Ухвала

від 29.03.2021 по справі 2-15-76-08

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-15-76-08

Провадження № 4-с/314/1/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.21 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області в складі головуючого судді Мануйлової Н.Ю., секретар судового засідання Рясна А.В., за участю скаржника ОСОБА_1 , старшого державного виконавця Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Діденко-Грецької К.В.,розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції скаргу ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Сілюкової Ю.В.,

ВСТАНОВИВ:

22.09.2019 ОСОБА_1 звернувся в Вільнянський районний суд Запорізької області зі скаргою на дії державного виконавця Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Сілюкової Ю.В., в якій просив суд визнати незаконним дії державного виконавця та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 22.07.2016 року № 51740402 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 25% з усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного вікупочинаючи з 22.09.2008 року та до повноліття дитини на підставі виконавчого листа № 2-1576-08 від 01.12.2008 року, виданого Вільнянським районним судом Запорізької області.

Скарга мотивована тим, що державний виконавець Сілюкова Ю.В свавільно 22.07.2016 року винесла постанову про відкриття виконавчого провадження № 51740402 за відсутності заяви стягувача про примусове виконання рішення суду, відсутність вказаної заяви була встановленазаявником про ознайомлені з матеріалами виконавчого провадження. При цьому ОСОБА_1 зазначає, що про винесену постанову та проведення виконавчих дійвін дізнався лише у травні 2018 року, наголошує, що з 2016 року має виключно офіційну роботу, посилається на усну домовленість зі стягувачем про добровільну сплату аліментів,у зв`язку з чим просить визнати її дії державного виконавця незаконними та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження.

Від старшого державного виконавця Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Діденко-Грецької К.В. до суду надійшли заперечення на скаргу, у яких останній просить відмовити у задоволенні скарги, посилаючись на те, що державний виконавець діяв відповідно до діючого законодавства України, в межах наданих законом повноважень і право заявника жодним чином не було порушено. Зазначає, що 17.11.2008 року до Вільнянського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області надходив виконавчий документ №2-1576 від 22.10.2008 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 з усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку, державним виконавцем було відмовлено у відкритті виконавчого провадження у зв`язку з відсутністю вказівки з якого часу слід проводити стягнення аліментів. 01.12.2008 року до Вільнянського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області вдруге надійшов виконавчий документ №2-1576 від 22.10.2008 року на підставі якого було відкрито виконавче провадження, у зв`язку з тим, що боржник працює у ВАТ Дніпроспецсталь в м.Запоріжжі, 26.03.2009 року виконавче провадження було закінчено та направлено за належністю до Заводського ВДВС Запорізького МУЮ для виконання. 24.07.2015 року, вищевказаний виконавчий документ було повернуто до Вільнянського ВДВС за місцем проживання боржника. В подальшому у зв`язку з тим, що боржник працювавна підприємстві ООО Фармонт-АС в м. Запоріжжі, виконавче провадження було направлено за належністю до Комунарського ВДВС для виконання. 22.07.2016 року зКомунарського ВДВС до Вільнянського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій областіз постановою про закінчення виконавчого провадження надійшов виконавчий документ №2-1576 від 22.10.2008 року на підставі чого державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено її сторонам до виконання та для і відома.

З приводу підстав щодо відкриття виконавчого провадження, зазначив, що станом на 2016 рік діяв Закон України Про виконавче провадження №606 -ХІV від 21.04.1999 року відповідно до п.10 ст.49 вказаного Закону виносилась постанова про закінчення виконавчого провадження та направлялась за належністю з оригіналом виконавчого провадження до інших відділів державної виконавчої служби для подальшого виконання рішення суду без заяви стягувача та оригіналів виконавчого провадження. Повідомила, що надати оригінал чи копію заяви стягувачане можливо, оскільки виконавче провадження ВП №10403759було закінчене 26.03.2009 року та знищено по закінченню строків його зберігання. Зазначила, станом на 2016 рік діяв інший реєстр виконавчих проваджень та відсутні були підстави щодо передачі виконавчих проваджень до інших відділів, тому реєстр самостійно формував постанову про відкриття виконавчого провадження де зазначав підставу відкриття, як заява, при цьому не зазначаючи від кого саме ця заява.Також зазначила, що у зв`язку зі змінами у законодавстві на теперішній час виконавчі провадження не закінчуються, а передаються до інших органів виконавчої служби.

У судовому засіданні скаржник ОСОБА_1 скаргу підтримав та просив її задовольнити з підстав, в ній зазначених, повідомив про відкриття нових обставин у справі, а самепровидачу судом другого виконавчоголиста, що не передбачено законодавством, зазначив, що заявастягувача про видачу виконавчого листа не містить позначки суду про її прийняття та про відсутність акту про знищеннявиконавчого листа.

Представник заінтересованої особи ОСОБА_4 заперечувала щодо доводів скарги, зазначивши, що державний виконавець діяла відповідно до Закону України Про виконавче провадження та Інструкції з організації примусового виконання рішень від 02.04.2012 № 512/5, що діяли на той час.

Стягувач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, про слухання справи повідомлена належним чином, заяв чи клопотань не надходило.

Представник третьої особи Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основянському та Слобідському районах міста Харкова Головного управління юстиції у Харківській області в судове засідання не з`явився, про слухання справи повідомлений належним чином, заяв чи клопотань не надходило.

Частиною 2 статті 450 ЦПКУкраїни визначено, що неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши скаргу, вивчивши матеріали справи, заслухавши думку сторін, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що 06.10.2008 Вільнянським районним суд Запорізької області винесено рішення, ким задоволено позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 25% з усіх видів доходу, але не менше 30% прожиткового мінімуму встановленого для дитини відповідного віку починаючи з 22.09.2008 року, до повноліття дитини. Судом було видано виконавчий лист№ 2-1576-08 від 01.12.2008.

17.11.2008 виконавчий документ №2-1576 від 22.10.2008 рокунаправлено до Вільнянського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області для виконання, 20.11.2008 виконавчий лист повернуто стягувачу без прийняття до виконання у зв`язку з відсутністю в документі часу з якого слід проводити стягнення аліментів (том 2, арк.с.180).

01.12.2008 виконавчий документ №2-1576 від 22.10.2008 року направлено до Вільнянського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області для виконання 04.12.2008 відкрито виконавче провадження №10403759 (том 2, арк.с.181).

26.03.2009 у зв`язку з тим, що боржник працює у ВАТ Дніпроспецсталь в м. Запоріжжі,виконавче провадження закінчено та направлено за належністю до Заводського ВДВС Запорізького МУЮ для виконання (том 2,арк.с.181).

24.07.2015 виконавчий документ було повернуто до Вільнянського ВДВС за місцем проживання боржника (том 2, арк.с.183).

15.06.2016у зв`язку з тим, що боржник працює на підприємстві ООО Фармонт-АС в м. Запоріжжі, виконавче провадження направлено за належністю до Комунарського ВДВС м. Запоріжжя для виконання (том 2, арк.с.183).

06.07.2016 Комунарським ВДВС м.Запоріжжя винесено постанову про відмову у прийнятті до провадження виконавчого документу та відмову у відкритті виконавчого провадження у зв`язку з відсутністю підтвердження щодо працевлаштування боржника (том 2, арк.с.88).

21.07.2016 виконавчий лист №2-1576 від 22.10.2008 року з Комунарського ВДВС м.Запоріжжя надійшов до Вільнянського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області та 22.07.2016 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (том.2, арк.с.87).

03.08.2018 державним виконавцем Вільнянського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області на підставі заяви ОСОБА_1 було винесено постанову про передачу виконавчого провадження до Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Основянському та Слобідському районах міста Харкова Головного управління юстиції у Харківській області за місцем проживання та реєстрації боржника.(том 1, арк.с.38).

Як встановлено судом, станом на день розгляду скарги рішення суду боржником ОСОБА_1 не виконано.

Крім того, в матеріалах справи міститься копія заяви ОСОБА_2 від 31.05.2018 року, згідно якої остання звертається до Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про отримання довідки щодо заборгованості зі сплати аліментів, що свідчить про дійсне невиконання боржником рішення суду щодо сплати аліментів.(том 2 арк.с.60).

Аналізуючи матеріали справи, суд приходить до висновку, що державний виконавець діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Законом України Про виконавче провадження .

На час видачі виконавчого листа від 01.12.2008 діяв Закон України Про виконавче провадження № 606- XIV від 21.04.1999 року та Інструкція з організації примусового виконання рішеньзатверджена наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5.

У відповідності до пункту 3.16. розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу ДВС відповідно до пункту 10 частини першої статті 49 Закону державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження зазначає причини направлення виконавчого документа за належністю, повідомляє про проведені виконавчі дії (якщо стягнення проведено частково, зазначається про фактично стягнену суму коштів), якщо боржник відсутній, вказується дата складання акта про відсутність боржника. До копії постанови про закінчення виконавчого провадження державний виконавець додає також постанови про стягнення виконавчого збору, витрат на організацію та проведення виконавчих дій, копії постанов про накладення арешту на кошти чи майно боржника, копії документів щодо майнового стану боржника та його доходів у разі їх наявності.

Відповідно до ч. 1 п. 10 ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження" в редакції 2016 року, виконавче провадження підлягає закінченню у разі: направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. 3 ст.49 Закону України Про виконавче провадження (редакція закону від 21.04.1999 року, яка діяла на той момент, і наразі втратила чинність) про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов`язковим мотивуванням підстав її винесення,яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

При цьому, Законом України Про виконавче провадження ,Інструкцією з організації примусового виконання рішеньвід 02.04.2012 № 512/5 та будь-яким іншим нормативно-правовим актом, що діяв на момент направлення виконавчого листа №2-1576 від 22.10.2008 року, не визначено обов`язку державного виконавця при направлені виконавчого документу за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби направляти разом з матеріалами виконавчого провадження заяву стягувача.

Крім того, матеріали виконавчого провадження №10403759 знищені за закінченням терміну їх зберігання.

Позиція скаржника про те, що з вказаних ним підстав дії державного виконавця не відповідають вимогам Закону України Про виконавче провадження , є недоведеною та безпідставною.

Відповідно, судом встановлена правомірність дій державного виконавця, і вважає, що останні не можуть бути визнані протиправними лише з формальних міркувань скаржника.

Інші доводи скарги зводяться до власносного тлумачення заявником закону, що суперечить чинному законодавству та не можуть бути підставою для задоволення такої скарги.

Будь-які докази, які вказували б на порушення державним виконавцем чинного законодавста прав боржника як сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення суду, не встановлено.

Згідно ч. 3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

У відповідності з вимогами п. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні скарги.

Керуючись ст.ст. 63, 64, 75 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 259, 450, 451 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії старшого державного виконавця Вільнянського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Сілюкової Ю.В. відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області шляхом подачі в 15-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 29.03.2021.

Суддя : Наталія Юріївна Мануйлова

29.03.2021