Ухвала

від 29.03.2021 по справі 2-984/11

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 2-984/11 6/335/105/2021

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Геєць Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання Ровенської В.В.,

розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська факторингова компанія» , стягувач Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк» , боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження,-

ВСТАНОВИВ:

ТОВ „Українська факторингова компанія» звернулося до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, відповідно до якої останній просить замінити стягувача по цивільній справі № 2-984/11 з Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська факторингова компанія» відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , посилаючись на наступні обставини.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 22.05.2012 року по справі № 2- 984/11 задоволено позов ПАТ „УкрСиббанк» про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ОСОБА_2

21.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська факторингова компанія» та Публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк» укладено Договір факторингу № 180, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11324685000 від 28.03.2008 року, укладеним між ПАТ „УкрСиббанк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ „Українська факторингова компанія» .

На підставі викладеного заявник просить заяву задовольнити.

В судове засідання представник стягувача, заінтересовані особи (боржники) не з`явилися, про день та час розгляду заяви повідомлені у встановленому законом порядку.

У відповідності до ч. 3 ст. 442 ЦПК України їхня неявка не перешкоджає для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

В порядку ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З`ясувавши всі обставини по справі, вивчивши матеріали цивільної справи, заяву, суд вважає, що заява задоволенню підлягає за наступними підставами.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 10.09.2010 року позовні вимоги ПАТ „УкрСиббанк» , задоволені. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТОВ „КОШ» на користь ПАТ „УкрСиббанк» за кредитним договором № 11324685000 від 28.03.2008 року суму боргу у розмірі 470 099 грн. 87 коп., а також судові витрати в сумі 1820 грн.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 01.12.2010 року заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду від 10.09.2010 задоволена, заочне рішення від 10.09.2010 року скасовано.

Рішенням Орджонікідзевського районног суду м. Запоріжжя від 22.05.2012 року позовну заяву Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю „КОШ» про стягнення суми боргу та пені за договором про надання споживчого кредиту 11324685000 від 28.03.2008 року та суми сплачених судових витрат, задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер за ДРФОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , номер за ДРФОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк» (61050, м. Харків, пр. Московський, 60, МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750, к/с НОМЕР_3 в УНБУ в Харківській області) 470099,87 гривень, що еквівалентно станом на 05.05.2010р. за офіційним курсом НБУ 59311,86 доларів США, у тому числі, 369133,02 гривень, що еквівалентно 46573,01 доларів США, заборгованості за кредитом, 84148,01 гривень, що еквівалентно 10616,84 доларів США, заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 7063,55 гривень, що еквівалентно 891,20 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту, 9755,29 гривень, що еквівалентно 1230,81 доларів США, пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер за ДРФОУ НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) та Товариства з обмеженою відповідальністю „КОШ» (код ЄДРПОУ 20499467, 69037, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, буд. 39-а, кв. 18) на користь Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк» (61050, м. Харків, пр. Московський, 60, МФО 351005, ЄДРПОУ 09807750, к/с НОМЕР_3 в УНБУ в Харківській області) 470099,87 гривень, що еквівалентно станом на 05.05.2010р. за офіційним курсом НБУ 59311,86 доларів США, у тому числі, 369133,02 гривень, що еквівалентно 46573,01 доларів США, заборгованості за кредитом, 84148,01 гривень, що еквівалентно 10616,84 доларів США, заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом, 7063,55 гривень, що еквівалентно 891,20 доларів США, пені за несвоєчасне повернення кредиту, 9755,29 гривень, що еквівалентно 1230,81 доларів США, пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом.

Обмежено загальний розмір стягнення сумою 470099,87 гривень.

В задоволенні позовних вимог про солідарне стягнення суми заборгованості з поручителів, відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ „УкрСиббанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 566,66 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 40,00 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ „УкрСиббанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 566,66 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 40,00 гривень.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю КОШ`на користь ПАТ „УкрСиббанк» витрати по сплаті судового збору в розмірі 566,66 гривень та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 40,00 гривень.

21.12.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська факторингова компанія» та Публічним акціонерним товариством „УкрСиббанк» укладено Договір факторингу № 180, відповідно до умов якого право грошової вимоги за договором про надання споживчого кредиту № 11324685000 від 28.03.2008 року, укладеним між ПАТ „УкрСиббанк» та ОСОБА_1 перейшло до ТОВ „Українська факторингова компанія» .

Згідно ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлений міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. |

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України „Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором провадиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України „Про виконавче провадження» , статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі Права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

За таких обставин звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України „Про виконавче провадження» .

Під процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні слід розуміти заміну однієї зі сторін (стягувана або боржника) з переходом прав та обов`язків від право попередників до іншої особи (правонаступника), що раніше не брали участі у виконавчому провадженні.

Підставами правонаступництва є смерть громадянина, що був стороною виконавчого провадження, оголошення його померлим, реорганізація юридичної особи, відступлення права вимоги, переведення боргу (глава 47 ЦК України).

Отже, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Виходячи із результатів системного аналізу цих норм, зокрема пунктів 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

Аналогічна правовапозиція висловлена у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі №6-122цс13.

У зв`язку заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, і її заміна новим кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України „Про виконавче провадження» за заявою заінтересованої особи. Такою заінтересованою особою є новий кредитор (правонаступник).

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України, судове рішення є обов`язковим до виконання.

У п. 9 ст. 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до ст. 1 Закону України „Про виконавче провадження» , виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ч. 1 ст. 15 Закону України „Про виконавче провадження» , сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.

Частиною 2 статті 15 Закону України „Про виконавче провадження» , передбачено, що стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.

Частиною 1 статті 442 ЦПК України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

З наведених положень ст. 442 ЦПК України вбачається, що нею регламентовано порядок заміни сторони правонаступником на стадії виконання судового рішення.

Норма ст. 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінили сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження дише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин.

У відповідності до правової позиції, яка сформульована у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №10/56-08, якщо заявник звернувся із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувана поза межами відкритого виконавчого провадження стосовно боржника, то це не позбавляє його права звернутись із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні та не є підставою для відмови судом у задоволенні такої заяви, у разі якщо судом не встановлено обставин закінчення виконавчого провадження у справі належним виконанням судового рішення. У протилежному ж випадку правонаступник стягувана - сторони виконавчого провадження, набувши таке право згідно з договором про відступлення права вимоги в порядку статті 512 ПК України, позбавляється можливості та права реалізувати таке право у виконавчому провадженні у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічна позиція міститься і у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі від 21 березня 2018 року по справі №6- 1355/10, провадження №61-12076св18 (ЄДРСРУ № 73001190).

Враховуючи вищезазначене та позицію Верховного Суду, заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України „Про виконавче провадження» .

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо дише шляхом заміни сторони стягувана у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Згідно до вимог чинного законодавства, заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін або вказівку закону (відступлення права вимоги) є частковим правонаступництвом (сингулярне правонаступництво), оскільки не передбачає переходу всієї сукупності прав та обов`язків до правонаступника (що має місце у випадках припинення юридичної особи та спадкового наступництва у випадку смерті фізичної особи), однак є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Оскільки ТОВ „Українська факторингова компанія» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги до боржників та інші права нового кредитора, суд вважає за необхідне замінити сторону з ПАТ „УкрСиббанк» на ТОВ „Українська факторингова компанія» .

Керуючись ст.ст. 55 , 258 , 260 , 261 , 353 , 354 , 442 ЦПК України , суд -

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська факторингова компанія» , стягував Публічне акціонерне товариство „УкрСиббанк» , боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.

Замінити стягувана по цивільній справі № 2-984/11 з Публічного акціонерного товариства „УкрСиббанк» на Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська факторингова компанія» відносно ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ю.В.Геєць