Постанова

від 31.03.2021 по справі 2а-14314/11/2670

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2021 року

м. Київ

справа № 2а-14314/11/2670

адміністративне провадження № К/9901/33229/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Алюпро до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києва Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києва Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 14.11.2016, прийняту у складі судді Погрібніченка І.М., та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017, прийняту у складі колегії суддів: Губської Л.В. (головуючий), Оксененка О.М., Федотова І.В.

І. Суть спору

1. Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Алюпро звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києва Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві (далі - ДПІ в Оболонському районі м.Києва), в якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000352303 від 23.06.2011, яким ДПІ у Оболонському районі міста Києва донараховано ТОВ Алюпро додаткове податкове зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на додану вартість у загальній сумі 3680185 грн.

2. Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ Алюпро зазначило, що оскаржуване податкове повідомлення рішення №0000352303 від 23.06.2011 прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, є необґрунтованим та неправомірним.

ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи

3. Судами попередніх інстанцій установлено, що ТОВ Алюпро зареєстровано Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією 06.11.2008, його основними видами діяльності є, зокрема, оптова торгівля рудами заліза та кольорових металів, оптова торгівля відходами та брухтом, оброблення неметалевих відходів та брухту, інші види оптової торгівлі.

4. ДПІ у Оболонському районі м. Києва на підставі направлень від 21.02.2011 №401/23, від 22.03.2011 №816/23 згідно з пунктом 82.1 статті 82 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб`єктів господарювання, у період з 21.02.2011 по 04.04.2011 проведено виїзну планову перевірку ТОВ Алюпро з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.11.2008 по 31.12.2010, за результатами якої складено Акт від 09.06.2011 №247-23-3-36251163 Про результати виїзної планової перевірки ТОВ Алюпро з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.11.2008 по 31.12.2010 .

5. Актом перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР Про податок на додану вартість (чинного в періоді, що підлягав перевірці; далі - Закон №168/97-ВР), в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 3 045 226,0 грн.

6. На підставі Акта перевірки ДПІ у Оболонському районі м.Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 23.06.2011 №0000352303 з податку на додану вартість із зазначенням суми грошового зобов`язання: за основним платежем - 2 944 148 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 736 037 грн.

7. Не погоджуючись з висновками, викладеними в Акті перевірки, ТОВ Алюпро надіслало ДПІ у Оболонському районі м. Києва заперечення до Акту перевірки від 09.06.2011 №247-23-3-36251163 №151 від 16.06.2011, в яких просило розглянути зауваження щодо правомірності донарахування податкових зобов`язань.

8. ДПІ у Оболонському районі м.Києва, розглянувши зазначені заперечення позивача, надала відповідь від 21.06.2011 №18047/10/23-305, в якій, зокрема, зазначила, що висновки Акту (з урахуванням усунутих розбіжностей станом на 21.06.2011 по взаємовідносинам з ТОВ Ефкон-Профіль ) в частині порушення вимог п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР зі змінами та доповненнями підлягають зменшенню на 101 078 грн, в результаті чого висновки Акту перевірки необхідно викласти в наступній редакції: 1. Заниження суми податку на додану вартість, що підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на 2 944 148,0 грн, у тому числі: за липень 2009 року на суму 41 309,0 грн, за серпень 2009 року на суму 25 802,0 грн, за жовтень 2009 року на суму 296 562,0 грн, за грудень 2009 року на суму 16 287,0 грн, за січень 2010 року на суму 223 186,0 грн, за лютий 2010 року на суму 212 953,0 грн, за березень 2010 року на суму 157 626,0 грн, за квітень 2010 року на суму 170 394,0 грн, за травень 2010 року на суму 320 202,0 грн, за червень 2010 року на суму 447 795,0 грн, за липень 2010 року на суму 16 842,0 грн, за серпень 2010 року на суму 344 801,0 грн, за вересень 2010 року на суму 428 729,0 грн, за жовтень 2010 року на суму 3 250,0 грн, за грудень 2010 року на суму 238 410,0 грн.

9. За результатами процедури адміністративного оскарження податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

10. Не погоджуючись з податковим повідомленням-рішенням від 23.06.2011 №0000352303 позивач звернувся до суду з цим позовом.

ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення

11. Справа слухалась судами неодноразово. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 позов задоволено частково. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.10.2015 постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.11.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 21.03.2012 скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

12. За наслідками нового розгляду справи постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.11.2016 позов було задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення №0000352303 від 23.06.2011 в частині донарахованого податкового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на додану вартість у розмірі 3 638 538, 28 грн. У іншій частині позовних вимог відмовлено.

13. Задовольняючи частково адміністративний позов, суд першої інстанції дійшов висновку про правомірність включення ТОВ Алюпро до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених по ціні товарів, робіт та послуг в розмірі 2 902 245,0 грн, наданими ТОВ Стімтрейд , ПП Філо , ПП Металфорт , в той час коли відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого рішення.

14. Київський апеляційний адміністративний суд постановою від 08.02.2017 підтримав позицію суду першої інстанції та за результатом апеляційного перегляду залишив рішення суду першої інстанції без змін.

IV. Касаційне оскарження

15. У касаційні скарзі ДПІ в Оболонському районі м.Києва, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а також невірної правової оцінки обставин у справі, просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

16. У запереченнях на касаційну скаргу ТОВ Алюпро вказує, що оскаржувані рішення судів першої та апеляційної інстанцій винесені законно та обґрунтовано, на підставі всебічного та повного дослідження матеріалів та обставин справи, доводи ж касаційної скарги висновків цих судів не спростовують.

V. Релевантні джерела права й акти їх застосування

17. Відповідно до підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону №168/97-ВР (діючого на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення податкових зобов`язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

17.1. - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

17.2. - або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

18. Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону №168/97-ВР, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

19. У відповідності до приписів підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону №168/97-ВР, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

20. Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

20.1. - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

20.2 . - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

21. Приписами підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

22 . Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України від 16.07.1999 року №996-XIV Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні (далі - Закон №996-XIV) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

23. Відповідно до частини першо статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

24. Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

VI. Оцінка Верховного Суду

25. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

26. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

27. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Для бухгалтерського обліку мають значення лише ті документи, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

28 . Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

29. Відповідно до частини першої статті 9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

30. Будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

31. Згідно з обставинами справи ДПІ у Оболонському районі м. Києва на підставі направлень від 21.02.2011 №401/23, від 22.03.2011 №816/23 у період з 21.02.2011 по 04.04.2011 проведено виїзну планову перевірку ТОВ Алюпро з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 10.11.2008 по 31.12.2010, за результатами якої складено Акт від 09.06.2011 №247-23-3-36251163.

32. В акті перевірки міститься висновок ДПІ у Оболонському районі м. Києва, зокрема, щодо неправомірного віднесення позивачем до податкового кредиту сум ПДВ сплачених по ціні товарів, робіт та послуг у розмірі 2 902 245,0 грн, наданими ТОВ Стімтрейд , ПП Філо , ПП Металфорт .

33. Разом з тим, як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, ТОВ Алюпро (Замовник) та ПП Філо (Виконавець) укладено договір №25/10/10-1 про надання послуг від 25.10.2010, відповідно до якого Виконавець зобов`язується надати наступні послуги - роботи з шліфування алюмінієвого профілю, а Замовник зобов`язується прийняти вказані роботи й здійснити своєчасну оплату за них згідно Специфікацій та на умовах даного договору.

34. Крім того, між ТОВ Алюпро (Покупець) та ПП Металфорт (Продавець) укладено договір №01/04 купівлі-продажу від 25.10.2010, згідно з яким Продавець зобов`язується передати узгодженими партіями на умовах даного договору у власність Покупця лом кольорових металів, а Покупець зобов`язується прийняти товар та сплатити повну вартість кожної партії товару.

35. Також, у період що перевірявся, між ТОВ Алюпро (Замовник) та ТОВ Стімтрейд (Експедитор) укладено:

35.1. - договір №01/06/09-1 на транспортно-експедиторське обслуговування від 01.06.2009;

35.2. - договір поставки №01/07/09-1 від 01.07.2009, згідно з умовами якого Постачальник (ТОВ Стімтрейд ) зобов`язується передати у власність Покупцю (ТОВ Алюпро ), а Покупець зобов`язується прийняти вказаний Товар та здійснити своєчасну оплату за нього згідно Специфікацій та на умовах даного Договору в термін, що становить 90 календарних днів з дати підписання кожної окремої Специфікації (якщо інше не обумовлено Сторонами в кожному конкретному випадку);

35.3. - договір №01/09/09-1 про надання послуг від 01.09.2009, відповідно до якого Виконавець (ТОВ Стімтрейд ) зобов`язується надати наступні послуги - роботи з шліфування алюмінієвого профілю, а Замовник (ТОВ Алюпро ) зобов`язується прийняти вказані роботи й здійснити своєчасну оплату за них згідно Специфікацій та на умовах даного договору.

36. На виконання умов укладених з позивачем договорів контрагентами позивача виписано податкові накладні.

37. На підтвердження реальності здійснених господарських операцій та факту використання придбаних робіт в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивач надав суду копії господарських договорів, податкових накладних; актів виконаних робіт; актів приймання-передачі; товаро-транспортних накладних; документів, які підтверджують факт оплати товару та послуг по відносинам із ПП Філо , ПП Металфорт , ТОВ Стімтрейд , а також документи, які свідчать про подальше використання позивачем придбаних товарів та послуг.

38. Також судами установлено, що згідно з Актом Про неможливість проведення зустрічної звірки ПП Філо щодо підтвердження господарських відносин з контрагентами, з якими сформовано податкові зобов`язання за грудень 2010 року - січень 2011 року від 22.03.2011 №620/15-2/22/31571552 звірку не було проведено з огляду на відсутність посадових осіб товариства в зареєстрованій адресі. У той же час як вбачається з зазначеного акту така відсутність була встановлена контролюючим органом у березні 2011 року, в той час як операції з позивачем відбувалися у грудні 2010 року. Також актом установлено, що на ПП Філо у лютому 2011 року проводилася документальна виїзна перевірка, а штат вказаного підприємства у ІV кварталі 2010 року за довідкою форми 1 ДФ складав 4 особи за трудовими та 10 осіб за цивільно-правовими договорами.

39. На підставі поданих документів, суди дійшли висновку, що ПП Філо мало можливість надання послуг позивачу.

40. Щодо обставин укладання та виконання ПП Металфорт умов договору №01/04 купівлі-продажу від 01.04.2010 року, судами установлено, що акт позапланової невиїзної перевірки ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва від 24.03.2011 №398/23-300/34437219, на який посилається відповідач, містить висновок про порушення вказаним ПП статтями 203, 215, 228, 662, 655, 656 ЦК України в частині здійснення правочинів, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними. Цей висновок стосується періоду, за який проводилася перевірка, а саме: січень, лютий, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року.

41. У той же час, суди встановили, що зі змісту вказаного акту вбачається, що його складено на підставі наявної у податкового органу податкової інформації, без дослідження первинних фінансово-господарських документів через незнаходження ПП Металфорт за податковою адресою (службова записка податкової міліції від 24.03.2011 року №1490-вн).

42. При цьому, господарські операції за вказаним вище договором проводилися в травні-червні 2010 року, відтак суди дійшли висновку, що відсутність зазначеного підприємства за податковою адресою у березні 2011 року не може стосуватися фактів виконання вказаних договірних зобов`язань.

43. Крім того, зазначений вище акт не відображає жодних відомостей щодо перевірки обставин виконання умов вищевказаного договору, відповідні зустрічні звірки із позивачем з цього приводу не проводилися, а відтак, податкова інформація, відображена в ньому, не може бути підставою для висновків контролюючого органу щодо порушення вимог законодавства останнім по взаємовідносинам з ПП Металфорт .

44. Щодо наявності висновку спеціаліста №181/1 від 05.05.2011, яким досліджено підписи в актах здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкових накладних, специфікаціях та договорах, складених за наслідками взаємовідносин ТОВ Стімтрейд та позивача, як доказ неможливості постачання останнім позивачу товарів (надання послуг), судами вказано, що, експериментальні зразки підпису Тімченка С.П .

45. За умовами договору поставки №01/07/09-1 від 01.07.2009, укладеного між позивачем (покупець) та ТОВ Стімтрейд (постачальник), (п.5.1) вивіз товару від постачальника покупець здійснює власними силами та за власний кошт, якщо інше не обумовлено сторонами в кожному окремому випадку та не передбачає обов`язку надання позивачу експедитором товаро-транспортних накладних, відтак, їх відсутність у ТОВ Алюпро не може ставити під сумнів реальність виконання таких договорів сторонами.

46. Суди встановили, що наявні копії актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), укладені між ТОВ Алюпро та господарюючими суб`єктами, видаткових накладних, рахунків-фактур, що підписані уповноваженими особами обох сторін, містять печатки і знаходяться на обліку у кожного з господарюючих суб`єктів.

47. На підставі наведеного, Верховний Суд підтримує висновки судів попередніх інстанцій про те, що надані первинні документи у своєї сукупності засвідчують факт здійснення господарських операцій і містять всі необхідні реквізити, передбачені вимогами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 та статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

48. Натомість, контролюючим органом не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про безпідставність формування позивачем сум податку на додану вартість.

49. Крім того, на час здійснення господарських операцій контрагенти позивача ТОВ Стімтрейд , ПП Металфорт , ПП Філо були зареєстровані у передбаченому законодавством порядку юридичними особами і платниками податку на додану вартість.

50. Виходячи із системного аналізу вказаних норм права та встановлених судами попередніх інстанцій обставин, підтверджених наявними в матеріалах справи доказами, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанції, що контролюючий орган приймаючи оскаржувані податкові повідомлення-рішення діяв усупереч та не у відповідності до вимог чинного законодавства.

51. Колегія суддів також зазначає, що переоцінка встановлених судами обставин справи, а також додаткова перевірка доказів, не входить в межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

52. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

53. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу відповідача слід залишити без задоволення.

54. Ураховуючи приписи пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 460-ІХ, а також те, що касаційні скарги на судові рішення в цій справі були подані до набрання чинності цим Законом і рогляд їх не закінчено до набрання чинності цим Законом, Верховний Суд розглядає їх у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Отже, застосуванню підлягають положення КАС України (у редакції, чинній до 08.02.2020).

55. Таким чином, зважаючи на приписи статті 350 КАС України, касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

VII. Судові витрати

56. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі м.Києва Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 8 лютого 2017 року справі № 2а-14314/11/2670 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко