Ухвала

від 01.04.2021 по справі 308/2481/21

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2481/21

1-кс/308/1386/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 квітня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ужгород клопотання начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №32021070000000005, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204, ч.1 ст.209 КК України, про арешт майна,-

ВСТАНОВИВ:

Старший прокурор групи прокурорів у кримінальному провадженні №32021070000000005 начальник відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із клопотанням про арешт майна.

Клопотання обґрунтовує тим, що слідчим управлінням Головного управління ДФС у Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32021070000000005, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2021 року. Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення визначена за ч.1 ст.204, ч.1 ст.204 та ч.1 ст.209 КК України. З матеріалів досудового розслідування встановлено, що невстановлені особи на території області зберігають та збувають фальсифіковані товари підакцизної групи з метою їх подальшої реалізації та території області та переміщення через державний кордон до країн ЄС.

Прокурор вказує, що в ході досудового розслідування даного кримінального провадження, скеровано, в порядку ст. 40 КПК України, доручення до ВБКОЗ УСБУ у Закарпатській області з метою встановлення осіб, які причетні до вчинення кримінального правопорушення та місця, де здійснюється виготовлення, зберігання та збут незаконно виготовлених тютюнових виробів. На виконання вищезгаданого доручення оперативними співробітниками УСБУ проведено заходи спрямовані на виявлення та встановлення місць зберігання незаконно виготовлених алкогольних та тютюнових виробів, фактів їх реалізації, а також осіб, що здійснюють незаконне виготовлення та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених алкогольних та тютюнових виробів. Проведеними заходами встановлено, що останні зберігають та збувають незаконно виготовлені тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку України за наступними адресами: АДРЕСА_1 .

У клопотанні зазначено, що в ході досудового розслідування даного кримінального провадження 29.03.2021 року, на підставі ухвали слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.03.2021 року по справі №308/2481/21, проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 . За результатами проведення слідчої дії слідчими слідчого управління ГУ ДФС у Закарпатській області виявлено цех з виготовлення продукції «PERSIL» виробник «Хенкель»; «Ariel» виробник «Procter and Gamble», «Fairy» виробник - «Procter and Gamble». Крім того, виявлено порожні пластикові тари в кількості 6000 шт., пластикові відра обємом 5 л. в кількості 4000 шт., пластикові відра обємом 11 л. в кількості 4000 шт., коробки для упакування продукції в кількості 5000 шт., кришки білого кольору в кількості 20000 шт., ковпачки кольорові в кількості 16000 шт., мішки з речовиною (1000 кг. кожен), виробництва ЗАО «Промшаш» (Білорусь) в кількості 8 шт., мішки з білою речовиною (1000 кг. кожен) виробництва «Greif Flexibles UK Limited в кількості 7 шт., мішок (50 кг) з різнокольоровими гранулами в кількості 1 шт., Рулонні плівки з етикетками (передні, задні): «Ariel» «Persil» «Perwoll» «Fairy» в кількості 22 шт., три каністри ємністю 1000 літрів із синьою рідиною, яка заповнена до верху, із жовтою рідиною менше на половину, помаранчевою менше на половину, повітряний компресор марки «AIR PRESS» в кількості 1 шт., дозатор ваговий ДСБ для сипучих речовин (ПП ОСОБА_4 ) в кількості 1 шт., станок для виробництва марки «Kinсo» №31264 модель MT4414TE в кількості 1 шт., навантажувач (кара) марки «UniCarriers Nissan Forklift» в кількості 1 шт.

Також, в ході проведення обшуку, на виявлені товарно-матеріальні цінності документів щодо їх походження, законного виготовлення, продукції фірмового найменування, дозволів, договорів чи інших документів, що підтверджують законність виробництва надано не було. Після чого, 29.03.2021 року, виявлене майно було вилучено та передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 власник нерухомого майна, де було виявлено вищезгадані товарно-матеріальні цінності.

Прокурор вказує, що в ході досудовогорозслідування встановлено,що ТОВ«Хенкель Україна»здійснює офіційнийпродаж побутовоїхімії утому числіі продукціюпід знакомдля товарівта послуг«PERSIL»та «Perwoll». Власником правна зареєстровануторговельну марку«Persil»та «Perwoll».,згідно інтернет-ресурсуза посиланням« ІНФОРМАЦІЯ_1 »,є компаніяHenkelAG Co.KgaAHenkelstra?e6740589Dusseldorf(DE). Єдиною офіційноюуповноваженою особоюна територіїУкраїни,що маєправо використовуватита (або)розповсюджувати товарипід торговельноюмаркою «PERSIL»є вказанеТОВ «ХенкельУкраїна».Із загальнодоступнихджерел встановлено,що ТОВ«Хенкель Україна»не маєвиробничих потужностей,що розташованіза адресою:Закарпатська область,Берегівський р-н,м.Виноградів,вул.Промислова,3/2. В ходідосудового розслідуваннявстановлено,що ТОВ«ПРОКТЕР ЕНДГЕМБЛ УКРАЇНА»здійснює офіційнийпродаж побутовоїхімії утому числіі продукціюпід знакомдля товарівта послуг«Ariel»,«Fairy». Власником прав на зареєстровану торговельну марку « ІНФОРМАЦІЯ_2 », «Fairy», згідно інтернет-ресурсу за посиланням « ІНФОРМАЦІЯ_1 », є компанія Дзе Проктер енд Гембл Компані; Уан Проктер енд Гембл Плаза, Цінціннаті, Огайо 45202, Сполучені Штати Америки (US).

У клопотанні зазначається, що в подальшому,з метоюпідтвердження чиспростування інформаціїпро розміщеннявиробничих потужностейза адресою:Закарпатська область,Берегівський р-н,м.Виноградів,вул.Промислова,3/2,органом досудовогорозслідування,скеровано запит,в порядкуст.93КПК України,до ТОВ«Хенкель Україна»(кодЄДРПОУ 31283830)та ТОВ"ПРОКТЕРЕНД ГЕМБЛУКРАЇНА"(кодЄДРПОУ 19341005). Відповідно,виникла необхідністьу проведеннісудово-хімічноїекспертизи зметою встановленнявідповідності вмістуданої рідини,відповідності їїДСТУ таотримання відповідейвід вищезгаданихтовариств,щодо виробничнихпотужностей заданою адресою. Враховуючи вищевикладене, в органу досудового розслідування існують підозри, що невстановленими особами за адресою: Закарпатська область, Берегівський р-н, м. Виноградів, вул. Промислова, 3/2 здійснюється незаконне виробництво побутової хімії із використанням чужого знака для товарів, фірмового найменування або маркування товару.

Прокурор вказує, що виявлені товарно-матеріальні цінності є матеріальними об`єктами, які є предметом злочину, передбаченого ч. 1 ст. 229 КК України, та є речовими доказами відповідно до постанови від 30.03.2021 року.

У клопотанні зазначається, що в даному випадку у органу досудового розслідування є обґрунтовані та достатні підстави вважати, що всі вилучені предмети містять ознаки речового доказу, як визначено ч. 1 ст. 98 КПК України і будуть використані як докази фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Зазначає, що метою накладення арешту згідно процесуальних норм п. п. 1,2 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення кримінального провадження у частині збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації. Вказує, що у зв`язку з тим, що вільний доступ до речових доказів, призведе до їх псування, перетворення, втрати, знищення, виникла необхідність в накладенні арешту на речові докази із забороною їх користування.

На підставі наведеного прокурор просить накласти арешт на цех з виготовлення продукції «PERSIL» виробник «Хенкель»; «Ariel» виробник «Procter and Gamble», «Fairy» виробник - «Procter and Gamble», порожні пластикові тари в кількості 6000 шт., пластикові відра обємом 5 л. в кількості 4000 шт., пластикові відра обємом 11 л. в кількості 4000 шт., коробки для упакування продукції в кількості 5000 шт., кришки білого кольору в кількості 20000 шт., ковпачки кольорові в кількості 16000 шт., мішки з речовиною (1000 кг. кожен), виробництва ЗАО «Промшаш» (Білорусь) в кількості 8 шт., мішки з білою речовиною (1000 кг. кожен) виробництва «Greif Flexibles UK Limited в кількості 7 шт., мішок (50 кг) з різнокольоровими гранулами в кількості 1 шт., рулонні плівки з етикетками (передні, задні): «Ariel» «Persil» «Perwoll» «Fairy» в кількості 22 шт., три каністри ємністю 1000 літрів із синьою рідиною, яка заповнена до верху, із жовтою рідиною менше на половину, помаранчевою менше на половину, повітряний компресор марки «AIR PRESS» в кількості 1 шт., дозатор ваговий ДСБ для сипучих речовин (ПП ОСОБА_4 ) в кількості 1 шт., станок для виробництва марки «Kinсo» №31264 модель MT4414TE в кількості 1 шт., навантажувач (кара) марки «UniCarriers Nissan Forklift» в кількості 1 шт., що були виявлені та вилучені в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .

Прокурор у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, при цьому, подав заяву, згідно якої просить розглянути клопотання без його участі, клопотання підтримує в повному обсязі та просить задовольнити.

Власник майна в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду поданого клопотання повідомлений належним чином. Згідно ч. 1 ст.172КПК України неприбуття власника майна у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, у зв`язку з неприбуттям учасників судового провадження фіксування кримінального провадження в суді технічними засобами не здійснювалося.

Згідно ст.131КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Згідно з ч. 3ст. 132 КПК Українизастосування заходів забезпечення кримінального провадження, зокрема і арешту майна, можливе лише якщо: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно змісту ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області проводиться досудового розслідування у кримінальному провадженні за №32021070000000005, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2021 року за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КК України та ч.1 ст.209 КК України.

Зі змісту долученого до клопотання витягу із ЄРДР за №32021070000000005 вбачається, що підставою для внесення відомостей стало надходження до Закарпатської обласної прокуратури матеріалів з УСБУ в Закарпатській області, з яких вбачається, що окремі, на даний час не встановлені особи, на території області зберігають та збувають фальсифіковані товари підакцизних груп з метою їх подальшої реалізації на території області та переміщення через державний кордон до країн ЄС.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 25.03.2021 року, справа №308/2481/21, 1-кс/308/1277/21, було надано дозвіл на проведення обшуку приміщень (комплекс виробничих будівель), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , які перебувають у власності ОСОБА_5 , та території, яка виділена для обслуговування споруди, з метою відшукання та вилучення: тютюнових виробів та їх компонентів без акцизних марок податку або з ознаками підробки (тару, у тому числі і пусту, етикетки, тютюн та тютюнові суміші, у тому числі і тару, в яких вони зберігаються чи зберігались); марок акцизного податку України, які містять ознаки підробки, обладнання для їх виготовлення та наклеювання на пачки; чорнових записів, документів, які містять відомості про придбання та реалізацію тютюнових виробів,без акцизнихмарок податкуабо зознаками підробки.

Згідно протоколу обшуку від 29 березня 2021 року, який був проведений за адресою: АДРЕСА_1 , в ході проведення обшуку було виявлено цех з виготовлення продукції «PERSIL» виробник «Хенкель»; «Ariel» виробник «Procter and Gamble», «Fairy» виробник - «Procter and Gamble», порожні пластикові тари в кількості 6000 шт., пластикові відра об`ємом 5 л. в кількості 4000 шт., пластикові відра об`ємом 11 л. в кількості 4000 шт., коробки для упакування продукції в кількості 5000 шт., кришки білого кольору в кількості 20000 шт., ковпачки кольорові в кількості 16000 шт., мішки з речовиною (1000 кг. кожен), виробництва ЗАО «Промшаш» (Білорусь) в кількості 8 шт., мішки з білою речовиною (1000 кг. кожен) виробництва «Greif Flexibles UK Limited в кількості 7 шт., мішок (50 кг) з різнокольоровими гранулами в кількості 1 шт., рулонні плівки з етикетками (передні, задні): «Ariel» «Persil» «Perwoll» «Fairy» в кількості 22 шт., три каністри ємністю 1000 літрів із синьою рідиною, яка заповнена до верху, із жовтою рідиною менше на половину, помаранчевою менше на половину, повітряний компресор марки «AIR PRESS» в кількості 1 шт., дозатор ваговий ДСБ для сипучих речовин (ПП ОСОБА_4 ) в кількості 1 шт., станок для виробництва марки «Kinсo» №31264 модель MT4414TE в кількості 1 шт., навантажувач (кара) марки «UniCarriers Nissan Forklift» в кількості 1 штука. Вказане майно вилучено та актом приймання-передачі передано на відповідальне зберігання ОСОБА_5 .

Постановою старшого слідчого з особливо важливих справ слідчого управління ГУ ДФС у Закарпатській області старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_6 від 30.03.2021 року вказане вище майно, що було виявлено та вилучено в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом у межах кримінального провадження за №32021070000000005 від 09.02.2021 року.

30 березня 2021 року старшим слідчим з особливо важливих справ слідчого управління ГУ ДФС у Закарпатській області старшим лейтенантом податкової міліції ОСОБА_6 було направлено запити директору ТОВ «ПРОКТЕР ЕНД ГЕМБЛ УКРАЇНА» ОСОБА_7 , директору ТОВ «Хенкель-Ужгород» ОСОБА_8 та директору ТОВ «ХЕНКЕЛЬ Україна» Ніні Домбровській, у якому просив надати інформацію чи знаходяться за адресою: Закарпатська область, Берегівський р-н, м.Виноградів, вул.Промислова, 3/2, виробничі потужності для виготовлення побутової хімії марок «PERSIL» та «Perwoll».

З долученого до матеріалів клопотання листа представника «The ProcterCamble Company» ОСОБА_9 від 01.04.2021 року №35/2021 слідує, що на території України виробництво засобів побутової хімії під торговельними марками Правовласника здійснюється виключно Покровською філією Товариства з обмеженою «Проект енд Гембл Україна», розташованою за адресою вул.Уральська, буд.1-А, м.Покров, Дніпропетровська обл.. Правовласник не надавав дозволу іншим особам на виробництво засобів побутової хімії під торговельними марками Правовласника на території України, у тому числі на території Закарпатської області та, зокрема, у м.Виноградові.

Частиною 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно із ч. 5ст.171КПК України у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої ст. 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором упродовж 48 годин після вилучення такого майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої воно вилучено.

Внесене прокурором в межах кримінального провадження №32021070000000005 від 09.02.2021 року клопотання про накладення арешту на майно відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України.

Відповідно доположень ч.2ст.170КПК Україниарешт майнадопускається зметою забезпечення: збереженняречових доказів;спеціальної конфіскації; конфіскаціїмайна яквиду покаранняабо заходукримінально-правовогохарактеру щодоюридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Метою поданого клопотання про арешт майна прокурор визначив збереження речових доказів та забезпечення спеціальної конфіскації, у відповідності до п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

З приводу накладення арешту з метою збереження речових доказів слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

Речовими доказами, відповідно до ст. 98 КПК України, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

В ч.2 ст.173КПК України встановлено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Як вбачається з матеріалів клопотання досудове розслідування у даному кримінальному провадженні здійснюється за попередньою кваліфікацією кримінального правопорушення за ч.1 ст.204 КК України та ч.1 ст.209 КК України.

Частиною першою ст.204 КК України передбачено відповідальність за незаконне придбання з метою збуту або зберігання з цією метою, а також збут чи транспортування з метою збуту незаконно виготовлених спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, пива, тютюнових виробів, тютюну, промислових замінників тютюну, пального або інших підакцизних товарів.

Згідно ч.1 ст.209 КК України відповідальність настає за набуття, володіння, використання, розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансової операції, вчинення правочину з таким майном, або переміщення, зміна форми (перетворення) такого майна, або вчинення дій, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна або володіння ним, права на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, якщо ці діяння вчинені особою, яка знала або повинна була знати, що таке майно прямо чи опосередковано, повністю чи частково одержано злочинним шляхом.

Обов`язок доведення необхідності арешту майна та наявності відповідних ризиків, законодавцем покладено на особу, що звернулася з клопотання про арешт майна.

Так, предметом злочину, передбаченого ч.1 ст.204 КПК України є підакцизні товари.

Згідно положеньст.215Податкового кодексуУкраїни допідакцизних товарівналежать: спиртетиловий таінші спиртовідистиляти,алкогольні напої,пиво (крімквасу "живого"бродіння); тютюновівироби,тютюн тапромислові замінникитютюну; рідини,що використовуютьсяв електроннихсигаретах; пальне, у тому числі товари (продукція), що використовуються як пальне для заправлення транспортних засобів, обладнання або пристроїв з двигунами внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення, з двигунами внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, з двигунами внутрішнього згоряння з кривошипно-шатунним механізмом та коди яких згідно з УКТ ЗЕД не зазначені упідпункті 215.3.4пункту 215.3 цієї статті (крім газу природного у газоподібному стані за кодом 2711 21 00 00 згідно зУКТ ЗЕД); автомобілілегкові,кузови доних,причепи танапівпричепи,мотоцикли,транспортні засоби,призначені дляперевезення 10осіб iбільше,транспортні засобидля перевезеннявантажів; електрична енергія.

Таким чином, майно, на яке просить накласти арешт прокурор не належить до підакцизних товарів.

Крім цього, як вбачається з клопотання та постанови про визнання речовими доказами від 30.03.2021 року такі мотивовані тим, що вилучені в ході проведення обшуку 29.03.2021 року товарно-матеріальні цінності є предметом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.229 КК України. Разом з тим з матеріалів клопотання слідує, що відомості до ЄРДР в даному кримінальному провадженні внесені за ч.1 ст.204 КК України та ч.1 ст.209 КК України. Даних про те, що були внесені відомості до ЄРДР за іншою кримінально-правовою кваліфікацією, зокрема ч.1 ст.229 КК України, слідчому судді надано не було.

Таким чином, органом досудового розслідування не доведено, що майно, на яке просять накласти арешт, має значення для досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, та що вказані речі відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК Українидля визнання їх речовими доказами, зокрема, що вилучені речі були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, на них містяться сліди або інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі вказані предмети були об`єктом кримінально протиправних дій, набуті кримінально протиправним шляхом.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення за ч.1 ст.204 КК України та ч.1 ст.209 КК України, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, про відсутність достатніх підстав для накладення арешту на зазначені в клопотанні прокурора речі, з метою забезпечення збереження речового доказу, так як органом досудового розслідування не доведено, яке доказове значення у кримінальному провадженні має вказане майно.

Сама лише констатація факту, що вказане майно має значення речових доказів не є достатнім мотивом для висновку, що вони підтверджують відповідні факти та обставини, які підлягають доказуванню в даному кримінальному провадженні.

Щодо накладення арешту з метою забезпечення спеціальної конфіскації слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно положень п.3-1 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Відповідно до ч.4 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Відповідно до положень ч.1 ст.96-1 КК України спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а так само передбаченого частиною першою статті 150, статтею 154, частинами другою і третьою статті 159-1, частиною першою статті 190, статтею 192, частиною першою статей 204, 209-1, 210, частинами першою і другою статей 212, 212-1, частиною першою статей 222, 229, 239-1, 239-2, частиною другою статті 244, частиною першою статей 248, 249, частинами першою і другою статті 300, частиною першою статей 301, 302, 310, 311, 313, 318, 319, 362, статтею 363, частиною першою статей 363-1, 364-1, 365-2 цього Кодексу.

Як встановлено с матеріалів клопотання досудове розслідування кримінального провадження за №32021070000000005 здійснюється за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України та ч.1 ст.209 КК України.

Положеннями ч.1 ст.96-2 КК України передбачені випадки застосування спеціальної конфіскації. Спеціальна конфіскаціязастосовується уразі,якщо гроші,цінності таінше майно: 1)одержані внаслідоквчинення кримінальногоправопорушення та/абоє доходамивід такогомайна; 2)призначалися (використовувалися)для схилянняособи довчинення кримінальногоправопорушення,фінансування та/абоматеріального забезпеченнякримінального правопорушенняабо винагородиза йоговчинення; 3) були предметом кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави; 4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Однак, як вбачається з наданих матеріалів та тексту самого клопотання, не може бути накладено арешт на зазначене майно і з метою забезпечення спеціальної конфіскації, оскільки жодних даних, які б відповідали правовій підставі накладення арешту на майно, передбаченій ч. 4ст. 170 КПК України, в клопотанні сторони обвинувачення не приведено та в доданих до нього матеріалах не міститься. При цьому, прокурором належним чином не доведено наявність обставин, викладених у ст. 96-2 КПК України.

Відповідно до положень ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

За таких обставин, доводи клопотання про арешт майна слідчий суддя вважає необґрунтованими, а правові підстави для його застосування недоведеними, у зв`язку із чим приходить до висновку, що в задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно доположень п.2,ч.1ст.169КПК Українитимчасово вилученемайно повертаєтьсяособі,у якоївоно буловилучено за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна.

При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що у відповідності до положень ч.7 ст.237 КПК України предмети,які вилученізаконом зобігу,підлягають вилученнюнезалежно відїх відношеннядо кримінальногопровадження.Вилучені речіта документи,які невходять допереліку,щодо якогопрямо наданодозвіл навідшукання вухвалі продозвіл напроведення обшуку,та невідносяться допредметів,які вилученізаконом зобігу,вважаються тимчасововилученим майном.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 372, 376, 395 КПК України, ст. 96-1, 96-2, 98 КК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання начальника відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби управління нагляду у кримінальному провадженні Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні за №32021070000000005, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.02.2021 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.204, ч.1 ст.209 КК України, про арешт майна, - відмовити.

Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного

суду Закарпатської області ОСОБА_1