодженого зобов`язання, із порушенням строку сплати.

5. Позивач у відзиві на касаційну скаргу відповідача просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін як такі, що є законними та обгрунтованими.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

6. Пунктом 54.1 статті 54 ПК України встановлено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

7. Відповідно до пункту 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

8. Пунктом 31.1 статті 31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

9. Згідно з пунктом 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

10. У відповідності до пункту 126.1 статтi 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

11. Таким чином, відповідальність у вигляді штрафу, відповідно до пункту 126.1 статті 126 ПК України, застосовується у разі якщо платник податків протягом строків, визначених цим Кодексом, не сплачує суми самостійно визначеного грошового зобов`язання або грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом, яке є узгодженим та строк сплати якого настав.

12. Водночас, як встановлено судами, згідно з платіжним дорученням від 10.03.2017 №1, позивач на рахунок НОМЕР_1 за платежем: *;101;33003087; податок на прибуток приватних підприємств за 2016 рік, код. клас. доходів бюджету 11021000 перерахував до бюджету грошові кошти в загальному розмірі 95192 грн 12 коп. Згідно з відміткою банку на платіжному доручені вказаний платіж був проведений 10.03.2017.

13. Разом з тим, як пояснив позивач, на вказаному платіжному дорученні під час перерахування грошового зобов`язання з податку на прибуток за 2016 рік було помилково вказано рахунок № НОМЕР_1 , замість належного №33110318700450.

14. У відповідності до інформації з роздруківки Інтернет-сторінки, обидва рахунки мають код бюджетної класифікації 11021000 (податок на прибуток приватних підприємств), проте рахунок № НОМЕР_2 призначений для сплати податку підприємств в м. Обухів, а рахунок № НОМЕР_1 - підприємств в Обухівському району.

15. У подальшому, після виявлення зазначеної помилки, позивач звернувся до Обухівського відділу Києво-Святошинської ОДПІ з заявою від 15.03.2017, в якій просив помилково сплачені кошти на р/р НОМЕР_1 в сумі 95192 грн 12 коп, згідно з платіжним дорученням від 10.03.2017 №1, перерахувати на р/р 33110318700450.

16. Указані кошти були зараховані 18.04.2017, у зв`язку з чим, до 18.04.2017 за позивачем рахувалась недоїмка у розмірі 94169 грн 22 коп, що підтверджується інтегрованою карткою платника податків ДП Софттранс ТОВ Стиролоптфармторг з податку на прибуток приватних підприємств.

17. При цьому, згідно з абзацом 1 частини четвертої статті 45 Бюджетного кодексу України, податки і збори та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету (за винятком установ України, які функціонують за кордоном).

18. Відповідно до частини п`ятої вказаної статті податки і збори та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

19. Таким чином, усі податкові надходження, справляння яких передбачено законодавством України, є доходами державного бюджету, які визнаються зарахованими до бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

20. Поняття єдиний казначейський рахунок визначене в Положенні про єдиний казначейський рахунок, затвердженому Наказом Державного казначейства України від 26.06.2002 №122, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 за №594/6882 (далі - Положення №122), як консолідований рахунок, відкритий Державному казначейству України в Національному банку України для обліку коштів та здійснення розрахунків у системі електронних платежів Національного банку України.

21. У відповідності до пункту 2.1 Положення №122 єдиний казначейський рахунок консолідує кошти державного та місцевих бюджетів, фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування, коштів інших клієнтів, обслуговування яких здійснюється органами Державного казначейства України та регламентується законодавством.

22. Таким чином, всі сплачені податки і збори (обов`язкові платежі), в будь-якому випадку зараховуються та акумулюються на один консолідований рахунок - єдиний казначейський рахунок, а зарахування коштів на відповідний рахунок має значення лише для обліку коштів.

23. Крім цього, згідно з пунктом 22.4 статті 22 Закону України Про платіжні системи та переказ коштів в Україні від 05.04.2001 №2346-III (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

24. Тому, здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток до державного бюджету в строк, встановлений пунктом 57.1 статті 57 ПК, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.

25. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов`язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 126.1 статті 126 ПК.

26. Таким чином, правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що оскільки всі суми грошового зобов`язання з податку зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов`язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений вказаною нормою ПК строк, а відтак і для застосування на підставі пункту 126.1 статті 126 ПК штрафних (фінансових) санкцій.

27. При цьому, як встановлено судами, позивачем фактично здійснено необхідні дії для повного та своєчасного виконання свого податкового обов`язку, однак помилкове зазначення рахунку, на який вказаний податок сплачується не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов`язання у визначений податковим законодавством строк.

28. З огляду на викладені обставини, висновки судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав задоволення позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права та дотриманні норм процесуального права.

29. Доводи касаційної скарги не підтвердились та зводяться до переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин.

30. При цьому, колегія суддів наголошує, що за змістом частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

31. Частиною першою статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

32. З огляду на наведене, касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області слід залишити без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - залишити без змін.

33. Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

34. Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення.

35. Постанову Київського окружного адміністративного суду від 08 листопада 2017 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2018 року у справі №810/3355/17 за позовом Дочірнього підприємства Софттранс Товариства з обмеженою відповідальністю Стиролоптфармторг до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.

36. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко