Постанова

від 17.03.2021 по справі 910/5931/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" березня 2021 р. Справа№ 910/5931/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шаптали Є.Ю.

суддів: Куксова В.В.

Тищенко А.І.

при секретарі Токаревій А.Г.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 17.03.2021

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 (повний текст рішення складено 22.01.2020) у справі №910/5931/19 (суддя Грєхова О.А.)

за позовом Київської міської ради

до 1) Державного реєстратора Комунального підприємства "Путрівське" Бондарина Артема Андрійовича;

2) Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича;

3) Громадської організації "Київська міська спілка автомобілістів";

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "ВК-Буд";

про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію; визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, -

ВСТАНОВИВ:

Київська міська рада звернулась до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Державного реєстратора Комунального підприємства Путрівське Бондарина Артема Андрійовича, Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Вікторовича, Громадської організації Київська міська спілка автомобілістів , Товариства з обмеженою відповідальністю ВК-Буд про визнання протиправними та скасування рішень про державну реєстрацію; визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що державним реєстратором Бондариним Артемом Андрійовичем всупереч вимогам Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, при державній реєстрації права власності та прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна від 27.03.2018 № 40338631, оскільки зареєстровано право власності за відсутності документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси.

У свою чергу вимоги про визнання недійсними Договорів № 464 від 29.03.2018 та № 469 від 30.03.2018 обґрунтовані відсутністю обсягу цивільної дієздатності у Громадської організації Київська міська спілка автомобілістів на відчуження нерухомого майна.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у задоволенні позову відмовлено повністю. Витрати по сплаті судового збору покладено на позивача.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено яким чином його права чи інтереси можуть бути поновлені внаслідок прийняття судового рішення про визнання недійсними оспорюваних договорів, з огляду на недоведеність наявності прав саме на нерухоме майно - нежитлову будівлю площею 47,8 кв.м., яка відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна є предметом оспорюваних правочинів та фактично предметом спору, з огляду на заявлені позовні вимоги.

Не погодившись із зазначеним рішенням, Київська міська рада звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане рішення суду, у якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі №910/5931/19 та ухвалити нове, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушено або неправильно застосовано норми матеріального чи процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:

- щодо неврахування судом обставин, якими обґрунтовувались позовні вимоги скаржник зазначає, що судом першої інстанції проігноровано факти та докази та формально обґрунтовано відмову в позові відсутністю реєстраційної справи, яка включає документи, на підставі яких відповідачем - 1 проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна, розташованого на спірній земельній ділянці;

- щодо порядку втрати чинності рішень КМР апелянт стверджує, що п. 52.1 рішення КМР від 24.03.2003 №411/571 у відповідності до розділу 9 Порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві, затвердженого рішенням КМР від 15.07.2004 №457/1867 втратив чинність ще 24.04.2004 у зв`язку з невиконанням ГО Київська міська спілка автомобілістів умов вказаного пункту, що на думку апелянта свідчить про неправильний висновок суду, що такий пункт є знову чинним;

- зазначаючи про порушення судом норм процесуального права, скаржник посилається на: по - перше, ігноруванням доказів, на які посилається позивач, які за його твердженням є загальнодоступними; по - друге, не взяття до уваги, що позивач вживав заходи, спрямовані на отримання реєстраційної справи шляхом неодноразового подання клопотань про витребування доказів; по - третє, апелянт переконаний, що суд поверхнево розглянув справу, не врахував докази позивача та правову позицію Європейського суду з прав людини.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020 апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі №910/5931/19 залишено без руху; запропоновано Київській міській раді протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали усунути недоліки, а саме, надати до Північного апеляційного господарського суду: докази сплати судового збору у розмірі 14407,50 грн.; належні докази (описи вкладень) надсилання копії скарги з додатками сторонам у справі. При цьому, Київську міську раду було попереджено, що у випадку не усунення у встановлений термін недоліків, дану апеляційну скаргу буде повернуто скаржнику.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.03.2020 апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі №910/5931/19 повернуто без розгляду у зв`язку з не усуненням недоліків, зазначених в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 02.03.2020.

07.04.2020 Київська міська рада повторно звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі №910/5931/19.

Згідно із витягом з протоколу автоматизованого визначення складу колегії суддів від 13.05.2020 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Попікова О.В., судді: Корсак В.А., Євсіков О.О.

09.06.2020 суддями Північного апеляційного господарського суду Попікової О.В., Корсака В.А., Євсікова О.О., заявлено самовідвід від розгляду справи № 910/5931/19, який мотивований помилковим визначенням спеціалізації при автоматичному розподілі даної справи.

Заяву суддів Попікової О.В., Корсака В.А., Євсікова О.О. про самовідвід у справі №910/5931/19 - задоволено.

Матеріали справи №910/5931/19 передано на повторний автоматизований розподіл відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.06.2020 апеляційну скаргу Київської міської ради передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Кравчук Г.А., Куксов В. В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2020 призначено до розгляду апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі №910/5931/19 на 12.08.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/2472/20 від 12.08.2020, у зв`язку з перебуванням судді Куксова В. В. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Кравчук Г.А., Яковлєв М. Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2020 призначено до розгляду апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі №910/5931/19 на 09.09.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду №09.1-08/2983/20 від 09.09.2020, у зв`язку з перебуванням судді Кравчука Г. А. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Куксов В. В.., Яковлєв М. Л.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 призначено до розгляду апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі №910/5931/19 на 04.11.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/4227/20 від 04.11.2020, у зв`язку з перебуванням судді Куксова В. В. на лікарняному та судді Яковлєва М. Л. у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко А. І., Козир Т. П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.11.2020 призначено до розгляду апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі №910/5931/19 на 16.12.2020.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/5343/20 від 16.12.2020, у зв`язку з перебуванням судді Козир Т. П. на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 матеріали справи, разом з апеляційною скаргою передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Шаптала Є. Ю., судді: Тищенко А. І., Куксов В. В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 призначено до розгляду апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі №910/5931/19 на 27.01.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі №910/5931/19 на 17.02.2021.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.02.2021 відкладено розгляд справи за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі №910/5931/19 на 17.03.2021.

В судове засідання 17.03.2021 з`явився представник позивача, надав свої пояснення та підтримав апеляційну скаргу. Представник відповідача - 1, представник відповідача - 2, представник відповідача - 3, представник відповідача - 4 не з`явились, про день та час судового засідання повідомлені належним чином.

При цьому, в процесі апеляційного провадження відповідачі своїм процесуальним правом подати відзив на апеляційну скаргу не скористались.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є: 1) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції зазначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

За приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Таким чином, з боку суду всі дії, спрямовані на повідомлення сторони про спір, були здійснені відповідно до норм чинного законодавства, у зв`язку з чим в силу приписів ГПК України апеляційна скарга розглядається за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч.ч. 12, 13 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов`язковою участь у судовому засіданні учасників справи, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

При цьому, положеннями вказаної статті передбачено право, а не обов`язок суду відкласти апеляційний розгляд справи.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку, дотримання якого є процесуальною гарантією дотримання прав сторін спору.

Дослідивши матеріали справи, з метою дотримання розумних процесуальних строків розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін, які не з`явились в судове засідання.

Згідно з частиною першою статті 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення - скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції, пунктом 52 Рішення Київської міської ради (далі - позивач) Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею N 411/571 від 24 квітня 2003 року затверджено проект відведення земельної ділянки Київській міській організації Всеукраїнської спілки автомобілістів для будівництва, експлуатації та обслуговування автостоянки на вул. Кудряшова, 16 у Солом`янському районі м. Києва та передано Київській міській організації Всеукраїнської спілки автомобілістів (в подальшому змінено найменування на Громадську організацію Київська міська спілка автомобілістів (далі - відповідач - 3), за умови виконання п. 52.1 цього рішення, у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,96 га для будівництва, експлуатації та обслуговування автостоянки на вул. Кудряшова, 16 у Солом`янському районі м. Києва за рахунок земель запасу промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Пунктом 52.1 означеного Рішення зобов`язано Київську міську організацію Всеукраїнської спілки автомобілістів:

- виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог ст. 96 Земельного кодексу України;

- у місячний термін замовити у Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) документ, що посвідчує право користування земельною ділянкою;

- забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, розміщених у межах земельної ділянки;

- питання відшкодування відновлюючої вартості зелених насаджень (акт обстеження зелених насаджень від 14.01.2003) та інші майново-правові питання вирішувати в установленому порядку;

- питання пайової участі вирішити відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 N 271/431 Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва ;

- виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації від 22.11.2002 N 18-3515, Державного управління екології та природних ресурсів в м. Києві від 27.01.2003 N 08-8-20/6790 та Головного державного санітарного лікаря в м. Києві від 13.01.2003 N 91.

Рішенням Київської міської ради Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю КОМФОРТБУДСЕРВІС земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об`єктами соціально-побутового обслуговування та паркінгом на вул. Кудряшова, 16 у Солом`янському районі м. Києва N 77/1911 від 26 липня 2007 року вирішено:

1. Затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю КОМФОРТБУДСЕРВІС для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об`єктами соціально-побутового обслуговування та паркінгом на вул. Кудряшова, 16 у Солом`янському районі м. Києва.

2. Передати товариству з обмеженою відповідальністю КОМФОРТБУДСЕРВІС , за умови виконання пункту 3 цього рішення, у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 1,13 га для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об`єктами соціально-побутового обслуговування та паркінгом на вул. Кудряшова, 16 у Солом`янському районі м. Києва за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

3. Товариству з обмеженою відповідальністю КОМФОРТБУДСЕРВІС :

3.1. Виконувати обов`язки землекористувача відповідно до вимог статті 96 Земельного кодексу України.

3.2. Виконати вимоги, викладені в листах Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища від 24.07.2007 N 19-7375, дочірнього підприємства Інститут генерального плану міста Києва ВАТ Київпроект від 28.02.2007 N 561, Київської міської санепідстанції від 05.03.2007 N 1465, управління охорони навколишнього природного середовища від 13.03.2007 N 071/07-7-10/1213 та N 071/04-4-22/968, Головного управління охорони культурної спадщини від 06.04.2007 N 2175.

3.3. Питання відшкодування відновлюючої вартості зелених насаджень (акт обстеження зелених насаджень від 27.02.2007 N 52) та інші питання майнових відносин вирішувати в установленому порядку.

3.4. У місячний термін звернутись до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) із клопотанням щодо організації робіт по винесенню меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та виготовленню документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.

3.5. Забезпечити вільний доступ для прокладання нових, ремонту та експлуатації існуючих інженерних мереж і споруд, що знаходяться в межах земельної ділянки.

3.6. Проектом будівництва житлового будинку передбачити місця постійного зберігання автотранспорту (крім відкритих автостоянок) у кількості не меншій за одне машиномісце на кожні дві квартири в цьому будинку.

3.7. Питання пайової участі вирішити до початку будівництва відповідно до рішення Київради від 27.02.2003 N 271/431 Про пайову участь (внески) інвесторів (забудовників) у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва .

3.8. Передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 7 % загальної площі будинку (крім службової) на підставі пункту 36 рішення Київської міської ради від 28.12.2006 N 531/588 Про бюджет міста Києва на 2007 рік .

3.9. У складі проекту будівництва виконати розрахунки щодо забезпеченості населення об`єктами соціальної сфери (дитячі дошкільні заклади, загальноосвітні школи, об`єкти охорони здоров`я тощо) і передбачити їх розміщення та будівництво одночасно із спорудженням житлового будинку.

3.10. Сплатити до цільового фонду спеціального фонду бюджету міста Києва на розвиток житлового будівництва до моменту здачі в експлуатацію збудованої житлової площі кошти в розмірі 5 % витрат з будівництва загальної площі цього будинку, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, установленої Державним комітетом України з будівництва та архітектури для міста Києва станом на 1 січня року, в якому проводиться оплата, на підставі пункту 84 рішення Київської міської ради від 28.12.2006 N 531/588 Про бюджет міста Києва на 2007 рік .

4. Вважати таким, що втратив чинність, пункт 52 рішення Київської міської ради від 24.04.2003 N 411/571 Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування (лист-згода ГО Київська міська спілка автомобілістів від 01.02.2007 N 0702/0108).

5. Попередити землекористувача, що використання землі не за цільовим призначенням тягне за собою припинення права користування нею відповідно до вимог статей 141, 143 Земельного кодексу України.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі № 57/324 за позовом заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі Державного агентства земельних ресурсів України до Київської міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю Комфортбудсервіс , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-1 Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання недійсним рішення, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, визнання відсутності прав користування земельною ділянкою, зобов`язання повернути земельну ділянку, позов задоволено повністю:

- визнано недійсним та скасовано рішення Київської міської ради від 26.07.2007р. за № 77/1911 Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю Комфортбудсервіс земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об`єктами соціально-побутового обслуговування та паркінгом на вул. Кудряшова, 16 у Солом`янському районі м. Києва ;

- визнано недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю Комфортбудсервіс , зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 27.11.07 за № 72-6-00461 у книзі записів державної реєстрації договорів.

- визнано відсутність у Товариства з обмеженою відповідальністю Комфортбудсервіс права користування земельною ділянкою, що розташована на вул. Кудряшова, 16 у Солом`янському районі м. Києва, площею 11273 кв.м., кадастровий номер 8000000000:72:143:0034, вартість якої згідно нормативно-грошової оцінки становить 26407955,07 грн.

- зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Комфортбудсервіс повернути Київській міській раді земельну ділянку площею 1,1273 га, кадастровий номер 8000000000:72:143:0034, вартість якої згідно нормативно-грошової оцінки становить 26407955,07 грн.

- стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Комфортбудсервіс в дохід Державного бюджету України 12542,25 грн. - витрат зі сплати державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

- стягнуто з Київської міської ради в доход Державного бюджету України 12542,25 грн. - витрат зі сплати державного мита та 118,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позивач зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:143:0034 належить до земель комунальної власності та не передана в оренду або користування, однак 28.11.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Київській міській раді стало відомо, що державним реєстратором Бондариним Артемом Андрійовичем філії Комунального підприємства Путрівське (далі - відповідач 1) на підставі технічного паспорту на будівлю від 01.03.2018 та інформаційної довідки від 16.03.2018 серії НЖ-2018 № 509, виданої Комунальним підприємством Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації , прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлова будівля), що розташоване за адресою: вул. Кудряшова, 16 у Солом`янському районі м. Києва за Громадською організацією Київська міська спілка автомобілістів .

Як стверджує позивач, у подальшому приватним нотаріусом Бойком Олегом Вікторовичем (далі - відповідач 2) прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на зазначену нежитлову будівлю за Товариством з обмеженою відповідальністю ВК-Буд (далі - відповідач 4) на підставі Договорів купівлі-продажу від 29.03.2018 № 464 (1/2 частина) та Договору від 30.03.2018 № 469 (1/2 частина).

Звернувшись з позовом до суду, позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора філії КП Путрівське у місті Києві Бондарина А.А. за № 40338631 від 27.03.2018 про реєстрацію права власності за ГО Київська міська спілка автомобілістів на об`єкт нерухомого майна (нежитлової будівлі), що розташоване за адресою: вул. Кудряшова, 16 у Солом`янському районі м. Києва за відповідачем 3, оскільки державним реєстратором Бондариним Артемом Андрійовичем всупереч вимогам Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, при державній реєстрації права власності та прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна від 27.03.2018 № 40338631 зареєстровано право власності за відсутності документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, оскільки така адреса присвоюється за наявності документів на право власності або право користування земельною ділянкою.

Також, позивач просив визнати недійсними договори купівлі-продажу № 464 від 29.03.2018 та № 469 від 30.03.2018, укладені між відповідачем 3 та відповідачем 4, а також визнати протиправними та скасувати рішення відповідача 2 про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю за відповідачем № 4 від 29.03.2018 за № 409327474 та від 30.03.2018 за № 40408508, які обґрунтовані відсутністю обсягу цивільної дієздатності у Громадської організації Київська міська спілка автомобілістів на відчуження нерухомого майна.

Суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, дійшов висновку про недоведеність позивачем відповідно до вимог господарського процесуального законодавства факту порушення його права або охоронюваного законом інтересу саме на нерухоме майно - нежитлову будівлю площею 47,8 кв.м., а також не доведено яким чином його права чи інтереси можуть бути поновлені внаслідок прийняття судового рішення про визнання недійсними оспорюваних договорів, з огляду на недоведеність наявність прав саме на нерухоме майно.

У зв`язку з цим, суд відмовив у задоволенні позову.

Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи, на які посилаються сторони на доведення своєї позиції та висновки суду за результатами розгляду справи, дослідивши матеріали справи, не погоджується з висновком суду з огляду на наступне.

Як вбачається з позовної заяви (том 1, а.с.5-14, 57-66), на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем надано:

- Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (додаток 4);

- клопотання про витребування у відповідача 1 копії реєстраційної справи, яка включає документи, на підставі яких відповідачем 2 проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлова будівля), що розташована за адресою: вул.. Кудряшова, 16 у Солом`янському районі м. Києва за Громадською організацією Київської міської спілки автомобілістів , а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення реєстраційних дій (додаток 3).

З матеріалів справи вбачається, що разом із заявою про усунення недоліків (вх.01-04/316/19 від 23.09.2019 - том 2, а.с. 5-31) позивачем надано суду копію рішення КМР № 411/571 від 24 квітня 2003 року, копію рішення КМР № 77/1911 від 26 липня 2007 року.

Колегією суддів враховано, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 витребувано у Державного реєстратора Комунального підприємства Путрівське Бондарина Артема Андрійовича копію реєстраційної справи, яка включає документи, на підставі яких відповідачем 2 проведено державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлова будівля), що розташована за адресою: вул. Кудряшова, 16 у Солом`янському районі м. Києва за Громадською організацією Київської міської спілки автомобілістів , а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав у процесі проведення реєстраційних дій, у тому числі: Договір купівлі-продажу № 464 від 29.03.2018, Договір купівлі-продажу № 469 від 30.03.2018, клопотання ТОВ ВК-Буд № К-36345 від 07.11.2018.

Однак, вимоги ухвали виконано не було, розгляд справи неодноразово відкладався, що свідчить про достатність часу для підготовки до судових засідань надання витребуваних ухвалою суду документів.

У зв`язку з цим, приймаючи до уваги принцип змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 13 та ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на те, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі, суд першої інстанції вказав про можливість здійснювати розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Згідно ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Частиною 1 статті 17 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що реєстраційна справа формується у паперовій та електронній формі після відкриття розділу на об`єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав та внесення до нього відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження та зберігається протягом всього часу існування об`єкта.

Відповідно до частини 6 статті 17 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень витребування (вилучення) реєстраційних справ або документів із них здійснюється виключно за судовим рішенням.

При цьому, суд зазначив, що будь-яких інших клопотань про витребування доказів позивачем не подавалось, як і не подавалось доказів в підтвердження вчинення самостійних дій з метою отримання доказів в підтвердження заявлених позовних вимог.

З таким висновком апеляційний господарський суд погодитись не може, оскільки на виконання вищевказаних вимог ГПК України позивач разом з позовною заявою звернувся з обґрунтованим клопотанням про витребування доказів, а в силу приписів Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційна справа витребується виключно за судовим рішенням, що підтверджує твердження позивача про неможливість самостійного отримання такого доказу та відповідно спростовує вищевказаний висновок суду.

Згідно з ч. 3 ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17.07.1997 року № 475/97-ВР, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

За змістом ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним.

Згідно положень статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема: а) розпорядження землями територіальної громади міста; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

З наявної в матеріалах справи Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна вбачається, що, 27.03.2018 державним реєстратором Бондариним Артемом Андрійовичем філії Комунального підприємства Путрівське на підставі технічного паспорту на будівлю від 01.03.2018 , інформаційної довідки від 16.03.2018 серії НЖ-2018 № 509, виданої Комунальним підприємством Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації , технічного звіту № 029 від 01.03.2018, виданого Товариством з обмеженою відповідальністю Орент та Рішення Київської міської ради № 411/571 від 24.04.2003 прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлова будівля), що розташоване за адресою: вул. Кудряшова, 16 у Солом`янському районі м. Києва за Громадською організацією Київська міська спілка автомобілістів .

Пунктом 52 Рішення Київської міської ради Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування землею N 411/571 від 24 квітня 2003 року затверджено проект відведення земельної ділянки Київській міській організації Всеукраїнської спілки автомобілістів для будівництва, експлуатації та обслуговування автостоянки на вул. Кудряшова, 16 у Солом`янському районі м. Києва та передано Київській міській організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, за умови виконання п. 52.1 цього рішення, у короткострокову оренду на 5 років земельну ділянку площею 0,96 га для будівництва, експлуатації та обслуговування автостоянки на вул. Кудряшова, 16 у Солом`янському районі м. Києва за рахунок земель запасу промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

У подальшому, рішенням Київської міської ради Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю КОМФОРТБУДСЕРВІС земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об`єктами соціально-побутового обслуговування та паркінгом на вул. Кудряшова, 16 у Солом`янському районі м. Києва N 77/1911 від 26 липня 2007 року вирішено, зокрема, вважати таким, що втратив чинність, пункт 52 рішення Київської міської ради від 24.04.2003 N 411/571 Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування (лист-згода ГО Київська міська спілка автомобілістів від 01.02.2007 N 0702/0108).

Однак, рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі № 57/324, зокрема, визнано недійсним та скасовано рішення Київської міської ради від 26.07.2007р. за № 77/1911 Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю Комфортбудсервіс земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об`єктами соціально-побутового обслуговування та паркінгом на вул. Кудряшова, 16 у Солом`янському районі м. Києва .

Суд першої інстанції дійшов висновку, що оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 15.11.2011 у справі № 57/324 визнано недійсним та скасовано рішення Київської міської ради від 26.07.2007р. за № 77/1911 Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю Комфортбудсервіс земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з об`єктами соціально-побутового обслуговування та паркінгом на вул. Кудряшова, 16 у Солом`янському районі м. Києва , яким вирішено вважати таким, що втратив чинність, пункт 52 рішення Київської міської ради від 24.04.2003 N 411/571 Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування , яким затверджено проект відведення земельної ділянки Київській міській організації Всеукраїнської спілки автомобілістів для будівництва, експлуатації та обслуговування автостоянки на вул. Кудряшова, 16 у Солом`янському районі м. Києва та передано Київській міській організації Всеукраїнської спілки автомобілістів, пункт 52 рішення Київської міської ради від 24.04.2003 N 411/571 Про надання і вилучення земельних ділянок та припинення права користування є чинним.

Також суд вказав, що будь-яких інших доказів які б свідчили про нечинність означеного пункту, позивачем до матеріалів справи не надано.

Натомість, заперечуючи проти таких висновків суду про чинність п. 52 рішення Київської міської ради від 24.04.2003 N 411/571, позивач зазначає, що судом не враховано того, що земельна ділянка передавалась за умови виконання такого пункту у короткострокову оренду на 5 років, що ГО Київська міська спілка автомобілістів не було виконано, при цьому надано лист - згоду від 01.02.2001 №0702/0108 на повернення земельної ділянки у комунальну власність, на підставі чого КМР прийнято рішення від 26.07.2007р. за № 77/1911.

Також скаржник акцентує увагу на тому, що рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки в оренду вважається таким, що втратило чинність через дванадцять місяців після набуття ним чинності, якщо відповідний договір оренди не укладено.

Колегією суддів перевірено вказані доводи позивача та встановлено наступне.

Згідно положень статті 9 Земельного кодексу України до повноважень Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема: а) розпорядження землями територіальної громади міста; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; м) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до положень статті 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , якою визначено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад та зокрема передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 31) прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення; 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

З наведених приписів законодавства вбачається, що такі повноваження щодо передачі земельної ділянки в оренду належать до виключної компетенції Київської міської ради.

Апелянт посилається на п.10 розділу 9 Порядку передачі (надання) земельних ділянок в користування або у власність у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради від 15 липня 2004 року N 457/1867, відповідно до якого рішення Київської міської ради про передачу земельної ділянки в оренду вважається таким, що втратило чинність, через дванадцять місяців після набуття ним чинності, якщо відповідний договір оренди або договір особистого сервітуту землі не укладено.

Отже, з наведеного вбачаються підстави для висновку про те, що п. 52 рішення Київської міської ради від 24.04.2003 N 411/571 з урахуванням описаних обставин втратив чинність ще 24.04.2004 у зв`язку з невиконанням ГО Київська міська спілка автомобілістів умов вказаного пункту, тобто земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:143:0034 належить до земель комунальної власності та не передана в оренду або користування, розпорядником якої є позивач.

Як стверджує позивач, 28.11.2018 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Київській міській раді стало відомо, що державним реєстратором Бондариним Артемом Андрійовичем філії Комунального підприємства Путрівське на підставі технічного паспорту на будівлю від 01.03.2018 та інформаційної довідки від 16.03.2018 серії НЖ-2018 № 509, виданої Комунальним підприємством Київської міської ради Київське міське бюро технічної інвентаризації , прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлова будівля), що розташоване за адресою: вул. Кудряшова, 16 у Солом`янському районі м. Києва за Громадською організацією Київська міська спілка автомобілістів .

У подальшому приватним нотаріусом Бойком Олегом Вікторовичем прийнято рішення про державну реєстрацію права власності на зазначену нежитлову будівлю за Товариством з обмеженою відповідальністю ВК-Буд на підставі Договорів купівлі-продажу від 29.03.2018 № 464 (1/2 частина) та Договору від 30.03.2018 № 469 (1/2 частина).

Звернувшись з позовом до суду, позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора філії КП Путрівське у місті Києві Бондарина А.А. за № 40338631 від 27.03.2018 про реєстрацію права власності за ГО Київська міська спілка автомобілістів на об`єкт нерухомого майна (нежитлової будівлі), що розташоване за адресою: вул. Кудряшова, 16 у Солом`янському районі м. Києва за відповідачем 3.

Позивач посилається на те, що оскільки державним реєстратором Бондариним Артемом Андрійовичем всупереч вимогам Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, при державній реєстрації права власності та прийнятті рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна від 27.03.2018 № 40338631 зареєстровано право власності за відсутності документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, оскільки така адреса присвоюється за наявності документів на право власності або право користування земельною ділянкою.

Щодо вимоги позивача визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора філії КП Путрівське у місті Києві Бондарина А.А. за № 40338631 від 27.03.2018 судова колегія зазначає наступне.

Так, Державним реєстратором Комунального підприємства Путрівське Бондарин А.А. вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 24.09.2019 не виконано та не надано копії реєстраційної справи суду, яка, як була встановлено вище, може бути надана лише на виконання ухвали суду.

Однак, оскільки колегією суддів встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 8000000000:72:143:0034 належить до земель комунальної власності та не передана в оренду або користування, розпорядником якої є позивач, то справа розглядається за наявними в матеріалах справи документами.

Преамбулою Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав (надалі - Закон).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 2 Закону, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

Частиною 1 статті 26 Закону встановлено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

За змістом частини 3 ст. 10 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації; 2) перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Частиною 2 статті 18 Закону передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до частини 1 статті 27 Закону державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі зокрема укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Пунктом 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 встановлено, що державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , іншими законами України та цим Порядком.

У пункті 41 вищевказаного порядку визначено, що для державної реєстрації права власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна подаються: 1) документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкта; 2) технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна; 3) документ, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси; 4) письмова заява або договір співвласників про розподіл часток у спільній власності на новозбудований об`єкт нерухомого майна (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, що набувається у спільну часткову власність); 5) договір про спільну діяльність або договір простого товариства (у разі, коли державна реєстрація проводиться щодо майна, будівництво якого здійснювалось у результаті спільної діяльності).

Відповідно до абз.2 пункту 2.4. Тимчасового порядку присвоєння поштових адрес об`єктам нерухомості у місті Києві, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 25.06.2011 №1094 присвоєння поштових адрес іншим об`єктам нерухомого майна здійснюється шляхом видання відповідного наказу Головного управління містобудування та архітектури. Заявники подають клопотання в режимі єдиного вікна до Головного управління містобудування та архітектури через міський дозвільний центр.

Згідно з п. 2.5. зазначеного порядку до заяви про присвоєння поштової адреси додаються, зокрема, завірена в установленому порядку копія документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку чи право користування земельною ділянкою.

Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Європейський суд з прав людини, зокрема у справі Белеш та інші проти Чеської Республіки зазначав, що право на справедливий судовий розгляд, що гарантується статтею 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має здійснюватися відповідно до норм закону, що передбачають наявність у сторін судового розгляду ефективного судового захисту з метою захисту їх цивільних прав та обов`язків.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Київська міська рада стверджує, що рішення державного реєстратора філії КП Путрівське у місті Києві Бондарина А.А. за № 40338631 від 27.03.2018 є незаконним та таким, що порушує норми законодавства та призводить до позбавлення Київської міської ради права розпоряджатись в межах повноважень майном територіальної громади міста Києва.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на зареєстроване право власності за відсутності документа, що підтверджує присвоєння об`єкту нерухомого майна адреси, оскільки така адреса присвоюється за наявності документів на право власності, що свідчить про порушення вищевказаних норм.

Аналізуючи наведене, з огляду на вище встановлені обставини про те, що спірна земельна ділянка належить до земель комунальної власності, розпорядником якої є позивач, вимога Київської міської ради визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора філії КП Путрівське у місті Києві Бондарина А.А. за № 40338631 від 27.03.2018 є обґрунтованою, такою, що забезпечить відновлення порушеного права позивача, а тому підлягає задоволенню.

Також, позивач просив визнати недійсними договори купівлі-продажу № 464 від 29.03.2018 та № 469 від 30.03.2018, укладені між відповідачем 3 та відповідачем 4, а також визнати протиправними та скасувати рішення відповідача 2 про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю за відповідачем № 4 від 29.03.2018 за № 409327474 та від 30.03.2018 за № 40408508, які обґрунтовані відсутністю обсягу цивільної дієздатності у Громадської організації Київська міська спілка автомобілістів на відчуження нерухомого майна.

Перевіривши доводи позивача в цій частині, суд апеляційної інстанції встановив наступне.

Загальні підстави визнання недійсними угод і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно із частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення. У відповідності до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суд першої інстанції зазначив, що заявляючи позов про визнання недійсним договору, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов`язує визнання угод недійсними і настанням відповідних наслідків.

За приписами ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Так, звертаючись з позовом до суду, позивач, який не є стороною правочинів, має право на звернення до суду із позовом про визнання недійсним правочину, якщо він є заінтересованою особою.

Згідно з ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України визначено, що, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з підпунктом 2 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 статті 216 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Отже, з огляду на наведені положення законодавства, необхідною умовою застосування судом певного способу захисту є наявність, доведена належними у розумінні ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами, певного суб`єктивного права (інтересу) у позивача та порушення (невизнання або оспорювання) цього права (інтересу) з боку відповідача.

Згідно з приписами статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 6 статті 120 Земельного кодексу України передбачено, що істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з набуттям права власності на ці об`єкти, крім об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.

Відповідно до 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. № 1127 розгляд заяви та документів, поданих для державної реєстрації прав, здійснюється державним реєстратором, який встановлює черговість розгляду заяв, що зареєстровані в базі даних заяв на таке майно, відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами та їх обтяженнями, а також наявність підстав для проведення державної реєстрації прав, зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав.

Відповідно до частини 2 статті 54 Закону України Про нотаріат нотаріус при вчиненні нотаріальної дії перевіряє, чи відповідає зміст посвідчуваного ним правочину вимогам закону і дійсним намірам сторін.

Суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено яким чином його права чи інтереси можуть бути поновлені внаслідок прийняття судового рішення про визнання недійсними оспорюваних договорів, з огляду на недоведеність наявність прав саме на нерухоме майно - нежитлову будівлю площею 47,8 кв.м., яка відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна є предметом оспорюваних правочинів та фактично предметом спору, з огляду на заявлені позовні вимоги.

Колегія суддів вважає, що такий висновок судом зроблений за неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи, оскільки при здійсненні державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю за ТОВ ВК-БУД приватним нотаріусом Бойком Олегом Вікторовичем не здійснено перевірку інформації, наявної в Державному земельному кадастрі, не перевірено правовстановлюючих документів щодо права власності чи права користування земельною ділянкою.

У даному випадку вимога про визнання протиправним та скасування рішення приватного нотаріуса є похідною від вимоги про визнання недійсними правочинів, а тому також підлягає задоволенню.

Порушенням права є такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

З огляду на встановлені судом обставини справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що позивачем доведено, що у даному випадку звернення позивача до суду зумовлене необхідністю захисту своїх прав на розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, яке було порушене відповідачами.

Щодо доводів апелянта про порушення судом норм процесуального права.

Позивач вказує на ігнорування судом доказів, на які посилається позивач, які за його твердженням є загальнодоступними.

Судом перевірено, що в підтвердження заявлених позовних вимог, а саме - на перебування земельної ділянки у комунальній власності територіальної громади міста Києва, позивачем посилається на:

- Інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна;

- рішення КМР № 411/571 від 24 квітня 2003 року;

- рішення КМР № 77/1911 від 26 липня 2007 року.

Такі документи містяться в матеріалах справи та є загальнодоступними, тому в цій частині доводи апелянта колегія суддів визнає обґрунтованими.

При цьому, суд послався на недоведеність позивачем своєї позиції та зазначив, що будь-яких інших клопотань про витребування доказів позивачем не подавалось, як і не подавалось доказів в підтвердження вчинення самостійних дій з метою отримання доказів в підтвердження заявлених позовних вимог.

Такий висновок суду був спростований колегією суддів раніше, оскільки на виконання вимог ГПК України позивач разом з позовною заявою звернувся з обґрунтованим клопотанням про витребування доказів, а в силу приписів Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень реєстраційна справа витребується виключно за судовим рішенням, що підтверджує твердження позивача про неможливість самостійного отримання такого доказу.

Перевіривши доводи апелянта, судова колегія погоджується з його доводами, що судом було неповно з`ясовано обставини справи.

Підсумовуючи вищенаведене, судова колегія встановила наступне:

- позивачем доведено, що у даному випадку звернення позивача до суду зумовлене необхідністю захисту своїх прав на розпорядження земельною ділянкою комунальної власності, яке було порушене відповідачами, а відтак таке порушене право підлягає захисту;

- у зв`язку з цим, суд дійшов висновку, що вимога Київської міської ради визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора філії КП Путрівське у місті Києві Бондарина А.А. за № 40338631 від 27.03.2018 є обґрунтованою;

- при цьому, договори купівлі-продажу № 464 від 29.03.2018 та № 469 від 30.03.2018, на підставі яких здійснено незаконну державну реєстрацію на нежитлову будівлю, що знаходиться на земельній ділянці позивача, підлягають визнанню недійсними;

- оскільки вимога про визнання протиправним та скасування рішень приватного нотаріуса є похідною від вимоги про визнання недійсними правочинів, то вона також підлягає задоволенню.

Відтак, колегія суддів вбачає наявність правових підстав для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення, яким слід задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Згідно з ст. 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

За змістом рішення Європейського суду з прав людини у справі Кузнєцов та інші проти Російської Федерації зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції.

Така позиція є усталеною практикою Європейського суду з прав людини (справи Серявін та інші проти України , Проніна проти України ) і з неї випливає, що ігнорування судом доречних аргументів сторони є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі Гірвісаарі проти Фінляндії (Hirvisaari v. Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що враховуючи положення ч. 1 ст. 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 р. N 475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів N 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 р. N3477-IV (3477-15) Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, що відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 277 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

З огляду на викладене, судова колегія приходить до висновку про те, що апеляційна скарга Київської міської ради підлягає задоволенню.

Водночас, рішення Господарського суду Київської області від 13.01.2020 у справі №910/5931/19 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення, яким слід задовольнити позовні вимоги.

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд позовної заяви та апеляційної скарги, згідно ст. 126 та ч.ч. 1, 4 ст. 129 ГПК України покласти на відповідачів пропорційно заявлених вимог, а саме: до відповідача 1 - 1 немайнова вимога; до відповідача 2 - 2 немайнові вимоги; до відповідачів 3 та 4 - 2 немайнові вимоги порівно.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі №910/5931/19 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.01.2020 у справі №910/5931/19 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

4. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора філії Комунального підприємства Путрівське у місті Києві Бондарина Артема Андрійовича за № 40338631 від 27.03.2018 про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна (нежитлової будівлі), що розташоване за адресою: вул. Кудряшова, 16 у Солом`янському районі м. Києва за Громадською організацією Київська міська спілка автомобілістів .

5. Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 464 від 29.03.2018, укладений між Громадською організацією Київська міська спілка автомобілістів та Товариством з обмеженою відповідальністю ВК-БУД .

6. Визнати недійсним договір купівлі-продажу № 469 від 30.03.2018, укладений між Громадською організацією Київська міська спілка автомобілістів та Товариством з обмеженою відповідальністю ВК-БУД .

7. Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Бойка Олега Володимировича про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю за Товариством з обмеженою відповідальністю ВК-БУД від 29.03.2018 за № 409327474.

8. Визнати протиправним та скасувати рішення приватного нотаріуса Бойка Олега Володимировича про реєстрацію права власності на нежитлову будівлю за Товариством з обмеженою відповідальністю ВК-БУД від 30.03.2018 за № 40408508.

9. Стягнути з Державного реєстратора Комунального підприємства Путрівське Бондарина Артема Андрійовича (08625, Київська обл., Васильківський р-н, село Путрівка, вулиця Путрівська, будинок 46, ідентифікаційний код 41943094) на користь Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги.

10. Стягнути з Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича ( АДРЕСА_1 ) на користь Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) 3 842 (три тисячі вісімсот сорок дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 5 763 (п`ять тисяч сімсот шістдесят три) за подання апеляційної скарги.

11. Стягнути з Громадської організації Київська міська спілка автомобілістів (04050, місто Київ, вулиця Дегтярівська, будинок 8-А, ідентифікаційний код 05508648) на користь Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги.

12. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВК-Буд (03035, місто Київ, вулиця Кудряшова, будинок 16 К, ідентифікаційний код 41975037) на користь Київської міської ради (01044, місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 36, ідентифікаційний код 22883141) 1921 (одну тисячу дев`ятсот двадцять одну) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви та 2881 (дві тисячі вісімсот вісімдесят одна) грн. 50 коп. за подання апеляційної скарги.

13. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідні накази.

14. Матеріали справи № 910/5931/19 повернути до суду першої інстанції.

Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбачені ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 29.03.2021

Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала

Судді В.В. Куксов

А.І. Тищенко