Ухвала

від 01.04.2021 по справі 1-19/09

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

1-19/09

1-в/465/177/21

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2021 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

представника КНП ЛОР

«Львівська обласна клінічна

психіатрична лікарня», лікуючого лікаря ОСОБА_4 ,

особи, стосовно якої подано заяву, ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у закритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції заяву заступника генерального директора з експертизи Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня ОСОБА_7 щодо продовження застосування примусових заходів медичного характеру:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю с. Соколівка Буського району Львівської області, який скоїв суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст.15 ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.13 ч.2 ст.115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Заступник генерального директора з експертизи Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня ОСОБА_7 звернувся до суду із заявою щодо продовження застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який скоїв суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст.15 ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.13 ч.2 ст.115 КК України, посилаючись на те, що 16.03.2021 р. ОСОБА_5 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів КНП ЛОР «ЛОКПЛ», яка прийшладо висновку,що на даний час ОСОБА_5 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервний перебіг з вираженим змішаним типом дефекту на органічному ґрунті, період формування ремісії. У зв`язку з недостатністю критичного ставлення до скоєного та прийому підтримуючого лікування, беручи до уваги характер протікання наявного психічного захворювання та з метою спостереження за можливим коливанням психічного стану пацієнта та для досягнення його стійкої стабілізації, ОСОБА_5 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

В судовому засіданні представник КНП ЛОР Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня ОСОБА_4 заяву підтримав, просив її задоволити. При цьому, зазначив, що на даний час вдалося досягти певного рівня ремісії стану ОСОБА_5 , однак, останній не критичний до скоєного і свого захворювання, має виражений нестійкий емоційний фон, який корелюється з його поведінкою, під час проведення огляду комісією лікарів скаржився на відновлення галюцинаторної симптоматики. За таких обставин поза межами стаціонару ОСОБА_5 може становити загрозу для суспільства.

Прокурор заяву медичного закладу підтримала, пославшись на встановлений лікарями-психіатрами діагноз і клінічні прояви хвороби ОСОБА_5 , підтверджені відповідним висновком лікарів, які не дають підстав для зміни виду чи скасування застосування примусових заходів медичного характеру.

У судовому засіданні ОСОБА_5 від надання пояснень та відповідей на запитання суду відмовився. Як зазначив лікуючий лікар ОСОБА_4 , така позиція ОСОБА_5 зумовлена незгодою з розглядом справи судом.

Захисник ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 проти задоволення заяви медичної установи заперечив, зазначивши, що примусові заходи медичного характеру у виді примусової госпіталізації до психіатричного закладу застосовуються стосовно ОСОБА_5 уже впродовж тривалого часу, подальшого лікування в умовах стаціонару останній не потребує, може продовжувати відбувати такі заходи у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, що не позбавляє можливості, в разі погіршення стану ОСОБА_5 , змінити такий вид примусових заходів медичного характеру на інший, в тому числі повернутися до примусової госпіталізації.

Заслухавши пояснення учасників провадження, суд вважає, що заява закладу з надання психіатричної допомоги підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за заявою представника закладу з надання психіатричної допомоги (лікаря-психіатра), який надає особі психіатричну допомогу. До заяви додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.

Згідно із ст.17 Закону України Про психіатричну допомогу, якщо буде потреба продовження госпіталізації в примусовому порядку понад 6 місяців, представник психіатричної установи повинен направити в суд за місцем знаходження психіатричної установи заяву про продовження такої госпіталізації.

За змістом ч.4 ст.19 Закону Про психіатричну допомогу особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення, продовження або про зміну застосування таких заходів. Після проведення огляду представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі психіатричну допомогу, направляє до суду за місцезнаходженням закладу з надання психіатричної допомоги заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що містить обґрунтування необхідності продовження зміни або припинення застосування примусового заходу медичного характеру відповідно.

Судом встановлено, що ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 16.04.2009 р. до ОСОБА_5 , у зв`язку із вчиненням суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.13 ч.2 ст.115 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру із поміщенням його до психіатричного закладу із суворим наглядом. На виконання вказаної ухвали 12.11.2013 р. ОСОБА_5 був госпіталізований до ДЗ «УПЛСН МОЗ України». Згідно ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 05.11.2015 р. застосований до ОСОБА_5 вид примусових заходів медичного характеру змінено на подальше примусове лікування у психіатричній лікарні у відділенні з посиленим наглядом, у зв`язку з чим 27.01.2016 р. ОСОБА_5 був переведений до Волинської обласної психіатричної лікарні №2, де перебував до 24.05.2018 р. В подальшому відповідно до ухвали Ківерцівського районного суду Волинської області від 10.05.2018 р. ОСОБА_5 24.05.2018 р. було переведено до КНП ЛОР Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня внаслідок зміни застосованого виду примусових заходів медичного характеру на примусове лікування у відділені із звичайним наглядом.

На даний час ОСОБА_5 продовжує відбувати примусові заходи медичного характеру у 23-му відділенні КНП ЛОР Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня.

16.03.2021 р. ОСОБА_5 був оглянутий комісією лікарів-психіатрів, про що складено відповідний висновок №96 від 16.03.2021 р., згідно якого на даний час ОСОБА_5 страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді параноїдної шизофренії, безперервний перебіг з вираженим змішаним типом дефекту на органічному ґрунті, період формування ремісії. У зв`язку з недостатністю критичного ставлення до скоєного та прийому підтримуючого лікування, беручи до уваги характер протікання наявного психічного захворювання та з метою спостереження за можливим коливанням психічного стану пацієнта та для досягнення його стійкої стабілізації, ОСОБА_5 потребує продовження застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Також у п.27 вказаного висновку констатовано, що під час огляду ОСОБА_5 визнав наявність періодичної продуктивної психосимптоматики у вигляді коментуючих псевдогалюцинацій, під час яких він «інколи чує голоси родичів чи ворогів».

Як пояснив в судовому засіданні представник психіатричного закладу лікуючий лікар ОСОБА_4 , наразі ОСОБА_5 має виражений дефект особистості, він замкнутий у собі, його настрій різко коливається від плаксивого до активного. А тому, повної ремісії ще не досягнуто, у зв`язку з чим до ОСОБА_5 доцільно продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Що стосується зауважень захисника адвоката ОСОБА_6 про тривалість лікування ОСОБА_5 з можливими негативними наслідками для фізичного здоров`я останнього, то лікуючим лікарем у судовому засіданні підтверджено, що прийом нейролептиків не має негативного впливу на організм ОСОБА_5 . Останній оглядався терапевтом, при цьому, дефектів фізичного стану здоров`я не виявлено. ОСОБА_5 має хронічну жовчокам`яну хворобу, але це захворювання, яке не пов`язане із прийомом препаратів чи отримуваним лікуванням і є звичайним для багатьох людей.

Тому, враховуючи висновок лікарів-психіатрів, пояснення лікуючого лікаря-психіатра, надані в судовому засіданні, думку інших учасників процесу, керуючись ст.ст.92-95 КК України, ст.ст.512, 514 КПК України, ст.ст.17, 19 Закону України Про психіатричну допомогу, суд -

У ХВАЛ ИВ:

Заяву заступника генерального директора з експертизи Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради Львівська обласна клінічна психіатрична лікарня ОСОБА_7 щодо продовження застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задоволити.

Продовжити застосування примусового заходу медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканцю с. Соколівка Буського району Львівської області, який скоїв суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст.15 ч.1 ст.115, ч.2 ст.15 п.13 ч.2 ст.115 КК України.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова протягом 7 днів з дня її оголошення.

Суддя ОСОБА_1 ,