Ухвала

від 31.03.2021 по справі 280/8759/20

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ПРО ЗАКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

31 березня 2021 року Справа № 280/8759/20 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Стовбур А.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Ковальчук Ганни Олександрівни (72312, Запорізька область, м.Мелітополь, вул.Михайла Грушевського, буд.5, код ЄДРПОУ 02140811)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Дружба (72415, Запорізька обл., Приазовский р-н, с.Ганнівка, вул.Леніна, буд 39, код ЄДРПОУ 32060448).

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Ковальчук Ганни Олександрівни (далі - відповідач, Державний реєстратор Ковальчук Г.О.), в якій позивач просить суд:

1) визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 54902923 від 02.11.2020, винесене відповідачем;

2) зобов`язати відповідача внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення права власності на комплекс будівель та споруд механізованого току, що складаються з: будівлі ангару, літ. А-1 ; будівля току, літ. Б-1 ; будівля сушки, літ. В-1 ; вісова, літ. Г-1 ; будівля екструдантної, літ. Д-1 ; будівля семенного складу, літ. Ж-1 ; огорожа, літ. №2; замощення, літ. №2; ЗАВ-40, літ. №3; навіс, літ. №4, загальною площею 9867,1 кв.м. реєстраційний номер об`єкту нерухомості: 1995210223245, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за результатами проведеного обстеження встановлено, що комплекс будівель та споруд механізованого току за адресою АДРЕСА_2 , який належить ОСОБА_1 на праві власності, зруйновано. У зв`язку з цим, позивач звернувся до відповідача із заявою про припинення державної реєстрації права власності на вказане нерухоме майно, однак рішенням Державного реєстратора Ковальчук Г.О відмовлено у державній реєстрації припинення права власності з огляду на те, що 2/100 частки нерухомого майна належать Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма Дружба (далі - СТОВ Агрофірма Дружба ). Позивач вважає вказане рішення протиправним, оскільки ним було надано вичерпний перелік документів, які необхідні для реєстрації припинення права власності на нерухоме майно. Просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 07.12.2020 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 22.12.2020, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, СТОВ Агрофірма Дружба (далі - також третя особа).

Ухвалою суду від 22.12.2020 підготовче засідання відкладено на 18.01.2021.

04.01.2021 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх.№91), в якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, за результатами розгляду заяви позивача встановлено, що об`єкт нерухомого майна - комплекс будівель та споруд механізованого току належать на праві спільної часткової власності ОСОБА_1 та СТОВ Агрофірма Дружба . З посиланням на норми Цивільного кодексу України зазначає, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Оскільки із заявою про державну реєстрацію припинення права власності звернувся лише один із співвласників об`єкта - ОСОБА_1 , то відсутні правові підстави для державної реєстрації припинення права власності на вказаний об`єкт. Крім того звернув увагу, що з поданих позивачем до заяви документів вбачається, що зруйнованим є не весь об`єкт нерухомого майна, а лише його частина. Також з посиланням на норми Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 №1952-IV вказує, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно. При цьому, ухвалення судового рішення у зазначених правовідносинах лежить поза межами адміністративного судочинства. У зв`язку з наведеним, відповідач просить закрити провадження у справі.

Ухвалою суду від 18.01.2021 витребувано у Мелітопольського відділення поштового зв`язку №13 АТ "УКРПОШТА" інформацію про причини невручення (неналежного вручення) судової повістки, направленої на адресу ОСОБА_1 (рекомендоване поштове відправлення номер 69041082922073). Продовжено підготовче провадження у справі на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 17.02.2021.

02.02.2021 позивач подав відповідь на відзив (вх.№6455), в якій не погоджується з доводами відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, з підстав зазначених у позовній заяві. Додатково зазначив, що спірне рішення відповідача порушує його права та інтереси, оскільки він позбавлений можливості припинити право власності на знищене і фактично неіснуюче майно. Також звернув увагу, що знищення об`єкту нерухомого майна повністю підтверджується рішенням №2 від 24.09.2020 Ганнівської сільської ради Приазовського району Запорізької області. Також наголосив на тому, що позовні вимоги про зобов`язання відповідача внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис про припинення права власності на нерухоме майно спрямовані на ефективний захист порушеного права позивача, а тому даний спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

02.02.2021 на виконання ухвали суду від 18.01.2021 Мелітопольське відділення поштового зв`язку №13 АТ "УКРПОШТА" надало інфорацію про причин невручення (неналежного вручення) судової повістки, направленої на адресу позивача (вх.№6459).

04.02.2021 відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив (вх.№6971), де він підтримав доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. Звернув увагу, що рішення №2 від 24.09.2020 Ганнівської сільської ради Приазовського району Запорізької області не надавалося на розгляд державному реєстратору, у зв`язку з чим посилання позивача на вказаний доказ є безпідставним.

Ухвалою суду від 17.02.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 04.03.2021.

У судове засідання 04.03.2021 учасники справи не з`явились, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. Позивач у відповіді на відзив просив розглянути справу без його участі. Відповідач 02.03.2021 подав заяву про розгляд справи без його участі. Третя особа про причини неявки суду не повідомивла, заяв або клопотань не подала.

Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до частини 9 статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд розглянув справу у письмовому провадженні.

Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання про закриття провадження у справі, суд виходить з такого.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом пунктів 1, 2 та 7 частини 1 статті 4 КАС України адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Водночас суб`єктом владних повноважень є орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Відповідно до вимог пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або їхніх службових чи посадових осіб є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі зазначених суб`єктів не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Як неоднаразово зазаначав Верховний Суд, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав врегульовані Законом України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 №1952-IV (далі - Закон №1952-IV).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 2 Закону №1952-IV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону №1952-IV право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва.

Відповідно до статті 11 Закону №1952-IV державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

Згідно з частиною 8 статті 18 Закону №1952-IV державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Вичерпний перелік підстав, для відмови у державній реєстрації прав визначений статтею 24 Закону №1952- IV.

Пунктом 4 статті 24 Закону №1952-IV визначено, що підставою для відмови в державній реєстрації прав є: подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження.

Як встановлено з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача із заявою про припинення державної реєстрації права власності на комплекс будівель та споруд механізованого току з реєстраційним номером 1995210223245, розташованого за адресою АДРЕСА_2 , у зв`язку зі знищенням вказаного нерухомого майна.

Оскаржуваним рішенням відповідача №54902923 від 02.11.2020 відмовлено в державній реєстрації припинення права власності на вказаний комплекс будівель та споруд механізованого току, у зв`язку з тим, що подані до заяви документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження. За змістом рішення державним реєстратором встановлено з відомостей Державного реєстру прав, що комплекс будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві спільно часткової власності 98/100 частки комплексу - ОСОБА_1 та 2/100 частки за - СТОВ Агрофірма Дружба . Поняття спільної часткової власності викладено в частині 1 статті 356 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Отже, право спільної часткової власності - це право двох або більше осіб за своїм розсудом володіти, користуватися і розпоряджатися належним їм у певних частках майном, яке складає єдине ціле. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому.

Отже, з аналізу змісту спірного рішення вбачається, що позивачу відмовлено у державній реєстрації припинення права власності на нерухоме майно, оскільки в даному випадку така реєстрація без згоди іншого співвласника майна - СТОВ Агрофірма Дружба порушує право власності останнього.

Суд зазначає, що згідно з частиною 2 статті 13 Закону №1952-IV на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна.

За положеннями частин 1, 2 статті 14 Закону №1952-IV розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі, зокрема, знищення об`єкта нерухомого майна.

У разі знищення об`єкта нерухомого майна або скасування державної реєстрації земельної ділянки відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, а реєстраційний номер цього об`єкта скасовується.

Розділ Державного реєстру прав закривається державним реєстратором одночасно із проведенням державної реєстрації припинення речових прав, обтяжень речових прав, про що державний реєстратор обов`язково невідкладно повідомляє відповідного користувача, обтяжувача.

Відповідно до частини 1 статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою (частина 1 статті 358 ЦК України).

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 31.03.2020 по справі №336/2722/17 учасники спільної часткової власності мають право на частку у праві власності на майно, а не на конкретно визначену частку в майні. Спільна часткова власність характеризується множинністю суб`єктів і єдністю об`єкта. Відповідно до цієї засади кожному із співвласників спільної часткової власності не може належати частка самого майна. Ідея спільної часткової власності в тому й полягає, що майно належить усім співвласникам одночасно.

Отже, аналіз вищенаведеного дозволяє суду дійти до висновку, що визнання протиправним, скасування оскаржуваного рішення та зобов`язання відповідача внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення права власності на комплекс будівель та споруд механізованого току з реєстраційним номером 1995210223245 впливає на майнові права третьої особи СТОВ Агрофірма Дружба на вказаний об`єкт, оскільки з проведенням державної реєстрації припинення речових прав на знищений об`єкт нерухомого майна, реєстраційна справа об`єкту закривається.

Таким чином, оскільки комплекс будівель та споруд механізованого току з реєстраційним номером 1995210223245, що розташований за адресою Запорізька область, Приазовський район, село Ганнівка, вулиця Центральна, будинок 10а, належить одночасно позивачу та третій особі, при цьому позивачем заявлено позовні вимоги про зобов`язання відповідача внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення права власності на вказаний об`єкт без згоди третьої особи, то в цьому випадку існує спір про право, що, у свою чергу, унеможливлює його розгляд в порядку адміністративного судочинства.

Фактично вказаний спір заявлений у зв`язку з тим, що оскаржуване рішення позбавляє позивача можливості припинити право власності на знищене майно.

При цьому суд зазначає, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Аналогічна правова позиція щодо визначення судової юрисдикції у справах з подібними правовідносинами містяться, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 04.09.2019 у справі №333/3526/17.

Щодо посилання позивача у позовній заяві на те, що у разі коли спір виник в результаті виконання державним реєстратором своїх владно-публічних та управлінських функцій, то такий спір підлягає в порядку адміністративного судочинства, суд зазначає таке.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 27.02.2020 у справі №808/772/18, при визначенні юрисдикційності спору з державним реєстратором чи щодо оскарження дій державного реєстратора критерієм такого розмежування є предмет оскарження. Якщо позивач оскаржує дії державного реєстратора з приводу розгляду його заяви у контексті статті 24 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , і цей спір не стосується речових прав чи обмежень на нерухоме майно третіх осіб, такий спір є публічно-правовим і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Суд зазначає, що у даному випадку спір стосується речових прав на нерухоме майно третьої особи, у зв`язку з чим не може бути розглянутий в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 2 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

На підставі частини 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Юрисдикція цивільних справ визначена статтею 19 ЦПК, згідно з якою суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин клопотання відповідача про закриття провадження у справі підлягає задоволенню, а провадження у справі закриттю.

Як зазначено у частині 1 статті 239 КАС України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Суд роз`яснює позивачу, що вирішення даного спору здійснюється в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі №280/8759/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Запорізької області Ковальчук Ганни Олександрівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Дружба про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Роз`яснити позивачу його право на звернення з позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.

Повне судове раішення складено 31 березня 2021 року.

Суддя М.О. Семененко